Фі­нан­со­вий не­бан­ків­ський ри­нок Укра­ї­ни: ко­мен­та­рі уча­сни­ків бі­зне­су

Ukraine Business Review - - Страховий бізнес -

19 жов­тня 2017 ро­ку у На­ціо­наль­но­му бан­ку Укра­ї­ни від­бу­лось за­сі­да­н­ня кру­гло­го сто­лу на те­му: «Прі­о­ри­те­тні на­прям­ки роз­ви­тку стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні: пер­шо­чер­го­ві кро­ки (в рам­ках кон­со­лі­да­ції фун­кцій дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг)», який від­був­ся за під­трим­ки Ко­мі­те­ту з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки і бан­ків­ської ді­яль­но­сті Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни.

Від іме­ні Асо­ці­а­ції «Стра­хо­вий бі­знес» у ньо­му взя­ли участь Ге­не­раль­ний Ди­ре­ктор В. Чер­ня­хов­ський та від іме­ні СК «ЕКСПО СТРА­ХУ­ВА­Н­НЯ» Ди­ре­ктор ком­па­нії А. Іван­ців. Пред­став­ни­ки між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, рі­зних об’єнань стра­хо­во­го рин­ку та пред­став­ни­ки стра­хо­вих ком­па­ній – уча­сни­ки цьо­го за­хо­ду ви­сло­ви­ли свої ба­че­н­ня на про­блем­ні пи­та­н­ня роз­ви­тку стра­хо­во­го рин­ку Укра­ї­ни та обго­во­рю­ва­ли пи­та­н­ня що­до най­більш прийня­тно­го про­це­су пе­ре­хо­ду ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку від На­цком­фін­по­слуг до НБУ у ра­зі прийня­т­тя Вер­хов­ною ра­дою Укра­ї­ни За­ко­но­про­е­кту № 2413-а від 20.07.2015 р. «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до кон­со­лі­да­ції фун­кцій із дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг». До­ку­мен­том пе­ред­ба­че­но, що на­гляд і ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку стра­хо­вих, лі­зин­го­вих і фа­кто­рин­го­вих ком­па­ній, кре­ди­тних спі­лок, бю­ро кре­ди­тних істо­рій, лом­бар­дів та ін­ших фі­нан­со­вих ком­па­ній пе­ре­йдуть до НБУ, а НКЦПФР здій­сню­ва­ти­ме ре­гу­лю­ва­н­ня не­дер­жав­них фон­дів: пен­сій­них (ПФ), фі­нан­су­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва, а та­кож опе­ра­цій з не­ру­хо­мі­стю, тоб­то по­кла­сти на НБУ до­да­тко­ві та нев­ла­сти­ві йо­му фун­кції. Пред­став­ни­ки Асо­ці­а­ції «Стра­хо­вий бі­знес» вко­тре на­го­ло­си­ли про основ­ні ри­зи­ки, які не­суть в со­бі мо­жли­ві змі­ни ре­гу­ля­то­ра для стра­хо­во­го рин­ку Укра­ї­ни, а са­ме: 1. Ви­ни­кає ціл­ком зро­зумі­ле за­не­по­ко­є­н­ня, що в кон­текс­ті роз­гля­ду про­е­кту За­ко­ну, ри­нок у май­бу­тньо­му че­кає не про­сто очи­ще­н­ня, а йо­го ма­со­ва­на «за­чис­тка». 2. По­трі­бно звер­ну­ти ува­гу на не­об­хі­дність роз­по­ді­лу ре­гу­ля­тор­них фун­кцій на нор­ма­тив­не ре­гу­лю­ва­н­ня та на без­по­се­ре­дній на­гляд. По­єд­на­н­ня в одно­му ор­га­ні пов­но­ва­жень нор­ма­тив­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду має ве­ли­кий ри­зик що­до ви­ни­кне­н­ня мо­жли­вих зна­чних бю­ро­кра­ти­чних пе­ре­пон, прийня­т­тя не­ви­ва­же­них рі­шень, про­цві­тан­ню ко­ру­пції та без­від­по­від­аль­но­сті. 3. Є ве­ли­кий ри­зик прийня­т­тя нор­ма­тив­них до­ку­мен­тів без по­го­дже­н­ня з Дер­жав­ною ре­гу­ля­тор­ною

слу­жбою Укра­ї­ни (ДРС) та юсту­ва­н­ня у Мі­ню­сті, і цьо­го по­трі­бно обов’яз­ко­во уни­кну­ти. 4. Акти­ві­за­ція роз­гля­ду цьо­го За­ко­но­про­е­кту, йо­го «до­ро­жня кар­та» та йо­го впро­ва­дже­н­ня мо­же сут­тє­во від­стро­чи­ти прийня­т­тя більш ва­жли­во­го та акту­аль­но­го для роз­ви­тку стра­хо­во­го рин­ку За­ко­ну «Про стра­ху­ва­н­ня». Та­кож уча­сни­ки Кру­гло­го сто­лу ви­сло­ви­ли ціл­ком слу­шне за­сте­ре­же­н­ня що­до про­ве­де­н­ня дер­жав­ної по­лі­ти­ки на фі­нан­со­во­му рин­ку, в то­му чи­слі і на рин­ку стра­ху­ва­н­ня у ра­зі ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­но­про­е­кту Вер­хов­ною ра­дою. Хто бу­де впро­ва­джу­ва­ти цю дер­жав­ну по­лі­ти­ку? За­раз ціл­ком за­ко­но­мір­но її впро­ва­джує по­то­чний ре­гу­ля­тор. На­ціо­наль­ний банк не є Цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої вла­ди яким ви­зна­че­но за­йма­ти­ся по­лі­ти­кою в га­лу­зі. Нев­ре­гу­льо­ва­ність цьо­го пи­та­н­ня — ри­нок фі­нан­со­вих по­слуг мо­же за­ли­ши­тись без роз­ви­тку вза­га­лі та ді­є­во­го кон­тро­лю! І це в той час ко­ли на стра­хо­во­му рин­ку не­має прийня­тої дер­жав­ної Стра­те­гії роз­ви­тку йо­го роз­ви­тку.

КО­ЛИ МЕТА НЕ ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБІВ

Чер­го­ва акти­ві­за­ція про­це­су з ви­не­се­н­ням на го­ло­су­ва­н­ня у зал Вер­хов­ної Ра­ди у дру­го­му чи­тан­ні за­ко­но­про­е­кту №2413-а від 20.07.2015 р. «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до кон­со­лі­да­ції фун­кцій із дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг», який пе­ред­ба­чає лі­кві­да­цію На­цком­фін­по­слуг та роз­ді­ле­н­ня йо­го фун­кцій по­між НБУ та НКЦПФР зно­ву ви­зва­ла бур­хли­ві дис­ку­сії се­ред де­пу­та­тів, фа­хів­ців та об’єд­нань фі­нан­со­во­го рин­ку, на­у­ков­ців, між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій то­що. На­віть, від­ки­да­ю­чи гло­баль­ну ча­сти­ну про по­зи­тив­ний та не­га­тив­ний до­свід ін­ших кра­їн, що пі­шли шля­хом цен­тра­лі­за­ції фун­кцій на­гля­ду за фі­нан­со­ви­ми рин­ка­ми та ство­ри­ли ме­га­ре­гу­ля­то­ри, про ар­гу­мен­ти кра­їн, які від­мо­ви­ли­ся впро­ва­джу­ва­ти у се­бе ана­ло­гі­чні змі­ни, мо­жно го­во­ри­ти про до­ціль­ність та­ких дій са­ме для Укра­ї­ни та

са­ме за­раз на при­кла­ді стра­хо­во­го рин­ку як най­біль­шо­го з на­бан­ків­ських рин­ків. Див­ля­чись з дер­жав­ни­цьких по­зи­цій, мо­жно за­зна­чи­ти, що дії та­ко­го мас­шта­бу в кра­ї­ні, які впли­нуть на ці­лі се­гмен­ти рин­ків, по­вин­ні ба­зу­ва­ти­ся на по­пе­ре­дньо­му все­бі­чно­му ана­лі­зі си­ту­а­ції, ма­кро­еко­но­мі­чно­му про­гно­зу­ван­ні та від­по­від­ньої ком­пле­ксній дер­жав­ній стра­те­гії роз­ви­тку цьо­го на­прям­ку. Та­ку Кон­це­пцію, яка бу­де вста­нов­лю­ва­ти стра­те­гі­чні під­хо­ди, що по­вин­ні бу­ти по­кла­де­ні в осно­ву дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня, ство­ре­н­ня за­ко­но­дав­чих та еко­но­мі­чних умов для сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку стра­хо­во­го рин­ку, ви­зна­ча­ти основ­ну ме­ту, зав­да­н­ня і на­пря­ми йо­го роз­ви­тку від­по­від­но до го­лов­них стра­те­гі­чних ці­лей роз­ви­тку кра­ї­ни, ви­зна­чає Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни. То­му НБУ не­спро­мо­жний роз­ро­би­ти та­ку стра­те­гію про­сто за сво­їм ста­ту­сом осо­бли­во­го цен­траль­но­го ор­га­ну дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, а не ви­що­го ор­га­ну у си­сте­мі ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди, яким є Ка­бмін. До то­го ж при роз­роб­ці Ком­пле­ксної про­гра­ми ре­фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­во­го се­кто­ру 2020, яка по­тім бу­ла за­твер­дже­на По­ста­но­вою Прав­лі­н­ня На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни від 18.06. 2015 ро­ку №391, НБУ вже про­де­мон­стру­вав своє вла­сне ба­че­н­ня май­бу­тньо­го для стра­хо­во­го рин­ку. В пе­ред­остан­ній ре­да­кції про­е­кту пря­мо за­зна­ча­ли­ся ці­лі Про­грам­ми: «Кіль­кість стра­хо­вих ком­па­ній про­тя­гом 2014-2019 ро­ків змен­ши­лась, а стра­хо­вий ри­нок став більш кон­со­лі­до­ва­ний – 80 стра­хо­вих ком­па­ній за ви­да­ми стра­ху­ва­н­ня, ін­ши­ми, ніж стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя, та 20 стра­хо­вих ком­па­ній зі стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя, рі­вень про­ни­кне­н­ня стра­ху­ва­н­ня збіль­ши­ться з 0,7% до 7% від ВВП за ра­ху­нок зро­ста­н­ня чи­стих пре­мій». Пі­сля кри­ти­ки з бо­ку про­фе­сій­но­го се­ре­до­ви­ща та­кої не­при­пу­сти­мої ці­лі, як вста­нов­ле­н­ня пла­ну по ско­ро­чен­ню кіль­ко­сті ком­па­ній у де­кіль­ка ра­зів з чі­тким по­за­зни­ком для адмі­ні­стра­тив­но­го ви­ни­ще­н­ня ком­па­ній, в оста­то­чній ре­да­кції за­ли­ши­ли тіль­ки фра­зу: «Кіль­кість стра­хо­вих ком­па­ній змен­ши­лась, а рі­вень про­ни­кне­н­ня стра­ху­ва­н­ня збіль­шив­ся з 0,7% до 7% ВВП за ра­ху­нок зро­ста­н­ня чи­стих пре­мій». Але це не змі­нює сут­ті з ні­чим не ар­гу­мен­то­ва­ним ба­жа­н­ням пе­ре­тво­ри­ти укра­їн­ський стра­хо­вий ри­нок на мі­сце, віль­не бід кон­ку­рен­ції та пред­став­ни­ків ві­тчи­зня­но­го бі­зне­су. Вже сьо­го­дні Укна­ї­на має кіль­кість стра­хо­вих ком­па­ній на 100 ти­сяч на­се­ле­н­ня мен­ше, ніж у ЄС, а та­кі пла­ни та на­сту­пні за­хо­ди з їх ре­а­лі­за­ції при­зве­дуть до ще біль­шо­го пе­ре­ко­су цьо­го по­ка­зни­ка у не­га­тив­ний бік. Не мо­жу уяви­ти со­бі ні одну ци­ві­лі­зо­ва­ну кра­ї­ну, де дер­жав­ний ор­ган ста­вив би со­бі за ме­ту зни­ще­н­ня бі­зне­су, за­кри­т­тя під­при­ємств, зни­же­н­ня по­да­тко­вих та ін­ших бю­дже­тних над­хо­джень, під­ви­ще­н­ня без­ро­бі­т­тя та по­дов­ше­н­ня чер­ги за суб­си­ді­я­ми від дер­жа­ви. За та­кі тіль­ки дум­ки, на­віть не пла­ни, чи­нов­ни­ки по­вин­ні бу­ти звіль­не­ні зі сво­їх по­сад, то­му що ці дії пря­мо про­ти­рі­чуть за­ко­но­дав­ству та ці­лям Укра­ї­ни по­кра­щи­ти свої по­зи­ції у рей­тин­гу Doing business. Це вже не ка­жу­чи про суть ці­льо­вих по­ка­зни­ків, що са­мо по со­бі де­мон­струє від­су­тність будь-яко­го ро­зу­мі­н­ня еко­но­мі­чних про­це­сів, мі­сця та ро­лі стра­ху­ва­н­ня в кра­ї­ні, не­об­хі­дно­сті у стра­хо­вих по­слу­гах та рів­ня пл­та­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту на­се­ле­н­ня. На­при­клад, за про­гно­за­ми МВФ в 2020 ро­ці ВВП Укра­ї­ни скла­де 3,5 трлн. грн., що при орі­єн­тов­но­му кур­сі у 32 грн./долл. дасть ВВП у роз­мі­рі 110 млрд. долл. То­ді час­тка стра­хо­во­го рин­ку – 7,7 млрд. долл. Що дає нам роз­мір стра­хо­во­го пла­те­жу на ду­шу на­се­ле­н­ня на рів­ні Есто­нії, Угор­щи­ни або Хор­ва­тії, при­чо­му це в 2 ра­зи біль­ше, ніж у Бол­га­рії, Ту­реч­чи­ні, Ла­твії. Біль­ше, ніж 2/3 від та­кої су­ми в Поль­щі. Але ж ці кра­ї­ни біль­ше 20 ро­ків до­ма­га­ли­ся та­ких по­ка­зни­ків. І по­ка­зни­ки та­кі до­ся­гну­ті єди­ним чи­ном – зро­ста­н­ням до­хо­дів на­се­ле­н­ня як основ­но­го пла­тни­ка стра­хо­вих пре­мій, під­ви­ще­н­ня рів­ня за­бе­спе­чен­но­сті транс­порт­ни­ми за­со­ба­ми, жи­тлом, но­во­го уста­тку­ва­н­ня для про­ми­сло­вих, сіль­ско­го­спо­дар­ських та тор­гі­вель­них під­при­ємств, які по­тре­бу­ють стра­ху­ва­н­ня від ба­га­тьох ри­зи­ків. За рів­нем стра­ху­ва­н­ня у ВВП ми, на дум­ку ав­то­рів Про­гра­ми, вза­га­лі обга­ня­є­мо біль­ше, ніж пів-Єв­ро­пи, за­ли­ша­ю­чи по­за­ду Поль­щу, Нор­ве­гію, Ав­стрію, Іспа­нію, а до ку­пи Ні­меч­чи­ну і на­віть Шве­цію, де акти­ви стра­хо­ви­ків пра­кти­чно до­рів­ню­ють всьо­му ВВП кра­ї­ни. То­му є обгру­но­ва­не по­бо­ю­ва­н­ня, що мо­жли­ва пе­ре­да­ча пов­но­ва­жень ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду до НБУ з їх не­ро­зу­мі­н­ням, ані еко­ном­мі­ки стра­ху­ва­н­ня, ані спе­ці­фи­ки про­бле­ма­ти­ки, по­мно­же­не на фа­кти­чну та юри­ди­чну не­мо­жли­вість про­ва­ди­ти дер­жав­ну по­лі­ти­ку у цьо­му се­гмен­ті, при­не­се сьо­го­дні на­ба­га­то біль­ше шко­ди, аніж ко­ри­сті, при­зве­де до та­ких на­слід­ків з руй­на­ції на­ціо­наль­но­го кон­ку­рен­тно­го рин­ку стра­ху­ва­н­ня, які по­тім вже ні­ко­ли не­мо­жли­во бу­де ви­пра­ви­ти. Бе­зу­мов­на не­об­хі­дність по­си­лю­ва­ти ін­сти­ту­ціо­наль­ну спро­мо­жність, те­хні­чне та фі­нан­со­ве за­без­пе­че­н­ня дер­жав­но­го на­гля­ду за стра­хо­вим та ін­ши­ми не­бан­ків­ськи­ми рин­ка­ми мо­же бу­ти до­ся­гну­та без чер­го­вих зла­мів си­сте­ми, пе­рі­о­ду не­ви­прав­до­ної тур­бу­лен­тно­сті та без­вла­д­дя при пе­ре­да­чі фун­кцій, що наш ри­нок, на­жаль, про­хо­див вже не один раз, а ли­ше про­стим шля­хом пе­ре­гля­ду ці­лей, зав­дань та, мо­жли­во, ка­дро­вої по­лі­ти­ки в існу­ю­чих дер­жор­га­нах.

Вя­че­слав ЧЕР­НЯ­ХОВ­СЬКИЙ, Ге­не­раль­ний ди­ре­ктор Ас­со­ці­а­ції «Стра­хо­вий бі­знес», Го­ло­ва ко­мі­сії зі стра­ху­ва­н­ня Укра­їн­сько­го то­ва­ри­ства фі­нан­со­вих ана­лі­ти­ків

VII Ме­жду­на­ро­дная кон­фе­рен­ция уча­стни­ков стра­хо­во­го рын­ка за­вер­ши­ла свою ро­бо­ту. Все вер­ну­лись до­мой и с го­ло­вой оку­ну­лись в пов­се­днев­ные стра­хо­вые бу­дни. А бу­дни ску­чать не да­ют. Но обо всем по по­ряд­ку... Вы­бран­ный фор­мат кон­фе­рен­ции «пра­кти­че­ская» пол­но­стью се­бя опра­вдал. Пле­нар­ные и ку­лу­ар­ные об­ще­ния, об­су­жде­ния про­блем и обмен мне­ни­я­ми для уча­стни­ков были наи­бо­лее удо­бными и рас­сма­три­ва­лись все­ми толь­ко с по­ло­жи­тель­ной сто­ро­ны. И это под­твер­жда­ет пра­виль­ность выбо­ра фор­ма­та кон­фе­рен­ции. Бли­зость об­ще­ния по­зво­ли­ла уча­стни­кам бо­лее кон­стру­ктив­но выска­зать хоть и рез­кие, но в ныне­шней си­ту­а­ции, во­змо­жно, и пра­виль­ные ре­ше­ния. Наи­бо­лее об­су­жда­е­мым был во­прос по пе­ре­да­че на­дзо­ра за стра­хо­вым рын­ком На­ци­о­наль­но­му бан­ку Украи­ны. За­ко­но­про­ект №2413a (изве­стный как «За­кон о спли­те»). Да, эта нор­ма за­пи­са­на в со­гла­ше­нии с МВФ и тут уже ни­че­го не испра­ви­шь и рынок там бу­дет. Но во­зни­ка­ет во­прос: как он там бу­дет и в ка­ком ста­ту­се? Если не опре­де­ли­ться с эти­ми «по­ло­же­ни­я­ми», то стра­хо­вой рынок ожи­да­ет су­дьба бан­ков – стра­хо­вые ком­па­нии бу­дут со­кра­щать до ми­ни­му­ма… А это по­те­ря ра­бо­чих мест, те­ку­чка ка­дров и т.д. По­это­му сей­час прои­схо­дят сов­ме­стные за­се­да­ния стра­хо­во­го рын­ка и НБУ, где пыта­ю­тся со­гла­со­вать «усло­вия игры». Роль РЕ­ГУ­ЛЯ­ТО­РА – ку­ри­ро­вать и ра­зви­вать, а не уби­вать стра­хо­вую отрасль. Пре­дло­же­ния: ну­жны ка­ни­ку­лы для отра­сли, пе­ри­од ста­би­ли­за­ции эко­но­ми­ки мо­жет за­тя­ну­ться и выпол­нять обя­зан­но­сти нас ни кто не осво­бо­жда­ет. Рынок у нас са­мо­ре­гу­ли­ру­е­мый, сла­бые са­ми уй­дут с рын­ка, силь­ные пе­ре­стро­ят свою ра­бо­ту, сре­дние сгруп­пи­ру­ю­тся и объе­ди­ня­тся. То­гда все, что оста­не­тся сде­лать Ре­гу­ля­то­ру – это ре­стру­кту­ри­зи­ро­вать и си­сте­ма­ти­зи­ро­вать ра­бо­ту рын­ка... Мы зна­ем как по­мо­чь стра­не и со­хра­нить стра­хо­вую отрасль. И лу­чшая по­мо­щь го­су­дар­ства — это не ме­шать, мы хо­тим толь­ко до­бра и ми­ра!

Ви­та­лий СЕЛИВОНЧИК, Пред­се­да­тель прав­ле­ния СК «Эта­лон-По­лис»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.