Ма­ксим МА­ЛИ­ШЕВ: «ЦЕЙ ВИ­КЛИК, НА­ПЕВ­НЕ, ЗА­СЛУ­ЖИВ СВО­ЄЮ ГРОЮ»

ОДИН ІЗ ЛІ­ДЕ­РІВ «ЗО­РІ» — ПРО ЗБО­РИ ІЗ «ША­ХТА­РЕМ» У БРА­ЗИ­ЛІЇ, ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ ДО СКЛА­ДУ КО­МАН­ДИ ЮРІЯ ВЕР­НИ­ДУ­БА ТА НАЙ­БЛИЖ­ЧІ ОСО­БИ­СТІ ЦІ­ЛІ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Во­ло­ди­мир БОБИР.

Руслана Ма­ли­нов­сько­го та Ма­кси­ма Ма­ли­ше­ва вже мо­жна на­зва­ти го­лов­ним від­кри­т­тям цьо­го се­зо­ну. Чу­до­ва гра двох укра­їн­ських фут­бо­лі­стів у скла­ді «Зо­рі» не за­ли­ши­ла байдужим на­віть го­лов­но­го на­став­ни­ка «Ша­хта­ря» Мір­чу Лу­че­ску, який ви­рі­шив узя­ти обох ви­ко­нав­ців на пер­ші збо­ри до Бра­зи­лії у скла­ді «гір­ни­ків». Са­ме про во­яж за оке­ан, від­мін­но­сті тре­ну­валь­но­го про­це­су в двох клу­бах і май­бу­тні пер­спе­кти­ви ми поговорили з одним із мо­ло­дих да­ру­вань — Ма­кси­мом Ма­ли­ше­вим.

— Ма­кси­ме, пі­сля пер­ших збо­рів у скла­ді «Ша­хта­ря» в Бра­зи­лії ви по­вер­та­є­те­ся до роз­та­шу­ва­н­ня лу­ган­ської «Зо­рі». Що вам най­біль­ше за­пам’ята­ло­ся за цей час?

— Най­пер­ше, що зга­дую, — ду­же ви­со­кий рі­вень «Ша­хта­ря», й те, як чу­до­во на­ла­го­дже­ний тре­ну­валь­ний про­цес у цьо­му клу­бі. По­вір­те, впро­довж цьо­го пе­рі­о­ду, що я був у скла­ді «гір­ни­ків», мав до­ста­тньо ча­су, що­би у цьо­му пе­ре­ко­на­ти­ся на вла­сні очі. То­му мо­жу з упев­не­ні­стю ска­за­ти, що я про­сто вра­же­ний, як усе ор­га­ні­зо­ва­но в до­не­цько­му ко­ле­кти­ві.

— Чи був цей ви­клик до «Ша­хта­ря» на тур­не до Ла­тин­ської Аме­ри­ки для вас сюр­при­зом?

— Не знаю, так одра­зу ме­ні скла­дно від­по­ві­сти на ва­ше за­пи­та­н­ня. Ду­маю, що цей ви­клик, на­пев­не, за­слу­жив сво­єю грою впро­довж остан­ньо­го ча­су. Про одне мо­жу ска­за­ти на­пев­но: я ду­же ща­сли­вий, що по­тра­пив на збо­ри, й ме­ні вда­ло­ся від­чу­ти цю не­за­бу­тню атмо­сфе­ру.

— Го­во­ря­чи кон­кре­тні­ше про са­му Бра­зи­лію, що най­біль­ше за­кар­бу­ва­лось у ва­шій пам’яті

про цю дер­жа­ву? Ба­га­то хто з на­ших фут­бо­лі­стів одра­зу зга­дує про «ска­же­них» там­те­шніх убо­лі­валь­ни­ків…

— Так, пов­ні­стю по­го­джу­ю­ся з при­во­ду убо­лі­валь­ни­ків — во­ни там про­сто не­ймо­вір­ні. На­віть не мо­жу пе­ре­да­ти вам на сло­вах, яку під­трим­ку ма­ють бра­зиль­ські клу­би на сво­їх ста­діо­нах зав­дя­ки рі­дним убо­лі­валь­ни­кам. На де­яких на­ших ма­тчах бу­ло 35­40 ти­сяч гля­да­чів! Ду­маю, ви са­мі пре­кра­сно ро­зу­мі­є­те, про який ша­ле­ний ажі­о­таж до на­ших ма­тчів із бо­ку фа­нів го­во­рять ці ци­фри. Окрім цьо­го, де­я­кі із цих кон­троль­них зу­стрі­чей про­ти бра­зиль­ських клу­бів бу­ли зов­сім не то­ва­ри­ськи­ми — на по­лі па­ну­ва­ла справ­жня ін­три­га та ба­жа­н­ня би­ти­ся за ре­зуль­тат до остан­ніх се­кунд.

— Чи спіл­ку­ва­лись осо­би­сто із Мір­чею Лу­че­ску впро­довж цих тре­ну­валь­них збо­рів? Що він вам го­во­рив, якщо не се­крет?

— Це бу­ли ли­ше су­то ро­бо­чі мо­мен­ти. Та­кож пан Лу­че­ску під­хо­див і пи­тав, як по­чу­ва­ю­ся на за­ня­т­тях. То­му, якщо го­во­ри­ти сти­сло, всі на­ші роз­мо­ви сто­су­ва­ли­ся пе­ре­ва­жно тре­ну­вань ко­ман­ди.

— На по­ча­тку на­шої роз­мо­ви ви зга­да­ли про тре­ну­валь­ний про­цес. Якщо по­рів­ня­ти йо­го у «Ша­хта­рі» й «Зо­рі», на­скіль­ки силь­но від­чу­ва­є­ться рі­зни­ця?

— Пев­на річ, що тре­ну­валь­ний про­цес має свої від­мін­но­сті. Але тут спра­ва в ін­шо­му: в ко­жно­го тре­не­ра, фа­хів­ця — осо­би­стий під­хід до спра­ви й тре­ну­вань. У «Ша­хта­рі» на­пра­цьо­ва­ний свій ме­тод тре­ну­вань, то­ді як лу­ган­ський клуб до­три­му­є­ться сво­єї си­сте­ми. І це ціл­ком нор­маль­но. Якщо го­во­ри­ти де­таль­ні­ше са­ме про до­не­цький ко­ле­ктив, то в «гір­ни­ків» усе ін­тен­сив­ні­ше, все по­бу­до­ва­но на ма­кси­маль­них швид­ко­стях. За час мо­го пе­ре­бу­ва­н­ня в таборі «Ша­хта­ря» бу­ли до­сить важ­кі тре­ну­ва­н­ня, до то­го ж, ви­ста­ча­ло та­кож ба­га­то й бі­го­вої ро­бо­ти.

— Мо­жна не сум­ні­ва­ти­ся, що цей збір у Бра­зи­лії для вас по­слу­жить не­оці­нен­ним до­сві­дом…

— Без­пе­ре­чно! Для нас, мо­ло­дих фут­бо­лі­стів, це ве­ли­че­зний до­свід, який ми ма­є­мо ске­ру­ва­ти на на­шу май­бу­тню ро­бо­ту. У жо­дно­му ра­зі не мо­жна роз­сла­бля­ти­ся, нав­па­ки, про­дов­жу­є­мо пра­цю­ва­ти да­лі з іще біль­шою мо­ти­ва­ці­єю та на­по­ле­гли­ві­стю.

— Як Юрій Вер­ни­дуб по­ста­вив­ся до ва­шо­го по­вер­не­н­ня в ко­ман­ду, адже три­ва­лий час не бу­ло ві­до­мо, чи за­ли­ши­те­ся ви у «Ша­хта­рі», чи про­дов­жи­те ви­ступ за «Зо­рю»?

— Ду­же ра­ді­сно сприйняв цю но­ви­ну, при­ві­тав нас (ма­є­ться на ува­зі й Руслана Ма­ли­нов­сько­го, який та­кож по­вер­нув­ся до «Зо­рі» із «Ша­хта­ря». — В. Б.) у ко­ман­ді. Одне сло­во, Юрій Ми­ко­ла­йо­вич ду­же за­до­во­ле­ний, що ми про­дов­жи­мо на­шу спіль­ну ро­бо­ту в май­бу­тньо­му. Це ж сто­су­є­ться і ко­лег по ко­ман­ді, які та­кож при­ві­та­ли нас із тим, що ми за­ли­ша­є­мось у клу­бі. Ска­жу біль­ше: ми та­кож ду­же ра­ді, що за­ли­ша­є­мо­ся тут — у «Зо­рі», адже за цей до­сить три­ва­лий час усти­гли ску­чи­ти один за одним. У нас ду­же хо­ро­ший, дру­жний ко­ле­ктив. За­раз ми ви­ру­ша­є­мо на чер­го­ві збо­ри до Ту­реч­чи­ни (ін­терв’ю від­бу­ва­лось у че­твер. — В. Б.), де бу­де­мо го­ту­ва­ти­ся до ве­сня­ної ча­сти­ни чем­піо­на­ту.

— Ваш кон­тракт із лу­ган­ським клу­бом роз­ра­хо­ва­ний до кін­ця 2015 ро­ку. Чо­го най­біль­ше хо­че­те до­сяг­ти за цей час у скла­ді ко­ман­ди Юрія Вер­ни­ду­ба?

— Уявіть: ба­га­то чо­го! По­пер­ше, пра­гну по­лі­пши­ти свою гру. По­дру­ге, ду­же хо­че­ться ще біль­ше під­ня­ти й ре­зуль­та­ти на­шої ко­ман­ди, ду­маю, за­раз це най­го­лов­ні­ше. Ми ма­є­мо ли­ше про­гре­су­ва­ти й ру­ха­тись уго­ру, не зу­пи­ня­ти­ся на до­ся­гну­то­му.

— На ва­шу дум­ку, «Зо­ря» спро­мо­жна зно­ву по­вто­ри­ти то­рі­шній успіх і ви­йти до Лі­ги Єв­ро­пи за під­сум­ка­ми се­зо­ну?

— Зви­чай­но! Упев­не­ний, на­ша ко­ман­да до­кла­де ма­кси­мум зу­силь для до­ся­гне­н­ня ці­єї ме­ти. Біль­ше то­го, на мою дум­ку, з пра­виль­ним став­ле­н­ням і під­хо­дом до ро­бо­ти в нас усе не­о­дмін­но ви­йде, й ми змо­же­мо вті­ли­ти пла­ни у жи­т­тя.

«Най­пер­ше, що зга­дую, — ду­же ви­со­кий рі­вень «Ша­хта­ря».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.