Гри­го­рій ЯР­МАШ: «НІ­КО­ЛИ НЕ ГО­ВО­РИВ НІ­ЧО­ГО ПО­ГА­НО­ГО НА АДРЕ­СУ ВЕР­НИ­ДУ­БА, Й ЗАРАЗ НЕ БУ­ДУ»

КРАЙ­НІЙ ОБО­РО­НЕЦЬ «ЗО­РІ» ПО­ДІ­ЛИВ­СЯ ПО­ДРО­БИ­ЦЯ­МИ ЙМО­ВІР­НО­ГО ПРО­ДОВ­ЖЕ­Н­НЯ ДО­ГО­ВО­РУ З КЛУ­БОМ, РОЗ­ПО­ВІВ ПРО ПІД­ГО­ТОВ­КУ ДО НАЙ­БЛИЖ­ЧИХ ЗУ­СТРІ­ЧЕЙ ІЗ «ВОРСКЛОЮ» ТА «МЕ­ТА­ЛІ­СТОМ» І ПЛА­НА­МИ НА МІЖСЕЗОННЯ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

«РА­НІ­ШЕ ВИ­СТУ­ПАВ ПРА­КТИ­ЧНО В КО­ЖНО­МУ МА­ТЧІ, А ЗАРАЗ У МЕ­НЕ — П’ЯТЬ МА­ТЧІВ ЗА ПЕР­ШЕ КО­ЛО»

— Гри­го­рію, зра­зу пе­ре­йде­мо до го­лов­но­го: як розгортається про­цес із про­лон­га­ці­єю кон­тра­кту? У не­дав­ньо­му ін­терв’ю ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ФК Сер­гій Ра­фа­ї­лов за­явив, що у вас із Ігна­тьє­ви­чем узим­ку за­вер­шу­ю­ться до­го­во­ри, то­му якраз зараз це пи­та­н­ня від­кри­те.

— Справ­ді, в ме­не 31 гру­дня за­вер­шу­є­ться уго­да із «Зо­рею». На да­ний мо­мент пра­цюю, тре­ну­юсь. Да­лі бу­де ви­дно, як усе скла­де­ться. По­ки що зру­шень жо­дних не від­бу­ло­ся — кон­тракт я не про­дов­жу­вав.

— За­зви­чай, цей про­цес від­бу­ва­є­ться не за кіль­ка ти­жнів до за­вер­ше­н­ня до­го­во­ру, а за пів­ро­ку, в кра­що­му ви­пад­ку — за рік. Чи го­во­ри­ли що­до цьо­го з ке­рів­ни­ка­ми та тре­нер­ським шта­бом?

— Зви­чай­но, спіл­ку­ю­ся на цю те­му з тре­не­ра­ми. На­скіль­ки ро­зу­мію, во­ни все три­ма­ють під кон­тро­лем. Ду­маю, що всі кра­пки над «і» роз­став­ля­ться ближ­че до за­вер­ше­н­ня пер­шої ча­сти­ни зма­гань. Адже час для цьо­го ще є, має від­бу­ти­ся ще два ту­ри прем’єр-лі­ги.

— А вас не ля­кає, що це все за­тя­гу­є­ться, по су­ті, до остан­ньо­го?

— Та ні. Мо­жли­во, ко­гось та­ка си­ту­а­ція й зму­си­ла би під­клю­чи­ти уяву, про­те для ме­не це не про­бле­ма.

— Чи про­ро­бля­є­те якісь за­па­сні ва­рі­ан­ти, якщо все за­вер­ши­ться бе­з­успі­шно? Чи все ж спо­ді­ва­є­те­ся, що ваш спіль­ний шлях із лу­ган­ця­ми про­дов­жи­ться?

— Та не хо­тів би так да­ле­ко на­пе­ред за­бі­га­ти. По­вір­те, все ви­рі­шу­ва­ти­ме­ться в про­це­сі.

— А вза­га­лі: факт, що цьо­го­річ мен­ше гра­є­те у скла­ді ко­ман­ди, впли­ває на ва­ше оста­то­чне рі­ше­н­ня?

— Зна­є­те, за чо­ти­ри ро­ки в «Зо­рі» я не­ма­ло по­грав…

— По­го­джу­ся, що по­пе­ре­дні три се­зо­ни ви вва­жа­ли­ся без­за­пе­ре­чним грав­цем осно­ви, про­те ни­ні ста­но­ви­ще де­що змі­ни­ло­ся…

— Зро­зу­мій­те, що в нас — 22-23 фут­бо­лі­сти основ­но­го скла­ду. Сьо­го­дні гра­ють одні, зав­тра — ін­ші, а пі­сля­зав­тра зно­ву все змі­ню­є­ться. У ме­не та­кий прин­цип, що по­трі­бно зав­жди три­ма­ти се­бе у фор­мі, що­би не ви­па­сти з обойми ко­ле­кти­ву. По­трі­бно з ро­зу­мі­н­ням ста­ви­ти­ся до про­це­су ро­та­ції.

— Ви­зна­є­те бо­дай те, що зараз ви­хо­ди­те на по­ле рід­ше, ніж це бу­ло ра­ні­ше?

— Зви­чай­но, що мен­ше. Про що тут мо­жна го­во­ри­ти, ко­ли ра­ні­ше я ви­сту­пав пра­кти­чно в ко­жно­му ма­тчі, а зараз у ме­не — п’ять ма­тчів за пер­ше ко­ло.

— Вла­сне, до чо­го ве­ду: при­чи­ни вже про­ана­лі­зу­ва­ли? Мо­жли­во, Юрій Вер­ни­дуб ука­зує на пев­ні мо­мен­ти у ва­шій ро­бо­ті?

— Усе про­сто: значить на мо­їй по­зи­ції є силь­ні­ші ви­ко­нав­ці. До того ж, зараз ко­ман­да не­по­га­но грає, то­му до та­кої си­ту­а­ції мо­жна від­не­сти­ся по­фі­ло­соф­ськи. Зві­сно, ко­жен фут­бо­ліст пра­гне ви­хо­ди­ти на по­ле що­ту­ру, але на­став­ник не мо­же ви­ста­ви­ти всіх, хто є в роз­по­ря­джен­ні.

— Якщо ана­лі­зу­ва­ти сло­ва Юрія Ми­ко­ла­йо­ви­ча, ви­пли­ває, що від край­ніх за­хи­сни­ків він зав­жди ви­ма­гає не тіль­ки на­дій­но ві­ді­гра­ти в обо­ро­ні, а й ре­гу­ляр­но до­по­ма­га­ти гру­пі ата­ки. Цим він по­ясню­вав, чо­му на ва­шо­му мі­сці ви­хо­дить Ка­ме­ню­ка, ко­трий ра­ні­ше грав ближ­че до на­па­ду.

— Ба­чи­те, ви на­віть біль­ше зна­є­те, ніж я! На­ві­що вам іще ста­ви­ти та­кі за­пи­та­н­ня, на які ма­є­те біль­ше ін­фор­ма­ції для від­по­віді?

«ВОР­СКЛА» ТА «МЕ­ТА­ЛІСТ»? ДЛЯ НАС КО­ЖНА ГРА ВА­ЖЛИ­ВА»

— Га­дав, ви та­кож сте­жи­те за тим, що го­во­рить ваш го­лов­ний тре­нер.

— Для ме­не го­лов­не те, що він го­во­рить ме­ні осо­би­сто, все­ре­ди­ні ко­ман­ди, адже ми що­дня ба­чи­мо­ся. Він ні­ко­ли не від­мов­ляв у бе­сі­ді. Біль­ше того, в нас із ним скла­ли­ся ду­же хо­ро­ші сто­сун­ки. Від­так ні­чо­го ні­ко­ли не го­во­рив по­га­но­го на йо­го адре­су, й зараз не бу­ду, не­зва­жа­ю­чи на те, як ча­сто бе­ру участь у по­єдин­ках. Іще раз ска­жу: моє зав­да­н­ня — зав­жди бу­ти го­то­вим на 100 від­со­тків, аби, ко­ли тре­нер ме­ні до­ві­рить мі­сце на по­лі, я зміг ско­ри­ста­ти­ся цим шан­сом.

— На ви­хі­дних упер­ше гра­ли за дубль. Та­ким чи­ном на­ма­га­ти­ме­те­ся три­ма­ти се­бе у фор­мі?

— Так ви­рі­шив тре­нер­ський склад, аби ті, хто остан­нім ча­сом отри­мує мен­ше ігро­вої пра­кти­ки, ви­йшли в ма­тчі мо­ло­ді­жної ко­ман­ди. Якраз па­у­за у чем­піо­на­ті, то­му не скла­дно бу­ло по­їха­ти в Кре­мен­чук, аби про­ти­ді­я­ти «Дні­пру». Тим па­че, їхня мо­лодь хо­ро­шо­го рів­ня, йде на пер­шо­му мі­сці в пер­шо­сті. Від­так від­був­ся кла­сний матч, отри­ма­ли за­ряд по­зи­тив­ної енер­гії, пе­ре­міг­ши дні­про­пе­тров­ців зав­дя­ки го­лу Пе­тря­ка.

— Як ста­ви­те­ся до того, що зра­зу п’ять ва­ших пар­тне­рів по­пов­ни­ли ла­ви пер­шої ко­ман­ди Укра­ї­ни?

— До­бре. На­сам­пе­ред, це — пре­стиж ко­ман­ди, клу­бу та лю­дей, які пра­цю­ють у стру­кту­рі. По­вір­те, ми всі ду­же ра­ді за хло­пців, які про­слав­ля­ють «Зо­рю» на всю Україну та Єв­ро­пу. Пе­ре­ко­на­ний, що та­кий етап у кар’єрі їм ли­ше до­по­мо­же у фа­хо­во­му зро­стан­ні. До того ж, сво­єю впев­не­ні­стю во­ни за­ря­джа­ють усіх ко­лег по ко­ле­кти­ву.

— Як про­хо­дить під­го­тов­ка до за­вер­шаль­но­го про­між­ку в пер­шо­сті, в яко­му доведеться по­мі­ря­ти­ся си­ла­ми з «Ворсклою» та «Ме­та­лі­стом»?

— Із понеділка роз­по­чав­ся ти­жне­вий цикл під­го­тов­ки до гри з пол­тав­ця­ми. До сло­ва, на ви­хі­дних во­ни ор­га­ні­зу­ва­ли спа­ринг із на­шим на­сту­пним су­пер­ни­ком — хар­ків’яна­ми, то­му ця зу­стріч нам бу­де ці­ка­ва в кон­текс­ті ін­фор­ма­ції. На осно­ві отри­ма­но­го ана­лі­зу на­ші тре­не­ри обов’яз­ко­во роз­ка­жуть про всі силь­ні та слаб­кі сто­ро­ни на­ших опо­нен­тів.

— Чи ма­ти­ме по­єди­нок із «Ворсклою» на­два­жли­вий ха­ра­ктер у зв’яз­ку з тим, що са­ме з пол­тав­ця­ми три­ває бо­роть­ба за пу­тів­ки в Лі­гу Європи?

— Щи­ро ка­жу­чи, для нас ко­жна гра ва­жли­ва. Нам бай­ду­же, з ким гра­ти. Не мо­жу ска­за­ти, що ма­тчі з «Ме­та­лур­гом» Зп і «Кар­па­та­ми» бу­ли ря­до­ви­ми, а ось із «Ворсклою» бу­де ва­го­ме про­ти­сто­я­н­ня. Якщо ста­виш пе­ред со­бою сер­йо­зні ці­лі, то не вар­то ви­окрем­лю­ва­ти чи кла­си­фі­ку­ва­ти ма­тчі на менш і більш ва­жли­ві.

— Хі­ба не про­сті­ше зна­йти мо­ти­ва­цію на зу­стріч із «бі­ло-зе­ле­ним», аніж, при­мі­ром, із запоріжцями?

— Ні. По­стій­но го­ту­є­мо­ся сум­лін­но, то­му мо­ти­ва­ція в нас зав­жди на ви­со­ко­му рів­ні.

— Міжсезоння — не за го­ра­ми. Пев­не, від­пус­тка уже спла­но­ва­на, кви­тки при­дба­ні?

— Кви­тки? Ні­ку­ди не бу­де­мо їха­ти, все бу­де по-до­ма­шньо­му, в рі­дній об­ста­нов­ці. Не ба­чу сен­су ку­дись ле­ті­ти. — Чо­му так? Тра­ди­ція? — Ви­рі­ши­ли, що так бу­де кра­ще. Тим па­че, син не­дав­но на­ро­див­ся. Ска­же­мо так, цьо­го­річ ми не «ви­їзні».

«Не від­бу­ло­ся жо­дних зру­шень — кон­тракт я не про­дов­жив».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.