Су­спіль­ство осві­че­но­го за­га­лу

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ - Ган­на Тре­губ

Мо­гло бу­ти зов­сім іна­кше, зви­чно, ти­хо, сі­ро. Ухва­ли­ли у ВРУ новий За­кон «Про осві­ту», пре­зи­дент під­пи­сав йо­го, ну то й що? Про­те по­дія ця не ли­ши­ла­ся не­по­мі­че­ною і ре­зо­нує як усе­ре­ди­ні кра­ї­ни, так і по­за її ме­жа­ми, се­ред низки су­сі­дів. Мі­ні­стро­ві осві­ти і на­у­ки Лі­лії Г Гри­не­вич до­ве­де­ться зу­стрі­ти­ся на най­ближ­чим ча­сом із мі­ні­стра­ми освіт осві­ти Угор­щи­ни та Ру­му­нії са­ме че­рез щой­но під­пи­са­ний За­кон «Про осві­ту», а Бол­га­рія та Гре­ція ви­сло­ви­ли за­не­по­ко­є­н­ня з при­во­ду до­ку­мен­та, і це щось но­вень­ке на по­лі­ти­чній ма­пі на­шої кра­ї­ни, не над­то зви­клої до то­го, що пи­та­н­ня шкіль­ни­цтва мо­же збу­рю­ва­ти між­на­ро­дні при­стра­сті. Па­ні Гри­не­вич до­ве­де­ться об­сто­ю­ва­ти укра­їн­ське ба­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня дер­жав­ної мо­ви в осві­ті мен­шин, спра­ву дер­жав­ної ва­ги, укра­їн­ський ін­те­рес. До­сі та­кий ви­клик не сто­яв пе­ред жо­дним із її по­пе­ре­дни­ків на мі­ні­стер­ській по­са­ді. Се­па­ра­тизм і мов­не пи­та­н­ня йдуть пліч-о-пліч, і це ду­же до­бре за­свід­чує но­ві­тня істо­рія на­шої дер­жа­ви. Шкіль­ни­цтво укра­їн­ською — ще один не­мі­лі­тар­ний за­сіб обо­ро­ни від цьо­го ли­ха.

Вла­сне, ні­хто не ка­зав, що ре­фор­ми да­ва­ти­му­ться Укра­ї­ні лег­ко (ста­ра си­сте­ма опи­ра­ла­ся но­ва­ці­ям і ро­би­ти­ме це да­лі) й що во­ни не при­зве­дуть до по­яви но­вих, не­зви­чних про­блем, які тре­ба бу­де ви­рі­ши­ти. При­найм­ні цей до­свід є ко­ри­сним для су­ча­сних кер­ма­ни­чів на­шої дер­жа­ви та їхніх на­сту­пни­ків. Ідея на­вча­н­ня про­тя­гом жи­т­тя, зокре­ма здо­бу­т­тя но­во­го пра­кти­чно­го до­сві­ду на тій чи ін­шій по­са­ді в хо­ді ви­рі­ше­н­ня но­вих, не­стан­дар­тних зав­дань, не ро­бить ви­ня­тків ані для по­лі­ти­ків, ані для ре­шти. Для то­го їх і ви­на­ймав на­род — об­сто­ю­ва­ти ін­те­ре­си укра­їн­сько­го су­спіль­ства та дер­жа­ви.

«Той, хто ду­має на рік на­пе­ред, сіє пше­ни­цю. Той, хто ду­має на де­сять ро­ків на­пе­ред, са­дить сад. Ті, хто за­зи­рає на сто­лі­т­тя на­пе­ред, бу­ду­ють уні­вер­си­тет» — та­ке до­во­ди­ло­ся чу­ти не раз. Я тро­хи спро­сти­ла б: бу­ду­ють для по­ча­тку су­ча­сні шко­ли, а да­лі вже уні­вер­си­те­ти й ака­де­мії. Істо­рія по­ту­жних ци­ві­лі­за­цій, зокре­ма і єв­ро­пей­ської, — це роз­по­відь та­кож про те, яким чи­ном пов’яза­ні між со­бою під­три­ма­н­ня ста­біль­но­го існу­ва­н­ня та роз­ви­тку дер­жа­ви, за­галь­не бла­го, по­лі­ти­чний лад і ми­сте­цтво прав­лі­н­ня. У нас мо­дно ни­ні ні сі­ло ні впа­ло в кон­текс­ті про­ти­сто­я­н­ня зга­ду­ва­ти про ім­пе­рію Чи­нґі­сха­на, на­ва­лу йо­го ар­мії. Ки­тай ви­сто­яв пе­ред мон­голь­ською екс­пан­сі­єю не си­лою вла­сної зброї, а си­лою вла­сної куль­ту­ри, осві­ти та на­у­ки зав­дя­ки ме­ха­ні­зму їх пе­ре­да­ва­н­ня рі­зним ге­не­ра­ці­ям су­спіль­ства, зав­дя­ки тво­рен­ню їхньої іден­ти­чно­сті не мон­голь­ською, а ки­тай­ською. Ко­ло­ні­за­то­ри при­бор­ку­ва­ли під­ко­ре­ні на­ро­ди сво­ї­ми мо­ва­ми та шкіль­ни­цтвом, вши­ва­ли їх у свою кар­ти­ну сві­ту, аси­мі­лю­ва­ли. Бо­роть­ба за ві­днов­ле­н­ня не­за­ле­жно­сті вклю­ча­ла в се­бе й бо­роть­бу за на­ціо­наль­не шкіль­ни­цтво, й істо­рія Укра­ї­ни є під­твер­дже­н­ням цьо­го.

Осві­та — ца­ри­на со­ці­аль­ної ін­же­не­рії, яка має ве­ле­тен­ську си­лу, а шко­ла — пер­ший про­то­тип шир­шо­го су­спіль­ства, у яко­му ди­ти­ні до­ве­де­ться жи­ти в май­бу­тньо­му. Ду­маю, із цьо­го вар­то бу­ло б по­чи­на­ти. Згур­то­ва­на спіль­но­та твор­чих лю­дей, від­по­від­аль­них гро­ма­дян, здо­ро­вих, актив­них і під­при­єм­ли­вих, тих, ко­го по­кли­ка­на го­ту­ва­ти но­ва се­ре­дня шко­ла Укра­ї­ни, не сфор­му­є­ться без зу­силь ни­ні до­ро­слих. Не­об­хі­дно змі­ни­ти став­ле­н­ня до те­пе­рі­шніх шко­ля­рів — від най­мо­лод­ших до юна­цтва, що не­за­ба­ром всту­па­ти­ме до ви­шів. Яро­слав Пе­лі­кан, про­фе­сор-еме­рит Єль­сько­го уні­вер­си­те­ту, пи­сав, що де­мо­кра­тія по­чи­на­є­ться в уні­вер­си­тет­ських ау­ди­то­рі­ях. По­спе­ре­ча­ю­ся з ним: ні, де­мо­кра­тія по­чи­на­є­ться в шкіль­но­му кла­сі, за пар­тою. Бо мо­ва про мо­дель за­про­по­но­ва­ної ін­ди­ві­ду­аль­ної та ко­ле­ктив­ної по­ве­дін­ки, про пра­кти­чні ре­чі. Са­ме в шко­лі за­кла­да­є­ться сві­то­гляд лю­ди­ни, фор­му­ю­ться її осо­би­стість, гро­ма­дян­ська по­зи­ція, а вже пі­сля цьо­го всьо­го й про­фе­сій­ні яко­сті. Нав­чи­ти­ся дис­ку­ту­ва­ти, ви­слов­лю­ва­ти вла­сну дум­ку, пра­цю­ва­ти в гру­пах, кри­ти­чно ми­сли­ти, не бо­я­ти­ся по­ми­лок чи ста­ти ма­ши-

ною для ме­ха­ні­чно­го, не­кри­ти­чно­го за­пам’ято­ву­ва­н­ня цифр і фа­ктів — для шко­ля­ра все за­ле­жить від то­го, чо­го від ньо­го очі­ку­ють у шко­лі, а для шко­ли — від за­пи­тів кра­ї­ни. Ну не зда­тна фле­шка в люд­ській по­до­бі ство­ри­ти но­ві те­хно­ло­гії чи до­мог­ти­ся су­спіль­но­го про­гре­су, а від не­са­мо­стій­ної, за­ля­ка­ної й за­тю­ка­ної мо­ло­дої лю­ди­ни, яка знає, що всім дов­ко­ла чха­ти на те, що во­на від­чу­ває, не вар­то очі­ку­ва­ти смі­ли­вої, вдум­ли­вої, від­по­від­аль­ної гро­ма­дян­ської по­зи­ції чи про­сто лю­дя­но­сті.

За­галь­ний рі­вень гру­пи ви­зна­ча­є­ться за по­ка­зни­ка­ми най­слаб­шо­го її чле­на. Са­ме то­му нам вар­то пра­гну­ти до су­спіль­ства осві­че­но­го за­га­лу. На ґрун­ті не­ві­гла­ства й не­осві­че­но­сті не зро­сте про­ша­рок укра­їн­ської ін­те­ле­кту­аль­но-по­лі­ти­чної елі­ти, на по­яву якої так дов­го че­кає Укра­ї­на. Укра­їн­ські Джо­ни Мак­кей­ни, Йо­шки Фі­ше­ри, Ма­дле­ни Ол­брайт і Са­ман­ти Па­вер — це пи­та­н­ня до­во­лі близь­ко­го май­бу­тньо­го, яке са­ме за та­кою елі­тою, а не за олі­гар­ха­ми чи ви­хід­ця­ми з ра­дян­сько­го ком­со­мо­лу. Ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про осві­ту» — ще один крок у цьо­му на­прям­ку. Так са­мо як і на фрон­ті про­ти ро­сій­ської агре­сії, по­трі­бно бо­ро­ти­ся за те, щоб вті­ле­н­ня йо­го но­ва­цій від­бу­ва­ло­ся, по­при всі змі­ни облич у вла­дних крі­слах.

СЕ­ПА­РА­ТИЗМ І МОВ­НЕ ПИ­ТА­Н­НЯ ЙДУТЬ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ, І ЦЕ ДУ­ЖЕ ДО­БРЕ ЗА­СВІД­ЧУЄ НО­ВІ­ТНЯ ІСТО­РІЯ НА­ШОЇ ДЕР­ЖА­ВИ. ШКІЛЬ­НИ­ЦТВО УКРА­ЇН­СЬКОЮ — ЩЕ ОДИН НЕ­МІ­ЛІ­ТАР­НИЙ ЗА­СІБ ОБО­РО­НИ ВІД ЦЬО­ГО ЛИ­ХА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.