Сер­гій ШЕВ­ЦОВ: «НАМ ГО­ВО­РЯТЬ, ЩО КО­МАН­ДА ЖИ­ТИ­МЕ…»

ГО­ЛОВ­НИЙ НА­СТАВ­НИК «КРИ­СТА­ЛА» — ПРО СИ­ТУ­А­ЦІЮ В КЛУ­БІ, ДРУ­ГИЙ ТРЕ­НУ­ВАЛЬ­НИЙ ЗБІР ТА ОЧІ­КУ­ВА­Н­НЯ ВІД ВЕ­СНЯ­НОЇ ЧА­СТИ­НИ ЧЕМ­ПІО­НА­ТУ

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Во­ло­ди­мир БОБИР.

— Сер­гію Ана­то­лі­йо­ви­чу, на­скіль­ки ро­зу­мію, в «Кри­ста­ла» вже роз­по­чав­ся дру­гий збір?

— Ми зі­бра­ли­ся цьо­го ти­жня, однак ще не в пов­но­му скла­ді. Ни­ні тре­ну­ю­ться ли­ше мі­сце­ві фут­бо­лі­сти — хер­сон­ці, ко­трі в ко­ман­ді на кон­тра­ктах. Окрім них, на збо­рах іще при­су­тні кіль­ка грав­ців, яких ми би хо­ті­ли ба­чи­ти в на­шій ко­ман­ді, а та­кож кіль­ка ви­ко­нав­ців із ін­ших міст. У пов­но­му ж скла­ді ми збе­ре­мось, я спо­ді­ва­ю­ся, вже 3 лю­то­го. Са­ме то­ді й роз­по­чне­ться вже сер­йо­зні­ша під­го­тов­ка. Ни­ні ж три­ва­ють тре­ну­ва­н­ня в до­сить віль­но­му ре­жи­мі, що­би, ска­жі­мо так, ві­ді­рва­ти фут­бо­лі­стів од ди­ва­нів.

— У одно­му з не­дав­ніх ін­терв’ю ви го­во­ри­ли, що че­ка­є­те пев­но­го «си­гна­лу» від мі­сце­вої вла­ди. Чи на­ді­йшов, вла­сне, цей «сигнал»?

— Ми ні­ко­ли не при­хо­ву­ва­ли, що в нас не­має під­трим­ки яко­гось ге­не­раль­но­го спон­со­ра. Нас під­три­мує мі­сце­ва вла­да, тож ска­жу так: «на­пів­си­гнал» на­ді­йшов — ко­ман­да існу­ва­ти­ме, во­на три­ма­ти­ме­ться на яко­мусь пев­но­му рів­ні. Під­трим­ку мі­ська вла­да про­дов­жує на­да­ва­ти. Са­ме то­му ми ви­рі­ши­ли, що вже по­трі­бно про­во­ди­ти збо­ри, ма­ю­чи на­віть та­кий «на­пів­си­гнал». Бу­ли зна­йде­ні ко­шти для то­го, що­би про­го­ду­ва­ти хло­пців, про­ве­сти пев­ну се­ле­кцію, кон­троль­ні ма­тчі. У про­це­сі ро­бо­ти бу­де­мо ди­ви­ти­ся, що нас че­кає да­лі. Ми ще не ви­рі­ши­ли свої про­бле­ми, але нам го­во­рять, що ко­ман­да жи­ти­ме, бу­де якось три­ма­тись.

— Із то­чки зо­ру тре­ну­валь­но­го про­це­су, що вас за­раз най­біль­ше не­по­ко­їть?

— Ви­хо­дя­чи з то­го, що в нас бу­ло ра­ні­ше, а бу­ва­ло й та­ке, що ви­хо­ди­ли за два ти­жні до по­ча­тку чем­піо­на­ту, то завжди не ви­ста­ча­ло пев­ної ва­рі­а­тив­но­сті, з якою мо­жна бу­ло би спо­кій­но всту­па­ти у се­зон. Це й пи­та­н­ня ве­де­н­ня гри, та­кти­ки, стан­дар­тні по­ло­же­н­ня й та­ке ін­ше. А за шість днів до чем­піо­на­ту всти­га­єш тіль­ки іно­ді са­мих фут­бо­лі­стів по­ба­чи­ти. Хо­че­ться, зви­чай­но, плі­дно по­пра­цю­ва­ти й у пла­ні се­ле­кції. Зви­чай­но, що ми не змо­же­мо по­ба­чи­ти всіх, ко­го хо­че­мо, адже ми май­же завжди є за­ру­чни­ка­ми фі­нан­со­вої си­ту­а­ції. Окре­ме пи­та­н­ня — фі­зи­чна го­тов­ність ко­ман­ди, яка би за мі­сяць­пів­то­ра по­ча­ла від­дзер­ка­лю­ва­ти те, чо­го від неї че­ка­єш.

— Кі­нець ми­ну­лої ча­сти­ни се­зо­ну «Кри­стал» про­вів не­вда­ло — бу­ли й ні­чиї, й по­раз­ки. У чо­му при­чи­на та­ких ре­зуль­та­тів? Ба­наль­на фі­зи­чна вто­ма про­від­них грав­ців?

— На емо­ці­ях, на «сві­жо­сті» ба­га­тьох де­бю­тан­тів, які хо­ті­ли щось до­ве­сти, ми змо­гли ви­да­ти низ­ку вда­лих ма­тчів і за­крі­пи­тись у верх­ній ча­сти­ні тур­нір­ної та­бли­ці. Зго­дом, ло­гі­чно, ці емо­ції вщу­ха­ли й за­кін­чу­ва­ли­ся — по­ча­ли­ся не­вда­лі ігри. За ра­ху­нок тре­ну­валь­но­го про­це­су нам уда­ло­ся по­вер­ну­ти ко­ман­ду на більш­менш нор­маль­ний рі­вень, але за якийсь час зно­ву не ви­ста­ча­ло ці­єї фі­зи­чної ста­біль­но­сті. Це ж сто­су­є­ться й пси­хо­ло­гії фут­бо­лі­стів — пі­сля низ­ки ма­тчів, ко­ли ми на­бли­жа­ли­ся до гру­пи лі­де­рів, ба­га­то ко­му із хло­пців не ви­ста­чи­ло са­ме пси­хо­ло­гі­чної го­тов­но­сті. І тре­тя при­чи­на — це про­бле­ма ка­дрів. Це бу­ла ду­же сер­йо­зна про­бле­ма на­при­кін­ці то­го ро­ку. Кіль­ка си­сте­мо­утво­рю­ю­чих ви­ко­нав­ців бу­ли трав­мо­ва­ні — п’ять­шість лю­дей, на яких бу­ду­ва­ла­ся гра. Зро­зумі­ло, що їхні си­ли та­кож бу­ли не­бе­зме­жні. То­му за­раз є на­дія, зна­ю­чи по­пе­ре­дні на­ші про­бле­ми, що мо­же­мо зро­би­ти крок упе­ред. Якщо ж не вда­сться, то бу­де­мо на­ма­га­ти­ся бо­дай три­ма­тись у то­му ре­жи­мі, який був до цьо­го.

— На­па­дник ва­шої ко­ман­ди Ан­дрій Бар­ла­дим кіль­ка днів то­му ска­зав, що «Кри­стал» за­слу­го­вує бу­ти в трій­ці лі­де­рів. Чи зго­дні з йо­го твер­дже­н­ням?

— Якщо від­штов­ху­ва­ти­ся від по­тен­ці­а­лу де­яких фут­бо­лі­стів і мо­єї впев­не­но­сті, що ми справ­ді це мо­же­мо, він має слу­шність. Але є й ін­ша про­бле­ма — ми ко­жні пів­ро­ку, ко­жне між­се­зо­н­ня втра­ча­є­мо про­від­них фут­бо­лі­стів, які для нас ві­ді­гра­ють ду­же ва­жли­ву роль. Зга­дую по­пе­ре­дні два ро­ки, впро­довж яких тут пра­цюю, то за цей пе­рі­од ми втра­ти­ли ду­же ба­га­тьох ви­ко­нав­ців ли­ше з одні­єї при­чи­ни — фі­нан­со­ва не­ста­біль­ність. По­вір­те, іно­ді в нас бу­ли про­сто ка­та­стро­фі­чні си­ту­а­ції. Ви­хо­дя­чи із цьо­го, ду­маю, «Кри­стал» уже дав­но мав би гра­ти в пер­шій лі­зі, як­би наш клуб не втра­чав та­ку кіль­кість фут­бо­лі­стів. Лю­ди до­во­лі ча­сто пе­ре­хо­ди­ли до ко­манд пер­шої лі­ги чи на­віть про­сто за­кін­чу­ва­ли із фут­бо­лом — мі­ня­ли про­фе­сію, що­би тіль­ки за­ро­би­ти якісь гро­ші.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.