За­хо­ва­ний по­тен­ці­ал

Яки­ми є осо­бли­во­сті роз­ви­тку ту­ри­сти­чно­го се­кто­ру й на­слід­ки йо­го гли­бо­кої ті­ні­за­ції

Ukrainskiy Tyzhden - - ТЕМА НОМЕРА - Олесь Оле­ксі­єн­ко

Стру­кту­ра укра­їн­ської еко­но­мі­ки остан­нім ча­сом стрім­ко змі­ню­є­ться. Ста­рі, ко­лись ба­зо­ві га­лу­зі еко­но­мі­ки від­ми­ра­ють або при­найм­ні сут­тє­во зда­ють по­зи­ції. А шан­си на зро­ста­н­ня зайня­то­сті та до­хо­дів укра­їн­ців чим­раз біль­ше за­ле­жать від зда­тно­сті зна­йти но­ві ні­ші для ви­ро­бни­цтва як то­ва­рів, так і, що на­віть пер­спе­ктив­ні­ше, по­слуг і для вну­трі­шньо­го, і для зов­ні­шньо­го спо­жи­ва­ча. У цьо­му сен­сі не­мо­жли­во оми­ну­ти до­сі не­ре­а­лі­зо­ва­ний по­тен­ці­ал кра­ї­ни в роз­ви­тку вну­трі­шньо­го та в’їзно­го ту­ри­зму. Пер­ший зда­тен збе­рег­ти для ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки чи­ма­лі ко­шти укра­їн­ців, які во­ни за­ро­би­ли в ін­ших сфе­рах. Дру­гий — за­лу­чи­ти до­да­тко­ві гро­ші зов­ні. По­тен­ці­ал у від­по­від­но­му на­пря­мі над­зви­чай­но ви­со­кий. Адже рі­вень роз­ви­тку ту­ри­зму та йо­го час­тка у ВВП, зайня­то­сті чи до­хо­дах в Укра­ї­ні по­сту­па­є­ться не ли­ше сві­то­вим лі­де­рам у цій га­лу­зі, а й на­віть се­ре­дньо­сві­то­вим по­ка­зни­кам.

Орі­єн­тов­ні оцін­ки час­тки до­хо­дів від ту­ри­зму в Укра­ї­ні впро­довж остан­ніх ро­ків ко­ли­ва­ли­ся в ме­жах 1,5–2,5% офі­цій­но­го ВВП. Ви­ди­ма ча­сти­на айс­бер­га — це офі­цій­ні до­хо­ди уча­сни­ків рин­ку від на­да­н­ня тур­по­слуг, які у 2016 ро­ці Держ­стат оці­нив в 11,5 млрд грн (без ПДВ, акци­зів і збо­рів), або мен­ше ніж $0,5 млрд. Офі­цій­ні ви­тра­ти на опла­ту пра­ці в «суб’єктів ту­ри­сти­чної ді­яль­но­сті» ста­но­ви­ли тіль­ки 0,29 млрд грн, або тро­хи біль­ше ніж $11 млн, а до­хід від про­да­жу пу­ті­вок іно­зем­цям — ли­ше 106 млн грн, або менш як $4 млн. Ле­во­ва час­тка змін у тур­се­кто­рі остан­ні­ми ро­ка­ми за­ли­ша­є­ться по­за фо­ку­сом офі­цій­ної ста­ти­сти­ки, тож про них мо­жна тіль­ки га­да­ти й ро­би­ти оцін­ки. Во­дно­час, якщо від­штов­ху­ва­ти­ся від офі­цій­них да­них, то ви­хо­дить, що ві­тчи­зня­ний тур­бі­знес за­ро­бляє пе­ре­ва­жно на ви­їзно­му ту­ри­змі укра­їн­ців до ін­ших кра­їн. Вну­трі­шній ту­ризм ві­ді­грає для ньо­го зна­чно мен­шу роль, а іно­зем­ці — вза­га­лі дру­го­ря­дну. За да­ни­ми Держ­ста­ту, у 2016 ро­ці із за­галь­ної кіль­ко­сті 2,55 млн осіб, яких об­слу­го­ву­ва­ли ту­р­опе­ра­то­ри та ту­р­аген­ти кра­ї­ни, вну­трі­шнім від­по­чин­ком ско­ри­ста­ло­ся ли­ше 0,73 млн гро­ма­дян Укра­ї­ни та ще 35 тис. іно­зем­ців.

З 2013 по 2015 рік кіль­кість іно­зем­ців, що пе­ре­ти­на­ли кор­дон Укра­ї­ни, за да­ни­ми Держ­при­кор­дон­слу­жби, змен­ши­ла­ся вдві­чі (із 25,7 млн до 12,9 млн осіб), а в 2016му зро­сла ли­ше на кіль­ка від­со­тків. На пер­ше мі­сце се­ред ві­зи­те­рів до Укра­ї­ни ви­йшли гро­ма­дя­ни Мол­до­ви — 4,5 млн у 2016-му, або ко­жен тре­тій від­ві­ду­вач. На дру­го­му й тре­тьо­му бу­ли бі­ло­ру­си (1,8 млн) та ро­сі­я­ни (1,5 млн). Із су­сі­дніх з Укра­ї­ною кра­їн ЄС (Угор­щи­ни, Поль­щі, Ру­му­нії та Сло­вач­чи­ни) у 2016 ро­ці в’їха­ло до нас ще 3,7 млн осіб, або май­же 27% усіх го­стей. На­то­мість на всі ін­ші кра­ї­ни сві­ту при­па­ло ли­ше близь­ко 15% ту­ри­стів, які від­ві­да­ли Укра­ї­ну.

Про­те із 13,3 млн іно­зем­ців, які пе­ре­тну­ли кор­дон Укра­ї­ни у 2016 ро­ці, 95% на­зи­ва­ли при­чи­ною сво­го ві­зи­ту при­ва­тні спра­ви й тіль­ки 1,3% (172,8 тис.) ту­ризм. На­віть тран­зи­том по­ясни­ли свій в’їзд на на­шу те­ри­то­рію по­над 2% іно­зем­ців. По­ло­ви­ну з тих, хто за­де­кла­ру­вав ту­ри­сти­чну ме­ту в’їзду до Укра­ї­ни на кор­до­ні, ста­но­ви­ли у 2016-му бі­ло­ру­си (84,4 тис.), чверть (44,5 тис.) — ро­сі­я­ни, а се­ред ін­ших ви­ді­ля­ли­ся хі­ба що тур­ки (12,2 тис.) та ізра­їль­тя­ни (10,7 тис.).

Кіль­кість за­фі­ксо­ва­них пе­ре­ти­нів кор­до­ну з Укра­ї­ною най­чи­слен­ні­ши­ми відвідувачами на­шої кра­ї­ни — мол­до­ва­на­ми (4,5 млн) є зна­чно біль­шою, аніж на­се­ле­н­ня ці­єї кра­ї­ни, що свід­чить: зна­чна ча­сти­на цих го­стей ду­же ча­сто при­бу­ває яв­но не з ту­ри­сти­чною ме­тою. Йде­ться про ба­га­то­ра­зо­ві пе­ре­ти­ни кор­до­ну ти­ми са­ми­ми лю­дьми з ін­ши­ми ці­ля­ми. Втім, та­ка са­ма си­ту­а­ція при­та­ман­на біль­шо­сті кра­їн сві­ту з ве­ли­кою кіль­кі­стю ві­зи­те­рів. Хоч їх усіх за­ра­хо­ву­ють до іно­зем­них ту­ри­стів, але в кла­си­чно­му зна­чен­ні ту­ри­ста­ми во­ни за­зви­чай не є. Пе­ре­ва­жно йде­ться про обмі­ни ві­зи­та­ми в тих чи тих спра­вах жи­те­ля­ми при­кор­дон­них ра­йо­нів, які ба­га­то ра­зів на рік до­ла­ють кор­дон, «на­кру­чу­ю­чи» в та­кий спо­сіб «лі­чиль­ник».

На­при­клад, у тра­ди­цій­но по­пу­ляр­ній для за­хі­дно­єв­ро­пей­ських ту­ри­стів Ту­реч­чи­ні до пер­шої п’ятір­ки за кіль­кі­стю у 2016 ро­ці на­ле­жа­ли ві­зи­те­ри з трьох су­сі­дніх кра­їн — Гру­зії, Бол­га­рії та Іра­ну. На­при­клад, у кра­ї­ні по­бу­ва­ло 2,2 млн гру­зи­нів (то­ді як усе на­се­ле­н­ня Гру­зії ста­но­вить 3,7 млн) та 1,7 млн бол­гар (за 7,1 млн жи­те­лів).

Кіль­кість ві­зи­те­рів із кра­їн За­хі­дної Єв­ро­пи ни­ні в Укра­ї­ні все ще в ра­зи мен­ша, ніж у су­сі­дніх Бол­га­рії чи Ру­му­нії, не ка­жу­чи вже про Ту­реч­чи­ну. На­при­клад, у Бол­га­рії в 2016-му по­бу­ва­ло 1 млн нім­ців, 282 тис. бри­тан­ців, 196 тис. фран­цу­зів, 152 тис. іта­лій­ців. А в Укра­ї­ні ли­ше 171,5 тис. нім­ців, 77,8 тис.

іта­лій­ців, 70,4 тис. бри­тан­ців та 54,3 тис. фран­цу­зів. Як ба­чи­мо, най­мен­ший роз­рив за чи­сель­ні­стю го­стей-іта­лій­ців (во­че­видь, цьо­му спри­я­ють сто­сун­ки ко­ли­шніх укра­їн­ських за­ро­бі­тчан), на­то­мість най­біль­ший — нім­ців, яких Укра­ї­ну все ще від­ві­дує май­же в шість ра­зів мен­ше, ніж Бол­га­рію. Що вже й ка­за­ти про по­ка­зни­ки Ту­реч­чи­ни, яку у 2016 ро­ці від­ві­да­ли 3,9 млн нім­ців, 1,7 млн бри­тан­ців, 0,9 млн ні­дер­ланд­ців та 0,55 млн фран­цу­зів. Між ци­ми ци­фра­ми та ти­ми, що має за­раз Укра­ї­на, про­сто прір­ва. Зна­чно по­сту­па­є­мо­ся ми за кіль­кі­стю за­хі­дно­єв­ро­пей­ських ту­ри­стів й ін­шим при­чор­но­мор­ським кра­ї­нам. На­при­клад, у Ру­му­нії 2015-го по­бу­ва­ло 282 тис. нім­ців, 233,8 тис. іта­лій­ців, 145,6 тис. фран­цу­зів і 140,6 тис. бри­тан­ців. Це у 2–3 ра­зи біль­ше, ніж в Укра­ї­ні, хоч Ру­му­нія має та­кий са­мий, як в Укра­ї­ні, ту­ри­сти­чний по­тен­ці­ал, удві­чі мен­шу кіль­кість на­се­ле­н­ня.

Про­те роз­по­діл ту­ри­сти­чних по­то­ків між кра­ї­на­ми При­чор­но­мор’я не є ста­лим. То­му в Укра­ї­ни є шан­си по­бо­ро­ти­ся за пе­ре­роз­по­діл ту­ри­сти­чних по­то­ків на вла­сну ко­ристь. А над­то то­му, що на­віть за ни­ні­шніх про­блем із ту­ри­сти­чною ін­фра­стру­кту­рою з 2014-го стрім­ко зро­ста­ла кіль­кість го­стей Укра­ї­ни са­ме з кра­їн, що не на­ле­жать до без­по­се­ре­дніх су­сі­дів. Се­ред остан­ніх ли­ше з Угор­щи­ни та Ру­му­нії по­тік ві­зи­те­рів з 2014-го по 2016-й зріс на тре­ти­ну чи біль­ше. То­ді як з Ізра­ї­лю — більш як удві­чі (зі 101 тис. до 217 тис.), із Ту­реч­чи­ни — на 70% (зі 120 тис. до 206 тис.). При­бли­зно та­ким са­мим тем­пом зро­ста­ла й кіль­кість го­стей із США (з 81,8 тис. до 138,2 тис.), Ли­тви (з 30,9 тис. до 52,3 тис.) та Ве­ли­кої Бри­та­нії (із 44,2 тис. до 70,4 тис.). З Азер­бай­джа­ну у 2016-му при­їха­ло в пів­то­ра ра­зу біль­ше лю­дей, аніж у 2014 ро­ці (від­по­від­но 70 тис. та 106 тис.). На 30–40% за цей час зро­сла й кіль­кість го­стей із Ні­меч­чи­ни (до 171,5 тис.), Іта­лії (77,8 тис.), Фран­ції (54,3 тис.), Че­хії (49 тис.) та Гру­зії (48 тис.).

Ті, хто вже по­бу­вав в Укра­ї­ні, за­зви­чай не роз­ча­ро­ву­ю­ться. На­при­клад, про­ве­де­не ком­па­ні­єю GFK Ukraine се­ред по­над 1 тис. го­стей кра­ї­ни під час Єв­ро­ба­че­н­ня-2017 опи­ту­ва­н­ня за­свід­чи­ло, що май­же по­ло­ви­на (47%) всіх ре­спон­ден­тів вка­за­ли, що кра­ї­на пе­ре­вер­ши­ла всі спо­ді­ва­н­ня. 92% хо­ті­ли б по­вер­ну­ти­ся в Укра­ї­ну ще раз. Роз­ча­ро­ва­них ви­я­ви­ло­ся мен­ше ніж 1%. При­чи­на цьо­го, ймо­вір­но, кри­є­ться і в го­тов­но­сті тих го­стей, які ви­рі­шу­ють їха­ти до Укра­ї­ни, до її не­до­лі­ків, зокре­ма й у ту­ри­сти­чній ін­фра­стру­кту­рі. Однак це об’єктив­но обме­жує кіль­кість по­тен­цій­них іно­зем­них ту­ри­стів ти­ми, хто го­то­вий ми­ри­ти­ся з її те­пе­рі­шньою які­стю.

Для то­го щоб пре­тен­ду­ва­ти на збіль­ше­н­ня ту­ри­сти­чно­го по­то­ку в ра­зи й на­бли­же­н­ня до­хо­дів від ньо­го у ВВП та час­тки в зайня­то­сті до по­ка­зни­ків, які ма­ють бо­дай ін­ші кра­ї­ни Чор­но­мор­сько­го ре­гіо­ну (на­при­клад, по­над 7% у Гру­зії та Бол­га­рії), по­трі­бно зна­чно біль­ше ін­ве­сти­цій в ін­фра­стру­кту­ру. Це сут­тє­во роз­ши­ри­ло б кіль­кість тих іно­зем­ців, які вва­жа­ли б її рі­вень в Укра­ї­ні прийня­тним для сво­го ві­зи­ту. Вре­шті, пер­спе­кти­ва Укра­ї­ни на ту­ри­сти­чно­му рин­ку ви­зна­чаль­ною мі­рою за­ле­жить від то­го, чи бу­де ство­ре­но на­ле­жну ін­фра­стру­кту­ру на яко­мо­га біль­шій те­ри­то­рії кра­ї­ни, а не в її окре­мих ку­то­чках.

Однак тут на за­ва­ді ду­же ви­со­кий рі­вень ті­ні­за­ції ту­ри­сти­чної га­лу­зі. Він дій­сно мі­ні­мі­зує по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на дрі­бних уча­сни­ків рин­ку. Однак ве­де во­дно­час до ве­ли­ко­го не­до­бо­ру ці­льо­вих від­ра­ху­вань, які за нор­маль­них умов ма­ли би бу­ти осно­вою фі­нан­су­ва­н­ня дер­жа­вою не­об­хі­дної для се­кто­ру ін­фра­стру­кту­ри. Об­сяг ту­ри­сти­чно­го збо­ру все ще в ме­жах $2 млн на всю кра­ї­ну (у 2016-му — 54,1 млн грн). Та й усі по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня, які, за да­ни­ми ДФС, по­тра­пля­ли у 2016 ро­ці в укра­їн­ський бюджет від юри­ди­чних і фі­зи­чних осіб, пов’яза­них із ту­ри­сти­чно-оздо­ров­чою ді­яль­ні­стю, ста­но­ви­ли мен­ше ніж $100 млн. Во­дно­час спо­сте­рі­га­є­ться вкрай не­рів­но­мір­ний між­ре­гіо­наль­ний роз­по­діл цих до­хо­дів, який обме­жує фі­нан­су­ва­н­ня ін­фра­стру­кту­ри са­ме там, де її

Із 13,3 млн іно­зем­ців, які пе­ре­тну­ли кор­дон Укра­ї­ни у 2016 ро­ці, 95% на­зи­ва­ли при­чи­ною сво­го ві­зи­ту при­ва­тні спра­ви й тіль­ки 1,3% ( 172,8 тис.) ту­ризм

най­біль­ше не ви­ста­чає. Так, близь­ко 30% усьо­го ту­ри­сти­чно­го збо­ру, який над­хо­див до мі­сце­вих бю­дже­тів кра­ї­ни, у 2016 ро­ці при­па­ло на Ки­їв, 17% — на Львів­щи­ну й 15% — на Оде­щи­ну. Ре­шта отри­ма­ла від ньо­го кри­хти, які ли­ше у во­сьми ре­гіо­нах ста­но­ви­ли не­зна­чно біль­ше ніж 1 млн грн на рік, а в ре­шті обме­жу­ва­ли­ся кіль­ко­ма со­тня­ми ти­сяч.

В умо­вах гли­бо­кої ті­ні­за­ції се­кто­ру в мі­сце­вої вла­ди обме­же­ні і ре­сур­си, і, що не менш ва­жли­во, мо­ти­ва­ція для роз­бу­до­ви по­трі­бної для роз­ви­тку ту­ри­сти­чно­го се­кто­ру ін­фра­стру­кту­ри на мі­сцях. Від­су­тній ва­жли­вий при­чин­но­на­слід­ко­вий зв’язок між ди­на­мі­чним роз­ви­тком ту­ри­сти­чно­го се­кто­ру, зро­ста­н­ням до­хо­дів від ньо­го до мі­сце­вих бю­дже­тів, ін­ве­сти­ці­я­ми в ін­фра­стру­кту­ру для при­швид­ше­н­ня йо­го роз­ви­тку та подаль­шим зро­ста­н­ням до­хо­дів. Опо­се­ред­ко­ва­но­го по­зи­тив­но­го впли­ву від роз­ви­тку ту­ри­зму на еко­но­мі­ку тих чи тих мі­сце­во­стей для на­ле­жної мо­ти­ва­ції не­до­ста­тньо. Адже основ­ним по­да­тком, який в умо­вах ті­ні­за­ції ту­ри­сти­чно­го бі­зне­су спла­чу­ють ту­ри­сти, стає ПДВ із то­ва­рів і по­слуг, які во­ни спо­жи­ва­ють. Та він по­тра­пляє ви­клю­чно до дер­жав­но­го бю­дже­ту. А ви­тра­ти по­трі­бно ро­би­ти з мі­сце­во­го.

У цих умо­вах ха­о­ти­чний роз­ви­ток ті­ньо­во­го тур­бі­зне­су мо­же ста­но­ви­ти ін­те­рес для мі­сце­вих еліт ли­ше з по­гля­ду уча­сті в ньо­му на пра­вах спів­вла­сно­сті чи отри­ма­н­ня ко­ру­пцій­ної ви­на­го­ро­ди. Це за­ли­шає се­ктор пе­ре­ва­жно на шля­ху «ди­ко­го» роз­ви­тку. Він спи­ра­є­ться на ко­ло­саль­ний не­ре­а­лі­зо­ва­ний ту­ри­сти­чний по­тен­ці­ал як вну­трі­шньо­го, так і в’їзно­го ту­ри­зму. Але во­дно­час су­про­во­джу­є­ться хро­ні­чним не­до­фі­нан­су­ва­н­ням ін­фра­стру­кту­ри та ви­кли­ка­ною цим обме­же­ні­стю ту­ри­сти­чних по­то­ків із кра­їн із ви­ба­гли­вим спо­жи­ва­чем.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.