Ігор КУТЄПОВ: «У НИ­НІ­ШНІХ УМО­ВАХ НЕ­ДО­ЦІЛЬ­НО ПЛА­ТИ­ТИ ЛЕГІОНЕРАМ ЗАХМАРНУ ЗАР­ПЛА­ТНЮ»

ЕК­СПЕРТ І ЕКС-ГОЛ­КІ­ПЕР «МЕ­ТА­ЛІ­СТА» ПРО­КО­МЕН­ТУ­ВАВ СИ­ТУ­А­ЦІЮ В ТАБОРІ СВО­ГО КО­ЛИ­ШНЬО­ГО КЛУ­БУ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Сер­гій ТАЛИМОНЧИК.

— Уважаю, в ни­ні­шніх умо­вах не­до­ціль­но пла­ти­ти легіонерам захмарну зар­пла­тню. Ситуація в кра­ї­ні до цьо­го не спо­ну­кає. Як ба­чи­мо, хар­ків­ський клуб узяв курс на ві­тчи­зня­них ви­ко­нав­ців. Ду­маю, це пра­виль­не рі­ше­н­ня. За­раз не­від­во­ро­тні змі­ни й у фут­бо­лі. Тяж­ко май­же всім клу­бам, не тіль­ки «Ме­та­лі­сту». Зви­чай­но, при­кро, грав­ця та­ко­го рів­ня, як Хав’єр, скла­дно за­мі­ни­ти, але ні­чо­го стра­шно­го, фут­бол не сто­їть на мі­сці. Це шанс для ви­хо­ван­ців «Ме­та­лі­ста» та ін­ших на­ших клу­бів. «Ди­на­мо» вча­сно пе­ре­бу­ду­ва­ло­ся на на­ших грав­ців, яким зна­до­бив­ся якийсь час на ада­пта­цію, але за­раз, на мій по­гляд, ле­гіо­не­ри не гра­ють ви­зна­чну роль. На мою дум­ку, са­ме укра­їн­ці за­да­ють тон у грі ки­ян. То­му на пер­шій по­рі «Ме­та­лі­сту» бу­де скла­дно, та, що­би зру­ши­ти з мі­сця, цей шлях тре­ба прой­ти.

До­дам, що за­раз зни­жу­є­ться рі­вень усьо­го на­шо­го фут­бо­лу. Однак цьо­го не тре­ба бо­я­ти­ся. По­ди­ві­ться на грав­ців, які на­ле­жать «Ша­хта­рю»: Руслана Ма­ли­нов­сько­го, Ма­кси­ма Ма­ли­ше­ва, гол­кі­пе­ра Ми­ки­ту Шевченка. У скла­ді «Зо­рі» во­ни ма­ли чу­до­вий ви­гляд на єв­ро­пей­ській аре­ні, які­сно до­по­ма­га­ли на­шій мо­ло­ді­жній збір­ній, в акти­ві якої пе­ре­мо­га над чем­піо­на­ми сві­ту швей­цар­ця­ми. Май­бу­тнє на­шо­го фут­бо­лу са­ме за та­ки­ми пер­спе­ктив­ни­ми хло­пця­ми.

— Жа­жа ще зда­тний до­по­мог­ти хар­ків’янам?

— Він ква­лі­фі­ко­ва­ний фут­бо­ліст. Усе за­ле­жить од йо­го став­ле­н­ня до се­бе. Якщо бу­де й да­лі де­мон­стру­ва­ти гру, як під кі­нець осін­ньої ча­сти­ни се­зо­ну, ко­ли пов­ні­стю ви­кла­дав­ся на по­лі, то­ді на ньо­го мо­жна й на­да­лі роз­ра­хо­ву­ва­ти. Ду­маю, Жа­жа ще бу­де ко­ри­сний ко­ман­ді.

— У цен­трі обо­ро­ни, де гра­ли ле­гіо­не­ри, ви­ни­кає ді­ра. Як га­да­є­те, це не­по­прав­на про­бле­ма?

— Так, за­ла­та­ти цю про­га­ли­ну най­ближ­чим ча­сом бу­де не­про­сто. Але не­має без­ви­хі­дних си­ту­а­цій. Є зді­бні укра­їн­ці, які спро­мо­жні із ча­сом за­мі­ни­ти ле­гіо­не­рів. На­при­клад, Ми­ко­ла Іщенко, до­во­лі вправ­ний ви­ко­на­вець. Він був ка­пі­та­ном у «Кар­па­тах» і ста­біль­но ви­кли­кав­ся до лав мо­ло­ді­жної збір­ної Укра­ї­ни. По­тім, ко­ли пе­ре­брав­ся до «Ша­хта­ря», тро­хи за­гу­бив­ся, пе­ре­став отри­му­ва­ти на­ле­жну ігро­ву пра­кти­ку, але в «Іл­лі­чів­ці» зно­ву ста­біль­но ви­хо­див на по­ле. Ду­маю, за ра­ху­нок від­по­від­аль­но­го став­ле­н­ня до се­бе, до тре­ну­валь­но­го про­це­су він зго­дом на­бе­ре не­об­хі­дні кон­ди­ції. Якщо за­ли­ши­ться в «Ме­та­лі­сті», мо­же ста­ти в на­го­ді. Ва­жли­во, що­би за­во­ю­вав до­ві­ру тре­не­ра та яко­мо­га біль­ше ча­су про­во­див на по­лі. Ті­шить, що Ігор Ра­ха­єв при­див­ля­є­ться до ви­хо­ван­ця клу­бу Іва­на Ка­лю­жно­го, 1998 ро­ку на­ро­дже­н­ня. Хло­пця за­про­шу­ють в на­шу юна­цьку збір­ну. У спа­рин­гах, які «Ме­та­ліст» за­раз про­во­дить на збо­рах, Ка­лю­жний не­по­га­но ви­гля­дає. Зви­чай­но, він іще «си­рий», але по­тен­ці­ал у ньо­го ду­же не­по­га­ний.

— Як ду­ма­є­те, за ра­ху­нок чо­го вда­ло­ся вмо­ви­ти Іва­на Боб­ка та Ки­ри­ла Ко­валь­чу­ка?

— Ні­хто не знає, які кон­тра­кти у цих хло­пців. Але, ду­маю, во­ни не по­го­ди­ли­ся би на умо­ви гір­ші, ніж у «Чор­но­мор­ці». За будь­яких об­ста­вин ці грав­ці не отри­му­ва­ти­муть на рів­ні Хав’єра чи ін­ших про­від­них ле­гіо­не­рів. Якщо від­мо­ви­ли­ся від цих іно­зем­ців, нав­ряд чи бу­де про­бле­ма­ти­чно пла­ти­ти укра­їн­ським фут­бо­лі­стам.

— На­скіль­ки нам ві­до­мо, за­ли­шає ко­ман­ду Во­ло­ди­мир Ди­шлен­ко­вич. Як це по­зна­чи­ться?

— На мій по­гляд, Ди­шлен­ко­вич — най­кра­щий з­по­між усіх во­ро­та­рів, хто є в роз­по­ря­джен­ні Ігоря Ра­ха­є­ва. Про­те цей гол­кі­пер хоч і має український па­спорт, але вва­жа­є­ться ле­гіо­не­ром. У кон­троль­них ма­тчах на збо­рах не­по­га­ний ви­гляд мав ви­хо­ва­нець «Ме­та­лі­ста» Де­нис Си­до­рен­ко, який остан­нім ча­сом ви­сту­пав за «Ге­лі­ос». Йо­му по­трі­бен час, аби пе­ре­бу­ду­ва­ти­ся, від­чу­ти се­бе лі­де­ром, адже пер­ша лі­га й прем’єр­лі­га від­рі­зня­ю­ться. Сер­гій Погорілий має на­ле­жний до­свід, прав­да, остан­нім ча­сом не грав, але в йо­го май­стер­но­сті не сум­ні­ва­ю­ся.

— Ра­ха­є­ва ба­га­то кри­ти­ку­ва­ли пі­сля про­ва­лу в нинішній Лі­зі Єв­ро­пи, де «Ме­та­ліст» не на­брав жо­дно­го очка, про­те ке­рів­ни­цтво про­дов­жи­ло йо­му до­ві­ря­ти. Чи є у цьо­му плю­си чи су­ціль­ні мі­ну­си?

— Ме­ні скла­дно це ко­мен­ту­ва­ти. Це рі­ше­н­ня ке­рів­ни­цтва, яке, на мій по­гляд, на­ма­га­є­ться про­дов­жи­ти обра­ну лі­нію. Збе­рі­га­є­ться ста­біль­ність у ке­ру­ван­ні ко­ман­дою, що ва­жли­во. У свою чер­гу, тре­не­ра не мо­же не на­ди­ха­ти, ко­ли йо­му до­ві­ря­ють.

— Які зав­да­н­ня за­раз до сна­ги «Ме­та­лі­сту»?

— Скла­дно ска­за­ти. Усе по­ка­жуть офі­цій­ні ма­тчі. Але обов’яз­ко­во тре­ба ста­ви­ти най­ви­щу ме­ту в ко­жній грі.

«Хар­ків­ський клуб узяв курс на ві­тчи­зня­них ви­ко­нав­ців, і це пра­виль­не рі­ше­н­ня».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.