Сер­гій СИМІНІН: «ОСТАН­НІ ХВИ­ЛИН ДВАД­ЦЯТЬ НАС «ВО­ЗИ­ЛИ»

КА­ПІ­ТАН ЛУ­ЦЬКОЇ «ВО­ЛИ­НІ» ПО­ДІ­ЛИВ­СЯ З «УФ» ЕМО­ЦІ­Я­МИ ПІ­СЛЯ ПЕ­РЕ­МО­ЖНО­ГО МА­ТЧУ З ДО­НЕ­ЦЬКИМ «МЕ­ТА­ЛУР­ГОМ»

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Во­ло­ди­мир БОБИР.

Пі­сля за­вер­ше­н­ня зу­стрі­чі ко­ре­спон­ден­ту «УФ» ще дов­го до­ве­ло­ся че­ка­ти на грав­ців лу­цько­го клу­бу в під­три­бун­но­му при­мі­щен­ні. Чо­му? Схо­же, на­став­ник ко­ман­ди Ві­та­лій Квар­ця­ний ви­рі­шив зро­би­ти роз­бір гри по «га­ря­чих слі­дах». Чу­тно тре­не­ра бу­ло на­віть да­ле­ко в ко­ри­до­рах аре­ни — на­стіль­ки, во­че­видь, був не­за­до­во­ле­ний пан Квар­ця­ний грою підопічних на­при­кін­ці зу­стрі­чі. Тим не мен­ше, за яки­хось пів­го­ди­ни грав­ці на­ре­шті по­ча­ли ви­хо­ди­ти до сво­го ав­то­бу­су. Зви­чай­но, біль­ше за все хо­ті­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся з одним із ге­ро­їв про­ти­сто­я­н­ня — Сер­гі­єм Си­мі­ні­ним, яко­му вда­ло­ся від­зна­чи­тись не­ймо­вір­ним го­лом у пер­шо­му тай­мі. Ка­пі­тан лу­чан, як зав­жди, люб’язно по­го­див­ся при­ді­ли­ти кіль­ка хви­лин на­шо­му ви­дан­ню.

— Сер­гію, по­ді­лі­ться, будь ла­ска, дум­ка­ми що­до сьо­го­дні­шньої гри з до­не­цьким «Ме­та­лур­гом»…

— Зви­чай­но, до­бре, що ми змо­гли сьо­го­дні ви­гра­ти. По­за вся­ким сум­ні­вом, це по­зи­тив­ний для нас ре­зуль­тат. Єди­не, що при­кро — на­ша ко­ман­да зна­чно зне­си­ли­ла­ся на­при­кін­ці про­ти­сто­я­н­ня. Ска­жу так, остан­ні хви­лин двад­цять нас «во­зи­ли». Тим не мен­ше, ми змо­гли та­ки ви­гра­ти, чим ду­же за­до­во­ле­ні.

— Вам сьо­го­дні вдав­ся не­ймо­вір­ний гол із даль­ньої від­ста­ні. Ска­жіть, на тре­ну­ва­н­нях ча­сто від­пра­цьо­ву­є­те по­ді­бні уда­ри?

— Ні, це ме­ні сьо­го­дні про­сто так вда­ло­ся гар­но влу­чи­ти. М’яч до­бре ліг на но­гу.

— Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич на­віть апло­ду­вав ва­шо­му го­лу. Він вам щось ка­зав що­до цьо­го взя­т­тя во­ріт?

— Вла­сне, ні, Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич ме­ні ні­чо­го кон­кре­тно­го із цьо­го при­во­ду осо­би­сто не го­во­рив. За­зна­чив ли­ше, що я силь­но про­бив і влу­чив у во­ро­та. Ска­зав: «Мо­ло­дець». Біль­ше, в прин­ци­пі, ні­чо­го.

— На ва­шу дум­ку, що ста­ло при­чи­ною того, що за­клю­чна ча­сти­на зу­стрі­чі ста­ла ду­же нер­во­вою для «Во­ли­ні»?

Мо­жна бу­ло все ви­рі­шу­ва­ти ра­ні­ше у цій грі?

— Як­би ми за­би­ли тре­тій м’яч, то, пе­ре­ко­на­ний, ні­чо­го по­ді­бно­го й не ста­ло­ся. А ми нав­па­ки — не за­би­ли і «сі­ли» до вла­сних во­ріт. Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич, зви­чай­но, нас сва­рив за те, що ми на по­лі зро­би­ли це до­во­лі гли­бо­ко… Че­рез це ми на­віть мо­гли й не ви­гра­ти сьо­го­дні­шню зу­стріч.

— На­скіль­ки вплинула на хід ма­тчу сьо­го­дні­шня зи­мо­ва по­го­да?

— Зви­чай­но, по­го­да силь­но вплинула на матч. Ви, пев­не, са­мі чу­до­во ба­чи­ли, на­скіль­ки слизь­ким був га­зон на аре­ні. Під час по­єдин­ку бу­ло ба­га­то рі­зно­ма­ні­тних від­ско­ків, не­при­єм­них ри­ко­ше­тів. То­му ло­гі­чно, що це зі­гра­ло сьо­го­дні ве­ли­ку роль у кіль­кох епі­зо­дах.

— По­при на­віть те, що ва­ша ко­ман­да сьо­го­дні зумі­ла здобути три за­лі­ко­вих ба­ли, Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич усе одно за­ли­шив­ся не­за­до­во­ле­ний рів­нем гри ко­ле­кти­ву…

— Так, він не­за­до­во­ле­ний са­ме кін­цем на­шо­го сьо­го­дні­шньо­го про­ти­сто­я­н­ня. Мо­жли­во, пов­то­рюсь, але ду­же при­кро, що ми чо­мусь при­ти­сну­ли­ся до сво­їх во­ріт у за­вер­шаль­ні хви­ли­ни зу­стрі­чі. Одне сло­во, гра­ли на відбій. Ду­маю, са­ме че­рез це Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич і ви­слов­лю­вав на­шій ко­ман­ді своє не­вдо­во­ле­н­ня.

— У пе­ре­р­ві ма­тчу Квар­ця­ний ви­рі­шив за­мі­ни­ти Ре­два­на Ме­ме­ше­ва. Не зна­є­те, з яких са­ме при­чин?

— Ре­дван у пер­шій по­ло­ви­ні гри отри­мав жов­ту кар­тку. Са­ме то­му Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич не ба­жав, ско­рі­ше за все, ри­зи­ку­ва­ти в дру­го­му тай­мі. Ма­ло що мо­гло би ста­ти­ся впро­довж зу­стрі­чі да­лі…

— Тоб­то, трав­ми в Ме­ме­ше­ва не­має? Адже у се­ре­ди­ні першого та­йму він отри­мав до­во­лі бо­лі­сний удар по нозі, бу­ло чу­тно на­віть на три­бу­нах…

— Ні, по­вір­те, з Ре­два­ном усе га­разд. Ні­якої трав­ми не­має.

— Що да­лі? Ця пе­ре­мо­га має під­ня­ти на­стрій «Во­ли­ні»?

— Зви­чай­но, це на­да­ло нам пев­ний по­зи­тив. Те­пер нам по­трі­бно сер­йо­зно на­ла­што­ву­ва­ти­ся на на­сту­пний дво­бій — про­ти «Іл­лі­чів­ця». Я впев­не­ний, це бу­де ду­же скла­дний матч. То­му ма­є­мо до­бре зі­гра­ти про­ти ко­ман­ди Ми­ко­ли Па­вло­ва й узя­ти очки.

«Ві­та­лій Во­ло­ди­ми­ро­вич за­ли­шив­ся не­за­до­во­ле­ний кін­цем ма­тчу».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.