Де­нис КОЖАНОВ: «МО­ЛОДЬ УЖЕ НА­СТУ­ПАЄ НА П’ЯТИ»

ПІВОБОРОНЕЦЬ «КАР­ПАТ» — ПРО СТАРТ ПІД­ГО­ТОВ­КИ, ТУ­РЕ­ЦЬКУ ОДНОМАНІТНІСТЬ І ХОР­ВАТ­СЬКО­ГО НА­СТАВ­НИ­КА

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

«НЕ­ПРИ­ЄМ­НО ПРОЩАТИСЯ З ТА­КИ­МИ ФУТ­БО­ЛІ­СТА­МИ, ЯК БАЛАЖИЦ І МАРТИНЮК»

— Де­ни­се, для по­ча­тку: як і де про­ве­ли від­пус­тку?

— Трі­шки в одно­му мі­сці, тріш - ки — в ін­шо­му . Усі свя­та від­зна­чав у сі­мей­но­му ко­лі. Усе до­во­лі тра­ди­цій­но від­бу­ло­ся.

— На по­ча­тку ро­ку Го­ло­дюк і Ксьонз від­свя­тку­ва­ли іме­ни­ни. За­про­шу­ва­ли увесь ко­ле­ктив?

— Ні, адже на той мо­мент не всі бу­ли у Льво­ві. Від­так по­здо­ро­вив їх у те­ле - фон­но­му ре­жи­мі. Ду­маю, зараз, ко­ли вже всі зі­бра­ли­ся, обов’яз­ко­во ще раз при­ві­та­є­мо іме­нин­ни­ків.

— Із яким настроєм по­вер­ну­ли­ся до роз­та­шу­ва­н­ня клу­бу?

— Ду­же хо­ро­шим! Пі­сля від­по­чин­ку зав­жди по­вер­та­ю­ся на­сна­же­ним і з ба - жа­н­ням пра­цю­ва­ти.

— До сло­ва, чи бу­ла впро­довж зи­мо­во­го ан­тра­кту мо­жли­вість змі­ни­ти про­пи­ску чи по­пе­ре­дньо під­пи­са­ти з га­ли­ча­на­ми пов­но­цін­ний кон­тракт?

— На да­ний мо­мент у ме­не є чин­ний орен­дний до­го­вір із «Кар­па­та­ми». Я хо­чу тут гра­ти, про­те не знаю, як скла­де­ться моя подаль­ша до­ля. Пов­то­рю­ся, маю ве­ли­че­зне ба­жа­н­ня за­хи­ща­ти зе­ле­но­бі­лі ко­льо­ри.

— Скла­дно вам пі­сля від­по­чин­ку по­вер­та­ти­ся до ре­жи­му?

— Для ме­не це не скла­дає осо­бли - вих тру­дно­щів. Це пи­та­н­ня бу­кваль­но двох-трьох днів, аби ввійти в тре­ну - валь­ний про­цес і ру­ха­ти­ся да­лі у цьо­му на­прям­ку.

— Що по­ка­за­ли ме­до­гляд і те­сти? Чи уни­кли зай­вої ва­ги?

— Із цим теж про­блем не ви­ни кає. За­га­лом, усе в нор­мі. Що­до ва­ги: по­вер­нув­ся в та­ко­му ж ста­ні, як ішов у від­пус­тку.

-

— Як у ко­ман­ді сприйня­ли втра­ту в осо­бах Ба­ла­жи­ца та Мар­ти­ню­ка?

— Зав­жди не­при­єм­но, ко­ли до­во - ди­ться прощатися з пар­тне­ра­ми. Тим па­че, та­ки­ми, як Балажиц і Мартинюк. Утім, що вді­єш? Т аке фут­боль­не жит - тя. Усі пре­кра­сно усві­дом­лю­ють, що по­трі­бно ру­ха­ти­ся да­лі. На цьо­му ні - чо­го не за­вер­шу­є­ться, на їхнє мі­сце при­йдуть но­ві фут­бо­лі­сти.

Сто­сов­но Ґре­ґо­ра: чи­тав, що він був у ка­зах­сько­му «Акто­бе», про­те ме­ні ко­ле­ги роз­по­ві­ли, що йо­го там не­має. Га­даю, най­ближ­чим ча­сом ді - зна­є­мо­ся, де опи­ни­ться Балажиц.

— Ого­ло­ше­ний Йо­ви­че­ви­чем план ро­бо­ти чи­мось осо­бли­вий чи все як зав­жди?

— На­скіль­ки ро­зу­мію, на пер­шо му збо­рі ро­би­мо акцент на фі­зи­чних кон­ди­ці­ях, а на на­сту­пно­му — на ігро - вих. У прин­ци­пі, біль­шість кер­ма­ни­чів са­ме так роз­пла­но­ву­ють під­го­тов­ку.

— Отож ні­чо­го но­ва­тор­сько­го у цьо­му не­має?

— Ні, та в ко­жно­го тре­не­ра є своя ро­дзин­ка. Упев­не­ний, що без­по­се - ре­дньо на збо­рах Мі­стер прив­не­се щось своє в на­ші тре­ну­валь­ні бу­дні.

— За­га­лом, уже зви­кли до ма­не­ри ро­бо­ти хор­ват­сько­го тре­не­ра, йо­го ви­мог і ба­че­н­ня?

— Так. Ду­маю, вже всі ро­зу­мі­ють, чо­го на­став­ник ви­ма­гає від нас, і, від - по­від­но, вті­лю­ють це на по­лі.

— «Кар­па­ти» най­ближ­чі два збо­ри про­ве­дуть у Ту­реч­чи­ні. Іще не на­бри­дло взим­ку по­стій­но го­ту­ва­ти­ся на се­ред­зем­но­мор­сько­му узбе­реж­жі?

— Як на ме­не, це — опти­маль­ний ва­рі­ант. Чо­му? Т ому що там ба­га­то ко­манд го­ту­ю­ться під час па­уз у сво - їх чем­піо­на­тах, отож ви­ни­кає ба­га­то мо­жли­во­стей для рі­зно­ма­ні­тних кон­троль­них по­єдин­ків. Від­так для збо­рів узим­ку Т уреч­чи­на якнай­кра­ще під­хо­дить.

-

«БРАТ І БА­БУ­СЯ ПО­НИ­НІ ЗА­ЛИ­ША­Ю­ТЬСЯ В ДО­НЕ­ЦЬКУ»

— У львів’ян на пер­шо­му ета­пі за­пла­но­ва­но три спа­рин­ги: хор­ват­ський РНК, поль­ський «Гур­нік», ав­стрій­ська «Адмі­ра Вак­кер». Для вас сут­тє­во, з яки­ми ко­ман­да­ми гра­ти на збо­рах?

— Це ду­же ва­жли­вий мо­мент , на - справ­ді! Чим силь­ні­ший су­пер­ник, тим із ним ці­ка­ві­ше гра­ти та, во­дно­час, кра­ще пе­ре­ві­ря­ти свої мо­жли­во­сті. У цьо­му кон­текс­ті вва­жаю, що ми пі­ді - бра­ли не­по­га­них за рів­нем опо­нен­тів. Спо­ді­ва­ю­ся, зу­стрі­чі з ни­ми при­не­суть ба­га­то ін­фор­ма­ції для роз­ду­мів на­шим тре­не­рам.

— За сло­ва­ми Йо­ви­че­ви­ча, ра­зом із ко­ман­дою по­ле­тить чи­ма­ло мо­ло­дих ви­ко­нав­ців із стру­кту­ри ФК. Як га­да­є­те, се­ред них мо­жна зна­йти гі­дну за­мі­ну тим грав­цям, які за­ли­ши­ли вас?

— На мою дум­ку , на це пи­та­н­ня від­по­вість сам збір і те, як во­ни се­бе за­ре­ко­мен­ду­ють.

— До ре­чі, впро­довж клу­бно­го кур­су на вла­сні ре­сур­си, ко­ли шанс про­я­ви­ти се­бе отри­му­ють іще юні фут­бо­лі­сти, у вас, бу­ва, не­має під­став змен­шу­ва­ти до се­бе ви­мо­ги, зва­жа­ю­чи на ваш ста­тус й ім’я?

— Зна­є­те, тут мо­лодь та­ка, що вже на п’яти на­сту­пає. Від­так, якщо змен­ши­ти до се­бе ви­мо­ги, оче­ви­дно, що втра­чу своє мі­сце. Отож ви­мог ли­вість до се­бе за­ли­ша­є­ться на най­ви­що­му рів­ні.

— Яке клю­чо­ве зав­да­н­ня сто­їть пе­ред львів’яна­ми на час під­го­тов­ки до дру­гої ча­сти­ни зма­гань?

— Ме­ні скла­дно над цим роз­мір­ко­ву­ва­ти. Для цьо­го є тре­нер­ський штаб, їм ви­дні­ше, на чо­му по­трі­бно акцен­ту­ва­ти ува­гу, що вар­то змі­ню­ва­ти, які аспе­кти в грі не­об­хі­дно по­кра­щу­ва­ти. Нам же тре­ба бу­де при­слу­хо­ву­ва­ти­ся до слів тре­не­рів і ви­ко­ну­ва­ти їхні вка­зів­ки.

— Востан­нє від свис­тка до свис­тка ви гра­ли ще в кін­ці ве­ре­сня. Во­че­видь, най­ближ­чим ча­сом осо­бли­во пра­цю­ва­ти­ме­те над сво­їм фун­кціо­наль­ним ста­ном?

— Ма­є­те слу­шність. При­найм­ні так ме­ні по­ясню­ва­ли, чо­му я остан­нім ча­сом не грав ма­тчі пов­ні­стю. Однак при­чи­на на по­верх­ні: влі­тку я не про­хо­див збо­ри з «Кар­па­та­ми». Т аким чи­ном, ближ­че до зи­ми фун­кціо­наль­но «під­сів». Справ - ді, зараз над сво­ї­ми кон­ди­ці­я­ми слід доб ря­че­по­пра­цю­ва­ти.

— Чи бу­ла зу­стріч із ке­рів­ни­цтвом, на якій остан­ні ви­слов­лю­ва­ли свої по­ба­жа­н­ня що­до ве­сня­них ви­сту­пів?

— Ні, та­ко­го ще не бу­ло. Ду­маю, зу - стрі­не­мо­ся із фун­кціо­не­ра­ми ФК без­по­се­ре­дньо пе­ред стар­том дру­го­го ко­ла.

— За ва­ши­ми про­гно­за­ми, чо­го зго­дом мо­жуть очі­ку­ва­ти львів­ські вбо­лі­валь­ни­ки від сво­їх улю­блен­ців?

— На­пев­не, ще ра­но да­ва­ти якісь про­гно­зи. Як ка­жуть, по­жи­ве­мо — по­ба - чи­мо. Ба­жа­н­ня? На­сам­пе­ред, хо­че­ться ба­чи­ти в на­шо­му ви­ко­нан­ні яскра­вий футбол, який би по­до­бав­ся на­шим убо­лі­валь­ни­кам і по­вер­нув би їх на ста - діон. До того ж, жа­даю з ці­єю ко­ман­дою до­сяг­ти ма­кси­маль­них ви­сот або ж за - во­ю­ва­ти якийсь тро­фей.

— На­о­ста­нок, не про «Кар­па­ти». По­бу­ту­ють чу­тки, що ваш ко­ли­шній ко­ле­га екс-кар­па­ті­вець Зе­ньов під­пи­сав кон­тракт із мо­сков­ським «Тор­пе­до». А чи мо­же­те уяви­ти се­бе в ро­сій­сько­му чем­піо­на­ті?

— Че­сно ка­жу­чи, ні. На­віть не хо­чу по­ру­шу­ва­ти цю те­му вза­га­лі. У ме­не за - раз є клуб, за який я ви­сту­паю й ба­жаю да­лі гра­ти. Ін­ші пер­спе­кти­ви я на­віть не роз­гля­даю.

— Ра­ні­ше мо­є­му ко­ле­зі ви роз­по­від­а­ли, що в рі­дно­му для вас Ма­рі­у­по­лі за­ли­ши­ли­ся брат і ба­бу­ся. Ко­ли востан­нє бу­ва­ли на ма­лій ба­тьків­щи­ні?

— Ду­же дав­но. На­віть не мо­жу за - раз зга­да­ти, ко­ли це бу­ло. До ре­чі, во­ни не в Ма­рі­у­по­лі, а в До­не­цьку . Зви­чай­но, під­три­мую зв’язок. Що го­во­рять? Си­ту­а­ція жа­хли­ва. Т ам від­бу­ва­є­ться справ­жня вій­на, в якій ги­нуть лю­ди. Це ду­же сум­но…

«Жа­даю здо­бу­ти з «Кар­па­та­ми» якийсь тро­фей».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.