«Но­ва хо­ло­дна вій­на». Де­сять ро­ків по­то­му

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ -

Де­сять ро­ків то­му я в цей час був у Іта­лії: си­дів бі­ля ба­сей­ну в бу­дин­ку зя­тя й пи­сав книж­ку «Но­ва хо­ло­дна вій­на» ( «The New Cold War»). Кни­га зо­бра­жа­ла крем­лів­ський ре­жим як за­гро­зу і для ро­сі­ян, і для зов­ні­шньо­го сві­ту. Ця ро­бо­та спри­йма­ла­ся не­о­дно­зна­чно. Біль­шість лю­дей ві­ри­ли чи хо­ті­ли ві­ри­ти, що Росія — ка­пі­та­лі­сти­чна де­мо­кра­тія на не­рів­но­му шля­ху до мо­дер­ні­за­ції, а будь-які тру­дно­щі там кон­тро­льо­ва­ні й спри­чи­не­ні рад­ше не­по­ро­зу­мі­н­ня­ми. Че­рез 10 ро­ків я зно­ву бі­ля то­го ж та­ки іта­лій­сько­го ба­сей­ну: па­кую ре­чі, бо за­кін­чив ще одну книж­ку (про те, як ви­со­кі те­хно­ло­гії змі­ню­ють роз­від­ку). «Но­ва хо­ло­дна вій­на» ви­йшла на по­ча­тку 2008-го. Від­то­ді книж­ка бу­ла пе­ре­кла­де­на 20 мо­ва­ми й ви­три­ма­ла пів­де­ся­тка пе­ре­ви­дань. Що я змі­нив би, як­би знав те, що за­раз? Я пе­ред­ба­чив вій­ну в Гру­зії (що не­по­га­но), але оми­нув ува­гою Укра­ї­ну. Мав на­пи­са­ти біль­ше про Крим, про си­ту­а­цію на Дон­ба­сі й смер­тель­но не­без­пе­чну су­міш жа­ді­бно­сті, по­пу­лі­зму й не­ком­пе­тен­тно­сті в дер­жав­но­му жит­ті Укра­ї­ни. Во­на про­то­ру­ва­ла до­ро­гу до влади для ре­жи­му Яну­ко­ви­ча, па­ді­н­ня яко­го ста­ло при­во­дом для Ро­сії розв’яза­ти вій­ну. У ме­не бу­ли пе­си­мі­сти­чні про­гно­зи щодо енер­ге­ти­чної без­пе­ки, і на­то­ді во­ни бу­ли ви­прав­да­ни­ми. Та я міг біль­ше за­ува­жи­ти пер­ші спро­би Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу про­ти­ді­я­ти ро­сій­сько­му бі­зне­су з екс­пор­ту га­зу. Пе­ре­оці­нив зда­тність Ро­сії кон­тро­лю­ва­ти сві­то­ву га­зо­ву ін­ду­стрію.

Ме­не до­сі бен­те­жить на­зва книж­ки. Справ­жня хо­ло­дна вій­на бу­ла ти­та­ні­чною гло­баль­ною бо­роть­бою між ко­му­ні­сти­чним то­та­лі­та­ри­змом і ка­пі­та­лі­сти­чним За­хо­дом. Ни­ні мас­шта­би не ті. Еко­но­мі­ка Ро­сії рів­но­силь­на еко­но­мі­ці шта­ту Ка­лі­фор­нія. Росія ба­га­то до­шку­ляє на ре­гіо­наль­но­му рів­ні, але не є над­дер­жа­вою ра­дян­сько­го зраз­ка.

Я на­ма­гав­ся по­ясни­ти у всту­пі: у но­вій хо­ло­дній вій ні йде­ться не про вій­сько­ве про­ти­сто­я­н­ня, а зде­біль­шо­го про екс­плу­а­та­цію ро­сі­я­на­ми жа­ді­бно­сті й на­їв­но­сті За­хо­ду. Однак тер­мін при­жив­ся по- своєму, ним ча­сто бряз­ко­тять у ко­лон­ках, при­плі­та­ю­чи до цьо­го ме­не.

От як не­що­дав­но у Vanity Fair, де Пі­тер Са­во­днік — фа­хі­вець у спра­вах Ро­сії й аку­ла пе­ра — вві­чли­во роз­кри­ти­ку­вав ме­не й мою книж­ку, на­звав­ши ви­кла­де­ні в ній дум­ки «ро­зум­ни­ми, гли­бо­ки­ми, де­таль­но роз­гля­ну­ти­ми й хи­бни­ми». Моя основ­на ідея, за сло­ва­ми Са­во­дні­ка, не ви­три­ма­ла пе­ре­вір­ки ча­сом.

Де­які за­ки­ди Са­во­дні­ка зов­сім не ви­прав­да­ні. Хтось ужи­ває тер­мін «но­ва хо­ло­дна вій­на» в кон­текс­ті ре­аль­ної, ста­рої. А я цьо­го не ро­блю: пам’ятаю, якою жа­хли­вою во­на бу­ла та якою ці­ною обі­йшла­ся для всіх. Цей тер­мін та­кож не без­дум­не жур­на­ліст­ське клі­ше для ме­не, адже я на­пи­сав про ньо­го ці­лу книж­ку.

Го­лов­на дум­ка Са­во­дні­ка ще з 2008-го, ко­ли в жур­на­лі Time він опу­блі­ку­вав ре­цен­зію на мою книж­ку. То­ді він за­пев­няв, що при­найм­ні на той час від­су­тність у Ро­сії по­лі­ти­чної іден­ти­чно­сті ви­клю­чає но­ву хо­ло­дну вій­ну. У стат­ті для Vanity Fair він про­дов­жує цю дум­ку, ствер­джу­ю­чи: «Ни­ні не­має й мо­ви про ве­ли­кий, гло­баль­ний кон­флікт, у яко­му Росія ви­сту­пить про­ти За­хо­ду, адже Росія — уже не кле­пто­кра­тія, яка вдає із се­бе ко­му­ні­сти­чну уто­пію, а про­сто кле­пто­кра­тія».

Цей ар­гу­мент мав би сенс, як­би ро­сій­ські лі­де­ри справ­ді по­во­ди­ли­ся як зви­чай­ні кле­пто­кра­ти на зра­зок ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та Фі­ліп­пін Фер­ди­нан­да Мар­ко­са. Але ж ні: во­ни не шко­ду­ють гро­шей на до­ро­ге озбро­є­н­ня та мас­шта­бні вій­ни про­ти су­сі­дів. Я зго­ден, що во­ни по­жа­дли­ві та злі, але йде­ться й про щось біль­ше.

А от го­лов­ний ар­гу­мент Са­во­дні­ка та­ки ви­прав­да­ний. Загроза не так у повномасштабному конфлікті з Росією, як у вмінні Крем­ля експлуатувати розкол та інші слабинки За­хо­ду. Вла­сне, про це і йшло­ся в моїй книжці.

ЗАГРОЗА НЕ ТАК У ПОВНОМАСШТАБНОМУ КОНФЛІКТІ З РОСІЄЮ, ЯК У ВМІННІ КРЕМ­ЛЯ ЕКСПЛУАТУВАТИ РОЗКОЛ ТА ІНШІ СЛАБИНКИ ЗА­ХО­ДУ. ПРО ЦЕ І ЙШЛО­СЯ В МОЇЙ КНИЖЦІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.