Ігор ПЛА­СТУН: «ФЕЙЄ­НО­ОРД», «БРЮГ­ГЕ» ТА «СТАНДАРД»? РОЗ­МО­ВИ СПРАВ­ДІ БУ­ЛИ»

ОБО­РО­НЕЦЬ «КАР­ПАТ» ЩИ­РО РОЗ­ПО­ВІВ ПРО НАЙ­БІЛЬ­ШУ БІГАНИНУ В ЖИТ­ТІ, КОН­КУ­РЕН­ЦІЮ ПІ­СЛЯ ПРО­ЩА­Н­НЯ З БАЛАЖИЦЕМ І ЗА­ПРО­ШЕ­Н­НЯ З-ЗА КОР­ДО­НУ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

— Іго­ре, пер­ший збір уже від­га­ру­ва­ли. Чим він за­пам’ятав­ся?

— У прин­ци­пі, все, як завжди. Спер­шу бу­ло тяж­ко: ба­га­то бі­га­ли, за­йма­ли­ся в тре­на­жер­них за­лах. Ко­ли вже по­ча­ли­ся спа­рин­ги, ста­ло про­сті­ше, по­за­як на­ван­та­же­н­ня та­ким чи­ном спри­йма­ю­ться при­єм­ні­ше. За­га­лом, не мо­жу ска­за­ти, що за­раз бу­ло щось, чо­го не бу­ло ра­ні­ше.

— У ва­шій кар’єрі бу­ли ли­ше два клу­би — «Обо­лонь» і «Кар­па­ти». Де тре­ну­валь­ний про­цес вам біль­ше до ду­ші?

— Не­має сен­су по­рів­ню­ва­ти, оскіль­ки в ко­жно­го тре­не­ра свої ме­то­ди ро­бо­ти. На сьо­го­дні ме­ні по­до­ба­є­ться тре­ну­ва­ти­ся: гра­є­мо че­рез ко­ро­ткий пас, на­ма­га­є­мо­ся біль­ше кон­тро­лю­ва­ти м’яч. Це всім до впо­до­би, про­те для та­кої ма­не­ри по­трі­бно бу­ти до­бре фі­зи­чно під­го­тов­ле­ним, аби на­кри­ва­ти су­пер­ни­ків на їхній ча­сти­ні по­ля. Від­так отри­ма­ли чи­ма­ло бі­го­вої ро­бо­ти. На­пев­не, так ба­га­то я ще не бі­гав: ні за «пи­во­ва­рів», ні за «зе­ле­но-бі­лих» ра­ні­ше.

— Отож на­ван­та­же­н­ня­ми Йо­ви­че­вич не ви­окрем­лю­є­ться сво­єю лі­бе­раль­ні­стю?

— Їх не мен­ше, ніж ра­ні­ше, — це то­чно. А за від­чу­т­тя­ми вза­га­лі — зна­чно біль­ше.

— За час ро­бо­ти із хор­ват­ським на­став­ни­ком ви­ко­ну­ва­ли, при­мі­ром, якісь упра­ви впер­ше в жит­ті?

— Так, бу­ли пев­ні впра­ви з м’ячем, які ні­ко­ли не від­пра­цьо­ву­вав ра­ні­ше. До­дам, що сво­єю спря­мо­ва­ні­стю в ро­бо­ті Йо­ви­че­вич де­що по­ді­бний до ко­ли­шньо­го іно­зем­но­го тре­не­ра — Ні­ко­ли Ко­сто­ва. По­вір­те, на­ша ро­бо­та на збо­рах — ці­ка­ва й рі­зно­ма­ні­тна, тож усі отри­ма­ли за­до­во­ле­н­ня від неї.

— Пі­сля про­ща­н­ня Ба­ла­жи­ца зі Льво­вом ста­ло лег­ше ди­ха­ти в пла­ні кон­ку­рен­ції за мі­сце в стар­ті?

— Та ні! Тим па­че, ми з Гре­го­ром ра­зом ме­шка­ли, то­ва­ри­шу­ва­ли. Від­так ни­ні в ко­ман­ді в ме­не за­ли­ши­ло­ся на одно­го дру­га мен­ше. Не знаю, прав­да, де він за­раз. Ду­маю, сам Ба­ла­жиц іще не знає, де він про­дов­жить кар’єру.

— Із трьох спа­рин­гів га­ли­ча­ни дві­чі зі­гра­ли «на нуль». Пев­не, осо­бли­вих на­рі­кань до вас на збо­рах не бу­ло?

— У прин­ци­пі, ні до ко­го не бу­ло осо­бли­вих до­ко­рів. Усі ро­зу­мі­ють, що ми за­йма­є­мо­ся на тлі зна­чних на­ван­та­жень і нам бра­кує сві­жо­сті в ді­ях. До то­го ж, ми гра­ли змі­ша­ни­ми скла­да­ми, а по­зи­тив­ний ре­зуль­тат — не пер­шо­чер­го­ве зав­да­н­ня. При­єм­но пе­ре­ма­га­ти, про­те, як на ме­не, цен­траль­на й за­хи­сна лан­ки зі­гра­ли до­бро­тно. А не­ве­ли­ка кіль­кість влу­чень — про­бле­ма не ли­ше на­па­ду, а всіх грав­ців.

— Вам, як за­хи­сни­ку, не ві­до­мо, чо­му ви­ни­кла та­ка ску­па ре­зуль­та­тив­ність у бом­бар­ди­рів?

— Якщо ви на­тя­ка­є­те, що в нас не­ква­лі­фі­ко­ва­ні фор­вар­ди, то му­шу з ва­ми не по­го­ди­ти­ся. На тре­ну­ва­н­нях із ко­жним нам скла­дно впо­ра­ти­ся. Не по­трі­бно ро­би­ти пе­ред­ча­сних ви­снов­ків. Якщо ми ма­ло за­би­ва­ти­ме­мо у чем­піо­на­ті, а не на збо­рах, то­бі бу­де про що го­во­ри­ти. Ду­маю, ли­ше на на­сту­пно­му зі­бран­ні ре­зуль­тат кон­троль­них по­єдин­ків ма­ти­ме якусь ва­гу.

— До сло­ва, чи не зро­зумі­ло, як про­дов­жи­ться до­ля Ман­це — хор­ват­сько­го на­па­дни­ка, ко­трий пе­ре­бу­вав на пе­ре­гля­ді?

— Це спра­ва не фут­бо­лі­стів, а ке­рів­ни­ків. За­ува­жу, що Ан­то­ніо весь час тре­ну­вав­ся з на­ми, вже прийня­ли йо­го, як грав­ця на­шої ко­ман­ди. При то­му, що він єди­ний, хто не ро­зу­міє на­шу мо­ву. Хо­ча ба­чу, що, по­при все, він ком­фор­тно по­чу­ва­є­ться в ко­ле­кти­ві.

— Уже на ту­ре­цько­му зі­бран­ні до ко­ле­кти­ву при­єд­нав­ся Федорчук. Ра­ді бу­ли зу­стрі­ти ста­ро­го ко­ле­гу?

— Зна­є­мо, що Ва­ле­рій мо­же бу­ти ко­ри­сним «Кар­па­там», отож усі бу­ли ра­ді йо­го по­вер­нен­ню. Під за­ві­су збо­рів уже й зни­кло від­чу­т­тя, що йо­го не бу­ло з на­ми остан­ні пів­ро­ку.

— Од вас, як від Ба­ла­жи­ца, не ви­ма­га­ють актив­но під­клю­ча­ти­ся до за­вер­шаль­ної фа­зи гри?

— Між со­бою жар­ту­ва­ли: «Якщо Гре­гор іде впе­ред, зна­чить, у нас усе по­га­но». Я спо­ча­тку ду­маю про свої го­лов­ні обов’яз­ки, про­те го­то­вий до­по­мог­ти, якщо по­трі­бно бу­де бо­ро­ти­ся за вер­хо­ві м’ячі бі­ля про­ти­ле­жних во­ріт.

— Йо­ви­че­вич за­явив, що го­лов­не зав­да­н­ня цих збо­рів — об’єд­на­ти й по­бу­ду­ва­ти ко­ман­ду в пси­хо­ло­гі­чно­му пла­ні, зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку кіль­кість мо­ло­ді. На ваш по­гляд, «Кар­па­там» це вда­ло­ся?

— Уважаю, що так, адже й до цьо­го в нас був дру­жній ко­ле­ктив. Отож по­пов­не­н­ня мо­ло­ди­ми грав­ця­ми нам пі­де ли­ше на ко­ристь, оскіль­ки во­ни ба­чи­ти­муть, на ко­го їм по­трі­бно рів­ня­ти­ся, в ко­го пе­ре­йма­ти до­свід.

— На­га­даю, що на по­ча­тку гру­дня бу­ла ін­фор­ма­ція, що ні­дер­ланд­ський «Фейє­но­орд», а та­кож бель­гій­ські «Брюг­ге» та «Стандард» ба­жа­ють ба­чи­ти вас у сво­їх та­бо­рах. Та­кі чу­тки ма­ли своє про­дов­же­н­ня?

—Є аген­ти, ко­трі за­йма­ю­ться мо­єю кар’єрою, одне із зав­дань яких — зна­йти ва­рі­ан­ти за кор­до­ном. Роз­мо­ви справ­ді бу­ли з при­во­ду цьо­го. Про­те ни­ні я — гра­вець «Кар­пат». А що бу­де да­лі — по­ба­чи­мо.

— А вам би хо­ті­ло­ся спро­бу­ва­ти си­ли в яко­мусь єв­ро­пей­сько­му чем­піо­на­ті?

— Не хо­чу за­га­ду­ва­ти, ки­да­ти­ся сло­ва­ми. Це не ду­же кра­си­во. Ко­ли гра­вець ба­чить, що якийсь клуб сер­йо­зно за­ці­кав­ле­ний у ньо­му, по­вір­те, він пе­ре­йде ту­ди. Я — не ви­ня­ток. Однак, на­сам­пе­ред, я би хо­тів спро­бу­ва­ти свої си­ли в ін­ших чем­піо­на­тах. І не вар­то це спри­йма­ти як ка­мінь у го­род на­шої пер­шо­сті. Про­сто ме­ні хо­че­ться не за­ра­ди кар’єри, а сво­єї осо­би­сто­сті, роз­ви­тку мо­єї сім’ї від­чу­ти жи­т­тя в Єв­ро­пі. Утім, хто­зна, як жи­т­тя по­вер­не­ться. Не від­ки­даю сце­на­рію, що все жи­т­тя про­ве­ду в Укра­ї­ні в зе­ле­но-бі­лій фут­бол­ці.

«Сво­єю спря­мо­ва­ні­стю в ро­бо­ті Йо­ви­че­вич де­що по­ді­бний до Ко­сто­ва».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.