До­ба Мер­кро­на

Пер­спе­кти­ви та пе­ре­шко­ди фран­ко­ні­ме­цько­го тан­де­му

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМІСТ -

Для Німеччини Ем­ма­ню­ель Ма­крон був кан­ди­да­том мрії. По­ки йо­го край­ні лі­ві та пра­ві су­пер­ни­ки в бо­роть­бі за по­са­ду пре­зи­ден­та кри­ти­ку­ва­ли Бер­лін, він йо­го за­хи­щав. Під час двох за кам­па­нію ві­зи­тів до ні­ме­цької сто­ли­ці він, як ска­зав один ні­ме­цький по­са­до­вець, «іде­аль­но чі­тко» го­во­рив про про­бле­ми сво­єї кра­ї­ни. Кіль­ка пред­став­ни­ків ближ­чо­го ко­ла Ма­кро­на ні­ме­цько­мов­ні та ма­ють ті­сні зв’яз­ки з Бер­лі­ном. Тож по­шар­па­ні фран­ко-ні­ме­цькі від­но­си­ни вже де­мон­стру­ють нові озна­ки жи­т­тя. Або, як ска­за­ла Анґе­ла Мер­кель, ци­ту­ю­чи Гер­ман­на Гес­се, на пер­шій спіль­ній із Ма­кро­ном прес-кон­фе­рен­ції в Бер­лі­ні 15 черв­ня: «У ко­жно­му по­ча­тку є тро­хи ма­гії».

Окрім то­го, у са­мо­го Ма­кро­на ве­ли­кі пла­ни. Він хо­че че­рез еко­но­мі­чні ре­фор­ми у Франції та по­сту­пки Берліну в питаннях інтеграції в оборонній сфері відродити довіру Німеччини, що ма­ло б, зре­штою, при­ве­сти до «но­во­го кур­су » для кре­ди­то­рів і бор­жни­ків єв­ро­зо­ни. Та­кий курс мав би пе­ред­ба­ча­ти ство­ре­н­ня спіль­но­го бю­дже­ту, пар­ла­мен­ту й мі­ні­стер­ства фінансів. Der Spiegel не­що­дав­но на об­кла­дин­ці на­звав Ма­кро­на «до­ро­гим дру­гом».

На­скіль­ки це мо­жли­во? Дум­ки ні­ме­цьких по­лі­ти­ків із цьо­го при­во­ду роз­ді­ли­ли­ся. Се­ред ске­пти­ків «Віль­на де­мо­кра­ти­чна пар­тія» (ВДП), що ви­сту­пає за віль­ний ри­нок, пра­ва «Аль­тер­на­ти­ва для Німеччини» (АДН), ба­вар­ський Хри­сти­ян­сько- со­ці­аль­ний со­юз ( ХСС) і пе­ре­ва­жна ча­сти­на Хри­сти­ян­сько-де­мо­кра­ти­чно­го со­ю­зу ( ХДС) Анґе­ли Мер­кель, зокре­ма й Воль­фґа­нґ Шой­бле, мі­ністр фінансів у її уря­ді. Се­ред при­хиль­ни­ків «Зе­ле­ні», со­ці­а­лі­сти­чні « Лі­ві», со­ці­ал-де­мо­кра­ти (осо­бли­во мі­ністр за­кор­дон­них справ Зі­ґмар Ґа­брі­ель), а ще єв­ро­фі­ли в ХДС. Кан­цлер­ка, як і гро­мад­ська дум­ка, десь по­се­ре­ди­ні: за да­ни­ми опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­но­го гру­пою Forsa у трав­ні, 49% нім­ців «актив­но підтримують» пла­ни Ма­кро­на, 42% за те, аби їх «при­галь­му­ва­ти».

Фран­ко-ні­ме­цький са­міт мі­ні­стрів 13 ли­пня має ви­ли­ти­ся у дво­сто­рон­ні про­е­кти у сфе­рах на кшталт осві­ти та енер­ге­ти­ки. Але до пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Ні­меч­чи­ні у ве­ре­сні ні­чо­го мас­шта­бно­го не бу­де. То­ді ж, якщо Мер­кель здо­бу­де пе­ре­кон­ли­ву пе­ре­мо­гу, як про­ро­ку­ють їй опи­ту­ва­н­ня, во­на ма­ти­ме по­лі­ти­чний ка­пі­тал, який тре­ба бу­де ви­тра­ча­ти, і, мо­жли­во, за­пла­но­ва­ну да­ту від­хо­ду від по­лі­ти­ки. Шой­бле, най­імо­вір­ні­ше, не втри­має за со­бою порт­фель мі­ні­стра фінансів: він мо­же пе­ре­йти до СПД або «Зе­ле­них» (якщо ко­а­лі­ція бу­де з ВДП, то во­на займе більш ястру­би­ну по­зи­цію). То­му, ка­же Ген­рік Ен­дер­ляйн із бер­лін­сько­го пред­став­ни­цтва Ін­сти­ту­ту Жа­ка Де­ло­ра, пе­ре­мо­ви­ни про фор­му­ва­н­ня ко­а­лі­ції, що від­бу­ду­ться взим­ку, мо­жуть ви­яви­ти­ся «істо­ри­чним мо­мен­том, мо­жли­ві­стю від­чи­ни­ти две­рі ре­аль­ній ре­фор­мі єв­ро­зо­ни».

В Ін­сти­ту­ту є план під на­звою «Ре­мон­ту­ва­ти і го­ту­ва­ти­ся». Він по­ка­зує, що мо­же ста­ти­ся да­лі. План по­чи­на­є­ться з «пер­шо­чер­го­вих» за­хо­дів, які ма­ють ста­бі­лі­зу­ва­ти єв­ро: змі­цне­н­ня фон­ду фі- нан­со­во­го по­ря­тун­ку єв­ро­зо­ни — Єв­ро­пей­сько­го ста­бі­лі­за­цій­но­го ме­ха­ні­зму, а та­кож за­про­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­зму роз­ді­ле­н­ня ри­зи­ків із вклю­че­н­ням у ньо­го деяких на­ціо­наль­них си­стем стра­ху­ва­н­ня бор­гу. Да­лі хви­ля ко­ор­ди­но­ва­них стру­ктур­них ре­форм (на­при­клад, рин­ків пра­ці) вку­пі зі ство­ре­н­ням спіль­но­го ін­ве­сти­цій­но­го фон­ду. І на­сам­кі­нець, мо­жли­во за кіль­ка ро­ків, «фе­де­раль­ний мо­мент» — змі­на до­го­во­рів ЄС, уна­слі­док чо­го бу­де ство­ре­но мо­не­тар­ний фонд, бю­джет, міністерство фінансів і пар­ла­мент для єв­ро­зо­ни, а та­кож спіль­ну си­сте­му стра­ху­ва­н­ня де­по­зи­тів.

Якщо Ма­крон не змо­же пе­ре­ко­на­ти нім­ців, скла­дно уяви­ти со­бі, який пре­зи­дент міг би. Але не ви­клю­че­но, що це ви­яви­ться і йо­го най­силь­ні­шою сто­ро­ною: у Бер­лі­ні ро­зу­мі­ють, що Ма­рін Ле Пен про­гра­ла, але по­ки що не ви­ле­ті­ла з гри.

СЕ­РЕД ПЛА­НІВ МА­КРО­НА — ЧЕ­РЕЗ ЕКО­НО­МІ­ЧНІ РЕ­ФОР­МИ У ФРАНЦІЇ ТА ПО­СТУ­ПКИ БЕРЛІНУ В ПИТАННЯХ ІНТЕГРАЦІЇ В ОБОРОННІЙ СФЕРІ ВІДРОДИТИ ДОВІРУ НІМЕЧЧИНИ

Дру­ге ди­ха­н­ня. Кіль­ка пред­став­ни­ків ближ­чо­го ко­ла Ма­кро­на ні­ме­цько­мов­ні та ма­ють ті­сні зв’яз­ки з Бер­лі­ном

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.