НЕ­ЗА­БА­РОМ БЕЗРОБІТНІ ГРА­ТИ­МУТЬ БЕЗПЛАТНО

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Ва­дим ШАБЛІЙ, агент ФІФА:

— Якщо по­ди­ви­ти­ся на ни­ні­шній трансфер­ний від­рі­зок гло­баль­но, слід ви­зна­ти, що в на­ших ко­манд зна­чно скром­ні­ші за­пи­ти, ніж за­зви­чай. Я не по­рів­нюю з тим, що бу­ло два, три, п’ять ро­ків то­му — на­віть ми­ну­лої зи­ми си­ту­а­ція бу­ла тро­хи ін­шою. Звід­си те, що се­ле­кціо­не­ри пра­цю­ють то­чко­во, ма­со­вих при­дбань ні­хто не ро­бить.

По­при все, вва­жаю, що ви­зна­чаль­на при­чи­на цьо­го — уком­пле­кто­ва­ність ко­манд, яку во­ни до­ся­гли ще влі­тку. Фі­нан­со­ва кри­за? Ме­ні все ж зда­є­ться, що спра­ва не тіль­ки й не стіль­ки в то­му: хо­ча б які бу­ли умо­ви, мо­жна ство­ри­ти будь-яку гра­да­цію за­пи­тів, яким во­ни не від­по­від­а­ти­муть. Ка­жу­чи про­сті­ше, ко­ли клуб має ма­ло гро­шей, йо­му зда­є­ться, що по­трі­бні ви­ко­нав­ці на та­кі-то по­зи­цій; а є в клу­бі ба­га­то гро­шей, йо­му все одно ма­ри­ться, що по­трі­бні ви­ко­нав­ці на та­кі-то по­зи­ції. Так що річ не у цьо­му. До сло­ва: ни­ні­шня кри­за вда­ри­ла не тіль­ки по Укра­ї­ні чи Ро­сії, біль­шість кра­їн Європи так чи іна­кше по­тер­па­ють од неї. Ціл­ком ста­біль­них і ба­га­тих чем­піо­на­тів, як ка­зах­ський, ма­ло, до того ж, не­ві­до­мо, скіль­ки ще во­ни за­ли­ша­ти­му­ться ста­біль­ни­ми й ба­га­ти­ми.

Із-по­між най­ва­жли­ві­ших тен­ден­цій поточного пе­рі­о­ду я би ви­окре­мив ве­ли­ку кіль­кість без­ро­бі­тних фут­бо­лі­стів, тих, у ко­го за­кін­чив­ся кон­тракт і є сер­йо­зні про­бле­ми з по­шу­ком но­во­го мі­сця ро­бо­ти. Ме­ні зда­є­ться, та­ких грав­ців уже не мен­ше пів­со­тні. Й ме­ні ба­чи­ться, що на­при­кін­ці трансфер­но­го ві­кна, ближ­че до по­ча­тку ве­сни, де­які з них по­го­дя­ться не тіль­ки на не­ви­гі­дні фі­нан­со­ві умо­ви, а на­віть бу­дуть го­то­ві гра­ти безплатно.

Га­даю, в нас зно­ву три­ва­ти­ме від­тік ле­гіо­не­рів, а ще — ві­ко­вих грав­ців. Адже ко­ли клуби по­ста­ва­ти­муть пе­ред ви­бо­ром, ко­му на­да­ти пе­ре­ва­гу — до­свід­че­но­му й ві­ко­во­му чи мо­ло­до­му, від­по­відь бу­де оче­ви­дною — на ко­ристь дру­гої ка­те­го­рії. Чо­му — зро­зумі­ло: в нас май­же всі ви­ко­нав­ці, ко­му ско­ро 30, ви­сту­па­ють за гро­ші, мо­лод­ші ще ма­ють ба­жа­н­ня чо­гось до­сяг­ти у спор­ті. До того ж, ві­ко­ві фут­бо­лі­сти ду­же не­охо­че йдуть на по­ни­же­н­ня умов кон­тра­кту, во­ни чо­мусь упев­не­ні, що хоч і по­ста­рі­ли й гра­ють гір­ше, пла­ти­ти їм тре­ба за зви­чни­ми та­ри­фа­ми. Із мо­ло­ди­ми у цьо­му пла­ні про­сті­ше, во­ни лег­ше йдуть на ком­про­міс.

Те, що сьо­го­дні у чем­піо­на­ті Укра­ї­ни ви­гра­шно ста­ви­ти на мо­лодь, під­твер­джує без­ліч прикладів, а осо­бли­во, як на ме­не, ро­бо­та двох тре­не­рів — Ми­ко­ли Па­вло­ва та В’яче­сла­ва Гро­зно­го. Ви про­сто зга­дай­те, при­пу­сті­мо, хто ще влі­тку знав про Мя­ку­шка чи Ка­ча­ра­бу, а те­пер це фут­бо­лі­сти з іме­нем. Отож, як уже ка­зав ра­ні­ше, ни­ні­шня кри­за про­мо­ви­сто до­ве­ла: в нас є свої грав­ці, їх чи­ма­ло, про­сто ра­ні­ше, че­рез на­дли­шок ле­гіо­не­рів, із ни­ми не хо­ті­ли пра­цю­ва­ти.

У цьо­му по­зи­тив кри­зи. А ще в то­му, що, як ба­чу, ке­рів­ни­цтво на­ших клу­бів, їхні се­ле­кцій­ні від­ді­ли ста­ють ро­зум­ні­ши­ми, оба­чні­ши­ми та оща­дли­ві­ши­ми. Хо­че­ться ві­ри­ти, ці уро­ки во­ни збе­ре­жуть до кра­щих ча­сів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.