Ар­тем ФЕ­ДЕ­ЦЬКИЙ: «У МИ­РО­НА БО­Г­ДА­НО­ВИ­ЧА Є ПЛЮС — УСІ НА­ВАН­ТА­ЖЕ­Н­НЯ МИ ОТРИ­МУ­ВА­ЛИ З М’ЯЧЕМ»

ЗА­ХИ­СНИК «ДНІ­ПРА» РОЗ­ПО­ВІВ ПРО ПІД­ГО­ТОВ­ЧИЙ ЗБІР У ОАЕ, СПА­РИН­ГИ ТА НА­ВАН­ТА­ЖЕ­Н­НЯ МАР­КЕ­ВИ­ЧА

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Ро­ман КИ­РІ­ЄН­КО.

Із 12 по 23 сі­чня дні­про­пе­тров­ський клуб про­во­див збо­ри в ОАЕ. Роз­по­чи­на­ти під­го­тов­чий цикл у Емі­ра­тах для го­лов­но­го тре­не­ра дні­прян Ми­ро­на Мар­ке­ви­ча вже ста­ло зви­чним, адже йо­го «Ме­та­ліст» частенько від­ві­ду­вав бе­ре­ги Пер­ської за­то­ки. Для фут­бо­лі­стів «Дні­пра», які під ке­рів­ни­цтвом Ра­мо­са остан­ні кіль­ка ро­ків про­во­ди­ли під­го­тов­чі збо­ри в Іспа­нії, змі­на дис­ло­ка­ції не ста­ла чи­мось но­вим, про­те бу­ла й при­єм­ність — грав­цям до­зво­ли­ли взя­ти із со­бою сім’ї. Про це та ба­га­то ін­шо­го обо­ро­нець дні­прян Ар­тем Фе­де­цький роз­по­вів «УФ».

— Ар­те­ме, прийня­то вва­жа­ти, що пер­ший збір — най­важ­чий. Яка ва­ша дум­ка із цьо­го при­во­ду?

— Фі­зи­чні на­ван­та­же­н­ня лег­ше до­ла­ю­ться, ко­ли пра­цю­єш із м’ячами. У нас пра­кти­чно всі за­ня­т­тя бу­ли по­бу­до­ва­ні з м’ячами, тож ро­бо­та над «фі­зи­кою» не бу­ла над­скла­дною. Ми по­бі­га­ли й по­пра­цю­ва­ли до­бре, й та­кий ком­бі­на­цій­ний під­хід, як на ме­не, є ко­ри­сним і ефе­ктив­ним.

— У ОАЕ фут­бо­лі­стам до­зво­ли­ли взя­ти із со­бою сім’ї. На­скіль­ки це до­по­мо­гло вам на збо­рах?

— Це ве­ли­кий плюс. По­при тяж­кі на­ван­та­же­н­ня на тре­ну­ва­н­нях, при­хо­диш у но­мер — і ді­ти, й дру­жи­на по­ряд. Мо­жу ска­за­ти, що пер­ший збір був над­зви­чай­но ко­ри­сним.

— За Ра­мо­са «Дні­про» роз­по­чи­нав під­го­тов­чий цикл у Іспа­нії. Цьо­го­річ ва­ша ко­ман­да по­їха­ла до Араб­ських Емі­ра­тів. А для вас де ком­фор­тні­ше го­ту­ва­ти­ся?

— І в Іспа­нії все про­хо­ди­ло на ви­со­ко­му рів­ні. До ре­чі, на­сту­пний збір ми та­кож про­ве­де­мо на Пі­ре­не­ях, і ме­шка­ти­ме­мо в то­му ж го­те­лі, що й за Ра­мо­са. Отож по­рів­ня­но з Араб­ськи­ми Емі­ра­та­ми яко­їсь осо­бли­вої рі­зни­ці не по­мі­тив. Єди­не, що в ОАЕ тро­хи те­плі­ше, а в усьо­му ін­шо­му рі­зни­ці пра­кти­чно не­має. Як­би по­трі­бно

бу­ло, ми б і дру­гий збір про­ве­ли в Емі­ра­тах. Та­кож якось до­ве­ло­ся про­чи­та­ти, що в Абу­Да­бі не­ве­ли­чкий збір про­во­див «Ман­че­стер Сі­ті», що го­во­рить про від­по­від­ність ін­фра­стру­кту­ри ОАЕ для які­сної під­го­тов­ки до се­зо­ну. Тоб­то умо­ви одна­ко­во хо­ро­ші як в Іспа­нії, так і в Емі­ра­тах.

— За ча­сів Ра­мо­са фут­бо­лі­сти «Дні­пра» від­зна­ча­ли, що бі­го­вою ро­бою іспа­нець їх на­ван­та­жу­вав до­бря­че. У Мар­ке­ви­ча стіль­ки не бі­га­є­те?

— Ні! У Ра­мо­са бу­ли ду­же тяж­кі тре­ну­ва­н­ня, бі­га­ли ми справ­ді ба­га­то. Зре­штою, в ко­жно­го тре­не­ра своє ба­че­н­ня фут­бо­лу, й по­рів­ню­ва­ти цих на­став­ни­ків, при­найм­ні з мо­го бо­ку, бу­ло би не­е­ти­чно. Ра­мос і Маркевич — це фа­хів­ці ви­со­кої ква­лі­фі­ка­ції, й тут не мо­же бу­ти жо­дних сум­ні­вів. Однак у Ми­ро­на Бо­г­да­но­ви­ча є плюс — усі на­ван­та­же­н­ня ми отри­му­ва­ли з м’ячем. Га­даю, вам ко­жен фут­бо­ліст під­твер­дить, що кра­ще бі­га­ти з м’ячем, ніж без ньо­го.

— На збо­рах у ОАЕ «Дні­про» про­вів три спа­рин­ги. На тлі ве­ли­ких фі­зи­чних на­ван­та­жень, на­скіль­ки скла­дно бу­ло гра­ти?

— Зві­сно, в та­ких ма­тчах гра­є­ться завжди важ­че, ніж, ска­жі­мо, на за­вер­шаль­ній фа­зі під­го­тов­ки чи в офі­цій­них по­єдин­ках. Однак у ко­жно­го з нас є по­ді­бний до­свід, отож уже при­зви­ча­ї­ли­ся. За­раз в Іспа­нії гра­ти­ме­мо по­єдин­ки фа­кти­чно че­рез день, що є ду­же до­бре. Уза­га­лі по­трі­бно яко­мо­га біль­ше про­во­ди­ти кон­троль­них ма­тчів, аби ско­рі­ше увійти в ігро­вий ритм. За ве­ли­ким ра­хун­ком, нам не зви­ка­ти про­во­ди­ти ма­тчі на тлі ґрун­тов­них тре­ну­вань.

— Ар­те­ме, де­хто із фут­бо­лі­стів від­зна­чає, що в та­ких ма­тчах, як пра­ви­ло, ду­же «важ­кі но­ги», й гра­ти в швид­кі­сний фут­бол про­сто не ви­хо­дить. Ви по­го­джу­є­те­ся з та­ким твер­дже­н­ням?

— Так, це прав­да. Від­чу­ва­ла­ся вто­ма, не ви­ста­ча­ло сві­жо­сті. Про­те всі це пре­кра­сно ро­зумі­ли, бу­ли мо­раль­но під­го­тов­ле­ні. Від­так із цим та­кож про­блем не бу­ло, ні­хто ні на що не скар­жив­ся. На пер­шо­му збо­рі це аб­со­лю­тно нор­маль­но. На­при­клад, на дру­го­му ета­пі під­го­тов­ки, як я вже від­зна­чав, ми гра­ти­ме­мо че­рез день, і це та­кож нор­маль­на пра­кти­ка. Чим ближ­че до офі­цій­них по­єдин­ків, на­ван­та­же­н­ня бу­дуть мі­ні­маль­ни­ми, пра­цю­ва­ти­ме­мо в та­ко­му со­бі під­три­му­ю­чо­му ре­жи­мі.

— Щось но­ве для се­бе на пер­шо­му збо­рі від­кри­ли? Мо­жли­во, тре­нер­ський штаб «Дні­пра» за­про­по­ну­вав грав­цям но­ву ме­то­ди­ку, якісь ін­но­ва­цій­ні впра­ви?

— Усі впра­ви ці­ка­ві, але що­би щось но­ве… Ми під ке­рів­ни­цтвом Мар­ке­ви­ча й улі­тку за­йма­ли­ся у Вин­ни­ках, від­так із йо­го ме­то­ди­кою озна­йом­ле­ні. Мо­жу ска­за­ти, що в Мар­ке­ви­ча ігро­ві, ці­ка­ві впра­ви, зо­но­ві ігри. Га­даю, ме­ні й усім хло­пцям пра­цю­є­ться із за­до­во­ле­н­ням.

— Пі­сля від­пус­тки на­скіль­ки скла­дно бу­ло увійти в тре­ну­валь­ний про­цес? Чи на­яв­ність сім’ї на збо­рах де­що спро­сти­ла цей пе­ре­хід?

— Я вже впро­довж 15 ро­ків пра­цюю в та­ко­му ре­жи­мі, й ор­га­нізм звик до по­ді­бних на­ван­та­жень. Га­даю, на­віть як­би я мі­сяць не грав у фут­бол, все одно за­ли­шав­ся б у фор­мі. Окрім то­го, ко­жен гра­вець пе­ред ви­хо­дом у від­пус­тку отри­мав ін­ди­ві­ду­аль­ний гра­фік за­нять, від­так без ро­бо­ти ні­хто не си­дів. Усі хло­пці при­їха­ли в нор­маль­ній фор­мі, без зай­вих кі­ло­гра­мів. За­га­лом, якщо ор­га­нізм звик до на­ван­та­жень, то за ти­ждень ціл­ком мо­жна по­вер­ну­ти со­бі втра­че­ні кон­ди­ції.

— У трьох ма­тчах хо­ро­шою ре­зуль­та­тив­ні­стю від­зна­ча­ли­ся Се­ле­зньов і Зозуля, які на двох за­би­ли п’ять із ше­сти за­галь­но­ко­ман­дних м’ячів. Мо­жна ска­за­ти, що до фор­вар­дів по­вер­ну­ла­ся впев­не­ність, адже в пер­шій ча­сти­ні се­зо­ну во­ни не над­то ра­ду­ва­ли убо­лі­валь­ни­ків ре­зуль­та­тив­ни­ми ді­я­ми?

— Дай Бог. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що хло­пці й на­да­лі за­би­ва­ти­муть, і ро­би­ти­муть це ре­гу­ляр­но. Пев­на річ, від фор­вар­дів ви­ма­га­ють за­би­тих м’ячів, але, по­вір­те, на по­лі во­ни ви­ко­ну­ють ве­ли­че­зний об­сяг ро­бо­ти. Ду­же хо­ті­ло­ся, що­би хло­пцям по­вер­ну­ло­ся го­ле­ве від­чу­т­тя, адже Зозуля, Се­ле­зньов і Ка­ли­нич — фор­вар­ди ви­со­ко­го рів­ня, й умі­ють за­би­ва­ти. Упев­не­ний, що ве­сною хло­пці сво­ї­ми го­ла­ми за­без­пе­чать ко­ман­ді не одну пе­ре­мо­гу.

— Із ким із су­пер­ни­ків бу­ло най­ці­ка­ві­ше гра­ти?

— Ме­ні спо­до­ба­ла­ся ав­стра­лій­ська ко­ман­да «Мель­бурн Сі­ті», за яку ви­сту­пає Дем’єн Дафф. Ір­лан­дець, що­прав­да, вже не та­кий вправ­ний, яким він був за ча­сів ви­сту­пів у «Чел­сі» чи «Фул­хе­мі». Але по­мі­тно, що в ав­стра­лій­ців хо­ро­ша ко­ман­да. За­зви­чай, на пер­шо­му збо­рі під­би­ра­ю­ться не над­то силь­ні опо­нен­ти. Це вже напередодні офі­цій­них по­єдин­ків у Мар­бе­льї гра­ти­ме­мо з ко­ман­да­ми рів­ня «Олім­пі­а­ко­са», ма­тчем про­ти яко­го якраз ми й роз­по­чне­мо се­зон. Отож бу­де­мо го­ту­ва­ти­ся.

— До Дні­про­пе­тров­ська ко­ман­да при­ле­ті­ла в пов­но­му скла­ді, чи легіонерам до­зво­ли­ли по­вер­ну­ти­ся до­до­му?

— Пі­сля збо­рів у нас бу­ли за­пла­но­ва­ні ви­хі­дні, й ле­гіо­не­рів від­пу­сти­ли до­до­му. Бруно Га­ма по­ле­тів у Пор­ту­га­лію, Ка­ли­нич, зда­є­ться, та­кож до­до­му по­вер­нув­ся. У пов­но­му ж скла­ді ми вже збе­ре­мо­ся без­по­се­ре­дньо в Мар­бе­льї.

«Пер­ший збір був над­зви­чай­но ко­ри­сним».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.