ТАК, ЯК У ПЕР­ШО­МУ ТАЙ­МІ, В ЛІ­ЗІ ЧЕМ­ПІО­НІВ ГРА­ТИ НЕ МО­ЖНА

Ukrainskiy Futbol - - Ліга чемпіонів - Ва­ле­рій ЯРЕМ­ЧЕН­КО, екс-тре­нер «Ша­хта­ря».

Чо­му до­неч­ча­ни про­гра­ли? Ми по­сту­пи­ли­ся то­му, що ви­ко­нав­ці «Ша­хта­ря» ви­йшли на матч, уже зна­ю­чи ре­зуль­тат у Бо­ри­со­ві. Від­так під­сві­до­мо на­ші грав­ці не зумі­ли на­ле­жним чи­ном на­ла­шту­ва­ти­ся на матч. Пер­ший тайм у ви­ко­нан­ні до­неч­чан уза­га­лі був най­гір­шим у цьо­му ро­зі­гра­ші Лі­ги чем­піо­нів. Якщо по­рів­ня­ти два ма­тчі між «Ша­хта­рем» і «Атле­ти­ком» — отой, який був у Більбао, і той, який про­йшов у Льво­ві — по­ба­чи­мо ра­зю­чі змі­ни: в Іспа­нії бу­ла швид­кість — од окре­мих грав­ців і за­галь­но­ко­ман­дна, бу­ла мо­біль­ність, бу­ло ба­жа­н­ня, чо­го у вів­то­рок не спо­сте­рі­га­ло­ся й близь­ко. По­вто­рюю: так, як у пер­шо­му тай­мі зі­гра­ли «гір­ни­ки», в гру­пі Лі­ги чем­піо­нів гра­ти не мо­жна. Зна­є­те, слід­ку­ю­чи за всім цим, я ді­йшов ви­снов­ку, що ма­тчі єв­ро­куб­ків — при­найм­ні остан­ніх ту­рів гру­пи — тре­ба по­чи­на­ти в один час, бо іна­кше не уни­кну­ти ка­зу­сів.

Чи бу­ло в ді­ях «гір­ни­ків» ба­га­то сум­бу­ру? Так, ме­ні вже до­ве­ло­ся по­чу­ти цю дум­ку як від ко­лег, так і від жур­на­лі­стів. Я б осо­би­сто на цьо­му не акцен­ту­вав: на­го­ло­шую, на мій по­гляд, «Ша­хтар» по­сту­пив­ся че­рез від­су­тність до­ста­тньої мо­біль­но­сті та за­галь­но­і­гро­вої швид­ко­сті, та­кож ми по­сту­пи­ли­ся ба­скам що­до ба­жа­н­ня. Осо­бли­во­го сум­бу­ру в ді­ях «гір­ни­ків» я не по­мі­тив. До­неч­ча­нам не вда­ло­ся те, що во­ни до­ся­гли в Більбао або в ма­тчах із «Пор­ту» чи БАТЕ: ми не зумі­ли зму­си­ти су­пер­ни­ків під­ла­шту­ва­ти­ся під нас, ось у чім річ. Вар­то ро­зу­мі­ти: до чо­го тут сум­бур, якщо пе­ред на­ми — від­вер­те не­хлюй­ство, якщо ми ба­чи­мо па­си п’яткою, про­пу­ска­н­ня м’яча по­між но­га­ми, та що там го­во­ри­ти, якщо на­віть наш ка­пі­тан не був ма­кси­маль­но зо­се­ре­дже­ним на грі!

Про на­бра­н­ня фор­ми ба­ска­ми. Справ­ді, за остан­ні два-три ти­жні для ме­не оче­ви­дно та­ке: по­рів­ня­но з лі­том, по­рів­ня­но з по­ча­тком се­зо­ну «Атле­тик» яв­но змі­нив­ся, те­пер ба­ски по­ча­ли на­би­ра­ти ті кон­ди­ції, які во­ни ма­ли на­ве­сні. Тоб­то, якщо в Більбао «гір­ни­ки» бу­ли силь­ні­ши­ми за су­пер­ни­ка за грою, то у Льво­ві та­ко­го вже не бу­ло.

Про клю­чо­ві осо­би­сто­сті. Пі­сля по­єдин­ку зра­зу по­ча­ло­ся акцен­ту­ва­н­ня на двох пер­со­нах — во­ро­та­ре­ві «Атле­ти­ка» та на­шо­му цен­траль­но­му обо­рон­це­ві. Справ­ді: Гор­ка про­вів один із най­силь­ні­ших ма­тчів у кар’єрі, а Ра­ки­цький зно­ву не ви­прав­дав спо­ді­вань. Але тре­ба ро­зу­мі­ти: то був один ігро­вий епі­зод, у яко­му один фут­бо­ліст зі­грав силь­но, а дру­гий слаб­ко. Про­те та­ких епі­зо­дів у ко­жно­му ма­тчі на­зби­ру­є­ться ве­ли­че­зна кіль­кість, і пе­ре­ма­гає та ко­ман­да, ко­тра ви­грає біль­шу кіль­кість отих епі­зо­дів. Так, у то­му кон­кре­тно­му мо­мен­ті Ра­ки­цький по­ми­лив­ся, про­те тут вар­то ді­я­ти обе­ре­жно: пі­сля та­ко­го фут­бо­лі­ста не мо­жна при­гні­чу­ва­ти, йо­го по­мил­ку тре­ба так під­не­сти йо­му, що­би він зро­бив із цьо­го ви­сно­вок і по то­му не до­пу­скав по­ді­бних огрі­хів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.