Ігор ЖАБ­ЧЕН­КО: «ПІД­ПИ­СА­ЛИ ДВОХ ГРАВ­ЦІВ, ІЩЕ КІЛЬ­КА — НА ПІД­ХО­ДІ»

КЕР­МА­НИЧ «ГІР­НИ­КА-СПОР­ТУ» — ПРО ПЕР­ШИЙ ЕТАП ПІД­ГО­ТОВ­КИ, НО­ВА­ЧКІВ І ПОДАЛЬ­ШІ ПЛА­НИ

Ukrainskiy Futbol - - Перша ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

— Іго­ре Ва­лен­ти­но­ви­чу, сьо­го­дні вран­ці ( в се­ре­ду. — Є.Д.) за­вер­ши­ло­ся пер­ше зі­бра­н­ня. Чи всти­гли на­мо­та­ти по­трі­бний кі­ло­ме­траж?

— Най­го­лов­ні­ше, що ми ви­ко­на­ли на­мі­че­ну про­гра­му, а ні­хто не ви­ле­тів і не трав­му­вав­ся. Усі ви­ко­на­ли ве­ли­че­зний об­сяг бі­го­вої ро­бо­ти. Іще на ме­ди­чно­му огля­ді по­ка­зни­ки за­свід­чи­ли, що ко­ман­да пе­ре­бу­ває у хо­ро­шо­му ста­ні. Ра­дий, що за цей час зумі­ли ли­ше по­кра­щи­ти фор­му.

Зі­гра­ли три спа­рин­ги, по­ди­ви­ли­ся у спра­ві на грав­ців, які по­тен­цій­но мо­жуть по­пов­ни­ти на­ші ла­ви. Із них по­ки під­пи­са­ли ли­ше двох, ду­маю, іще кіль­ка — на під­хо­ді. Отож про­цес три­ває.

— Ча­сом не від­чу­ва­ло­ся, що ком­со­моль­ці бу­ли у від­пус­тці пра­кти­чно два мі­ся­ці?

— Хло­пці ж не від­ле­жу­ва­ли­ся на пе­чах, а пра­цю­ва­ли, тре­ну­ва­ли­ся, гра­ли в «дир-дир». Ска­жу, що, по­при три­ва­лий від­по­чи­нок, при­йшли во­ни у хо­ро­ших кон­ди­ці­ях, які ли­ше по­лі­пшу­ва­ли­ся. Усе нор­маль­но.

— Ві­до­мо, на якій ста­дії ві­днов­ле­н­ня Ки­рі­єн­ко?

— Так, Ігор уже за­йма­є­ться ін­ди­ві­ду­аль­но: роз­пра­цьо­вує но­гу, тру­ди­ться в тре­на­жер­но­му за­лі. До­сить не­по­га­но три­ває ві­днов­ле­н­ня. Не­за­ба­ром по­ба­чи­те йо­го, не хви­люй­те­ся. Га­даю, це тра­пи­ться ще цьо­го се­зо­ну.

— Те, що по­ба­чи­ли у ви­ко­нан­ні пі­до­пі­чних у кон­троль­них по­єдин­ках, вас ула­што­вує?

— Ни­ні в на­шо­му таборі чи­ма­ло грав­ців, усім да­ва­ли мо­жли­вість за­ре­ко­мен­ду­ва­ти се­бе, від­так ко­жен для цьо­го мав один тайм. Де­хто про­я­вив се­бе не з най­кра­що­го бо­ку (на­віть із тих, хто в нас на кон­тра­кті), хтось — із кра­що­го. Ка­дро­ве пи­та­н­ня завжди від­кри­те.

По­га­но, що в спа­рин­гу з «Оле­ксан­дрі­єю» нам за­ва­жав штор­мо­вий ві­тер. Отож до кон­стру­ктив­них дій спра­ва май­же не до­хо­ди­ла. Хо­ча ро­зу­мію, що в та­ких умо­вах теж по­трі­бно вмі­ти гра­ти, вчи­ти­ся пра­виль­но ви­рі­шу­ва­ти на по­лі. За­га­лом, для пер­шо­го збо­ру все про­йшло до­во­лі не­по­га­но.

— А ча­сто по­го­да до­ку­ча­ла в тре­ну­валь­но­му про­це­сі?

— Та ні! До сло­ва, ко­ри­сту­ю­чись на­го­дою, хо­чу по­дя­ку­ва­ти мі­сце­вій ко­ман­ді «Фла­мін­го», ко­тра грає на обла­сно­му рів­ні, та їхньо­му пре­зи­ден­ту па­ну За­ва­лію за надане по­ле. Нам по­та­ла­ни­ло, що ма­є­мо в роз­по­ря­джен­ні та­кий ста­діон.

— Се­ред чин­них грав­ців, які вас не вла­шту­ва­ли, є пре­тен­ден­ти на ви­хід?

— Так. Як би це не бу­ло при­кро й шко­да, сьо­го­дні по­про­ща­ли­ся з Ва­ди­мом Но­ви­ко­вим. Він у на­шо­му ко­ле­кти­ві грав май­же рік, про­те чо­мусь зу­пи­нив­ся у сво­є­му роз­ви­тку. Якщо лю­ди­на пе­ре­стає про­гре­су­ва­ти, по­трі­бно ро­би­ти ви­снов­ки. Від­так ра­зом ви­рі­ши­ли, що йо­му бу­де кра­ще, якщо він про­дов­жить кар’єру в ін­шій ко­ман­ді. По­вір­те, якщо хтось нас не вла­што­ву­ва­ти­ме (і бай­ду­же, чи за­твер­дже­ні на­ші сто­сун­ки до­ку­мен­таль­но), на­ші стеж­ки роз­хо­ди­ти­му­ться. Та­ка вже на­ша фут­боль­на до­ля, в якій не має бу­ти мі­сця для зу­пи­нок чи па­уз у роз­ви­тку, завжди по­трі­бно ру­ха­ти­ся ли­ше впе­ред. Це бу­де не­пра­виль­но, ко­ли ти ро­зра­хо­ву­єш на фут­бо­лі­ста, а він пе­ре­стає про­гре­су­ва­ти. Усі по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що в жит­ті завжди по­трі­бно щось до­во­ди­ти со­бі й ото­чен­ню.

— Якщо ана­лі­зу­ва­ти ни­ні­шнє по­пов­не­н­ня, при­пу­скаю, що Сте­пан­чук — пря­ма за­мі­на трав­мо­ва­но­му Ки­рі­єн­ку, а Ша­рая (1997 р.н.), швид­ше за все, взя­ли на пер­спе­кти­ву?

— Ма­є­те слу­шність. Мо­ло­до­го Дми­тра за­про­си­ли із За­по­ріж­жя, де він про­йшов шко­лу, ви­сту­пав у ДЮФЛ за мі­сце­вий «Ко­смос». По­ди­ви­мо­ся. Да­ли йо­му шанс, те­пер спра­ва за тим, як він ним ско­ри­ста­є­ться.

Сто­сов­но Сер­гія: він уже до­ста­тньо до­свід­че­ний ви­ко­на­вець. До нас він ви­сту­пав за дру­го­лі­го­вий «Кре­мінь». До­дам, що Сте­пан­чу­ка хо­ті­ли за­бра­ти ще влі­тку, про­те то­ді нам не вда­ло­ся цьо­го зро­би­ти. Від­так до­че­ка­ли­ся за­вер­ше­н­ня йо­го до­го­во­ру з кре­мен­чу­цьким ФК та за­про­си­ли в Ком­со­мольськ. По­кла­даю на Сер­гія сер­йо­зні на­дії, ві­рю, що йо­му до сна­ги нам до­по­мог­ти й бу­ти ко­ри­сним ко­ман­ді. Для ньо­го це теж шанс про­я­ви­ти се­бе на ви­що­му рів­ні.

— До ре­чі, Сте­пан­чук ві­дзна­чив­ся ре­зуль­та­тив­ним уда­ром уже в пер­ших ма­тчах. Це хо­ро­ший знак?

— Так, Сер­гій уже від­крив лік сво­їх м’ячів за «Гір­ник-Спорт». Та й уза­га­лі в кон­троль­них ма­тчах він мав гі­дний ви­гляд. Ба­чи­мо, що з пер­ших днів гра­вець узяв­ся переконувати тре­нер­ський штаб у пра­виль­но­сті рі­ше­н­ня — за­про­си­ти йо­го.

— Од­сьо­го­дні під­ле­глі отри­ма­ли кіль­ка днів роз­ряд­ки. Ни­ні пси­хо­ло­гі­чний від­по­чи­нок не мен­ше ва­жли­вий, аніж фі­зи­чний?

— Зви­чай­но, все по­вин­но бу­ти в ком­пле­ксі. Ду­маю, що для грав­ців бу­де при­єм­но пі­сля пев­ної від­су­тно­сті вдо­ма по­бу­ти зі сво­ї­ми сім’ями. Маю на­дію, що це ли­ше по­зи­тив­но по­зна­чи­ться на їхньо­му пси­хо­ло­гі­чно­му ста­ні. Тим па­че, що за ре­зуль­та­та­ми пер­шо­го збо­ру май­же всі за­слу­жи­ли на та­кий бо­нус.

— Що за про­гра­мою під­го­тов­ки в ком­со­моль­ців по­пе­ре­ду?

— Ни­ні бу­ло ли­ше фі­зи­чно втя­гу­валь­не зі­бра­н­ня, тож на на­сту­пних ета­пах ви­шко­лу на­ван­та­же­н­ня ли­ше збіль­шу­ва­ти­му­ться. Нас че­кає зна­чно біль­ше рі­зно­ма­ні­тної ро­бо­ти та спа­рин­гів. Три­ма­є­мо в го­ло­ві пер­ші офі­цій­ні ма­тчі, в яких про­ти­ді­я­ти­ме­мо гі­дним су­пер­ни­кам. Отож украй ва­жли­во до них пі­ді­йти в опти­маль­них кон­ди­ці­ях, над чим, вла­сне, й пра­цю­ва­ти­ме­мо.

«У жит­ті завжди по­трі­бно щось до­во­ди­ти со­бі й ото­чен­ню».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.