В’яче­слав ГРО­ЗНИЙ: «БЕ­РУ КА­МІНЬ І ВІДСІКАЮ ЗВІД­ТИ ЗАЙ­ВЕ»

НА­СТАВ­НИК «ГОВЕРЛИ» РОЗ­ПО­ВІД­АЄ ПРО ПО­ПЕ­РЕ­ДНІЙ ТА НА­СТУ­ПНИЙ МА­ТЧІ ПІДОПІЧНИХ, І НЕ ТІЛЬ­КИ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Во­ло­ди­мир БАНЯС.

В’яче­сла­ве Ві­кто­ро­ви­чу, ба­га­тьом зда­ло­ся, що ва­ші під­ле­глі ба­га­то си­му­лю­ва­ли в Дні­про­пе­тров­ську. Або, іна­кше ка­жу­чи, ре­гу­ляр­но три­ма­ли­ся за рі­зні ор­га­ни, по­ка­зу­ю­чи, що там, мов­ляв, бо­лить. Ось і Ка­ли­нич жа­лі­є­ться на та­ку по­ве­дін­ку ужго­род­ців…

— Спро­бую від­по­ві­сти не емо­цій­но… Зро­зу­мій­те най­го­лов­ні­ше: всі мої ко­ман­ди ні­ко­ли не вда­ва­ли­ся до си­му­ля­цій. Ні­ко­ли! Зна­є­те, чо­му? Бо на ко­жній пе­ред­ма­тче­вій уста­нов­ці я по­я­снюю підопічним, що ми ра­зом — во­ни та ви­ко­нав­ці ін­ших ко­манд — їмо один хліб, то­му тре­ба по­стій­но стри­му­ва­ти­ся не тіль­ки від те­а­траль­них дій, а й, зокре­ма, гру­бо­щів… Ну, при­пу­сті­мо, епі­зод, ко­ли фут­бо­лі­ста «Говерли» про­сто «ко­сять», він па­дає, три­ма­є­ться за но­гу — це що, імі­та­ція? Пе­ре­ди­ві­ться ще раз отой матч, са­мі зрозумієте. Те­пер що­до дні­про­пе­тров­сько­го на­па­дни­ка: він ду­же силь­ний гра­вець, але в ньо­го на­яв­ні де­які ри­си, яких вар­то по­збу­ти­ся… Уза­га­лі я за­до­во­ле­ний не тіль­ки на­шою грою в Дні­про­пе­тров­ську, а й ре­зуль­та­том. На­віть біль­ше: га­даю, як­би ма­ли до­свід­че­ні­ших фут­бо­лі­стів, змо­гли би ви­гра­ти. Тіль­ки до­сві­ду — того, що ми взя­ли в ма­тчах із «Дні­пром», «Ме­та­лі­стом», до­не­цьким «Ме­та­лур­гом» — за­бра­кло, на­при­клад, Мя­ку­шку, ко­ли він ви­йшов на одно­го за­хи­сни­ка су­пер­ни­ка вдвох із Бур­ду­жа­ном, але не зу­мів до­ціль­но ско­ри­ста­ти­ся ку­лею… Чо­му до­ся­гли нічиєї з одним із лі­де­рів чем­піо­на­ту? Бо про­де­мон­стру­ва­ли гну­чкість та­кти­ки: в пер­шо­му тай­мі від­да­ли опо­нен­ту м’яч, у дру­го­му до­да­ли у швид­ко­сті, а ще — я пе­ре­вів Мя­ку­шка на про­ти­ле­жний фланг, де він, ува­жаю, пе­ре­грав по­збав­ле­но­го до­ста­тньої ігро­вої пра­кти­ки Вла­да.

Да­вай­те за­пи­таю про ва­шо­го пі­до­пі­чно­го, яко­го вже дві­чі зга­да­ли. Ко­лись дав­но про­чи­тав, що одна з го­лов­них ознак по-справ­жньо­му ква­лі­фі­ко­ва­но­го тре­не­ра вмі­н­ня зро­би­ти так, аби грав­ці під йо­го ору­дою про­гре­су­ва­ли. А у вас тут щось не­ймо­вір­не: Ка­ве­рін п’ять ро­ків не грав у футбол, отой же Мя­ку­шко фе­є­рить, хо­ча є лю­ди­ною 1993 ро­ку на­ро­дже­н­ня…

— … А Ка­ча­ра­ба вза­га­лі 1995-го! Іще ко­лись у ме­не за­гра­ли 16-лі­тній Ко­сов­ський, 15-лі­тній Бе­зро­дний, ін­ші хло­пці… Спра­ва ось у чо­му: якщо мо­ло­дий гра­вець хо­че гра­ти, він у ме­не обов’яз­ко­во ви­ро­сте. Бо дію за прин­ци­пом ста­ро­дав­ньо­го скуль­пто­ра, ко­трий ска­зав: «Бе­ру ка­мінь і відсікаю звід­ти зай­ве». Так і я: бе­ру фут­бо­лі­ста й відсікаю в ньо­го все те, що за­ва­жає йо­му гра­ти. На­ма­га­ю­ся, що­би во­ни збагнули, як на їхніх по­зи­ці­ях ді­ють про­від­ні ви­ко­нав­ці сві­ту. То­му я ра­дий, що «Ди­на­мо» та «Ша­хтар» да­ли нам сво­їх хло­пців у орен­ду, шко­дую, що на цей крок не зва­жи­ли­ся «Чор­но­мо­рець» і «Ме­та­ліст»… Зі­зна­ю­ся, ме­ні тут ча­сто за­ки­да­ють, що в «Го­вер­лі» ма­ло мі­сце­вих ви­ко­нав­ців. І я так від­по­від­аю: по-пер­ше, в За­кар­пат­ті обмаль та­лан­тів, оскіль­ки ба­га­то ро­ків їх ви­во­зять іще ді­тьми в ін­ші ре­гіо­ни Укра­ї­ни, по-дру­ге, ми на­справ­ді за всі­ма слід­ку­є­мо, мій по­мі­чник Ве­ли­чко цьо­го ро­ку об’їздив усю область, при­віз до нас най­та­ла­но­ви­ті­ших хло­пців, але ті не роз­кри­ли­ся, при­чо­му де­хто зі спе­ци­фі­чних при­чин — їм, ба­чте, в їхніх се­лах біль­ше пла­тять. Це їхній ви­бір, але тре­ба усві­дом­лю­ва­ти, до чо­го він при­ве­де.

Іще про склад: за ста­ти­сти­кою, жо­ден во­ро­тар УПЛ не отри­мує стіль­ки уда­рів, як Ко­валь. Вам уже ві­до­мо за­ли­ши­ться він в Ужго­ро­ді на ве­сну чи ні?

— Спо­ча­тку ска­жу та­ке: він, на мою дум­ку, пра­виль­но вчи­нив, що при­йшов до нас, бо та­кої пра­кти­ки в ко­ле­кти­ві­лі­де­рі не здо­бу­деш — там за­хи­сни­ки зне­шко­джу­ють біль­шість атак су­пер­ни­ка. А що­до йо­го май­бу­тньо­го (та май­бу­тньо­го ін­ших орен­до­ва­них), то по­ки ні­чо­го не зро­зумі­ло. Усе по­чне про­ясню­ва­ти­ся пі­сля 11 гру­дня.

0:4 від «Ди­на­мо» та 1:1 із «Дні­пром» оця си­ну­со­ї­да по­ясню­є­ться тим, що ки­я­ни не до­зво­ли­ли вам за­ді­я­ти п’ятьох їхніх фут­бо­лі­стів?

— Так, це єди­на при­чи­на. Да­вай­те по­ра­ху­є­мо: Ко­валь, Яго­дін­скіс, Ка­ве­рін, Мя­ку­шко, Люль­ка. Плюс Ака­кпо грав на уко­лах, плюс у Фе­щу­ка за півтори го­ди­ни до зу­стрі­чі тем­пе­ра­ту­ра під­ско­чи­ла до 38,6… Я ро­зу­мію, що сто­ли­чний клуб має пра­во так чи­ни­ти, бо то йо­го грав­ці. Я щи­ро вдя­чний, що нам да­ють лю­дей в орен­ду, бо іна­кше не знаю, з ким би ми ви­сту­па­ли. Однак пе­ре­ко­на­ний: у ре­гла­мент дав­но слід вне­сти нор­му, згі­дно з якою в ко­жно­му ма­тчі чем­піо­на­ту ко­жна ко­ман­да має пра­во за­ді­я­ти ко­жно­го за­яв­ле­но­го фут­бо­лі­ста.

Ка­жуть, ні­чия в Дні­про­пе­тров­ську тим для вас осо­бли­ва, що ма­є­те прин­ци­по­ві сто­сун­ки з Мар­ке­ви­чем…

— Маю з ним та­кі сто­сун­ки, як із усі­ма ко­ле­га­ми. Ми по­ти­сли ру­ки як до гри, так і пі­сля. Знаю, на­скіль­ки скла­дний тре­нер­ський хліб, то­му по­ва­жаю по­бра­ти­мів по це­ху… Хо­ча, з ін­шо­го бо­ку, той по­єди­нок на­справ­ді був осо­бли­вий для ме­не: на­пе­ре­до­дні наш дубль про­грав там 0:7, і я ду­же не хо­тів осо­ро­ми­ти­ся в мі­сті, де ко­лись пра­цю­вав, де в ме­не за­ли­ши­ло­ся ба­га­то дру­зів і при­єм­них спо­га­дів.

На­сам­кі­нець про май­бу­тньо­го ва­шо­го опо­нен­та: дня­ми зна­ний фа­хі­вець ска­зав ме­ні, що львів’яни не ма­ють шан­су, по­за­як у «Говерли» на­ба­га­то чі­ткі­ше по­став­ле­на гра.

— А я вва­жаю, що фа­во­ри­ти у цій зу­стрі­чі — са­ме «Кар­па­ти». По-пер­ше, во­ни є го­спо­да­ря­ми. По-дру­ге, во­ни на­прав­ду де­мон­стру­ють хо­ро­ший футбол поточного се­зо­ну, в них кла­сні швид­кі ви­ко­нав­ці, а за­галь­но­ко­ман­дна гра ціл­ком по­став­ле­на! За ни­ми біль­ше «плю­сів», за ни­ми…

«Всі мої ко­ман­ди ні­ко­ли не вда­ва­ли­ся до си­му­ля­цій».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.