Ґер­нот Ер­лер:

«Для Ні­меч­чи­ни без­за­пе­ре­чним є той факт, що без ви­ко­на­н­ня всіх пун­ктів Мін­ська не мо­же бу­ти пов­но­го при­пи­не­н­ня сан­кцій»

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ - Ган­на Тре­губ Оль­га Во­ро­жбит

Ти­ждень обго­во­рив з упов­но­ва­же­ним уря­ду ФРН із пи­тань спів­пра­ці з Ро­сі­єю, Цен­траль­ною Азі­єю та кра­ї­на­ми Схі­дно­го пар­тнер­ства укра­їн­сько-ні­ме­цьке спів­ро­бі­тни­цтво та без­пе­ку в ре­гіо­ні.

Роз­по­чав­ся ні­ме­цько-укра­їн­ський рік мов, ця по­дія має бу­ти ве­ли­ким успі­хом для ні­ме­цької м’якої си­ли в Укра­ї­ні. Як би ви оці­ни­ли ні­ме­цьку м’яку си­лу в кра­ї­нах Схі­дної Єв­ро­пи, зокре­ма Укра­ї­ні, Поль­щі, а та­кож Ро­сії? — Тер­мін «м’яка си­ла» є тро­хи про­блем­ним у цьо­му кон­текс­ті, оскіль­ки він ме­ні схо­жий на по­лі­ти­ку впли­ву. Ко­ли ж ми го­во­ри­мо про куль­тур­ну по­лі­ти­ку й ор­га­ні­зо­ву­є­мо рік мов, то не ма­є­мо цьо­го на ме­ті. На­справ­ді йде­ться про те, щоб, зокре­ма, мо­лодь зав­дя­ки знан­ню мов ді­ста­ла кра­щі шан­си на­ла­го­ди­ти кон­та­кти із За­хі­дною Єв­ро­пою, їха­ла ту­ди на­вча­ти­ся, отри­му­ва­ла сти­пен­дії, але, зви­чай­но, і кра­ще ро­зумі­ла ні­ме­цьку по­лі­ти­ку.

Ви упов­но­ва­же­ний уря­ду Ні­меч­чи­ни з пи­тань спів­пра­ці з Ро­сі­єю, Цен­траль­ною Азі­єю та кра­ї­на­ми Схі­дно­го пар­тнер­ства, а в ме­діа вас ча­сто на­зи­ва­ють ко­ор­ди­на­то­ром що­до Ро­сії, то­му ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: чи має ні­ме­цький уряд укра­їн­ську по­лі­ти­ку? Якщо во­на є, то які пун­кти вклю­чає? — Пе­ре­д­усім му­шу ще раз по­ясни­ти, що ко­ли го­во­ри­ти про мою ро­бо­ту, то на­справ­ді йде­ться про спів­пра­цю в ме­жах гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Тоб­то я за­йма­ю­ся по­лі­ти­кою не на рів­ні мі­ні­стрів чи пре­зи­ден­тів, а са­ме на рів­ні гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Се­ред мо­їх зав­дань ор­га­ні­за­ція ре­гу­ляр­них кон­фе­рен­цій для ні­ме­цьких не­уря­до­вих стру­ктур, які за­йма­ю­ться укра­їн­ськи­ми пи­та­н­ня­ми чи спів­пра­цю­ють із ва­шою кра­ї­ною. На них при­їжджає близь­ко 500 лю­дей з усі­єї Ні­меч­чи­ни. Та­ких ор­га­ні­за­цій у мо­їй кра­ї­ні ба­га­то. Цю са­му ро­бо­ту я ви­ко­ную і в кон­текс­ті Ро­сії. Що­до укра­їн­ської по­лі­ти­ки, то Ні­меч­чи­на зо­се­ре­джу­є­ться на під­трим­ці ре­форм у ва­шій кра­ї­ні. Ми до­по­ма­га­є­мо Укра­ї­ні на рів­ні ЄС та Між­на­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду, ма­є­мо і дво­сто­рон­ні про­гра­ми. У 2016 ро­ці в ме­жах одні­єї з та­ких про­грам Укра­ї­ні ви­ді­ли­ли €110 млн. У 2017-му до­сту­пно €80 млн. Крім то­го, у 2015-му бу­ло на­да­но для ко­ри­сту­ва­н­ня €500 млн кре­ди­тних ко­штів. Ци­ми за­хо­да­ми ми пра­гне­мо пе­ре­д­усім спри­я­ти та­ким на­пря­мам укра­їн­ської по­лі­ти­ки, як good governance, де­цен­тра­лі­за­ція, енер­ге­ти­чна без­пе­ка й ста­ла еко­но­мі­ка. Однак за­галь­на ме­та по­ля­гає в під­три­ман­ні не­за­ле­жно­сті та су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни.

Крім то­го, в Укра­ї­ні діє по­над 1 тис. ні­ме­цьких ком­па­ній. У жов­тні 2016-го від­кри­ла­ся Ні­ме­цько-укра­їн­ська тор­го­вель­на па­ла­та. То­рі­шні по­кра­ще­н­ня є по­зи­тив­ни­ми для на­шої еко­но­мі­ки. У 2016-му ні­ме­цький екс­порт до Укра­ї­ни зріс на 17%. Ми ко­му­ні­ку­є­мо з на­ши­ми під­при­єм­ця­ми, що пра­цю­ють в Укра­ї­ні, і во­ни по­зи­тив­но оці­ню­ють своє май­бу­тнє тут. Ні­меч­чи­на та­кож на тре­тьо­му мі­сці се­ред кра­їн із най­біль­шим рів­нем пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій в Укра­ї­ну (€5,6 млрд). Та­ким чи­ном на­ма­га­є­мо­ся спри­я­ти роз­ви­тку ва­шої дер­жа­ви. Свій вне­сок ту­ди ро­блять і ні­ме­цькі під­при­єм­ці.

Та­кож Ні­меч­чи­на со­лі­дар­на з Укра­ї­ною в куль­ту­рі та осві­ті. У на­шій кра­ї­ні на­вча­є­ться 9 тис. укра­їн­ських сту­ден­тів, 1,5 тис. сти­пен­дій на­да­ла ні­ме­цька сто­ро­на. У нас є 160 пар­тнер­ських від­но­син між уні­вер­си­те­та­ми двох кра­їн, 40 пар­тнерств на рів­ні міст.

Як у ні­ме­цько­му уря­ді зі­став­ля­ють свої по­лі­ти­чні та еко­но­мі­чні ін­те­ре­си в Укра­ї­ні та Ро­сії? — Зві­сно ж, ми під­три­му­є­мо від­но­си­ни з Ро­сі­єю. Це ве­ли­че­зна кра­ї­на. Най­ви­щий рі­вень то­ва­ро­об­мі­ну між Ні­меч­чи­ною та РФ за­фі­ксу­ва­ли у 2013-му — €80 млн. Із по­ча­тком кон­флі­кту в Укра­ї­ні (ане­ксія Кри­му та під­трим­ка Ро­сі­єю се­па­ра­ти­стів на Схо­ді кра­ї­ни) з’яви­ло­ся ро­зу­мі­н­ня прі­о­ри­те­тно­сті по­лі­ти­ки в еко­но­мі­ці. Ні­ме­цька еко­но­мі­ка му­си­ла прийня­ти той факт, що че­рез сан­кції то­ва­ро­об­мін із Ро­сі­єю змен­шив­ся вдві­чі. Сьо­го­дні в нас ли­ше по­ло­ви­на тих €80 млн. Маю ска­за­ти, що це пов’яза­но не тіль­ки із сан­кці­я­ми, а й із ро­сій­ськи­ми еко­но­мі­чни­ми про­бле­ма­ми. Нам, по­лі­ти­кам, до­во­ди­ться сти­ка­ти­ся з ін­те­ре­са­ми під­при­єм­ців, які пра­цю­ють із Ро­сі­єю. Утім, еко­но­мі­ка прийня­ла той факт, що ви­рі­шаль­не сло­во за по­лі­ти­кою.

Не­що­дав­но мі­ністр за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни Зі­ґмар Ґа­брі­ель за­явив про мо­жли­вість «відв’яза­н­ня» сан­кцій про­ти Ро­сії від ви­ко­на­н­ня мін­ських угод. Які ва­же­лі впли­ву на неї ви ба­чи­те в та­ко­му ра­зі? — З лю­то­го 2015-го, тоб­то вже про­тя­гом двох із по­ло­ви­ною ро­ків, ді­ють мін­ські уго­ди. До­ку­мент скла­да­є­ться з 13 пун­ктів, які оби­дві сто­ро­ни зо­бов’язу­ю­ться ви­ко­ну­ва­ти. Але пер­ший пункт — при­пи­не­н­ня во­гню — до­сі не ви­ко­на­но, що

зму­шує нас шу­ка­ти но­ві мо­жли­во­сті вста­но­ви­ти вре­шті цей ре­жим. Бо що­ра­зу, до­мов­ля­ю­чись про пе­ре­мир’я на Новий рік чи з по­ча­тку на­вчаль­но­го ро­ку, йо­го не до­три­му­ють, і на­сту­пно­го дня є жер­тви з обох сто­рін.

Сло­ва Зі­ґма­ра Ґа­брі­е­ля бу­ли ре­а­кці­єю на іні­ці­а­ти­ву Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на від 5 ве­ре­сня за­про­си­ти «бла­ки­тні шо­ло­ми» ООН для за­без­пе­че­н­ня пе­ре­мир’я. Ґа­брі­ель за­явив, що ми му­си­мо по­зи­тив­но та кон­стру­ктив­но роз­гля­ну­ти цю про­по­зи­цію. Він та­кож по­хва­лив укра­їн­ську сто­ро­ну за її го­тов­ність до пе­ре­го­во­рів. Але за­зна­чив, що най­ва­жли­ві­шим для нас є пе­ре­мир’я в кон­текс­ті ви­ве­де­н­ня важ­кої зброї.

Зви­чай­но, осно­вою пе­ре­го­во­рів залишаються мін­ські уго­ди. Але ко­ли є ще одна мо­жли­вість на­да­ти ди­на­мі­ки цьо­му про­це­со­ві, то її тре­ба оці­ню­ва­ти так са­мо по­зи­тив­но, як і до­три­ма­н­ня мін­ських угод. Для Ні­меч­чи­ни без­за­пе­ре­чним є той факт, що без ви­ко­на­н­ня всіх пун­ктів Мін­ська не мо­же бу­ти пов­но­го при­пи­не­н­ня сан­кцій. Це та­кож єв­ро­пей­ська по­зи­ція.

Вій­на на Схо­ді Укра­ї­ни три­ває вже три ро­ки, і за цей час пе­ред Єв­ро­пою та сві­том по­ста­ло чи­ма­ло но­вих ви­кли­ків. Ча­сом зда­є­ться, що про неї зов­сім за­бу­ли за її ме­жа­ми. Чи від­чу­ва­є­те ви цей фа­ктор у сво­їй ро­бо­ті? — У жо­дно­му ра­зі не мо­жна го­во­ри­ти про те, що про вій­ну на Схо­ді Укра­ї­ни за­бу­ли. Акту­аль­ність по­дій по­стій­но змі­ню­є­ться. Вій­на в Си­рії, яка за­бра­ла жи­т­тя вже 400 тис. лю­дей, до­сі три­ває і є те­мою за­го­лов­ків. По­ві­дом­ле­н­ня про тро­пі­чний шторм на узбе­реж­жі Фло­ри­ди, зві­сно ж, ви­ті­сня­ють та­ку дов­го­стро­ко­ву те­му, як кон­флікт в Укра­ї­ні. Однак я не мо­жу ска­за­ти схо­же про по­лі­ти­чний рі­вень. Ні­меч­чи­на є актив­ною в ме­жах «нор­манд­сько­го фор­ма­ту». Ми ма­є­мо по­стій­ні кон­та­кти на рів­ні мі­ні­стрів за­кор­дон­них справ і глав дер­жав та уря­дів. Моя кра­ї­на в жо­дно­му ра­зі не змен­шує сво­єї уча­сті в цих про­це­сах не­за­ле­жно від то­го, пи­шуть про це га­зе­ти чи ні.

Пі­сля за­яви го­ло­ви Віль­ної де­мо­кра­ти­чної пар­тії Ні­меч­чи­ни що­до «дов­го­три­ва­ло-тим­ча­со­во­го» ста­ту­су Кри­му ви в одно­му з ін­терв’ю по­го­ди­ли­ся, що пи­та­н­ня пів­остро­ва вар­то по­ру­шу­ва­ти пі­сля вре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції на Дон­ба­сі. Однак чи не пе­ре­тво­рить це Крим на за­бу­ту про­бле­му? — Ні. Є кон­кре­тна ре­а­кція на це за­хі­дно­го сві­ту у ви­гля­ді спе­ці­аль­них сан­кцій, які пов’яза­ні з Кри­мом і які ні в ко­го не ви­кли­ка­ють сум­ні­вів. Але та­кож сто­їть пи­та­н­ня прі­о­ри­те­тно­сті. Для між­на­ро­дної по­лі­ти­ки прі­о­ри­те­том сьо­го­дні є при­пи­ни­ти що­ден­ні смер­ті на Дон­ба­сі. Тоб­то зна­йти по­лі­ти­чне рі­ше­н­ня на осно­ві мін­ських угод.

НАМ, ПО­ЛІ­ТИ­КАМ, ДО­ВО­ДИ­ТЬСЯ СТИ­КА­ТИ­СЯ З ІН­ТЕ­РЕ­СА­МИ ПІД­ПРИ­ЄМ­ЦІВ, ЯКІ ПРА­ЦЮ­ЮТЬ ІЗ РО­СІ­ЄЮ. УТІМ, ЕКО­НО­МІ­КА ПРИЙНЯ­ЛА ТОЙ ФАКТ, ЩО ВИ­РІ­ШАЛЬ­НЕ СЛО­ВО ЗА ПО­ЛІ­ТИ­КОЮ

Спіл­ку­ва­ли­ся та

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.