МСФЗ 9 — но­ві стан­дар­ти зві­тно­сті

Ukraine Business Review - - Актуальна тема - ГІРКА ПІГУЛКА

З 2018 ро­ку укра­їн­ські бан­ки, ра­зом з єв­ро­пей­ськи­ми, пе­ре­йдуть на но­ві стан­дар­ти фі­нан­со­вої зві­тно­сті – МСФЗ 9. Біль­шо­сті з них мо­жуть зна­до­би­ти­ся но­ві ін­ве­сти­ції від акціо­не­рів: їм до­ве­де­ться опла­чу­ва­ти не тіль­ки по­то­чні зби­тки, а й май­бу­тні кре­ди­тні ри­зи­ки. Єв­ро­пей­ські бан­ки по­тре­бу­ють 15-20% но­во­го ка­пі­та­лу, а укра­їн­ські – до 30%.

ДОРОГІ СТАН­ДАР­ТИ

Пе­ре­хід на МСФЗ 9, який від­бу­де­ться в 2018 ро­ці, го­тує бан­кам сюр­при­зи. Но­ва мо­дель по­бу­до­ва­на на облі­ку май­бу­тніх ри­зи­ків, в ре­зуль­та­ті бан­кам до­ве­де­ться зно­ву пе­ре­оці­ни­ти кре­ди­тні порт­фе­лі та сфор­му­ва­ти під них до­да­тко­ві ре­зер­ви. У Нац­бан­ку по­ки не го­то­ві на­зва­ти роз­мір ко­штів, який зна­до­би­ться бан­кам. «Ми отри­ма­ли від біль­шо­сті банків по­пе­ре­дні роз­ра­хун­ки. У нас є пев­ні пи­та­н­ня до окре­мих банків з при­во­ду по­пе­ре­дніх роз­ра­хун­ків. Я впев­не­ний, що ці роз­ра­хун­ки уто­чню­ва­ти­му­ться і ці уто­чне­н­ня бу­дуть істо­тни­ми про­тя­гом на­сту­пно­го ро­ку. Го­во­ри­ти про фі­наль­ні оцін­ки мо­жна бу­де тіль­ки про­тя­гом I квар­та­лу 2018 ро­ку», – за­явив ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту фі­нан­со­вої ста­біль­но­сті НБУ Ві­та­лій Вав­ри­щук. По­ча­сти та­кий під­хід до оцін­ки кре­ди­тно­го порт­фе­ля Нац­банк за­про­ва­див ще на по­ча­тку ро­ку, ко­ли за­пра­цю­ва­ла по­ста­но­ва № 351 про кре­ди­тні ри­зи­ки. Бан­ки, які вже про­ве­ли ана­ліз кре­ди­тно­го порт­фе­ля, не по­спі­ша­ють роз­кри­ва­ти роз­мір до­да­тко­во­го до­ре­зер­ву­ва­н­ня.

«Ми очі­ку­є­мо, що не­об­хі­дний роз­мір ре­зер­вів за МСФЗ 9 бу­де на рів­ні об­ся­гу ре­зер­ву, сфор­мо­ва­но­го за по­ста­но­вою НБУ № 351. Тоб­то гло­баль­но­го збіль­ше­н­ня ре­зер­вів не бу­де», – ска­за­ла фі­нан­со­вий ди­ре­ктор ТАСком­бан­ку Іри­на Ро­сол. «Ми за­раз за­вер­шу­є­мо роз­ра­хун­ки. Не ду­маю, що бу­дуть істо­тні від­мін­но­сті в об­ся­зі ре­зер­вів. Ми ду­же до­бре за­ре­зер­во­ва­ні. Якщо си­ту­а­ція в кра­ї­ні не змі­ни­ться, у нас змін не бу­де. У нас ду­же хо­ро­ший за­пас ка­пі­та­лу», – го­во­рить фі­нан­со­вий ди­ре­ктор Райф­фай­зен Бан­ку Аваль Олег Со­ро­ка. Ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту кре­ди­тних ри­зи­ків та оцін­ки акти­вів Оща­дбан­ку Дми­тро Олій­ник уто­чнив, що якщо в еко­но­мі­ці не бу­де змін, бан­ку до­ве­де­ться до­фор­му­ва­ти ре­зер­ви тіль­ки в об­ся­зі не­по­кри­то­го кре­ди­тно­го ри­зи­ку. «То­чні ци­фри да­ти скла­дно. Але ми не ви­клю­ча­є­мо, що ця ци­фра мо­же бу­ти біль­шою, ніж не­по­кри­тий кре­ди­тний ри­зик. То­чні­шу ін­фор­ма­цію ми отри­ма­є­мо че­рез кіль­ка мі­ся­ців», – ска­зав він. Ра­ні­ше за­сту­пник го­ло­ви Мін­фі­ну Окса­на Мар­ка­ро­ва вже анон­су­ва­ла, що на­сту­пно­го ро­ку ві­дом­ство не пла­нує ви­пу­ска­ти ОВДП на до­ка­пі­та­лі­за­цію дер­жбан­ків.

ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ

Не­о­фі­цій­но бан­кі­ри роз­по­від­а­ють, що рі­вень ре­зер­вів у де­яких бан­ках зро­сте на тре­ти­ну, що ви­ма­га­ти­ме від акціо­не­рів про­ве­де­н­ня до­ка­пі­та­лі­за­ції. Цей сце­на­рій під­твер­джу­ють в НБУ, при­пу­ска­ю­чи мо­жли­вість за­про­ва­дже­н­ня пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду для пе­ре­хо­ду на МСФЗ 9. «Для де­яких банків, гру­пи банків або для бан­ків­ської си­сте­ми в ці­ло­му мо­жуть бу­ти пев­ні на­слід­ки. На­при­клад, мо­же бу­ти при­ріст ре­зер­вів, мо­же­мо по­ба­чи­ти не­га­тив­ний вплив на ка­пі­тал. В та­ко­му ви­пад­ку ми бу­де­мо про­во­ди­ти дис­ку­сію, що ро­би­ти да­лі. На­при­клад, в Єв­ро­пі роз­гля­да­є­ться ва­рі­ант облі­ку при­ро­сту ре­зер­вів в ка­пі­та­лі, тоб­то час­тко­во цей при­ріст по­вер­та­ти­ме­ться до ре­гу­ля­тив­но­го ка­пі­та­лу. Ін­ший те­о­ре­ти­чний ва­рі­ант – тим­ча­со­ве зни­же­н­ня ви­мог аде­ква­тно­сті ка­пі­та­лу», – по­яснив Ві­та­лій Вав­ри­щук. Ме­не­джер з управ­лі­н­ня фі­нан­со­ви­ми ри­зи­ка­ми ком­па­нії KPMG Дми­тро Ба­юл ка­же, що бан­ки в ЄС по­вин­ні збіль­ши­ти ре­зер­ви в се­ре­дньо­му на 13%. Біль­шо­сті єв­ро­пей­ських банків по­трі­бно бу­де збіль­ши­ти ре­зер­ви на 18%, йде­ться в ре­зуль­та­тах опи­ту­ва­н­ня 54 єв­ро­пей­ських ор­га­ні­за­цій в се­ми кра­ї­нах Єв­ро­пи. Най­біль­ше ре­зер­вів – 23,4% – до­ве­де­ться сфор­му­ва­ти під іпо­те­чний кре­ди­тний порт­фель, 19% – під кре­ди­ти МСБ, 18,9% – під кор­по­ра­тив­ні кре­ди­ти, а на «ін­ші кре­ди­ти» – 22,7%. На­ціо­наль­ний банк Ав­стра­лії до­бро­віль­но за­про­ва­див ло­каль­ну ада­пта­цію МСФЗ 9. Ви­я­ви­ло­ся, що не­об­хі­дний об­сяг до­да­тко­вих ре­зер­вів за порт­фе­лем бан­ку – 27,5%.

Пе­ре­хід на МСФЗ 9 зму­сить бан­ки пе­ре­гля­ну­ти ді­ю­чі кре­ди­тні про­гра­ми і від­мо­ви­ти­ся від ви­со­ко­ри­зи­ко­ва­них бі­знес-мо­де­лей. Вже в мо­мент ви­да­чі кре­ди­ту банк по­ви­нен бу­де оці­ни­ти всі мо­жли­ві ри­зи­ки, яких за­знає в май­бу­тньо­му і по­зи­чаль­ник, і кре­ди­тор. «МСФЗ 9 стри­має кре­ди­тний апе­тит банків. Це основ­на цін­ність. Ми біль­ше не по­ба­чи­мо бан­ки з пе­ре­ко­са­ми кре­ди­тної мо­де­лі», – вва­жає Іри­на Ро­сол. Істо­тно змі­ни­ться і кре­ди­тна по­лі­ти­ка банків. «Ра­ні­ше бан­ки мо­гли ви­да­ва­ти кре­ди­ти без фор­му­ва­н­ня ре­зер­вів. Те­пер же бан­ки по­вин­ні ду­ма­ти про це вже в мо­мент ви­да­чі кре­ди­ту», – ствер­джує Дми­тро Ба­юл. За йо­го сло­ва­ми, най­більш ви­тра­тни­ми в ча­сти­ні фор­му­ва­н­ня ре­зер­вів і не­об­хі­дно­сті до­ка­пі­та­лі­за­ції є спо­жив­чі кре­ди­ти, іпо­те­ка та ін­ве­сти­цій­ні кре­ди­ти. Най­менш ри­зи­ко­ви­ми є кре­ди­ти на по­пов­не­н­ня обо­ро­тних ко­штів і кре­ди­ти ін­шим фі­нан­со­вим ін­сти­ту­ці­ям.

Ві­кто­рія РУДЕНКО за ма­те­рі­а­ла­ми www. finclub.net

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.