Ана­то­лій АКІМОЧКІН: «УЧАСТЬ КО­МАН­ДИ У ВЕ­СНЯ­НІЙ ЧА­СТИ­НІ ЗМА­ГАНЬ ПЛА­НУ­Є­ТЬСЯ»

ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ «МАКІЇВВУГІЛЛЯ» ПІД­СУ­МУ­ВАВ ВИ­СТУ­ПИ КО­МАН­ДИ В ПЕР­ШІЙ ЧА­СТИ­НІ ЧЕМ­ПІО­НА­ТУ, РОЗ­ПО­ВІВ ПРО ПЛА­НИ НА МІЖСЕЗОННЯ ТА ТРАН­СФЕР­НУ КАМ­ПА­НІЮ

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Ро­ман КИРІЄНКО.

— Ана­то­лію Ві­кто­ро­ви­чу, з по­ча­тком па­у­зи в дру­го­му ди­ві­зіо­ні про «Макіїввугілля» май­же ні­чо­го не чу­ти. Роз­ка­жіть про пла­ни ко­ман­ди на зимове міжсезоння.

— Пла­ну­є­мо, що ко­ман­да ви­йде з від­пус­тки на по­ча­тку лю­то­го, від­так роз­по­чне без­по­се­ре­дню під­го­тов­ку до ве­сня­ної ча­сти­ни пер­шо­сті. Пев­но, ці пів­ро­ку ви­да­ли­ся для на­шої ко­ман­ди чи не най­скла­дні­ши­ми за увесь час існу­ва­н­ня. Че­рез вій­сько­ві дії нам до­ве­ло­ся за­ли­ши­ти рі­дну до­мів­ку й пе­ре­бра­ти­ся до Нікополя. Отож усі ма­тчі ми про­ве­ли фа­кти­чно на ви­їзді. Зві­сно, та­кі об­ста­ви­ни по­зна­ча­ю­ться й на ре­зуль­та­тах, ко­трі за­ли­ша­ють ба­жа­ти кра­що­го. На­ра­зі ве­де­мо пе­ре­мо­ви­ни що­до подаль­шої дис­ло­ка­ції «Макіїввугілля». Є в нас кіль­ка ва­рі­ан­тів, спо­ді­ва­є­мо­ся най­ближ­чим ча­сом ви­рі­ши­ти це пи­та­н­ня.

— Якщо не се­крет, із ким са­ме ве­де­те пе­ре­мо­ви­ни?

— Це не се­крет, але зро­зу­мій­те пра­виль­но: кон­кре­тних до­мов­ле­но­стей по­ки що ні з ким не­має, тож роз­кри­ва­ти всі кар­ти не ста­ну. Роз­гля­да­є­мо кіль­ка ва­рі­ан­тів, під­би­ра­є­мо, який з них під­хо­ди­ти­ме нам най­біль­ше. Від­так пу­блі­чно про це го­во­ри­ти­ме­мо пі­зні­ше, бо за­зда­ле­гідь щось ствер­джу­ва­ти не мо­жу.

— Мо­жли­вий та­кий ва­рі­ант, що «Макіїввугілля» й дру­гу ча­сти­ну пер­шо­сті про­ве­де в Ні­ко­по­лі?

— Мо­жли­во, це — один із ва­рі­ан­тів. Якщо ті умо­ви, що там про­по­ну­ю­ться, бу­дуть вла­што­ву­ва­ти всі сто­ро­ни (маю на ува­зі — ке­рів­ни­цтво ба­зи, наш тре­нер­ський штаб і ме­не, як вла­сни­ка), ціл­ком мо­жли­во, що ми й за­ли­ши­мо­ся в Ні­ко­по­лі.

— Що­до ком­пле­кта­ції скла­ду. Які са­ме по­зи­ції по­тре­бу­ють під­си­ле­н­ня, адже остан­нім ча­сом де­які спор­тив­ні пор­та­ли по­ві­дом­ля­ють, що та­бір ма­кі­їв­ців за­ли­ши­ли від­ра­зу чо­ти­ри ви­ко­нав­ці — голкіпер Мель­ни­чен­ко, пів­за­хи­сни­ки Бо­ро­дав­ка та Шкря­бець, а та­кож пів­за­хи­сник ата­ку­валь­но­го пла­ну Они­щен­ко…

— Спра­ва в то­му, що пі­сля за­кін­че­н­ня лі­тньо-осін­ньої ча­сти­ни се­зо­ну кіль­ком фут­бо­лі­стам бу­ло на­да­но ста­тус віль­них аген­тів, а в де­ко­го про­сто за­кін­чи­ли­ся кон­тра­кти. На­при­клад, у Бо­ро­дав­ки та Они­щен­ка за­кін­чи­ли­ся уго­ди, то­му в да­но­му ви­пад­ку ще зі сто­від­со­тко­вою впев­не­ні­стю не мо­жна ска­за­ти, що ці хло­пці від нас пі­шли. Якщо, ска­жі­мо, Они­щен­ко та Бо­ро­дав­ка не зна­йдуть со­бі ін­ших клу­бів і ви­яв­лять ба­жа­н­ня про­дов­жи­ти кар’єру в на­шо­му ко­ле­кти­ві, га­даю, ми з ни­ми про­дов­жи­мо спів­пра­цю. По­при все, ми по­ва­жа­є­мо ви­бір цих грав­ців, отож якщо в них уже є пев­ні до­мов­ле­но­сті з ін­ши­ми клу­ба­ми, во­ни ма­ють пов­не пра­во за­клю­ча­ти з ни­ми кон­тра­кти. Що­до ін­ших фут­бо­лі­стів, то в на­шо­му роз­по­ря­джен­ні за­ли­ши­ла­ся пе­ре­ва­жно мо­лодь, ви­хо­ван­ці ма­кі­їв­сько­го фут­бо­лу. За­га­лом, нам у ко­жній лан­ці не­об­хі­дне під­си­ле­н­ня. Ось пі­шли чо­ти­ри лю­ди­ни, й на їх мі­сце по­трі­бно ко­гось взя­ти.

— Хтось іще мо­же пі­ти з ко­ман­ди чи на­ра­зі це всі втра­ти?

— На сьо­го­дні не хо­ті­ло­ся би роз­кри­ва­ти всі кар­ти що­до на­ших фут­бо­лі­стів, але при­хо­ву­ва­ти не бу­ду: справ­ді що­до окре­мих грав­ців є сер­йо­зна за­ці­кав­ле­ність з бо­ку до­во­лі хо­ро­ших клу­бів. Як пра­ви­ло, це ко­ле­кти­ви, що ви­сту­па­ють у пер­шій лі­зі. Га­даю, якщо ці тран­сфе­ри від­бу­ду­ться, ми бу­де­мо ду­же ра­ді за на­ших хло­пців. Зна­є­те, ми ста­ви­мо пе­ред со­бою та­кі за­да­чі, що­би ви­хо­ву­ва­ти мо­лодь і да­ва­ти їй мо­жли­вість роз­ви­ва­ти­ся. На­віть ко­ли під­пи­су­є­мо кон­тра­кти, вка­зу­є­мо пункт, що за на­яв­но­сті за­про­ше­н­ня від ін­ших клу­бів ми ні­яко­го опо­ру не чи­ни­ти­ме­мо. Це ви­гі­дно і са­мим фут­бо­лі­стам, і клу­бу, бо для «Макіїввугілля» це на­сам­пе­ред пре­стиж. Ска­жу че­сно, ме­не ду­же ра­дує той факт, що в на­шо­му клу­бі грав­ці справ­ді ма­ють мо­жли­вість про­фе­сіо­наль­но­го роз­ви­тку.

— Ви ска­за­ли, що си­ту­а­ція в кра­ї­ні по­зна­чи­ла­ся на ва­ших ре­зуль­та­тах. Які кро­ки зби­ра­є­те­ся вжи­ва­ти для по­кра­ще­н­ня ста­но­ви­ща?

— У нас є ще один матч у за­па­сі, тож за втра­че­ни­ми очка­ми ми не остан­ні. Якщо ж го­во­ри­ти про ті зав­да­н­ня, ко­трі сто­я­ли пе­ред по­ча­тком се­зо­ну, то, зві­сно, пла­ну­ва­ло­ся, що ко­ман­да ма­ла би бо­ро­ти­ся за зна­чно ви­щі мі­сця. Тим па­че, по­пе­ре­дня пер­шість по­ка­за­ла, що в ко­ман­ди є пер­спе­кти­ва, хо­ро­ші ре­сур­си. Однак, зва­жа­ю­чи на об­ста­ви­ни, ко­ман­да не змо­гла до­сяг­ти хо­ро­ших ре­зуль­та­тів. Ми ж удома не гра­ли, по­стій­но пе­ре­бу­ва­ю­чи «в бі­гах». Усі фут­бо­лі­сти ві­дір­ва­ні від до­мів­ки, яко­юсь мі­рою від сво­їх сі­мей. Окрім того, ви­ни­кли про­бле­ми з фі­нан­су­ва­н­ням. Го­лов­ні на­ші спон­со­ри змо­гли про­фі­нан­су­ва­ти ли­ше не­зна­чну ча­сти­ну, ре­шту ча­су ми, як мо­гли, так і ви­жи­ва­ли. Це і ста­ло го­лов­ни­ми при­чи­на­ми про­ва­лу «Макіїввугілля». Та­кож се­ред се­зо­ну пі­шли з ко­ман­ди кіль­ка ви­ко­нав­ців, що та­кож ві­ді­гра­ло не­га­тив­ну роль. У нас до­ста­тньо ча­су, що­би зро­би­ти пра­виль­ні ви­снов­ки й ви­пра­ви­ти си­ту­а­цію на кра­ще.

— Су­дя­чи з ва­ших слів, у ма­те­рі­аль­но­му пла­ні си­ту­а­ція в клу­бі да­ле­ка від іде­аль­ної. На дру­гу ча­сти­ну пер­шо­сті ко­ман­да змо­же ви­йти?

— Участь ко­ман­ди у ве­сня­ній ча­сти­ні се­зо­ну пла­ну­є­ться. Що­до подаль­шо­го фі­нан­су­ва­н­ня, то ми на­ра­зі актив­но за­йма­є­мо­ся цим пи­та­н­ням. Зві­сно, хо­че­ться у цьо­му пла­ні до­сяг­ти ста­біль­но­сті, адже на сьо­го­дні про якусь фі­нан­со­ву ста­біль­ність мо­жна тіль­ки мрі­я­ти. Та до­по­мо­га, яка в нас бу­ла ра­ні­ше, че­рез вій­сько­ві дії із сер­пня при­пи­ни­ла­ся. То­му на­ра­зі всі ди­ву­ю­ться, як ми змо­гли до­гра­ти цей се­зон. Але це вже мої про­бле­ми, я шу­кав ре­сур­си для того, що­би «Ма­кі­ї­ву­гі­л­ля» фун­кціо­ну­ва­ло. Ко­ман­да до­гра­ла, ви­ко­на­ла всі зо­бов’яза­н­ня пе­ред ор­га­ні­за­то­ра­ми зма­гань, за орен­ду ба­зи ні­чо­го не за­бор­гу­ва­ли. Якщо го­во­ри­ти у ці­ло­му, 90 від­со­тків фі­нан­со­вих обов’яз­ків ми ви­ко­на­ли.

— Чи ві­ри­те, що ко­ман­да змо­же по­вер­ну­ти­ся до­до­му?

— Пев­на річ, ми у це ві­ри­мо та спо­ді­ва­є­мо­ся, що наше по­вер­не­н­ня не за го­ра­ми. Ко­ли са­ме це ста­не­ться, ма­буть, ні­хто спро­гно­зу­ва­ти не змо­же, бо си­ту­а­ція в ре­гіо­ні до­ста­тньо скла­дна.

«На­ра­зі ве­де­мо пе­ре­мо­ви­ни що­до подаль­шої дис­ло­ка­ції «Макіїввугілля».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.