Дми­тро СЕЛЮК: «ЦЕ — ПЕ­РІ­ОД ОЧИ­ЩЕ­Н­НЯ»

МІ­ЖНА­РО­ДНИЙ ЮРИСТ ЗВИ­ЧНО НЕ ЛЯ­КА­Є­ТЬСЯ ВИ­ГО­ЛО­ШУ­ВА­ТИ «ВИ­РО­КИ» НА­ЦІО­НАЛЬ­НО­МУ ФУТ­БО­ЛУ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Пав­ло РО­МА­НЕН­КО.

Чи уні­каль­не по­то­чне трансфер­не ві­кно?

— Я би на­звав йо­го не уні­каль­ним, а над­зви­чай­но скла­дним. Усе зу­мов­ле­не, зро­зумі­ло, вій­ною між Ро­сі­єю та Укра­ї­ною, то­му, бе­зу­мов­но, біль­шо­сті на­ших клу­бів не до фут­бо­лу. На­прав­ду, не біль­шо­сті, а всім! Якщо на­віть «Ша­хтар» ска­со­вує спа­рин­ги з ро­сій­ськи­ми клу­ба­ми під ти­ском гро­мад­сько­сті. Утім, хо­че­ться ска­за­ти, що не все так по­га­но, до­свід тих же до­неч­чан це до­во­дить: уявіть, що український клуб при­їздить до Бра­зи­лії, грає там то­ва­ри­ські ма­тчі, зби­ра­ю­чи по 30 ти­сяч гля­да­чів, по­ка­зу­ю­чи, що «Ша­хтар» — то бренд сві­то­во­го рів­ня. І це чу­до­ва ре­кла­ма для фут­бо­лу Укра­ї­ни.

Не знаю, чи вар­то да­лі го­во­ри­ти про тенденції при­дбань і про­да­жів…

— Тут про­сто: ку­пу­ва­ти ні­хто ні­чо­го не бу­де. І це сто­су­є­ться на­віть пер­шої трій­ки ко­манд. Про ре­шту вза­га­лі до­во­ди­ться мов­ча­ти. Утім, пе­ре­ко­на­ний: те, що сьо­го­дні від­бу­ва­є­ться, має ба­га­то по­зи­тив­них мо­мен­тів, за­га­лом, це пе­рі­од очи­ще­н­ня для фут­бо­лу Укра­ї­ни. Чо­му? То­му, що ни­ні­шні об­ста­ви­ни зму­сять лю­дей у клу­бах пра­цю­ва­ти… одне сло­во — пра­виль­но! Во­ни ж до чо­го зви­кли? Що є ба­га­тий дядь­ко, який не ра­хує гро­шей, дає їх на клуб без­мір­но, а по­тім їхня ча­сти­на ку­дись зни­кає. Те­пер так не бу­де, те­пер до­ве­де­ться еко­но­ми­ти, те­пер го­лов­ним ви­зна­че­н­ням існу­ва­н­ня про­фе­сіо­наль­но­го фут­бо­лу Укра­ї­ни є сло­во «опти­мі­за­ція». Окрім ін­шо­го, очи­ще­н­ня тор­кне­ться двох ва­жли­вих га­лу­зей — ку­пів­лі грав­ців та їхніх зар­плат, бо те, що ко­ї­ло­ся до­сі, є справ­жнім без­ла­дом.

Тоб­то? — Усе про­сто: ку­пу­ва­ли тих, хто не мав до­ста­тньо­го ігро­во­го рів­ня, ви­пла­чу­ю­чи про­сто ко­смі­чні зар­пла­тні. Ви ли­шень звер­ніть ува­гу на та­кий про­мо­ви­стий факт: КЛУ­БИ УКРА­Ї­НИ НЕ МО­ЖУТЬ ПРО­ДА­ТИ СВО­ЇХ ВИ­КО­НАВ­ЦІВ ДО СЕР­ЙО­ЗНИХ ЧЕМ­ПІО­НА­ТІВ (ви­ді­літь це, будь ла­ска, ве­ли­ки­ми лі­те­ра­ми)!!! На­ве­ду бу­кваль­но два при­кла­ди. Пер­ший — «Чор­но­мо­рець»: як ба­га­то го­во­ри­ли про ви­со­кий рі­вень йо­го фут­бо­лі­стів, а во­ни, в під­сум­ку, ті­ка­ють до за­шта­тно­го Азер­бай­джа­ну. Дру­гий при­клад — «Ме­та­ліст»: скіль­ки во­зно­си­ли Хав’єра, Со­су, Гуйє, Де­ви­ча, на­зи­ва­ли їх «ве­ли­ки­ми грав­ця­ми», але що ба­чи­мо? Де­вич пе­ре­йшов до Ара­вій­сько­го пів­остро­ва. Со­са без­дар­но про­вів пів­ро­ку в «Атле­ти­ко» з Ма­дри­да, пі­сля чо­го йо­го ви­гна­ли; від­так він не зна­йшов се­бе і в Ту­реч­чи­ні. Те ж сто­су­є­ться Хав’єра та Гуйє — чо­му їх ні­хто не хо­че? Чо­му бра­зи­лець, яко­го один ки­їв­ський жур­нал на­звав «най­кра­щим пів­обо­рон­цем у істо­рії чем­піо­на­ту Укра­ї­ни», те­пер, як ка­жуть, пе­ре­хо­дить у Ка­тар чи в Ду­баї. «Су­пер­гра­вець», чи не так?! І всі ці миль­ні буль­ба­шки отри­му­ва­ли міль­йон­ні зар­пла­тні — в пря­мо­му ро­зу­мін­ні міль­йон­ні… Так, це не скром­но, про­те зно­ву зга­даю се­бе. Пам’ята­є­те, як я пра­цю­вав у до­не­цько­му «Ме­та­лур­зі»? Ко­ли все бу­ло га­разд, усі нор­маль­но пра­цю­ва­ли. Ко­ли на­ста­ва­ла кри­за, я зна­чну ча­сти­ну ви­ко­нав­ців ула­што­ву­вав у хо­ро­ших єв­ро­пей­ських клу­бах. Хо­ро­ших! На­при­клад, Яя Ту­ре в «Бар­се­ло­ну» че­рез «Мо­на­ко» та «Олім­пі­а­кос». Це вам не якась «Га­ба­ла»! Уявіть со­бі: із 14 уча­сни­ків прем’єр­лі­ги тіль­ки один про­дає фут­бо­лі­стів за кор­дон у силь­ні чем­піо­на­ти — мо­ва, зві­сно, про той же «Ша­хтар».

Мо­жна ще тро­хи про зар­пла­тні на­ших грав­ців. Ка­жуть, те­пер у всіх на­ших ФК її ско­ро­чу­ють удві­чі.

— Я аб­со­лю­тно пе­ре­ко­на­ний: 90 від­со­ткам ви­ко­нав­ців УПЛ зар­пла­тню тре­ба ско­ро­чу­ва­ти не вдві­чі, а втри­чі. Не за­слу­го­ву­ють во­ни то­го, що ма­ють. Во­ни зви­кли до ку­па­н­ня в ма­слі, до то­го, що отри­му­ють ша­ле­ні «баб­ки», а від­пра­цю­ва­ти не ви­ма­га­ють. Це ра­но чи пі­зно ма­ло скін­чи­ти­ся. Ра­но чи пі­зно мав скін­чи­ти­ся цей ідіо­тизм із на­ду­ва­н­ням щік на рів­но­му мі­сці.

Ви зга­да­ли про гро­ші: чи роз­пла­ти­ла­ся з ва­ми «Тав­рія»?

— Зві­сно, ні. Це ж клуб­бан­крот. До ре­чі, пі­до­зрюю, не­вдов­зі та­ким ста­не «Ме­та­ліст», ку­ди з не­зро­зумі­лих ме­ні при­чин взя­ли Бой­ца­на на по­са­ду ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра. Я ду­же ува­жно мо­ні­то­рю си­ту­а­цію там і вже ба­чу, що «Ме­та­ліст» мо­же пі­ти тим же шля­хом, що й «Тав­рія». Звер­ніть ува­гу: во­ни з’їжджа­ють зі сво­го офі­су, мо­жуть з’їха­ти зі ста­діо­ну, а ще там уже кіль­ка мі­ся­ців не пла­тять гро­ші. Вам це ні­чо­го не на­га­дує?

А ви впев­не­ні, що гро­ші у Хар­ко­ві не спла­чу­ють?

— Так. Маю ін­фор­ма­цію від ін­ших аген­тів, які там пра­цю­ють, а ще від Бо­г­да­но­ва, чиї юри­ди­чні ін­те­ре­си я пред­став­ляю. Ось що він роз­по­вів: ко­ли йо­го від­да­ли в орен­ду до Греції, «Ме­та­ліст» від­пра­вив ту­ди га­ран­тій­ний лист, де зо­бов’язав­ся пла­ти­ти йо­му зар­пла­тню, про­те від­то­ді не пе­ре­ра­ху­вав Ан­дрі­є­ві ні ко­пій­ки. Ну, не на то­го на­па­ли: те­пер цю про­бле­му я ви­рі­шу­ва­ти­му у су­до­во­му по­ряд­ку.

Не­ве­се­ло… — Не­ве­се­ло. Але це як тяж­кий стан хво­ро­би напередодні оду­жа­н­ня. Пов­то­рюю: сьо­го­дні в укра­їн­сько­му фут­бо­лі три­ває очи­ще­н­ня. Від­те­пер клу­би зму­ше­ні бу­дуть по­справ­жньо­му орі­єн­ту­ва­ти­ся в трансфер­ній ді­яль­но­сті на фа­ктор «ці­на — якість». Фа­ктор, який ра­ні­ше ігно­ру­вав­ся. Іще де­що: пам’ята­ю­чи про все, що ко­ї­ться, хо­чу че­рез ва­шу га­зе­ту звер­ну­ти­ся до ФФУ з про­по­зи­ці­єю ска­су­ва­ти лі­міт на ле­гіо­не­рів або, як мі­ні­мум, — по­да­ток на ле­гіо­не­рів. По­ду­май­те: біль­шість не­по­га­них іно­зем­ців уте­кла з Укра­ї­ни ще влі­тку, те­пер уті­ка­ють по­се­ре­дні та по­га­ні. Ни­ні в УПЛ уза­га­лі ма­ло за­кор­дон­них грав­ців. То на­ві­що лі­міт? Біль­ше то­го: те­пер уже не мо­жна го­во­ри­ти, що до нас їдуть ле­гіо­не­ри за гро­ши­ма — які гро­ші сьо­го­дні?! То­му, вва­жаю, якщо в та­кій си­ту­а­ції до Укра­ї­ни зва­жу­є­ться при­їха­ти іно­зе­мець, честь йо­му та хва­ла. Під­три­ма­ти та­ко­го тре­ба, а не зби­ра­ти по­да­ток.

«Клу­би Укра­ї­ни не мо­жуть про­да­ти сво­їх ви­ко­нав­ців до сер­йо­зних чем­піо­на­тів».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.