«Чудово, що досі живі»

Ukraine Business Review - - Кредитні спілки -

Тра­ди­цій­но, з 1948 ро­ку у тре­тій че­твер жов­тня від­зна­ча­ють Все­сві­тній день кре­ди­тних спі­лок. І він та­ки все­сві­тній: у сві­ті в си­сте­му кре­ди­тної ко­о­пе­ра­ції за­лу­че­но не менш як 235 млн лю­дей у 109 кра­ї­нах.

З ці­єї на­го­ди в Ки­є­ві від­бу­ла­ся між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція «Еко­но­мі­чна та со­ці­аль­на роль кре­ди­тних спі­лок у ста­біль­но­му роз­ви­тку Укра­ї­ни». І яка ця роль? Мі­зер­на, на жаль. В цьо­му на­пря­мі Укра­ї­на по­над сто ро­ків то­му по­да­ва­ла при­клад роз­ви­тку, втім, втра­ти­ли ста­тус лі­де­ра кре­ди­тно­го ру­ху че­рез істо­ри­чні об­ста­ви­ни. Те­пер ди­ре­ктор про­е­кту USAID (Агент­ство США з мі­жна­ро­дно­го роз­ви­тку) Єва Сєр­жин­ська на зга­да­но­му за­хо­ді пе­ре­ка­зує нам по­ба­жа­н­ня від іно­зем­них пар­тне­рів – пред­став­ни­ків сві­то­вої ко­о­пе­ра­ції: «Чудово, що ви досі живі». Втім, живі – по­ня­т­тя від­но­сне: у нас до член­ства в кре­ди­тних спіл­ках за­лу­че­но аж 0,42% на­се­ле­н­ня (для по­рів­ня­н­ня, в су­сі­дній Мол­до­ві – 2,6%), а 100 ро­ків то­му бу­ло до 10%. Між тим, со­ці­аль­ну роль кре­ди­тних спі­лок, осо­бли­во у роз­ви­тку сіль­ської мі­сце­во­сті, важ­ко пе­ре­оці­ни­ти. Як за­зна­ча­ли на фо­ру­мі, де­мо­кра­тія без се­ре­дньо­го кла­су існу­ва­ти не мо­же. А кре­ди­тна спіл­ка – це якраз і є ін­стру­мент під­трим­ки се­ре­дньо­го кла­су, бо бан­ку пра­цю­ва­ти з ма­ли­ми по­зи­чаль­ни­ка­ми не­ці­ка­во. Крім то­го, про­це­ду­ра отри­ма­н­ня по­зи­ки про­сті­ша, а в де­яких ви­пад­ках і ри­зик не­по­вер­не­н­ня мен­ший: ска­жі­мо, ко­ли кре­ди­тна спіл­ка пра­цює на се­лі, де всі один одно­го зна­ють, хто гуль­тяй, а хто по­ря­дний, вправ­ний го­спо­дар, яко­му мо­жна й по­зи­чи­ти – від­дасть. Те са­ме і що­до ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня отри­ма­них гро­шей – лю­ди ж ба­чать, чи дій­сно го­спо­дар ство­рює під­при­єм­ство, чи ко­мусь на ви­пив­ку не ви­ста­чає… До­да­ти, що у кре­ди­тних спіл­ках не­ма штра­фних сан­кцій за до­стро­ко­ве по­вер­не­н­ня кре­ди­ту – і ма­є­мо сут­тє­ве дже­ре­ло під­трим­ку ма­ло­го під­при­єм­ни­цтва на се­лі.

Отут би дер­жа­ві ра­ді­ти, що хтось бе­ре на свої пле­чі ча­сти­ну її кло­по­ту… На­то­мість ма­є­мо кар­ти­ну за­не­па­ду, а не про­цві­та­н­ня. Пре­зи­дент На­ціо­наль­ної асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок Укра­ї­ни Пе­тро Ко­зи­нець за­ува­жує: про­тя­гом 2005 – 2007 ро­ків кредитні спілки Укра­ї­ни да­ва­ли до міль­йо­на по­зик що­ро­ку. Але за остан­ні 5 – 6 ро­ків акти­ви кре­ди­тних спі­лок впа­ли утри­чі (це до­во­лі то­чно ко­ре­лю­є­ться з рів­нем ін­фля­ції за ці ро­ки), а чи­сель­ність чле­нів – уче­тве­ро! Якщо це на­зи­ва­є­ться «ще живі», то не­на­дов­го… Але при цьо­му в та­ку са­му кіль­кість ра­зів збіль­ши­ли свої обер­ти фі­нан­со­ві ком­па­нії – всі­ля­кі лом­бар­ди, по­зи­ко­ві ка­си. І це при то­му, що во­ни за­йма­ю­ться від­вер­тим гра­бун­ком – де­руть со­тні від­со­тків рі­чних, на­че у ста­ро­му кі­но­філь­мі «На­сред­дін у Бу­ха­рі»: «Він ви­нен ме­ні сто тань­га і ще три­ста тань­га від­со­тків на цей борг…». Кредитні спілки цим не за­йма­ю­ться, то­му на­віть із бо­ку со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки бу­ли б ба­жа­ною аль­тер­на­ти­вою, як­би вла­да да­ла со­бі ла­ску по­вер­ну­ти­ся до них облич­чям. От у Мол­до­ві кредитні спілки бу­ло за­про­ва­дже­но «зго­ри» – рі­ше­н­ням вла­ди, по­при інер­цію су­спіль­ства. А те­пер те са­ме су­спіль­ство са­ме усві­до­ми­ло пе­ре­ва­ги си­сте­ми кре­ди­тних спі­лок, і те­пер їх уже не зу­пи­ниш. На­то­мість в Укра­ї­ні, зда­є­ться, вла­да ці­ле­спря­мо­ва­но під­три­мує ді­яль­ність ли­хвар­ських кон­тор на шко­ду кре­ди­тним спіл­кам. Бо бан­ки і кредитні спілки – не кон­ку­рен­ти, во­ни, так би мо­ви­ти, за­йма­ють рі­зні «еко­ло­гі­чні ні­ші», то­ді як ли­хвар­ські кон­то­ри па­су­ться на то­му са­мо­му по­лі, що й кредитні спілки, з від­вер­тою шко­дою для до­бро­бу­ту ма­ло за­мо­жно­го на­се­ле­н­ня. Шко­ди за­знає і со­ці­аль­на по­лі­ти­ка в ці­ло­му, але дер­жав­ні ор­га­ни, зда­є­ться, це ма­ло тур­бує. Іна­кше пев­ні яви­ща не­мо­жли­во по­ясни­ти, на­при­клад – не­ви­зна­че­ний ста­тус при­бу­тко­во­сті кре­ди­тних спі­лок: за за­ко­ном во­ни є не­при­бу­тко­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, втім ДФС, хо­ча фор­маль­но і має до­три­му­ва­ти­ся ці­єї ви­мо­ги за­ко­ну, але на пра­кти­ці так не вва­жає. Пре­зи­дент Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок Оль­га Мо­роз та­кож за­ува­жує: в уря­до­вій по­лі­ти­ці не­ма си­стем­но­сті, їх по­стій­но за­чі­па­ють змі­ни си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня і за­ко­но­дав­ства вза­га­лі. Не ка­жу­чи вже про стра­те­гі­чне пла­ну­ва­н­ня, роз­ви­ток гро­мад. Адже кредитні спілки ра­зом із ко­опе­ра­тив­ним ру­хом мо­жуть сут­тє­во спри­я­ти роз­ви­тку ре­гіо­нів. Як за­ува­жив ве­те­ран ко­опе­ра­тив­но­го ру­ху, екс­перт з Ні­дер­лан­дів Рітц Дік­стра, та са­ма су­ма, але ін­ве­сто­ва­на у біль­шу кіль­кість ма­лих ви­ро­бни­ків, ство­рює біль­ше ро­бо­чих місць, кра­ще спри­яє роз­ви­тку те­ри­то­рій. То­го ж на­чеб­то ба­жає і вла­да. Але у сво­їх пла­нах на пер­спе­кти­ву во­на про кредитні спілки чо­мусь за­бу­ває. Чи не то­му, що во­ни в прин­ци­пі не мо­жуть бу­ти скла­до­вою ча­сти­ною ко­ру­пцій­них схем, якщо це че­сно пра­цю­ю­чі спілки? То­му, за­ува­жу­ють ке­рів­ни­ки ще існу­ю­чих спі­лок, на­віть тим, хто вже пра­цює в цьо­му се­кто­рі, важ­ко бу­ду­ва­ти якісь пла­ни на май­бу­тнє – що вже ка­за­ти про тих, хто ли­ше має на­мір роз­по­ча­ти… Не див­но, що на те­пе­рі­шній час кредитні спілки май­же не ство­рю­ю­ться. Як один ка­зав, кра­ще ма­ти за­ко­но­дав­ство по­га­не, яке не змі­ню­є­ться, ніж до­бре, яке по­стій­но змі­ню­є­ться… А що, ко­ли по­га­не і по­стій­но змі­ню­є­ться? Що­прав­да, схва­ле­на пар­ла­мент­ським ко­мі­те­том і го­ту­є­ться до роз­гля­ду в се­сій­ній за­лі но­ва ре­да­кція за­ко­ну про кредитні спілки, на яку по­кла­да­ють пев­ні на­дії. Роз­по­від­ає ке­рів­ник се­кре­та­рі­а­ту Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки та бан­ків­ської ді­яль­но­сті Ігор При­йма: – До­брі на­мі­ри, яки­ми є дер­жав­ні про­гра­ми, ми ві­та­є­мо. Ко­жен но­вий ка­бі­нет мі­ні­стрів за­кла­дає но­ві дер­жав­ні про­гра­ми для під­трим­ки аграр­но­го се­кто­ру. На під­ста­ві роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бмі­ну № 580 від 22 черв­ня 2011 ро­ку бу­ло на­віть ство­ре­но кон­це­пцію роз­ви­тку кре­ди­тних спі­лок. Са­ме в роз­ви­ток ці­єї кон­це­пції роз­ро­бле­но змі­ни до за­ко­ну про кредитні спілки, що не­дав­но бу­ло роз­гля­ну­то і схва­ле­но в про­філь­но­му ко­мі­те­ті Вер­хов­ної Ра­ди. До­бре бу­ло б роз­гля­ну­ти змі­ни у по­да­тко­во­му за­ко­но­дав­стві що­до ді­яль­но­сті кре­ди­тних спі­лок. Втім, хо­ча дер­жа­ва до кре­ди­тних спі­лок ні­би­то по­вер­ну­та облич­чям, але іно­ді зда­є­ться, що це ма­ска. По­ки дер­жа­ва не ски­не ма­ску і не по­чне ре­аль­но ви­ко­ну­ва­ти те, що у неї за­пи­са­но в про­гра­мах, ні­чо­го не бу­де. По­ки що ма­є­мо ли­ше про­гра­ми, а не ре­а­лії жи­т­тя. Що ж, до­брі на­мі­ри і ми ві­та­є­мо. Ці­ка­во, що­прав­да, ко­ли за­ко­но­про­ект на під­трим­ку кон­це­пції з’яв­ля­є­ться че­рез шість ро­ків пі­сля по­яви са­мої кон­це­пції – але та­кі вже, ма­буть, на­ші ві­тчи­зня­ні ре­а­лії… Крім то­го, ли­ша­є­ться ще ба­га­то не­ви­рі­ше­них пи­тань, які вар­то бу­ло б вклю­чи­ти до зга­да­но­го за­ко­но­про­е­кту, але чи бу­де це зро­бле­но? Йде­ться, на­при­клад, про си­сте­му від­шко­ду­ва­н­ня втрат для вкла­дни­ків кре­ди­тних спі­лок. Зда­ва­ло­ся б, чо­го це дер­жа­ва має убез­пе­чу­ва­ти ри­зи­ки при­ва­тних ор­га­ні­за­цій? А з ін­шо­го бо­ку – ко­ли біль­шо­ви­ки в 1939 ро­ці зруй­ну­ва­ли си­сте­му кре­ди­тних спі­лок, що ді­я­ла в За­хі­дній Укра­ї­ні, це зго­дом ви­кли­ка­ло по­ту­жний при­плив бій­ців до лав УПА. Чи ін­ший при­клад: пра­вом бра­ти по­зи­ки у кре­ди­тних спіл­ках вар­то на­ді­ли­ти не ли­ше фі­зи­чних осіб, а й юри­ди­чних. Бо ж, на­при­клад, фер­мер­ське го­спо­дар­ство – це юри­ди­чна осо­ба, хай на­віть во­на скла­да­є­ться з одно­го ли­ше фер­ме­ра. А ско­ри­ста­ти­ся юри­ди­чній осо­бі ко­шта­ми фі­зи­чної осо­би, ой, як не­про­сто! Або: те­пер ви­пад­ки ша­храй­ства че­рез ство­ре­н­ня фаль­ши­вих кре­ди­тних спі­лок на­ба­га­то рід­ші, але це пов’яза­но зі спа­дом ді­яль­но­сті спі­лок вза­га­лі, а не з яки­мось дер­жав­ним на­гля­дом за ці­єю сфе­рою: йо­го як бу­ло, так і не­ма. А мав би бу­ти, якщо ми ще спо­ді­ва­є­мо­ся на подаль­ший роз­ви­ток кре­ди­тно­го ру­ху!

Во­ло­ди­мир КОЛЮБАКІН, спе­ці­аль­но для ВД «Укра­ї­на Бі­знес»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.