Оле­ксандр БА­ТАЛЬ­СЬКИЙ: «МЕ­НЕ ТУТ УСЕ ВЛА­ШТО­ВУЄ»

ФОР­ВАРД «ЧЕР­КА­СЬКО­ГО ДНІ­ПРА» ПО­ДІ­ЛИВ­СЯ ВРА­ЖЕ­Н­НЯ­МИ ВІД ПЕР­ШОЇ ЧА­СТИ­НИ ЧЕМ­ПІО­НА­ТУ, РОЗ­ПО­ВІВ ПРО СВОЮ КАР’ЄРУ Й ТЕ, ЯК КО­МАН­ДА ПРИ­ВІ­ТА­ЛА ГЕ­НЕ­РАЛЬ­НО­ГО ДИ­РЕ­КТО­РА КЛУ­БУ ВО­ЛО­ДИ­МИ­РА ЛАШКУЛА З ДНЕМ НА­РО­ДЖЕ­Н­НЯ

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Ро­ман КИРІЄНКО.

— Оле­ксан­дре, за під­сум­ка­ми пер­шої по­ло­ви­ни се­зо­ну «Чер­ка­ський Дні­про» пі­шов на зи­мо­ву пе­ре­р­ву на дру­гій схо­дин­ці. Як оці­ни­те лі­тньо-осін­ню ча­сти­ну се­зо­ну для ва­шо­го клу­бу?

— За­га­лом, про­ве­ли цей про­мі­жок чем­піо­на­ту не­по­га­но. За більш спри­я­тли­вих об­ста­вин мо­гли би фі­ні­шу­ва­ти й на пер­шій по­зи­ції, однак ча­сто втра­ча­ли очки там, де цьо­го не по­трі­бно бу­ло ро­би­ти. Зокре­ма, втра­ти­ли за­лі­ко­ві ба­ли в до­ма­шній зу­стрі­чі з «Ре­ал Фар­мою», зі­гра­ли на ви­їзді вні­чию з «Ар­се­на­лом Ки­їв­щи­ною», ще й від «Ска­ли» в пер­шо­му ту­рі за­зна­ли по­раз­ки. Але, на жаль, ста­ло­ся як ста­ло­ся, й по­сі­да­є­мо на­ра­зі дру­гу схо­дин­ку.

— У за­клю­чно­му ма­тчі се­зо­ну з «Обо­лон­ню-Бро­ва­рем» ва­ша ко­ман­да зі­гра­ла вні­чию — 1:1, при­чо­му один пункт уда­ло­ся вря­ту­ва­ти вже на до­да­них хви­ли­нах. Як га­да­є­те, су­дя­чи з пе­ре­бі­гу по­дій на фут­боль­но­му по­лі, ні­чия — за­ко­но­мір­ний ре­зуль­тат, чи чер­ка­ща­ни мо­гли пре­тен­ду­ва­ти на біль­ше?

— Гра скла­да­ла­ся та­ким чи­ном, що мо­гла за­кін­чи­ти­ся в по­зи­тив­но­му ру­слі як для нас, так і для «Обо­ло­ні», а, в під­сум­ку, ви­йшла ні­чия. Га­даю, са­ме так й ма­ло бу­ти, бо ми гра­ли вдо­ма й про­ве­ли да­ле­ко не іде­аль­ний матч. Че­сно зі­зна­ю­ся, ко­ман­да ду­же хо­ті­ла пе­ре­мог­ти, по­ра­ду­ва­ти на­ших уболівальників. При­кро, що не вда­ло­ся за­кін­чи­ти пер­шу ча­сти­ну се­зо­ну на пе­ре­мо­жній но­ті.

— Цьо­го­річ «Чер­ка­ський Дні­про» роз­по­чи­нав чем­піо­нат із Юрі­єм Ба­ка­ло­вим, однак вже в дру­го­му ту­рі ко­ман­да гра­ла під ке­рів­ни­цтвом Іго­ря Сто­ло­ви­цько­го. Су­дя­чи з ре­зуль­та­тів, змі­на кер­ма­ни­ча пі­шла на ко­ристь клу­бу?

— Якщо від­вер­то, те­му тре­не­рів не хо­чу чі­па­ти. У нас те­пер Ігор Ми­хай­ло­вич, отож пра­цю­є­мо з ним.

— До­бре, але по­годь­те­ся, з при­хо­дом Іго­ря Сто­ло­ви­цько­го в ко­ман­ди з’яви­ла­ся ста­біль­ність і зна­чно по­кра­щив­ся ре­зуль­тат. У чо­му при­чи­на успі­ху ко­ман­ди з но­вим на­став­ни­ком?

— Ду­маю, про­сто де­які хло­пці змі­ни­ли став­ле­н­ня до спра­ви, від­так по­ча­ли де­мон­стру­ва­ти той рі­вень фут­бо­лу, на який во­ни зда­тні. — Що ма­є­те на ува­зі? — Бу­ли в ко­ле­кти­ві де­які мі­кро­ню­ан­си, й де­хто з грав­ців із змі­ною тре­не­ра по­чав ді­я­ти роз­ку­ті­ше. Ма­буть, це й до­по­мо­гло.

— Себ­то змі­ни сто­су­ва­ли­ся ви­ня­тко­во пси­хо­ло­гії, а до яки­хось та­кти­чних пе­ре­бу­дов Ігор Ми­хай­ло­вич не вда­вав­ся?

— Ба­ка­лов і Столовицький — аб­со­лю­тно рі­зні тре­не­ри, й ба­че­н­ня фут­бо­лу в них сут­тє­во від­рі­зня­є­ться. Ігор Ми­хай­ло­вич ро­бить акцент на емо­цій­но­му за­ря­ді фут­бо­лі­стів, а Юрій Ми­хай­ло­вич біль­ше звер­тав ува­гу на та­кти­чні по­бу­до­ви. Це й не див­но, адже Юрій Ба­ка­лов дов­гий час пра­цю­вав у ви­щій лі­зі, й має хо­ро­шу ба­зу та­кти­чних на­пра­цю­вань.

— Оле­ксан­дре, на­ра­зі ви — най­кра­щий бом­бар­дир чем­піо­на­ту з 11-ма за­би­ти­ми м’яча­ми в акти­ві. За ціль со­бі, ча­сом, не ста­ви­ли ста­ти най­кра­щим бом­бар­ди­ром ди­ві­зіо­ну?

— Ні, та­кої ме­ти пе­ред со­бою не ста­вив. Го­лов­не, що­би ко­ман­да ви­йшла до пер­шої лі­ги, а осо­би­сті ре­кор­ди за­ли­ша­ю­ться дру­го­ря­дним зав­да­н­ням. Я би за­люб­ки роз­мі­няв зва­н­ня най­кра­що­го бом­бар­ди­ра на під­ви­ще­н­ня в кла­сі «Чер­ка­сько­го Дні­пра». За­га­лом, до­бре, що вда­є­ться за­би­ва­ти, та­ким чи­ном до­по­ма­га­ю­чи клу­бу в до­ся­гнен­ні по­став­ле­них ці­лей.

— Щіль­ність на чо­ло­пку тур­нір­ної та­бли­ці до­во­лі ве­ли­ка, й рі­зни­ця між пер­шим і че­твер­тим мі­сцем ви­мі­рю­є­ться всього сі­мо­ма пун­кта­ми. Чи за та­кої кон­ку­рен­ції «Чер­ка­сько­му Дні­пру» до сна­ги фі­ні­шу­ва­ти в за­ві­тній двій­ці?

— Іще за­ли­ши­ло­ся зі­гра­ти дев’ять ігор, отож, га­даю, хто взим­ку кра­ще під­го­ту­є­ться й де­мон­стру­ва­ти­ме які­сні­ший футбол, отой і по­ся­де мі­сця в пер­шій трій­ці. За будь-яких об­ста­вин спо­ді­ва­ю­ся, що «Чер­ка­ський Дні­про», за під­сум­ка­ми се­зо­ну, за­во­ює пу­тів­ку до пер­шої лі­ги.

— То­рік то­ді ще «Сла­ву­тич» до остан­ньо­го пре­тен­ду­вав на під­ви­ще­н­ня в кла­сі, та не­вда­ло проведений кі­нець по­зба­вив «не­бе­сно-бі­лих» шан­сів на пе­ре­хід до пер­шої лі­ги. Чо­го ж за­бра­кло чер­ка­сцям для до­ся­гне­н­ня ме­ти?

— Як на ме­не, ми­ну­ло­го пів­річ­чя нас під­ве­ла ре­а­лі­за­ція, адже в ба­га­тьох ма­тчах не мо­гли за­би­ти, тож, у під­сум­ку, для успі­ху нам не ви­ста­чи­ло яки­хось двох чи трьох пун­ктів. На фі­ні­шно­му від­різ­ку в нас справ­ді ви­ни­кли про­бле­ми, тож у за­клю­чних трьох-чо­ти­рьох по­єдин­ках ми за­мість того, що­би за­крі­пи­ти­ся в зо­ні лі­де­рів, кіль­ка ра­зів осту­пи­ли­ся й оста­то­чно роз­про­ща­ли­ся з на­ді­я­ми по­тра­пи­ти до пер­шої лі­ги.

— Про­фе­сій­ну кар’єру ви роз­по­чи­на­ли в ки­їв­сько­му «Ар­се­на­лі», за який не тіль­ки ві­ді­гра­ли чо­ти­ри се­зо­ни в прем’єр-лі­зі, а й від­зна­ча­ли­ся за­би­ти­ми м’яча­ми. Як ста­ло­ся, що мо­ло­дий і пер­спе­ктив­ний гра­вець не про­дов­жив гра­ти за ко­ман­ди елі­ти, а тран­зи­том че­рез пер­шу лі­гу опи­ни­ли­ся в дру­го­лі­го­во­му чер­ка­сько­му ко­ле­кти­ві?

— Так скла­ли­ся об­ста­ви­ни. Мо­жли­во, десь зба­вив до се­бе ви­мо­ги, мо­жли­во, ще якісь ню­ан­си по­зна­чи­ли­ся. Зараз маю те, що маю.

— За­га­лом, за­до­во­ле­ні сво­їм пе­ре­бу­ва­н­ням у Чер­ка­сах?

— Так, ме­не тут усе вла­што­вує. Ко­ле­ктив хо­ро­ший та й став­ле­н­ня до ме­не з бо­ку тре­нер­сько­го шта­бу й ке­рів­ни­цтва нор­маль­не. Від­так жа­лі­ти­ся ні на що.

— Які у «Чер­ка­сько­го Дні­пра» пла­ни на міжсезоння?

— Фут­бо­лі­стів уже роз­пу­сти­ли, ко­жно­му на час від­пус­тки да­ли ін­ди­ві­ду­аль­ну про­гра­му. До 19 сі­чня від­по­чи­ва­ти­ме­мо, пі­сля чо­го збе­ре­мо­ся на ба­зі й роз­по­чне­мо під­го­тов­ку.

— Збо­ри — в Укра­ї­ні, чи не тіль­ки?

— Як нам по­ві­до­ми­ли, ско­рі­ше за все, пер­ші два збо­ри про­ве­де­мо у Чер­ка­сах, а на за­клю­чний ви­ру­ши­мо до Ту­реч­чи­ни.

— Свою від­пус­тку вже роз­пла­ну­ва­ли? До те­плих кра­їв, ча­сом, не зби­ра­є­те­ся?

— Най­пер­ше, при­їду до­до­му, в Ки­їв. Хо­чу зу­стрі­ти­ся з рі­дни­ми та дру­зя­ми, адже за пів­ро­ку май­же ні­ко­го не ба­чив і ду­же за всі­ма ску­чив.

— 16 ли­сто­па­да ге­не­раль­ний ди­ре­ктор клу­бу Во­ло­ди­мир Ла­шкул від­зна­чав іме­ни­ни. Як ко­ман­да йо­го при­ві­та­ла?

— За­галь­не при­ві­та­н­ня ми за­ли­ши­ли на сай­ті, а вза­га­лі ко­жен ві­тав окре­мо. Га­даю, як­би ми обі­гра­ли «Обо­лонь-Бро­вар», це для ньо­го був би най­цін­ні­ший по­да­ру­нок.

Оле­ксандр БА­ТАЛЬ­СЬКИЙ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.