Вла­ди­слав КУ­ЛАЧ: «ПО­ТРІ­БНО ПО­КА­ЗА­ТИ СЕ­БЕ В УКРА­Ї­НІ, ЩО­БИ ПЕ­РЕ­ВІ­РИ­ТИ СВОЇ СИ­ЛИ ЗА КОР­ДО­НОМ, ЯК ЮРЧЕНКО»

НА­ПА­ДНИК «ІЛ­ЛІ­ЧІВ­ЦЯ» ПІД­БИВ ПІДСУМКИ ПЕР­ШОЇ ЧА­СТИ­НИ СЕ­ЗО­НУ, ВИ­СЛО­ВИВ СВОЄ БА­ЧЕ­Н­НЯ ПРО­ДОВ­ЖЕ­Н­НЯ КАР’ЄРИ ТА ВРА­ЖЕ­Н­НЯ ПО ЗА­ВЕР­ШЕН­НІ ВИ­СТУ­ПІВ У МО­ЛО­ДІ­ЖНІЙ ЗБІР­НІЙ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

— Вла­ди­сла­ве, як оці­ни­те пер­шу ча­сти­ну чем­піо­на­ту для при­а­зов­ців?

— Най­пер­ше, ска­жу, що в нас ду­же змі­ни­ла­ся ко­ман­да. З’яви­ло­ся чи­ма­ло мо­ло­дих ви­ко­нав­ців, які не ма­ли до­сві­ду на най­ви­що­му рів­ні. Від­так бу­ло скла­дно їм ада­пту­ва­ти­ся, а нам — зна­йти спіль­ну мо­ву з ни­ми на по­лі. Ду­маю, плі­дно під­го­ту­вав­шись і зі­грав­шись на збо­рах, змо­же­мо пі­ді­йти до дру­го­го ко­ла в кра­що­му ви­гля­ді, бу­де­мо лег­ше на­би­ра­ти очки. На­пев­не, ни­ні­шній етап — най­важ­чий для «Іл­лі­чів­ця».

— Чо­го за­бра­кло для пер­шої пе­ре­мо­ги в пер­шо­сті?

— Бу­ли ма­тчі, ко­трі ма­ли за­вер­шу­ва­ти­ся по­зи­тив­но для нас, однак під за­ві­су основ­но­го ча­су про­пу­ска­ли не­о­бов’яз­ко­ві м’ячі. Ін­ко­ли за­слу­го­ву­ва­ли біль­шо­го, ніж по­раз­ку. Во­че­видь, та­лан був не на на­шо­му бо­ці. При­найм­ні одну пе­ре­мо­гу ми за­слу­жи­ли.

— Ми­ко­ла Павлов за­явив, що п’яте­ро грав­ців за­ли­шать та­бір ко­ман­ди. Ча­сом, уже не по­про­ща­ли­ся з пар­тне­ра­ми?

— Ні, в ме­не чин­ний кон­тракт до 31 гру­дня. Що сто­су­є­ться подаль­ших пла­нів (у якій ко­ман­ді я опи­ню­ся), ді­зна­є­те­ся про них, ко­ли клуби збе­ру­ться на збо­рах.

— А са­мі зна­є­те, з ким тре­ну­ва­ти­ме­те­ся в но­во­му ро­ці?

— Ні. По­ки що мо­жу ска­за­ти ли­ше те, що ни­ні я з ма­рі­у­поль­ця­ми.

— Усе за­ле­жить од ва­шо­го ба­жа­н­ня чи рі­ше­н­ня обох клу­бів?

— У пер­шу чер­гу, все за­ле­жить од ме­не. Тоб­то спо­ча­тку я ухва­лю­ва­ти­му рі­ше­н­ня, а вже по­тім бу­дуть до­мов­ля­ти­ся клуби. Ду­маю, що са­ме та­ким чи­ном усе по­вин­но від­бу­ти­ся.

— Чи ви­рі­ши­ли для се­бе, який шлях бу­де на­йопти­маль­ні­шим? Чи це пи­та­н­ня від­кла­да­є­те на пі­зні­ше?

— Зна­є­те, я би хо­тів гра­ти в «Бар­се­ло­ні», що­би ме­ні за­про­по­ну­ва­ли кон­тракт. Тіль­ки у цьо­му на­пря­мі зараз усе скла­дні­ше, ніж це бу­ло ра­ні­ше, при­мі­ром, рік то­му. Спо­ді­ва­ю­ся, що бу­ду в то­му клу­бі, ко­трий вла­што­ву­ва­ти­ме ме­не в пла­ні ігро­вої пра­кти­ки та умов до­го­во­ру. По­вір­те, я пра­цюю та ви­кла­да­ю­ся спов­на. Ду­маю, що все в ме­не бу­де га­разд.

— Ми­ко­ла Пе­тро­вич — не та лю­ди­на, ко­тра змо­же вас пе­ре­ко­на­ти за­ли­ши­ти­ся?

— Наш тре­нер — хо­ро­ший фа­хі­вець, один із най­ві­до­мі­ших на сво­є­му по­при­щі. Зви­чай­но, йо­го сло­ва я ви­слу­хаю. Тим па­че, вже не­о­дно­ра­зо­во спіл­ку­ва­ли­ся: ді­ли­ли­ся ба­че­н­ням ці­єї си­ту­а­ції. За­га­лом, до оста­то­чно­го рі­ше­н­ня ще не ді­йшли. Ду­маю, най­ближ­чим ча­сом зу­стрі­не­мо­ся та зро­би­мо пев­ні ви­снов­ки, де ме­ні бу­де кра­ще. Че­сно, маю на­дію, що Ми­ко­ла Пе­тро­вич ме­ні до­по­мо­же, дасть пра­виль­ну по­ра­ду.

— Бу­тко й То­то­ви­цький пе­ре­бу­ва­ють у ана­ло­гі­чно­му ста­но­ви­щі — взим­ку за­вер­шу­є­ться орен­дна уго­да. Вам не ві­до­мо, що ви­рі­ши­ли хло­пці?

— Ме­ні най­го­лов­ні­ше зараз зі сво­ї­ми спра­ва­ми ро­зі­бра­ти­ся. Без­умов­но, ми ча­сто спіл­ку­є­мо­ся з на­зва­ни­ми фут­бо­лі­ста­ми, про­те го­во­ри­ти за них не бу­ду. На мою дум­ку, у цьо­му кон­текс­ті вам кра­ще без­по­се­ре­дньо з ни­ми по­спіл­ку­ва­ти­ся.

— Оче­ви­дно, що зараз ви­рі­шу­є­ться: по­їде­те ви на збо­ри із «Ша­хта­рем» чи ні. Зга­даю сло­ва Юр­чен­ка, ко­трий го­во­рив, що мо­ло­дим укра­їн­ським на­па­дни­кам «гір­ни­ків» не­має чо­го ро­би­ти в основ­ній ко­ман­ді. Від­так, чи не­має ду­мок пі­ти шля­хом Вла­дле­на та спро­бу­ва­ти пе­ре­бра­ти­ся в єв­ро­пей­ський клуб (не­хай і в орен­ду)?

— Ли­бонь, ко­жен фут­бо­ліст пра­гне гра­ти за кор­до­ном. Осо­бли­во це сто­су­є­ться мо­ло­дих укра­їн­ських грав­ців. У ме­не теж є мрія — ви­сту­па­ти в єв­ро­пей­сько­му чем­піо­на­ті. Про­те ту­ди не так про­сто по­тра­пи­ти. Спер­шу по­трі­бно по­ка­за­ти се­бе в Укра­ї­ні, що­би пе­ре­ві­ри­ти свої си­ли за кор­до­ном.

Що­до «Ша­хта­ря»: ту­ди, справ­ді, тяж­ко про­би­ти­ся. Скіль­ки був у та­бо­рі до­неч­чан (на­віть тре­ну­вав­ся з «осно­вою» кіль­ка ра­зів — це ма­кси­мум), зро­зу­мів, що на­бли­зи­ти­ся до основ­но­го скла­ду — пра­кти­чно не­ре­аль­но. З’яв­ля­ю­ться якісь шан­си тіль­ки то­ді, якщо за­явиш про се­бе в ін­ших ко­ле­кти­вах. У ці­ло­му, по­го­джу­ся зі сло­ва­ми Юр­чен­ка.

— Цьо­го­річ ви за­вер­ши­ли ви­сту­пи в мо­ло­ді­жній збір­ній. Які вра­же­н­ня за­ли­ши­ли­ся від цьо­го ета­пу в кар’єрі?

— Без­пе­ре­чно, за­ли­ши­ли­ся по­зи­тив­ні емо­ції. Хо­ча, справ­ді, до­сі при­су­тній сму­ток, що не вда­ло­ся про­би­ти­ся до фі­наль­ної ста­дії. Ми все ро­би­ли для того, що­би прой­ти яко­мо­га да­лі. Біль­ше того, чер­ка­ський матч із Ні­меч­чи­ною для ко­жно­го ста­не уро­ком: якщо до мрії за­ли­ша­є­ться один крок, не вар­то рва­ти­ся впе­ред і три­ма­ти в го­ло­ві, що в те­бе ще є зу­стрі­чвід­по­відь. Га­даю, всі взя­ли не­оці­нен­ний до­свід із того про­ти­сто­я­н­ня, тож біль­ше ні­хто не по­вто­рю­ва­ти­ме та­ких по­ми­лок.

— Як від­гу­кне­те­ся про ва­шо­го ко­ли­шньо­го тре­не­ра Ко­валь­ця?

— Сер­гій Іва­но­вич — по­зи­тив­на лю­ди­на, ко­тра на­ла­што­ву­ва­ла на від­по­від­ний ре­зуль­тат. Із усі­ма в ньо­го бу­ли хо­ро­ші сто­сун­ки. При­єм­но бу­ло з ним пра­цю­ва­ти. Шко­да, що та ко­ман­да «роз­па­ла­ся». Змо­же­мо зу­стрі­ти­ся ра­зом на по­лі ли­ше то­ді, якщо нас усіх ви­кли­чуть до на­ціо­наль­ної збір­ної. Дай Бог, іще за­хи­ща­ти­му честь кра­ї­ни з ни­ми пліч-о-пліч.

— Во­че­видь, пі­сля «мо­ло­діж­ки» ва­ші най­го­лов­ні­ші зав­да­н­ня — зна­йти ко­ман­ду, в якій про­гре­су­ва­ти­ме­те та за­слу­жи­те пра­во ви­сту­пів за го­лов­ну ко­ман­ду кра­ї­ни?

— Ав­жеж! У яко­му клу­бі я би не був, ви­кла­да­ти­мусь спов­на. По­го­джу­ся, що зараз ме­ні по­трі­бно пра­цю­ва­ти за­ра­ди ви­кли­ку в на­ціо­наль­ну збір­ну. Тим па­че, що це — ціл­ком ре­аль­но. Са­мі ба­чи­те, що ба­га­то хто з мо­ло­ді­жної збір­ної пе­ре­йшов до го­лов­ної. По­вір­те, я все робитиму для того, що­би за­слу­жи­ти пра­во при­єд­на­ти­ся до най­кра­щих укра­їн­ських ви­ко­нав­ців під ору­дою Фо­мен­ка.

«Маю на­дію, що Ми­ко­ла Павлов до­по­мо­же ме­ні ухва­ли­ти пра­виль­не рі­ше­н­ня».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.