Че­рез тер­ни до фер­ме­рів:

Ukraine Business Review - - Україна фінансова -

ЧОМУ ВАЖЛИВО ПІДТРИМУВАТИ МАЛИХ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ

Аграр­ний ком­плекс Укра­ї­ни тра­ди­цій­но ві­ді­грає ста­бі­лі­зу­ю­чу роль в роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. При цьо­му са­ме ма­лі та се­ре­дні сіль­сько­го­спо­дар­ські ви­ро­бни­ки (МСВ) ві­ді­гра­ють зна­чну роль у ви­ро­бни­цтві сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції та за­без­пе­чен­ні про­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви, і ця роль про­дов­жує зро­ста­ти. За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки, МСВ про­ду­ку­ють по­над 80% ово­че­вої, 77% мо­ло­чної, 20% зер­но­вої та 45% про­ду­кції пта­хів­ни­цтва. Крім то­го, їхня ді­яль­ність спри­яє розв’язан­ню со­ці­аль­них про­блем се­ла, на­ла­го­джен­ню стій­ко­го роз­ви­тку сіль­ських те­ри­то­рій, за­без­пе­чен­ню зайня­то­сті та під­трим­ці до­хо­дів сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. І ця тен­ден­ція про­дов­жу­ва­ти­ме зро­ста­ти, адже, на від­мі­ну від агро­хол­дин­гів, са­ме МСВ, які ви­ро­бля­ють ле­во­ву час­тку пра­це­міс­ткої про­ду­кції(осо­бли­во у ви­ро­бни­цтві фру­ктів, ягід, го­ро­ди­ни), ство­рю­ють ро­бо­чі мі­сця. Для при­кла­ду: у Ні­дер­лан­дах са­ме МСВ за­без­пе­чу­ють 60% зайня­то­сті на се­лі. Але до пов­ної ре­а­лі­за­ції по­тен­ці­а­лу МСВ що­до ста­бі­лі­за­ції еко­но­мі­ки Укра­ї­ни ще ду­же да­ле­ко. Це пов’яза­но з існу­ва­н­ням сер­йо­зних про­блем, що за­ва­жа­ють ефе­ктив­но­му фун­кціо­ну­ван­ню МСВ. Одні­єю з го­лов­них про­блем роз­ви­тку МСВ є не­до­ста­тність фі­нан­со­вих ре­сур­сів. На від­мі­ну від Єв­ро­пи, де фі­нан­со­во-ма­те­рі­аль­ні ре­сур­си кра­їн – чле­нів ЄС до­зво­ля­ють здій­сню­ва­ти суб­си­ді­ю­ва­н­ня сіль­сько­го го­спо­дар­ства (ін­ши­ми сло­ва­ми, здій­сню­ва­ти пря­мі фі­нан­со­ві вли­ва­н­ня в га­лузь), Укра­ї­на та­кої мо­жли­во­сті не має. При цьо­му ві­тчи­зня­ний аграр­ний се­ктор кон­че по­тре­бує та­кої під­трим­ки. То­му пра­кти­чно єди­ним ме­ха­ні­змом фі­нан­су­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­цтва є кре­ди­ту­ва­н­ня. Ви­рі­шаль­на роль кре­ди­тних ре­сур­сів у фі­нан­со­во­му за­без­пе­чен­ні МСВ зу­мов­ле­на се­зон­ним роз­ри­вом між вкла­де­н­ням і над­хо­дже­н­ням ко­штів. Зна­чна по­тре­ба в обо­ро­тно­му ка­пі­та­лі за не­до­ста­тно­сті вла­сних ко­штів пе­ре­тво­рює кре­дит у ва­го­ме дже­ре­ло фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів і зу­мов­лює не­об­хі­дність по­шу­ку шля­хів кре­ди­тно­го за­без­пе­че­н­ня. Ра­зом з тим отри­ма­н­ня кре­ди­тів для МСВ за­ли­ша­є­ться про­блем­ним. Про­бле­ми кре­ди­ту­ва­н­ня МСВ об­умов­ле­ні, на­сам­пе­ред, та­ки­ми чин­ни­ка­ми: • Не­до­сту­пність кре­ди­тних ре­сур­сів для сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств че­рез ви­со­кі про­цен­тні став­ки. • Не­до­ста­тність за­став­но­го май­на. • Низь­ка кре­ди­то­спро­мо­жність МСВ. • Від­су­тність або обме­же­ність кре­ди­тних про­ду­ктів, ада­пто­ва­них для осо­би­стих се­лян­ських го­спо­дарств. • Ігно­ру­ва­н­ня при ви­зна­чен­ні умов кре­ди­ту­ва­н­ня осо­бли­во­стей сіль­го­спви­ро­бни­цтва – се­зон­но­сті ро­біт. • Не­до­ста­тня пред­став­ле­ність фі­нан­со­вих уста­нов у сіль­ській мі­сце­во­сті. Обме­же­ний до­ступ МСВ до кре­ди­ту­ва­н­ня ви­ни­кає че­рез те, що бан­ків­ські стру­кту­ри орі­єн­ту­ю­ться на ве­ли­кі об­ся­ги опе­ра­цій з огля­ду на свою не­го­тов­ність для за­ня­т­тя ніш мен­шо­го ви­ро­бни­цтва, а та­кож з огля­ду на те, що вхо­дже­н­ня в ці се­гмен­ти є більш ви­тра­тним. То­му на­ра­зі фа­кти­чно єди­ною фі­нан­со­вою уста­но­вою, де ма­лі і се­ре­дні сільгоспвиробників мо­жуть отри­ма­ти фі­нан­су­ва­н­ня, є кре­ди­тна спіл­ка.

КРЕДИТНІ СПІЛКИ – НАЙКРАЩІ ПАРТНЕРИ МСВ

Пе­ре­ва­ги кре­ди­тних спі­лок як пар­тне­рів МСВ в отри­ман­ні кре­ди­тних ре­сур­сів об­умов­ле­ні ба­га­тьма чин­ни­ка­ми. Най­го­лов­ні­шою пе­ре­ва­гою кре­ди­тних спі­лок є те, що ці фі­нан­со­ві уста­но­ви ство­ре­ні в ін­те­ре­сах сво­їх чле­нів, до яких на­ле­жать на­сам­пе­ред чле­ни мі­сце­вих гро­мад, тоб­то, в кін­це­во­му під­сум­ку, пи­та­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня фер­ме­ра або одно­о­сі­бни­ка – чле­на мі­сце­вої гро­ма­ди ви­рі­шу­ють пред­став­ни­ки ті­єї са­мої гро­ма­ди, та­кі са­мі фер­ме­ри. А фер­ме­ри кра­ще зна­ють ри­зи­ки та по­тре­би фер­ме­рів, ніж будь-хто ін­ший. Кредитні спілки ви­рі­зняє атмо­сфе­ра вза­єм­ної до­ві­ри та до­по­мо­ги між по­зи­чаль­ни­ка­ми і вкла­дни­ка­ми, гли­бо­ке ро­зу­мі­н­ня мі­сце­вої спе­ци­фі­ки ве­де­н­ня бі­зне­су та гну­чкість умов спів­пра­ці. Са­ме то­му за біль­ші­стю по­зи­цій кре­ди­ти та умо­ви їх по­га­ше­н­ня у кре­ди­тній спіл­ці є більш зру­чни­ми у по­рів­нян­ні з пра­кти­кою спів­пра­ці з бан­ків­ськи­ми уста­но­ва­ми.

ВИСОКА ВАРТІСТЬ КРЕ­ДИ­ТНИХ РЕ­СУР­СІВ

Зна­чною пе­ре­по­ною для МСВ при взят­ті кре­ди­тів у фі­нан­со­вих уста­но­вах є ви­со­кі став­ки за ко­ри­сту­ва­н­ня ци­ми кре­ди­та­ми. Осо­бли­во акту­аль­не це пи­та­н­ня для фі­зи­чних осіб – сільгоспвиробників. Тен­ден­ція що­до ви­со­ких від­со­тків за ко­ри­сту­ва­н­ня кре­ди­та­ми зу­мов­ле­на як об’єктив­ни­ми, так і суб’єктив­ни­ми чин­ни­ка­ми. До об’єктив­них чин­ни­ків слід від­не­сти фі­нан­со­вий стан са­мих кре­ди­тних уста­нов, який в су­ча­сних умо­вах не­га­тив­но впли­ває на об­ся­ги кре­ди­ту­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру. Ве­ли­кий вплив на роз­мір від­со­тків за ко­ри­сту­ва­н­ням кре­ди­та­ми ма­ють ін­фля­цій­ні про­це­си. На кредитні став­ки істо­тно впли­ває вартість кре­ди­тних ре­сур­сів, а са­ме – від­со­тко­ві став­ки за де­по­зи­та­ми. Ві­до­мо, що одні­єю з умов отри­ма­н­ня кре­ди­ту є кре­ди­то­спро­мо­жність по­зи­чаль­ни­ка, тоб­то га­ран­тія по­вер­не­н­ня кре­ди­ту. В умо­вах не­ви­со­ко­го рів­ня при­бу­тко­во­сті, а ча­сто і зби­тко­во­сті, низь­кої лі­кві­дно­сті акти­вів, сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства ча­сто є не­кре­ди­то­спро­мо­жни­ми. У ре­зуль­та­ті ма­є­мо за­мкну­те ко­ло: від­су­тність фі­нан­со­вих ре­сур­сів – це при­чи­на низь­кої ефе­ктив­но­сті сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва, що у свою чер­гу, уне­мо­жлив­лює отри­ма­н­ня кре­ди­тних ре­сур­сів. Вра­хо­ву­ю­чи сьо­го­дні­шній еко­но­мі­чний стан Укра­ї­ни, пер­спе­кти­ви зни­же­н­ня кре­ди­тних ста­вок ма­ло­ві­ро­гі­дні.

ЯК ЗРОБИТИ КРЕ­ДИ­ТИ ДОСТУПНІШИМИ ДЛЯ МСВ

Рі­ше­н­ням ці­єї про­бле­ми є на­да­н­ня фі­нан­со­вої під­трим­ки МСВ за ра­ху­нок бю­дже­тних ко­штів. При цьо­му фі­нан­со­ва під­трим­ка мо­же ма­ти рі­зні фор­ми – на­да­н­ня без­по­во­ро­тної фі­нан­со­вої до­по­мо­ги, без­від­со­тко­ве Дже­ре­ло: На­цком­фін­по­слуг кре­ди­ту­ва­н­ня за ра­ху­нок бю­дже­тних ре­сур­сів, зде­шев­ле­н­ня від­со­тко­вих ста­вок за отри­ма­ни­ми кре­ди­та­ми. Однак хро­ні­чна обме­же­ність та­ких ре­сур­сів не до­зво­ляє за­сто­су­ва­ти всі ці фор­ми під­трим­ки у пов­но­му об­ся­зі. Най­більш еко­но­мі­чно до­ціль­ним та про­гре­сив­ним на­прям­ком фі­нан­со­вої під­трим­ки є за­сто­су­ва­н­ня ме­ха­ні­зму зде­шев­ле­н­ня від­со­тко­вих ста­вок за ко­ри­сту­ва­н­ня кре­ди­та­ми. Він не ли­ше ро­бить кре­ди­ти доступнішими, а й за­без­пе­чує ефе­ктив­не за­лу­че­н­ня зна­чних фі­нан­со­вих по­то­ків до агро­про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва. За да­ни­ми «До­слі­дже­н­ня ефе­ктив­но­сті про­е­кту­ва­н­ня та за­сто­су­ва­н­ня ре­гіо­наль­них про­грам під­трим­ки фі­нан­су­ва­н­ня МСВ за ра­ху­нок мі­сце­вих бю­дже­тів», про­ве­де­но­го Ін­сти­ту­том бю­дже­ту та со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень на за­мов­ле­н­ня Про­е­кту USAID Агро­Ін­вест, при впро­ва­джен­ні та­ких про­грам на 1 грн ви­тра­че­них бю­дже­тних ко­штів при­па­дає біль­ше 10 грн за­лу­че­них кре­ди­тних ре­сур­сів!

ДЕРЖАВНА ПІД­ТРИМ­КА ДО­СТУ­ПУ МСВ ДО ФІНАНСІВ: ЯК ПІДВИЩИТИ ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Пра­кти­ка піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня АПК Укра­ї­ни бу­ла за­про­ва­дже­на від­но­сно не­дав­но. 2000 ро­ку одним із на­пря­мів дер­жав­ної під­трим­ки бу­ло кре­ди­ту­ва­н­ня сільгоспвиробників на піль­го­вих умо­вах че­рез ме­ха­нізм час­тко­вої ком­пен­са­ції від­со­тко­вої став­ки по кре­ди­тах ко­мер­цій­них фі­нан­со­вих уста­нов з Дер­жав­но­го бю­дже­ту. Так, у 2000 ро­ці 3853 сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­єм­ства одер­жа­ли кре­ди­ти за піль­го­вою схе­мою на су­му 455 млн грн. У 2003 ро­ці їх кіль­кість зро­сла до 14075, а су­ма кре­ди­тів – до 2847 млн. грн. З 2007 ро­ку ця час­тка по­стій­но змен­шу­ва­ла­ся, і у 2007 ро­ці кре­ди­ти одер­жа­ли 7463 під­при­єм­ства на су­му 7800 млн грн, а у 2014 р. чи­сло по­зи­чаль­ни­ків ско­ро­ти­ло­ся до де­кіль­кох де­ся­тків, а су­ма кре­ди­ту­ва­н­ня скла­ла ли­ше 100 млн грн. У дер­жав­но­му бю­дже­ті 2018 ро­ку на роз­ви­ток фер­мер­ських го­спо­дарств шля­хом зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів ви­ді­ле­но 66 млн грн. Як і в біль­шо­сті ви­пад­ків у по­пе­ре­дні ро­ки, ця про­гра­ма пе­ред­ба­чає ком­пен­са­цію ча­сти­ни про­цен­тної став­ки ли­ше за кре­ди­та­ми, взя­ти­ми у бан­ках. Кредитні спілки, які є най­більш до­сту­пни­ми фі­н­уста­но­ва­ми на се­лі, за­ли­ша­ю­ться по­за дер­жав­ною про­гра­мою, а от­же для зна­чної ча­сти­ни фер­ме­рів державна під­трим­ка бу­де не­до­сту­пною. Оскіль­ки, як за­зна­ча­ло­ся ви­ще, кредитні спілки ма­ють ці­лу низ­ку пе­ре­ваг пе­ред бан­ка­ми у кре­ди­ту­ван­ні МСВ, бу­ло б до­ціль­но за­лу­чи­ти їх до ці­єї про­гра­ми. При цьо­му до кре­ди­тів з бю­дже­тним від­шко­ду­ва­н­ням від­со­тко­вих ста­вок на­бу­ла б до­сту­пу пе­ре­ва­жна біль­шість малих та се­ре­дніх сільгоспвиробників, не­за­ле­жно від су­ми кре­ди­ту. По­єд­на­н­ня дер­жав­ної до­по­мо­ги з ноу-хау кре­ди­тних спі­лок (зна­н­ня клі­єн­тів) до­зво­лить істо­тно підвищити ефективність ви­тра­ча­н­ня ко­штів, при­зна­че­них на під­трим­ку се­кто­ра. Про те, що та­кий ме­ха­нізм успі­шно спра­цює, свід­чить ба­га­то­рі­чний до­свід впро­ва­дже­н­ня ана­ло­гі­чних про­грам на ре­гіо­наль­но­му рів­ні. Та­ким чи­ном, по­ши­ре­н­ня на кредитні спілки умов про­гра­ми «Фі­нан­со­ва під­трим­ка за­хо­дів в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі шля­хом зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів» до­зво­лить ви­рі­ши­ти ці­лу низ­ку на­галь­них пи­тань роз­ви­тку аграр­но­го се­кто­ра. Від цьо­го ви­гра­ють усі уча­сни­ки: дер­жа­ва змо­же ефе­ктив­ні­ше і з біль­шою ко­ри­стю на­да­ва­ти фі­нан­со­ву під­трим­ку, за­лу­чить до­да­тко­ві ко­шти, збіль­шить об­ся­ги ви­ро­бни­цтва сіль­госп­про­ду­кції, що змі­цнить її екс­порт­ний по­тен­ці­ал та під­ви­щить про­до­воль­чу без­пе­ку. МСВ змо­жуть роз­ши­ри­ти і підвищити стій­кість роз­ви­тку сво­го бі­зне­су. Кредитні спілки роз­ши­рять своє член­ство і під­ви­щать об­сяг і якість сво­їх по­слуг. Мі­сце­ві гро­ма­ди отри­ма­ють но­ві ро­бо­чі мі­сця, ріст до­хо­дів на­се­ле­н­ня та змі­цне­н­ня мі­сце­вих бю­дже­тів. А са­ме та­кі змі­ни і свід­чать про роз­ви­ток дер­жа­ви та справ­жнє ре­фор­му­ва­н­ня.

Пі­дго­ту­ва­ла Ла­ри­са СЕМАКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.