За­ко­но­про­е­кту вже під­шу­ка­ли за­мі­ну

Ukraine Business Review - - Головна сторінка -

цен­тру­ва­ти в со­бі і ре­гу­ля­тор­ну, і на­гля­до­ву фун­кції. Це кон­це­пту­аль­но не­вір­но. Зокре­ма, єв­ро­пей­ський до­свід го­во­рить про роз­по­діл між рі­зни­ми ор­га­на­ми фун­кцій що­до вста­нов­ле­н­ня «пра­вил гри» на рин­ку та кон­тро­лю за їх ви­ко­на­н­ням. І ко­ли вже щось змі­ню­ва­ти від­но­сно чин­ної си­сте­ми, то по­трі­бен «Спліт» ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду. Тре­ба ска­за­ти, що в Укра­ї­ні вже ре­а­лі­зу­є­ться пра­кти­ка роз­по­ді­лу цих фун­кцій. Я ка­жу про фун­кцію фін­мо­ні­то­рин­гу. Тут Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів ви­ко­нує ре­гу­ля­тор­ну фун­кцію, а Держ­фін­мо­ні­то­ринг по­ряд з ін­ши­ми ре­гу­ля­то­ра­ми – на­гля­до­ву. І це ор­га­ні­чно вли­ва­є­ться до єди­ної сві­то­вої си­сте­ми, пов’яза­ної з бо­роть­бою з не­за­кон­ною ле­га­лі­за­ці­єю ко­штів. За­раз мо­дно го­во­ри­ти про не­за­ле­жність ре­гу­ля­то­рів. Та во­на, на мій по­гляд, по­да­є­ться де­що під ін­шим ра­кур­сом – як ціл­ко­ви­та сво­бо­да в ухва­лен­ні будь-яких рі­шень та від­су­тність не­об­хі­дно­сті їх узго­джу­ва­ти з будь-ким, як це є у ви­пад­ку з НБУ. Хо­ті­ло­ся б ма­ти пев­ну си­сте­му про­ти­ваг. І На­цком­фін­по­слуг у цьо­му пла­ні та­ку си­сте­му має, оскіль­ки ле­во­ва час­тка її ре­гу­ля­тор­них іні­ці­а­тив по­вин­на прой­ти узго­дже­н­ня ці­лої низ­ки мі­ні­стерств та ві­домств, в то­му чи­слі Дер­жав­ної ре­гу­ля­тор­ної слу­жби. І всі во­ни ма­ють бу­ти юсто­ва­ні.

— Тоб­то, «Спліт» у ни­ні­шньо­му ви­гля­ді по­си­лює ре­гу­ля­тор­ну мо­но­по­лію Нац­бан­ку та Ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку?

Те­тя­на ШЕВКУН: — Він не дає Ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку до­да­тко­вих пов­но­ва­жень, але їх роз­ши­ре­н­ня пе­ре­дба­ча­є­ться ін­ши­ми за­ко­но­про­е­кта­ми. За­раз ці за­ко­но­про­е­кти вже по­да­ні на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди. По су­ті, во­ни став­лять Ко­мі­сію з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку на рі­вень Нац­бан­ку. Ухва­лю­ю­чи нор­ма­тив­ні рі­ше­н­ня, во­на не по­вин­на бу­де узго­джу­ва­ти їх з Дер­жав­ною ре­гу­ля­тор­ною слу­жбою, Ан­ти­мо­но­поль­ним ко­мі­те­том і Мі­ню­стом. Та­ким чи­ном, во­на отри­мує мо­но­поль­не пра­во осо­би­сто і в ру­чно­му ре­жи­мі вста­нов­лю­ва­ти пра­ви­ла на рин­ку, ви­рі­шу­ва­ти, як і які суб’єкти до­пу­ска­ти на ньо­го. І це не­се ду­же ве­ли­кі ри­зи­ки. «Спліт» пи­сав­ся по­над три ро­ки то­му. То­ді всі си­ту­а­тив­но бо­я­ли­ся по­си­ле­н­ня кри­зи, а пе­ред не­бан­ків­ським рин­ком та йо­го ре­гу­лю­ва­н­ням сто­я­ли ін­ші зав­да­н­ня. За­ко­но­про­ект пе­ред­ба­чав най­більш про­сте і швид­ке їх рі­ше­н­ня. Сьо­го­дні стан справ змі­нив­ся. Рин­ки роз­ви­ва­ю­ться. Не­бан­ків­ський фі­нан­со­вий ри­нок дав ду­же хо­ро­ші по­ка­зни­ки за ре­зуль­та­та­ми по­пе­ре­дніх ро­ків. При­чо­му – ре­зуль­та­ти са­мо­стій­но­го ви­хо­ду з кри­зи. Тоб­то, ко­ли не­ма Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня, не­ма ре­фі­нан­су­ва­н­ня, не­ма по­ту­жної дер­жав­ної під­трим­ки. І фі­н­уста­но­ви бу­ли зму­ше­ні са­мо­туж­ки ви­жи­ва­ти, що во­ни і зро­би­ли. То­му сьо­го­дні ва­жли­во не по­си­лю­ва­ти на­гляд, а по­тур­бу­ва­ти­ся про впро­ва­дже­н­ня си­сте­ми дер­жре­гу­лю­ва­н­ня, що зда­тна сти­му­лю­ва­ти на­ше подаль­ше зро­ста­н­ня. Та «Спліт» не ви­рі­шує це пи­та­н­ня. Він не дасть мо­жли­во­сті роз­ви­ва­ти­ся рин­кам.

— Чи справ­ді На­цком­фін­по­слуг як дер­жре­гу­ля­тор пов­ні­стю від­пра­цю­ва­ла свій ре­сурс і те­пер під­ля­гає спи­сан­ню?

Те­тя­на ШЕВКУН: — Я б так не ка­за­ла. Бо На­цком­фін­по­слуг до­зво­ли­ла фор­ма­лі­зу­ва­ти та ство­ри­ти си­сте­му не­бан­ків­ських фі­нан­со­вих рин­ків. У них вся на­ша зві­тність, уся ана­лі­ти­ка. Не­дер­жав­ні пен­сій­ні фон­ди бу­ли пер­ши­ми се­ред не­бан­ків­ських фі­нан­со­вих уста­нов, для яких бу­ла ство­ре­на си­сте­ма по­да­н­ня зві­тно­сті че­рез сайт На­цком­фін­по­слуг. І ін­фор­ма­ція про ді­яль­ність ко­жно­го фон­ду роз­кри­ва­ла­ся на сай­ті Ко­мі­сії. На­цком­фін­по­слуг має ін­сти­ту­цій­ну пам’ять, це ва­жли­во для то­го, щоб не по­вто­рю­ва­ти в май­бу­тньо­му вже при­пу­ще­них по­ми­лок. На сьо­го­дні­шній день уже скла­ла­ся си­сте­ма, ко­ли фон­до­вий ри­нок ре­гу­лює Ко­мі­сія з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку, не­бан­ків­ський – На­цком­фін­по­слуг, а бан­ків­ський ри­нок — НБУ. Та­ка си­сте­ма має ве­ли­кий по­тен­ці­ал для роз­ви­тку і свою си­сте­му про­ти­ваг. То­му її не тре­ба пе­ре­кро­ю­ва­ти та ру­ба­ти під ко­рінь.

— Ав­то­ри «Сплі­та» ка­жуть, що за­пу­ска­ють ме­ха­нізм, ко­трий до­зво­ляє ре­гу­ля­то­рам опе­ра­тив­но ре­а­гу­ва­ти на си­ту­а­цію, яка скла­да­є­ться на рин­ку. Що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

Лю­дми­ла КРАВЧЕНКО: — Зви­чай­но, до­да­тко­ві бю­ро­кра­ти­чні рів­ні, які ство­рює Дер­жав­на ре­гу­ля­тор­на слу­жба, ре­є­стра­ція в Мі­ні­стер­стві юсти­ції ухва­лю­ва­них рі­шень, все це по­дов­жує про­цес. Та во­дно­час і зни­жує ри­зик по­ми­лок чи на­віть зло­вжи­вань са­мо­стій­но схва­ле­них ре­гу­ля­то­ром рі­шень. На­при­клад, за­раз ми є свід­ка­ми то­го, ко­ли низ­ка бан­ків, що ра­ні­ше ви­зна­ні не­пла­то­спро­мо­жни­ми, отри­му­ють су­до­ві рі­ше­н­ня на свою ко­ристь. Та суб’єкт, отри­мав­ши на­зад лі­цен­зію, вже не під­ля­гає від­нов­лен­ню. Йо­го «ре­а­ні­ма­ція» вже не­мо­жли­ва. В ре­зуль­та­ті має мі­сце ко­ло­саль­не на­ван­та­же­н­ня на дер­жав­ний бю­джет. То­му що ко­штів Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня, на жаль, не­до­ста­тньо для ви­ко­на­н­ня дер­жав­них зо­бов’язань пе­ред клі­єн­ту­рою та­ких бан­ків. Те, що за­раз про­по­ну­є­ться, це зов­сім не те­хні­чне пи­та­н­ня. Це бу­де сер­йо­зний струс для май­же 2000 суб’єктів. Це як пе­ре­їзд з одні­єї квар­ти­ри на ін­шу. В хо­ді та­ко­го «пе­ре­їзду» ма­са Ві­це-пре­зи­дент На­ціо­наль­ної Асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок Укра­ї­ни Лю­дми­ла КРАВЧЕНКО

всьо­го бу­де ви­ки­ну­та і ку­па всьо­го за­гу­би­ться. Ми об­ґрун­то­ва­но не­по­ко­ї­мо­ся, що не на­бу­де­мо но­вих мо­жли­во­стей. Нав­па­ки, отри­ма­є­мо ще біль­ше ускла­днень для сво­єї ді­яль­но­сті і, зокре­ма, для ді­яль­но­сті кре­ди­тних спі­лок. Мо­же скла­сти­ся си­ту­а­ція, за якої в Укра­ї­ні вже не бу­де ко­го ре­гу­лю­ва­ти, якщо спе­ци­фі­ка кре­ди­тних спі­лок не бу­де вра­хо­ва­на і бу­дуть ви­су­ну­ті не­здій­снен­ні ре­гу­ля­тор­ні ви­мо­ги.

— Ча­сти­на при­хиль­ни­ків «Сплі­ту», не зна­йшов­ши на­ле­жно­го ро­зу­мі­н­ня та під­трим­ки з бо­ку біль­шо­сті пред­став­ни­ків рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг, про­по­ну­ють ді­я­ти гну­чко. Мов­ляв, да­вай­те ухва­ли­мо за­ко­но­про­ект №2413а за­раз, а да­лі по­ди­ви­мо­ся, як він се­бе по­ка­же в ді­лі. Якщо не ви­прав­дає за­галь­них спо­ді­вань, то­ді змі­ни­мо на ін­ший за­кон. Як вам та­ка ідея?

Лю­дми­ла КРАВЧЕНКО: — На мій по­гляд, так не по­вин­но бу­ти. Не­ма від­по­віді на за­пи­та­н­ня «на­ві­що все це за­ті­ва­є­ться?», а от­же не­мо­жли­во по­ба­чи­ти пер­спе­кти­ву. У ме­не є гли­бо­ке пе­ре­ко­на­н­ня, що нам на якийсь час тре­ба за­спо­ко­ї­ти­ся та при­пи­ни­ти ге­не­ру­ва­ти будь-які до­ку­мен­ти, які не ве­дуть до про­гре­су та роз­ви­тку окре­мо взя­тих рин­ків. За­ру­чни­ка­ми цих екс­пе­ри­мен­тів ста­ють лю­ди. Одна спра­ва, ко­ли йде­ться про то­кар­ний вер­стат. Мо­жна ви­то­чи­ти одну де­таль, а якщо во­на не пі­ді­йде за пев­ни­ми па­ра­ме­тра­ми, то мо­жна ви­го­то­ви­ти ін­шу. А у нас йде­ться про спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг, які укла­да­ють до­го­во­ри тер­мі­ном не на день-дру­гий, а на ро­ки. То­му по­ді­бні екс­пе­ри­мен­ти мо­жуть бу­ти не­без­пе­чни­ми для сі­мей, для до­мо­го­спо­дарств, для їхніх фі­нан­сів.

Те­тя­на ШЕВКУН: — «Спліт» пе­ред­ба­чає пе­ре­хі­дний пе­рі­од. Це існу­ва­н­ня по­за ча­сом, по­за нор­ма­тив­ною ба­зою. Ми про­дов­жу­є­мо пра­цю­ва­ти з тим ре­гу­ля­то­ром, який був, але при цьо­му вже під­по­ряд­ко­ву­є­мо­ся ін­шо­му. Тоб­то, один уже отри­мав пов­но­ва­же­н­ня, але ще не мо­же їх ви­ко­ну­ва­ти, а дру­гих їх втра­тив, але про­дов­жує ни­ми ко­ри­сту­ва­ти­ся. У цій си­ту­а­ції суб’єктів по­чи­нає ли­хо­ма­ни­ти. Во­ни не ро­зу­мі­ють, як по­во­ди­ти­ся, як во­ни жи­ти­муть да­лі і чи жи­ти­муть вза­га­лі. Та­ка ли­хо­ман­ка на фі­нан­со­во­му рин­ку вкрай не­ба­жа­на. Во­на різ­ко по­зна­ча­є­ться на спо­жи­ва­чах. На­ші спо­жи­ва­чі – це лю­ди, які хо­чуть щось на­ко­пи­чи­ти на май­бу­тню пен­сію. Це три­ва­ле на­ко­пи­че­н­ня. І будь-який ри­зик, най­мен­ше хви­лю­ва­н­ня у на­шо­му се­гмен­ті одра­зу ж ви­кли­кає у спо­жи­ва­чів за­не­по­ко­є­н­ня – що бу­де з їхні­ми гро­ши­ма за 10 ро­ків, якщо во­ни не ро­зу­мі­ють, що бу­де за рік. Чи не лі­пше їх якось ви­лу­чи­ти з си­сте­ми? Та­кі не­ви­прав­да­ні хви­лю­ва­н­ня не мо­жна до­пу­ска­ти на не­бан­ків­сько­му фі­нан­со­во­му рин­ку, тим па­че – на пен­сій­но­му чи стра­хо­во­му, осо­бли­во, в стра­ху­ван­ні жи­т­тя. Бо це не­се ду­же ве­ли­кий не­га­тив. І від­но­ви­ти по­то­му по­пе­ре­дній рі­вень до­ві­ри спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг бу­де над­зви­чай­но важ­ко. При­чо­му ре­а­кція бу­де лан­цю­го­вою. Якщо щось тра­пля­є­ться, при­мі­ром, у пен­сій­но­му се­кто­рі, то це по­зна­ча­є­ться і на стра­хо­во­му се­кто­рі, і на кре­ди­тних спіл­ках, і на ін­ших фі­н­уста­но­вах. І на бан­ках у то­му чи­слі. Бо якщо рі­вень до­ві­ри па­дає, то він па­дає до всіх фі­нан­со­вих уста­нов.

— Не­що­дав­но у Вер­хов­ній Ра­ді за­ре­є­стро­ва­ний за­ко­но­про­ект №8415 «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­нів Укра­ї­ни що­до дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг». Яке дер­жре­гу­лю­ва­н­ня в си­сте­мі фін­по­слуг він про­по­нує?

Те­тя­на ШЕВКУН: — Так, цей за­ко­но­про­ект з’явив­ся зов­сім не­дав­но. На по­ча­тку ли­пня він був роз­гля­ну­тий на Ко­мі­те­ті Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки та бан­ків­ської ді­яль­но­сті і був схва­ле­ний для прийня­т­тя в пер­шо­му чи­тан­ні. Та­кож бу­ло ухва­ле­не рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня ро­бо­чої гру­пи з йо­го до­о­пра­цю­ва­н­ня до дру­го­го чи­та­н­ня. По­рів­ня­но зі «Сплі­том» цей за­ко­но­про­ект лі­пший. Він не ви­рі­шує всі на­ші про­бле­ми, зокре­ма, не роз­во­дить фун­кції ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду. Та з йо­го ухва­ле­н­ням не ли­хо­ма­ни­ти­ме рин­ки фін­по­слуг най­ближ­чи­ми ро­ка­ми, не бу­де ве­ли­ких ри­зи­ків, пов’яза­них з їх роз­по­ді­лом та пе­ре­да­чею під кон­троль НБУ та Ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку. Що­най­мен­ше, збе­ре­же­ться вся ін­сти­ту­цій­на пам’ять, яка є в На­цком­фін­по­слуг. Ми мо­же­мо про­дов­жу­ва­ти ді­я­ти в по­пе­ре­дньо­му ре­жи­мі. Так, є ба­га­то мо­мен­тів, над яки­ми тре­ба ще пра­цю­ва­ти, та ми го­то­ві у цьо­му бра­ти актив­ну участь. Це сто­су­є­ться пи­тань лі­цен­зу­ва­н­ня, пе­ре­ві­рок і ба­га­тьох ін­ших. Нам ще на­ле­жить їх обго­во­ри­ти. Та, з мо­єї то­чки зо­ру, цей на­пря­мок у роз­ви­тку за­ко­но­дав­ства з ре­гу­лю­ва­н­ня не­бан­ків­ських фі­нан­со­вих по­слуг пра­виль­ні­ший. Тоб­то, ми спо­ча­тку змі­ню­є­мо кон­це­пцію ре­гу­лю­ва­н­ня чи на­ма­га­є­мо­ся по­лі­пши­ти окре­мі на­прям­ки з ре­гу­лю­ва­н­ня, а по­то­му вже роз­гля­да­ти­ме­мо, чи тре­ба змі­ню­ва­ти то­го чи ін­шо­го ре­гу­ля­то­ра, чи до­ста­тньо вдо­ско­на­ли­ти йо­го ро­бо­ту, йо­го вза­є­мо­дію з рин­ка­ми то­що. З мо­єї то­чки зо­ру, це – пра­виль­ний шлях.

Сер­гій ГЕРАСИМЕНКО, На­ціо­наль­ний прес-клуб «Укра­їн­ська пер­спе­кти­ва». Спе­ці­аль­но для «Укра­ї­на Бі­знес Ре­вю»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.