Сер­гій ЦОЙ: «ВО­Ї­НИ СВІ­ТЛА» — ЦЕ ВЖЕ ЯК НАШ ГІМН»

КА­ПІ­ТАН «КРИСТАЛА» РОЗ­ПО­ВІВ «УФ» ПРО ВИ­СТУП КО­МАН­ДИ НИ­НІ­ШНЬО­ГО СЕ­ЗО­НУ, ФІ­НАН­СО­ВУ СИ­ТУ­А­ЦІЮ В КЛУ­БІ ТА ЧИМ ПЛА­НУЄ ЗАЙНЯ­ТИ­СЯ НА ЗИ­МО­ВИХ КА­НІ­КУ­ЛАХ

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Во­ло­ди­мир БОБИР.

— Сер­гію, в дру­гій лі­зі на­ста­ло зимове міжсезоння. Як оці­ни­те ви­ступ ва­шої ко­ман­ди в лі­тньо-осін­ній ча­сти­ні се­зо­ну?

— Бу­ду від­вер­тим — хо­ті­ло­ся би кра­ще. На мою дум­ку, ми не ду­же до­бре ви­сту­пи­ли, про­ва­лив­ши цьо­го­рі­чну кін­ців­ку. Від­так вра­же­н­ня зараз де­що «роз­ми­ті» від се­зо­ну. Мо­жли­во, нам десь тро­хи не ви­ста­чи­ло ща­стя, десь бра­ку­ва­ло й до­сві­ду, бо ми до­во­лі мо­ло­да ко­ман­да. Та, по­при все, ми ста­ра­ли­ся, як мо­гли, але це — футбол. На моє пе­ре­ко­на­н­ня, п’яте мі­сце в тур­нір­ній та­бли­ці — не ме­жа для нас, «Кри­стал» по­ви­нен бу­ти ви­ще в та­бли­ці.

— Зга­ду­ю­чи ма­тчі цьо­го се­зо­ну, про­ти ко­го із су­пер­ни­ків вам бу­ло гра­ти най­скла­дні­ше?

— Одно­зна­чно — про­ти лі­де­рів пер­шо­сті. Одра­зу при­га­дую на­шу пер­шу зу­стріч із «Чер­ка­ським Дні­пром» — це був справ­ді тяж­кий дво­бій. Зви­чай­но, бу­ло скла­дно й про­ти «Обо­ло­ні-Бро­ва­ра», в яко­го до­сить до­бре по­став­ле­на гра. Ки­я­ни ви­гля­да­ють по­ту­жно цьо­го ро­ку. Се­ред ін­ших су­пер­ни­ків та­кож би на­звав і «Кре­мінь». Ре­шта клу­бів, ду­маю, за сво­ї­ми си­ла­ми май­же рів­ні. Зро­зу­мій­те, в тих ко­манд, пе­ред яки­ми сто­ять зав­да­н­ня ви­йти до пер­шої лі­ги, і спо­сте­рі­га­є­ться ма­лю­нок гри.

— По­рів­ня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, у дру­гій лі­зі ско­ро­ти­ла­ся кіль­кість клу­бів. На Ва­шу дум­ку, рі­вень фут­бо­лу в пер­шо­сті від цьо­го зни­зив­ся чи під­ви­щив­ся?

— Зви­чай­но, рі­вень фут­бо­лу зни­зив­ся. На жаль. Ми­ну­ло­го се­зо­ну бу­ло на­ба­га­то ці­ка­ві­ше ви­сту­па­ти — це був справ­ді пов­но­цін­ний тур­нір. Чем­піо­нат був дов­гий, бу­ла мо­жли­вість десь «ді­ста­ти» лі­де­рів пе­ле­то­ну, ні­хто не опу­скав рук, у фут­бо­лі­стів бу­ло ба­га­то емо­цій… А цьо­го се­зо­ну є ко­ман­ди, які спо­ча­тку на­віть мо­гли зня­ти­ся зі зма­гань, хтось при­ймає ма­тчі не у се­бе вдо­ма, як, на­при­клад, «Макіїввугілля». Од цьо­го, при­ро­дно, зни­кає ін­те­рес, адже всього де­сять ко­манд у лі­зі. Тим па­че, що ми­ну­ло­го се­зо­ну до першого ди­ві­зіо­ну ви­хо­ди­ло чо­ти­ри клуби — бу­ло до чо­го пра­гну­ти. Однак, по­вір­те, ми ста­ра­є­мось і цьо­го ро­ку, але зро­би­ти це бу­де на­ба­га­то тяж­че. Ни­ні ж не ві­до­мо, чи бу­де до­гра­ва­ти цей чем­піо­нат «Макіїввугілля», не­ві­до­мо, як спра­ви в «Енер­гії» з Но­вої Ка­хов­ки. Са­ме то­му зга­дую ми­ну­лий се­зон із но­сталь­гі­єю, той ажі­о­таж… Ду­же хо­че­ться, що­би це по­вер­ну­лось у май­бу­тньо­му.

— Яка ни­ні атмо­сфе­ра па­нує у ва­шо­му ко­ле­кти­ві?

— Про та­кі ре­чі зав­жди при­єм­но го­во­ри­ти, бо атмо­сфе­ра в на­шій ко­ман­ді ду­же хо­ро­ша. Для на­шо­го го­лов­но­го тре­не­ра Сер­гія Шве­цо­ва це сто­їть на пер­шо­му мі­сці. Я з ним вже пра­цюю ба­га­то ро­ків, а ко­ли він зби­рає ко­ман­ду, то, най­пер­ше, бу­дує са­ме ко­ле­ктив. Прин­цип ду­же про­стий — ми ма­є­мо бу­ти як єди­на ро­ди­на, що­би ко­жен по­ва­жав ко­жно­го, як на по­лі, так і в по­бу­ті. Мо­жли­во, зна­є­те, по­рів­ня­но з ми­ну­лим се­зо­ном нас за­ли­ши­ли лі­де­ри ко­ман­ди — Ма­на­сян, Жо­ров, Швей. То­му цьо­го ро­ку в нас біль­ше са­ме мо­ло­ді. Ло­гі­чно, що десь не ви­ста­ча­ло зі­гра­но­сті, адже нас, по су­ті, зі­бра­ли за ти­ждень до по­ча­тку чем­піо­на­ту. Зараз же, пе­ред зи­мо­вою па­у­зою, Сер­гій Ана­то­лі­йо­вич ска­зав, аби ми не роз­ча­ро­ву­ва­ли­ся — ще є час усе по­кра­щи­ти. По­пе­ре­ду — тре­тє ко­ло, в яко­му бу­де­мо на­до­лу­жу­ва­ти зга­я­не. Го­лов­не, що­би про­ве­ли пов­но­цін­ний тре­ну­валь­ний збір пе­ред по­ча­тком зма­гань. Бу­де­мо го­ту­ва­ти­ся ма­кси­маль­но сер­йо­зно.

— Оскіль­ки ата­ку­валь­на гра «Кристала», фа­кти­чно, бу­ду­є­ться че­рез вас, чи від­чу­ва­є­те особисту від­по­від­аль­ність?

— Зви­чай­но, від­чу­ваю ве­ли­ку від­по­від­аль­ність, як-не-як, а вже вік (ни­ні Сер­гію 30 ро­ків. — В. Б.). Тим па­че, що ко­ман­да ви­бра­ла ме­не ка­пі­та­ном. На­ма­га­ю­ся до­по­ма­га­ти на­шо­му на­став­ни­ку в ро­бо­ті з мо­лод­дю, яка при­хо­дить до ко­ман­ди, що­би не бу­ло ні­якої «ді­дів­щи­ни», щоб у ко­ле­кти­ві бу­ла вза­є­мо­по­ва­га. Це — го­лов­не. На по­лі на­ма­га­ю­ся мо­ло­дим грав­цям біль­ше під­ка­зу­ва­ти, а не да­ва­ти про­чу­ха­нів.

— Ба­га­то хто із фут­бо­лі­стів, аби пра­виль­ним чи­ном на­ла­шту­ва­ти се­бе на дво­бій, пе­ред ма­тча­ми слу­ха­ють му­зи­ку. Ва­ша ко­ман­да вда­є­ться до му­зи­каль­но­го на­ла­шту­ва­н­ня?

— Так, у нас пе­ред ко­жною грою лу­нає музика, в ко­ман­ді на­віть є від­по­від­аль­ні за це лю­ди — одні во­зять ко­лон­ки, ін­ші ще щось. Уза­га­лі, в нас у ко­ле­кти­ві все роз­по­ді­ле­но — хтось від­по­від­ає за му­зи­ку, хтось за ма­ни­шки. Що­до му­зи­чних упо­до­бань, то слу­ха­є­мо рі­зно­ма­ні­тних ви­ко­нав­ців, не­має яко­гось пев­но­го одно­го на­пря­му. Най­біль­ше слу­ха­є­мо «Ля­пі­са Тру­бе­цко­го» — «Во­ї­ни сві­тла». Це вже як наш гімн.

— Акту­аль­не ни­ні пи­та­н­ня, ду­маю, для всіх гро­ма­дян: як що­до фі­нан­су­ва­н­ня в ко­ман­ді?

— По­рів­ня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, ко­ли в нас бу­ли ве­ли­кі за­бор­го­ва­но­сті, вже кра­ще. Упро­довж уже цьо­го чем­піо­на­ту нам ці за­бор­го­ва­но­сті по­га­си­ли. І мер, і ке­рів­ни­цтво все ви­рів­ня­ли, роз­ра­ху­ва­лись із на­ми. Тоб­то, у цьо­му пла­ні все нор­маль­но. Сла­ва Бо­гу, що всі пі­шли на­зу­стріч, зокре­ма наш мер підтримує ко­ман­ду. Во­ни нам ду­же допомагають. Ми­ну­ле пів­річ­чя про­йшло ду­же «рів­но», то­му жо­дних за­бор­го­ва­но­стей не­має. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що так бу­де й надалі.

— Ко­ли ко­ман­да пла­нує по­ча­ти під­го­тов­ку до ве­сня­ної ча­сти­ни чем­піо­на­ту?

— По­пе­ре­дньо Сер­гій Ана­то­лі­йо­вич го­во­рив, що збо­ри бу­дуть у сі­чні. Це бу­дуть «втя­гу­валь­ні» збо­ри пі­сля всіх свят. Ду­маю, це бу­де ско­рі­ше до 20-х чи­сел мі­ся­ця. По­ки що не знаю, де са­ме во­ни про­хо­ди­ти­муть, але наш на­став­ник за­пев­нив, що ми обов’яз­ко­во прой­де­мо пов­но­цін­ну під­го­тов­ку.

— Чим пла­ну­є­те зайня­тись у віль­ний час уже зараз?

— Хо­чу при­свя­ти­ти цей час сво­їй сім’ї, сво­їй дів­чи­ні. Яки­хось кон­кре­тних пла­нів до­по­ки не­має. Мо­жли­во, якось ви­йде по­їха­ти по­ка­та­ти­ся на ли­жах, але це по­ки в дум­ках. Ні­чо­го кон­кре­тно­го.

Сер­гій ЦОЙ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.