Ахме­тов і пла­ни Крем­ля

Ukrainskiy Tyzhden - - ЩОДЕННИКИ ОКУПАЦІЇ - Ста­ні­слав Ва­сін

Як ста­ло не­що­дав­но ві­до­мо, вже по­над пів­ро­ку в «ДНР» три­ває най­ре­тель­ні­ший мо­ні­то­ринг еле­кто­раль­них упо­до­бань мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня, що вклю­чає в се­бе й ана­ліз ідей­но­го спів­від­но­ше­н­ня всьо­го «ре­спу­блі­кан­сько­го» та укра­їн­сько­го. Про­во­дить ці до­слі­дже­н­ня Research & Branding Group, чиї пі­до­пі­чні ви­вча­ли сво­го ча­су політичний ри­нок для Пар­тії ре­гіо­нів та гру­пи ком­па­ній СКМ. Ди­ре­ктор ком­па­нії — Єв­ген Ко­па­тько, ві­до­мий в Укра­ї­ні со­ціо­лог, який про­во­див мо­ні­то­ринг пра­кти­чно всіх ви­дів ві­тчи­зня­них ви­бор­чих про­це­сів.

Що ж до са­мих до­слі­джень на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, то до­не­дав­на всі во­ни про­во­ди­лись у вір­ту­аль­но­му ре­жи­мі. Про­цес відбувався так: на­би­ра­ли пев­ну кіль­кість груп із мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня (за­зви­чай 15–20 по шість осіб у ко­жній), які ре­пре­зен­ту­ва­ли б ре­аль­ну со­ціо­ло­гі­чну ви­бір­ку за ві­ком, ста­т­тю, зайня­ті­стю та ін­ши­ми ка­те­го­рі­я­ми. В опи­ту­ван­ні за­зви­чай бра­ли участь жителі Хар­цизь­ка, Ма­кі­їв­ки та До­не­цька, при­чо­му з обов’яз­ко­вим вклю­че­н­ням при­найм­ні в одну з груп як ко­ли­шніх, так і ни­ні­шніх «опол­чен­ців». Опи­ту­ва­н­ня від­бу­ва­лись у вір­ту­аль­но­му ре­жи­мі, тож уча­сни­ки ма­ли да­ти роз­гор­ну­ті від­по­віді в ча­ті на ці­лий спектр за­пи­тань: від став­ле­н­ня до укра­їн­ських ЗМІ та по­лі­ти­ків до ба­че­н­ня то­го, як уре­гу­лю­ва­ти кон­флікт на Дон­ба­сі. За­га­лом усе ан­ке­ту­ва­н­ня умов­но по­ді­ля­ло­ся на дві ве­ли­кі гру­пи: зви­чай­них жи­те­лів і тих, хто по­стра­ждав від бо­йо­вих дій, став ка­лі­кою або втра­тив жи­тло. Пред­став­ни­кам пер­шої пла­ти­ли 300 руб. на лю­ди­ну ра­зо­во (бу­кваль­но на­сту­пно­го дня ці гро­ші пе­ре­ра­хо­ву­ва­ли на зру­чну для ре­спон­ден­та кре­ди­тну кар­тку), то­ді як у другої ви­на­го­ро­да бу­ла тро­хи ви­ща (то­чних да­них про неї не­має, бо вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся з лю­ди­ною ли­ше з пер­шої ка­те­го­рії).

Ни­ні пра­ців­ни­ки Research & Branding Group ді­ста­ли не­гла­сний до­звіл пра­цю­ва­ти в До­не­цьку, від­так опи­ту­ва­н­ня ста­ли­ли усни­ми й фі­ксу­ю­ться на ди­кто­фон. то­фон. По­спіл­ку­вав­шись з одним із уча­сни­ків (він ін єди­ний при­три­му­вав­ся я про­укра­їн­ських по­гля­я­дів се­ред ші­стьох осіб у сво­їй гру­пі), я по­чув до­во­лі­о­во­лі очі­ку­ва­ну оцін­ку на­стро­а­стро­їв, які па­ну­ють се­ред лю­дей в окупації. При­кме­тно, о, що в гру­пі був й «опол­че­нець», ь», який сидів у камуфляжі тут-та­ки, -та­ки, в одно­му з бу­дин­ків на «По­жа­рПо­жар­ці», щó зра­зу-та­ки й за­ува­жи­ува­жи­ла дів­чи­на, яка про­во­ди­ла­о­ди­ла до­слі­дже­н­ня. Во­на ска­за­ла, аза­ла, що фор­ма цьо­го уча­сни­ка ни­ка жо­дним чи­ном не по­вин­на ин­на впли­ва­ти на решту лю­дей ей і ко­жен мо­же ви­слов­лю­ва­ти свої дум­ки, за що, вла­сне, їм і зби­ра­ю­ться за­пла­ти­ти. За­пи­та­н­ня бу­ли та­кі:

1. Яке ва­ше став­ле­н­ня до по­лі­ти­чної елі­ти укра­їн­ської влади вклю­чно з прем’єром та пре­зи­ден­том?

2. Як ви ста­ви­те­ся до укра­їн­ських ЗМІ, чи ві­ри­те їм і чи ди­ви­те­ся вза­га­лі? Чо­му? 3. Ва­ше став­ле­н­ня до За­хар­чен­ка та Пу­ши­лі­на. 4. Чи вва­жа­є­те Ро­сію все ще брат­ською кра­ї­ною? 5. Ва­ше ба­че­н­ня вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі. Чи мо­жли­ве при­ми­ре­н­ня з Укра­ї­ною і як ви са­мі оці­ни­ли б та­кий хід?

Не­зва­жа­ю­чи на чі­ткість за­пи­тань (ко­трі я на­вів не всі), у від­по­від­ях на біль­шість із них бу­ла ка­ша. Так, що­до укра­їн­ських ЗМІ всі ре­спон­ден­ти (окрім мо­го зна­йо­мо­го) від­по­ві­ли в ду­сі «ме­не від них ну­дить» або «не див­люсь і не ди­ви­ти­мусь», при цьо­му в ко­жно­го вдо­ма ви­явив­ся ді­ю­чим бо­дай один укра­їн­ський ка­нал (пе­ре­ва­жно «1+1»). Те са­ме про­лу­на­ло й на за­пи­та­н­ня про укра­їн­ських по­лі­ти­ків, уже тра­ди­цій­но на­зва­них «на­цист­ськи­ми» та «бре­ху­на­ми». Це з очі­ку­ва­но­го. Але! Усі шість осіб одна­ко­ві­сінь­ко спа­плю­жи­ли й са­мо­го За­хар­чен­ка вклю­чно з «опол­чен­цем», який на­звав йо­го «зло­ді­єм, що зли­ває Укра­ї­ні Дон­бас». До най­біль­шої ту­ман­но­сті при­зве­ло за­пи­та­н­ня про май­бу­тнє ре­гіо­ну та вла­дна­н­ня ни­ні­шньо­го кон­флі­кту, ко­ли ва­рі­ан­ти рі­зни­ли­ся від ав­то­но­мії у скла­ді фе­де­ра­ції (при­чо­му укра­їн­ської) до об’єд­на­н­ня двох «республік» «у щось одне». У по­лі­ти­чно­му сен­сі за­галь­ним ре­зуль­та­том опи­ту­ва­н­ня мо­жна на­зва­ти по­зи­цію «не так за «ДНР», як про­ти Ки­є­ва», ко­тра, з’ясу­ва­ло­ся, бу­ла ха­ра­ктер­на для біль­шо­сті й в ін­ших гру­пах.

Але біль­ше не­по­ко­їть ін­ше. На тлі остан­ніх по­ві­дом­лень в укра­їн­ських ЗМІ (зокре­ма, у «Дзер­ка­лі ти­жня») про не­гла­сні переговори, що ні­би­то три­ва­ють між По­ро­шен­ком, Ме­двед­чу­ком та Пу­ті­ним, про при­зна­че­н­ня Ахме­то­ва­Ахме­тов ке­рів­ни­ком на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії та за­мі­ну ним За­хар­чен­ка до­слі­дже­н­ня, ко­трі вже пів­ро­куп про­во­дять ахме­тов­ські со­ціо­ло­ги, більшб ніж упи­су­ю­ться в цю кар­ти­ну. Адже сам Рі­нат Ле­о­ні­до­вич якнай­кра­ще ві від­по­від­ає обра­зу но­вої іко­ни мі­сце­ви­хмі­сце «по­лі­ти­чних ате­їстів», не асо­ці­ю­ю­чись із Укра­ї­ною т та її вла­дою за­га­лом, з одног одно­го бо­ку, і ма­ю­чи осо­би­стий авторитет,а що за­гро­жує пе­ре пе­ре­ро­сти в культ Кім Чен Іра, — із дру­го­го.

К Ка­жуть, ко­жній но­ви­ні треб тре­ба да­ти змо­гу від­сто­я­ти­ся. АлеА якщо істо­рія з одіс­се­єю Ахме­то­ва — прав­да й ста­не мо­жли­вою, то єди­ною ди­ле­мо ди­ле­мою бу­де те, про­ков­тне­мо ми на­жив­ку­на­жи та­ко­го ми­ру, який уже одно­го­о­дно ра­зу обер­нув­ся для на­шої кр кра­ї­ни ці­єю вій­ною, чи все­та­ки до­ве­де­мо­до­ве дон­ба­ське пи­та­н­ня до кін­ця.

. Па­ні Дьо­ґоть, ви­су­ва­ю­чи ар­гу­мен­ти на ко­ристь то­та­лі­тар­но­го сві­то­гля­ду, зда­є­ться, при­пу­скає, що роз­ви­ток кра­їн За­хі­дної Єв­ро­пи був ви­зна­че­ний «обрі­єм со­вєт­сько­го ко­му­ні­зму». Це, во­че­видь, ці­ка­ва, ба на­віть но­ва­тор­ська те­за. По­го­див­шись із та­ким по­гля­дом, ду­же лег­ко ді­йти твер­дже­н­ня, що

тож уна­слі­док цьо­го За­хід

. Важ­ко по­ві­ри­ти в те все, але ж сло­ва на­пи­са­но чор­ним по бі­ло­му. Са­ме так ві­до­мий кри­тик об­ґрун­то­вує ко­ристь мі­жна­ро­дно­го ми­сте­цько­го про­е­кту «Ді­ти хо­чуть ко­му­ні­зму», у яко­му се­ред по­над 40 уча­сни­ків є і прі­зви­ща двох ки­ян.

Ло­гі­ка ви­снов­ку па­ні Дьо­ґоть за­лі­зна й від­по­від­ає прин­ци­пу, що все на сві­ті ло­гі­чне, а якщо не ло­гі­чне, хтось нам ло­гі­чно ви­тлу­ма­чить, що во­но та­ки ло­гі­чне. Якщо по­ши­ри­ти цю, без­пе­ре­чно, сві­жу дум­ку, здій­снив­ши не­ве­ли­чку змі­ну в текс­ті ін­терв’ю, а са­ме під­ста­вив­ши за­мість сло­ва «ко­му­нізм» «фа­шизм», ді­ста­не­мо ось що:

«ком­му­ни­зма как-то не хва­та­ет, без ком­му­ни­зма все ста­ло го­ра­здо ху­же», «на­хо­ди­тся в си­ту­а­ции по­лу­ра­зва­ла»

«И во­об­ще фа­шизм яв­лял со­бой го­ри­зонт ка­кой-то аль­тер­на­ти­вы. У сов­ре­мен­но­го ка­пи­та­ли­сти­че­ско­го ми­ра аль­тер­на­ти­вы нет...

…Исче­зно­ве­ние фа­ши­зма с кар­ты ми­ра и глав­ным обра­зом с го­ри­зон­та на­ших на­де­жд и ожи­да­ний пло­хо ска­зыва­е­тся и на по­ли­ти­че­ской си­ту­а­ции, и на ху­до­же­ствен­ной си­ту­а­ции, по­это­му художники со­хра­ня­ют эту фор­му фа­шист­ских отно­ше­ний и фа­шист­ских ожи­да­ний. Есть, ко­не­чно, лю­ди, у ко­то­рых это сло­во вызыва­ет ал­лер­гию, но ал­лер­гия, как изве­стно, ле­чи­тся при­ме­не­ни­ем ал­лер­ге­на в не­боль­ших ко­ли­че­ствах. По­это­му я бы со­ве­то­ва­ла выле­чить эту ал­лер­гию как раз рас­смо­тре­ни­ем во­про­са фа­ши­зма в тот мо­мент, ко­гда он пе­ре­стал ца­рить…»

Во­ло­ди­мир-во­лин­ський вул. Ко­вель­ська, 6 тел.: (03342) 2-19-57 Він­ни­ця вул. Со­бор­на, 89 тел.: (0432) 52-93-41

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.