Оле­ксандр КОВ­ПАК: «НАМ КРОВ ІЗ НО­СА ПО­ТРІ­БНА БУ­ЛА ПЕ­РЕ­МО­ГА»

ФОР­ВАРД «ВОРСКЛИ» ПРО­КО­МЕН­ТУ­ВАВ ВІ­КТО­РІЮ НАД «ЗО­РЕЮ», ЗА­БИ­ТИЙ М’ЯЧ І ВА­ГУ ТРЬОХ ОЧОК

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Ро­ман КИРІЄНКО.

— Оле­ксан­дре, на­скіль­ки ва­жли­вою для «Ворскли» бу­ла пе­ре­мо­га над «Зо­рею»?

— Для нас три очки у цьо­му ма­тчі бу­ли ду­же ва­жли­ви­ми, адже, як на ме­не, лу­ган­ський клуб — це пря­мий кон­ку­рент за мі­сця в зо­ні Лі­ги Європи. Окрім того, остан­ні ма­тчі ми про­ве­ли не так успі­шно, як би того хо­ті­ло­ся. Ба­га­то по­єдин­ків зве­ли вні­чию, в де­яких за­зна­ли не­о­бов’яз­ко­вих по­ра­зок, від­так очко­во­го ба­га­жу нам бра­ку­ва­ло. Та­кож ро­зумі­ли, що по­пе­ре­ду в нас гра з «Ди­на­мо», то­му із «Зо­рею» нам кров із но­са по­трі­бна бу­ла пе­ре­мо­га.

— У зв’яз­ку із цим, чи від­по­від­аль­ність за ре­зуль­тат якось ти­сну­ла на ко­ман­ду?

— Га­даю, що ні. Вла­сне, гра по­ка­за­ла, хто хо­тів біль­ше пе­ре­мог­ти, тож у пси­хо­ло­гі­чно­му пла­ні це аж ні­як не по­зна­ча­ло­ся. Нас, зві­сно, сер­йо­зно на­ла­што­ву­ва­ли, але й так усі ро­зумі­ли зна­че­н­ня ці­єї зу­стрі­чі для на­шої ко­ман­ди.

— У мо­мен­ті з пер­шим го­лом ви бі­гли по­руч із Гор­ді­єн­ком, ко­трий й зрі­зав м’яч у вла­сні во­ро­та. Якщо, ска­жі­мо, сфе­ра яки­мось чи­ном оми­ну­ла за­хи­сни­ка «бі­ло-чор­них», змо­гли би за­вер­ши­ти пе­ре­да­чу Яну­зі?

— Я біг зов­сім по­ряд і кон­тро­лю­вав си­ту­а­цію. Га­даю, як­би він пропу­стив, я зміг би пе­ре­пра­ви­ти м’яч у во­ро­та. Мо­жли­во, як ва­рі­ант, захисник «Зо­рі» міг би десь за­че­пи­ти м’яч, тим са­мим де­зо­рі­єн­ту­вав­ши ме­не, але я — на­па­дник, отож по­ви­нен від­чу­ти мо­мент, пе­ред­ба­ча­ти по­ді­бні си­ту­а­ції. До­бре, що так за­кін­чи­ло­ся, й я ні­тро­хи не жал­кую, що став­ся ав­то­гол.

— Чи ста­ло «Вор­склі» гра­ти лег­ше пі­сля за­би­то­го м’яча?

— Так, у нас з’яви­ло­ся біль­ше впев­не­но­сті. Ми від­чу­ва­ли, що пе­ре­бу­ва­є­мо у ви­гра­шній си­ту­а­ції, ніж су­пер­ник, і пси­хо­ло­гі­чна пе­ре­ва­га бу­ла на на­шо­му бо­ці. Ми ство­ри­ли до­ста­тньо мо­мен­тів, і цей гол, який фа­кти­чно став­ся в роз­дя­галь­ню, зна­чно нам по­с­при­яв у до­ся­гнен­ні по­зи­тив­но­го ре­зуль­та­ту. На дру­гий тайм уже ви­хо­ди­ли й ді­я­ли з по­зи­ції си­ли.

— Ко­ли за­би­вав­ся дру­гий м’яч, Яну­зі від­да­вав вам пе­ре­да­чу п’яткою, в ото­чен­ні трьох за­хи­сни­ків су­пер­ни­ка. Ахмед вас ін­ту­ї­тив­но від­чув, чи ви йо­му під­ка­за­ли, ку­ди па­су­ва­ти?

— То­чні­ше: він не п’яткою від­да­вав, а з пів­о­бер­ту. А ку­ди па­су­ва­ти? Я йо­му під­ка­зу­вав, він одра­зу зо­рі­єн­ту­вав­ся, від­дав кла­сну пе­ре­да­чу, й ме­ні вда­ло­ся ви­йти на ран­де­ву з кі­пе­ром.

— За пе­ре­мо­гу над «Зо­рею» фут­бо­лі­стам «Ворскли», ча­сом, не обі­ця­ли якісь під­ви­ще­ні преміальні?

— Ні, не обі­ця­ли. У нас усе ста­біль­но, й те, що ого­во­рю­ва­ло­ся пе­ред по­ча­тком се­зо­ну, все ви­пла­чу­є­ться. Ми по­сту­по­во ру­ха­є­мо­ся до сво­єї ме­ти, й преміальні ви­пла­чу­ю­ться згі­дно з кон­тра­ктни­ми умо­ва­ми. По­ди­ви­мо­ся, на якій по­зи­ції ми за­вер­ши­мо чем­піо­нат, то­ді, мо­жли­во, преміальні мо­жуть і пе­ре­гля­ну­ти.

— На­сту­пний по­єди­нок вор­скля­ни про­ве­дуть удома про­ти лі­де­ра — «Ди­на­мо». У зу­стрі­чі про­ти «бі­ло-си­ніх» усер­йоз роз­ра­хо­ву­є­те взя­ти очки?

— Зви­чай­но. Якщо про­ти ди­на­мів­ців зі­гра­є­мо з та­ким же настроєм і ба­жа­н­ням, як це бу­ло в ма­тчі з «Зо­рею», впев­не­ний, за­лі­ко­ві ба­ли від нас ні­ку­ди не ді­ну­ться. На­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, «Ди­на­мо» лег­ко в Пол­та­ві ні­ко­ли не бу­ло, від­так роз­ра­хо­ву­є­мо не тіль­ки да­ти гі­дний бій, а й по­зба­ви­ти ки­ян очок.

«Зо­ря» бу­ла пря­мим кон­ку­рен­том за мі­сця в зо­ні Лі­ги Європи».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.