Про­сві­тни­цтво он­лайн

Як во­лон­тер­ські іні­ці­а­ти­ви зда­тні змі­ни­ти за­галь­ний рі­вень осві­че­но­сті су­спіль­ства

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Де­нис Ка­зан­ський

Як во­лон­тер­ські іні­ці­а­ти­ви зда­тні змі­ни­ти за­галь­ний рі­вень осві­че­но­сті су­спіль­ства

Низь­кий рі­вень осві­че­но­сті в Укра­ї­ні вже дав­но ви­зна­ний одні­єю з основ­них про­блем, що сто­ять на шля­ху роз­ви­тку кра­ї­ни. У дер­жа­ві скла­ла­ся па­ра­до­ксаль­на си­ту­а­ція. На пер­ший по­гляд, ви­ща осві­та на­чеб­то де­ше­ва й до­сту­пна. За да­ни­ми ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень Ел­ли Лі­ба­но­вої, в Укра­ї­ні її ма­ють 76% на­се­ле­н­ня, за цим по­ка­зни­ком ми пе­ре­бу­ва­є­мо на 10-му мі­сці у сві­ті. І во­дно­час якість осві­ти ли­ша­є­ться над­зви­чай­но низь­кою. У ви­шах про­цві­тає ко­ру­пція, на­вчаль­ні про­гра­ми за­ста­рі­ли, ба­га­то на­рі­кань ви­кли­кає про­фе­сіо­на­лізм са­мих ви­кла­да­чів.

Зов­сім іна­кше ба­чи­ться ци­фра 76%, якщо зі­ста­ви­ти її з час­ткою укра­їн­ців, які зна­ють ан­глій­ську мо­ву й мо­жуть нею віль­но спіл­ку­ва­ти­ся. За ре­зуль­та­та­ми он­лайн-до­слі­дже­н­ня TNS, ли­ше 18% на­ших гро­ма­дян во­ло­діє ан­глій­ською на ви­що­му за се­ре­дній рів­ні. Для по­рів­ня­н­ня: у Да­нії, Шве­ції, Ні­дер­лан­дах віль­но го­во­рить нею близь­ко 70% на­се­ле­н­ня. Згі­дно зі що­рі­чним рей­тин­гом рів­ня во­ло­ді­н­ня ан­глій­ською мо­вою English Proficiency Index Укра­ї­на по­сі­дає 41-ше мі­сце із 72 кра­їн, а рі­вень во­ло­ді­н­ня ви­зна­ча­є­ться як низь­кий.

Зро­зумі­ло, що са­ме ци­фра 18%, а не 76% то­чні­ше від­обра­жає час­тку справ­ді осві­че­них укра­їн­ців, адже без зна­н­ня ан­глій­ської отри­ма­ти нор­маль­ний ди­плом у су­ча­сно­му сві­ті не­мо­жли­во.

Чим для Укра­ї­ни обер­та­є­ться та­кий низь­кий рі­вень яко­сті здо­бу­тих на­се­ле­н­ням знань, зро­зу­мі­ти не­скла­дно. Ре­зуль­та­ти цих при­крих процесів ми ре­гу­ляр­но ба­чи­мо під час ви­бо­рів. Реальність сум­на: міль­йо­ни на­ших спів­ві­тчи­зни­ків ві­рять, що за­ко­ни еко­но­мі­ки мо­жна ска­су­ва­ти, і від­да­ють го­ло­си за не­здій­снен­ні про­гра­ми та обі­цян­ки. І до­бре б, як­би від не­ві­гла­ства окре­мих гро­ма­дян стра­жда­ли ли­ше ці не­осві­че­ні гро­ма­дя­ни. Але ж за­ру­чни­ком за­галь­но­го низь­ко­го рів­ня осві­ти укра­їн­ців стає вся кра­ї­на. Най­яскра­ві­ший при­клад ка­та­стро­фі­чних на­слід­ків не­ві­гла­ства — по­дії 2014 ро­ку на Дон­ба­сі. Ти­ся­чі лю­дей, не ма­ю­чи еле­мен­тар­них уяв­лень про по­лі­ти­ку, еко­но­мі­ку та між­на­ро­дне пра­во, пе­ре­тво­ри­ли по­ту­жний про­ми­сло­вий ре­гіон на роз­оре­ну не­ви­зна­ну те­ри­то­рію без май­бу­тньо­го й те­пер са­мі не мо­жуть тол­ком по­ясни­ти, за­ра­ди чо­го це бу­ло зро­бле­но. Ке­рів­ни­цтво дер­жа­ви пла­чев­ну си­ту­а­цію в га­лу­зі осві­ти ні­би й ро­зу­міє, але змі­ни­ти си­ту­а­цію швид­ко не мо­же че­рез ві­чну про­бле­му — брак ко­штів. Екс-мі­ністр осві­ти Укра­ї­ни Сер­гій Квіт ще два ро­ки то­му за­яв­ляв, що Укра­ї­ні по­трі­бно змен­шу­ва­ти кіль­кість ви­шів і під­ви­щу­ва­ти якість по­слуг, які во­ни на­да­ють. Однак про­ри­ву в цій спра­ві по­ки що не спо­сте­рі­га­є­ться. Мо­жли­во, кро­ком упе­ред ста­не но­вий за­кон про шкіль­ну осві­ту. У цих умо­вах на до­по­мо­гу дер­жа­ві, як ча­сто бу­ває в Укра­ї­ні, при­йшли во­лон­те­ри та не­уря­до­ві ор­га­ні­за­ції. Остан­нім ча­сом у нас ста­ли по­пу­ляр­ни­ми кіль­ка при­ва­тних іні­ці­а­тив зни­зу, які спря­мо­ва­ні на те, щоб зро­би­ти про­цес отри­ма­н­ня знань лег­ким і до­сту­пним для всіх охо­чих. Одна з най­ві­до­мі­ших — без­пла­тні он­лайн-кур­си Prometheus. Про­ект за­по­ча­тко­ва­ний близь­ко трьох ро­ків то­му й, за сло­ва­ми одно­го із за­снов­ни­ків Іва­на При­ма­чен­ка, зі­брав за цей час по­над 120 тис. за­ре­є­стро­ва­них слу­ха­чів. По­пу­ляр­ність сво­їх он­лайн-кур­сів сам При­ма­чен­ко по­яснює так: «По-пер­ше, це брак які­сної осві­ти, осо­бли­во якщо по­рів­ню­ва­ти із За­хо­дом, де во­на зна­чно по­ши­ре­ні­ша. По-дру­ге, си­ту­а­ція, ко­ли гро­ші для лю­дей ще кри­ти­чні­ші, ніж на За­хо­ді. І по-тре­тє, ду­маю, що в укра­їн­сько­му су­спіль­стві є ро­зу­мі­н­ня кри­зи в освіті й не­має пі­є­те­ту, кон­се­рва­тив­но­го за­хо­пле­н­ня тра­ди­цій­ною осві­тньою си­сте­мою. Лю­ди ро­зу­мі­ють, що тра­ди­цій­на си­сте­ма про­гни­ла, і го­то­ві до ін­но­ва­цій, зокре­ма те­хно­ло­гі­чних. Во­ни на­ба­га­то лег­ше спри­йма­ють рі­зно­ма­ні­тні но­ва­ції на кшталт ма­со­вих он­лайн-кур­сів». Сам При­ма­чен­ко ро­дом із Дон­ба­су. За йо­го сло­ва­ми, не­зва­жа­ю­чи на те що май­же весь ма­те­рі­ал на Prometheus ви­кла­да­є­ться укра­їн­ською мо­вою, ре­сурс має ба­га­то за­ре­є­стро­ва­них ко­ри­сту­ва­чів з ОРДІЛО. За­га­лом сайт від­ві­дує при­бли­зно одна­ко­ва кіль­кість ко­ри­сту­ва­чів із ро­сій­сько- та укра­їн­сько­мов­них обла­стей. При­ма­чен­ко роз­по­від­ає, що за­сну­вав Prometheus на вла­сні за­оща­дже­н­ня. При цьо­му на за­пуск про­е­кту ви­тра­тив ли­ше кіль­ка ти­сяч до­ла­рів. По­ки що ре­сурс не дає при­бу­тку, але в май­бу­тньо­му йо­го твор­ці роз­ра­хо­ву­ють на мо­не­ти­за­цію. «На­ша ме­та — пе­ре­ве­сти ви­щу шко­лу кра­ї­ни на змі­ша­ну фор­му на­вча­н­ня. Але для то­го, щоб шко­ли та уні­вер­си­те­ти змо­гли за­про­ва­джу­ва­ти на­ші кур­си, до­ступ до них, оче­ви­дно, має бу­ти без­пла­тним, іна­кше во­ни не змо­жуть їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти. Від­по­від­но ми

не мо­же­мо за­кри­ва­ти кур­си, як це ро­бить, на­при­клад, Coursera. То­му до­ступ бу­де без­пла­тним. Зви­чай­но, по­трі­бні дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня. Ми ду­ма­є­мо над рі­зно­ма­ні­тни­ми фор­ма­ми мо­не­ти­за­ції, але во­ни бу­дуть та­ки­ми, що не за­кри­ва­ти­муть до­сту­пу до вже на­яв­них без­пла­тних ре­сур­сів, а на­да­ва­ти­муть якісь до­да­тко­ві по­слу­ги. Зав­дя­ки їм на­ма­га­ти­ме­мо­ся мо­не­ти­зу­ва­ти про­ект, — ка­же за­снов­ник Prometheus.

Се­ред най­по­пу­ляр­ні­ших і най­ко­ри­сні­ших, які вар­то бу­ло б про­слу­ха­ти всім, При­ма­чен­ко на­зи­ває курс під­при­єм­ни­цтва від Оле­ксія Ге­ра­щен­ка з Ки­є­во-мо­ги­лян­ської бі­знес-шко­ли, курс «На­у­ка що­ден­но­го ми­сле­н­ня» від Уні­вер­си­те­ту Квін­слен­да, а та­кож курс «Еко­но­мі­ка для всіх». Остан­ній При­ма­чен­ко на­зи­ває «ще­пле­н­ням від по­пу­лі­зму». Ав­тор ці­єї стат­ті озна­йо­мив­ся з остан­ні­ми дво­ма кур­са­ми й під­твер­джує, що ні­чо­го по­ді­бно­го в уні­вер­си­те­ті, який він за­кін­чив, на жаль, ні­ко­ли не ви­кла­да­ли...

Ін­ший ві­до­мий про­ект, що та­кож з’явив­ся в Укра­ї­ні вже пі­сля Май­да­ну, — іні­ці­а­ти­ва Go Global, спря­мо­ва­на на по­пу­ля­ри­за­цію ви­вче­н­ня іно­зем­них мов в Укра­ї­ні. Одним із за­снов­ни­ків є на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни Му­ста­фа Найєм. У 2016–2017 ро­ках акти­ві­сти за­про­шу­ва­ли до Укра­ї­ни во­лон­те­рів з ін­ших кра­їн, які до­по­ма­га­ли на­шим ді­тям вчи­ти іно­зем­ні мо­ви, а та­кож про­во­ди­ли спе­ці­аль­ні кур­си для пра­ців­ни­ків сфе­ри по­слуг і держ­слу­жбов­ців.

За сло­ва­ми ор­га­ні­за­то­рів Go Global, до по­пу­ля­ри­за­ції мов їх під­штов­хнув низь­кий рі­вень їх зна­н­ня по­між укра­їн­ців. «У 2016-му та 2017-му бу­ло вті­ле­но в жи­т­тя най­біль­ший в Укра­ї­ні во­лон­тер­ський осві­тній про­ект Gocamp. Це при­шкіль­ні мов­ні та­бо­ри, де з ді­тьми пра­цю­ють іно­зем­ці. У фор­ма­ті ін­те­р­акти­ву во­ни на­вча­ють шко­ля­рів іно­зем­ни­ми мо­ва­ми (ан­глій­ською, ні­ме­цькою та фран­цузь­кою), як бу­ти лі­де­ра­ми, як ми­сли­ти кри­ти­чно та як бу­ти сві­до­ми­ми гро­ма­дя­на­ми. Про­тя­гом двох ро­ків за про­гра­ма­ми Gocamp про­йшли на­вча­н­ня 69,6 тис. ді­тей з усіх ре­гіо­нів кра­ї­ни, 750 учи­те­лів про­йшли тре­нін­ги, Укра­ї­ну від­ві­да­ло 487 во­лон­те­рів», — роз­по­вів Му­ста­фа Найєм.

За йо­го сло­ва­ми, 1,4 тис. держ­слу­жбов­ців то­рік ви­вча­ли ан­глій­ську в ме­жах про­гра­ми Global Government. А про­гра­ма Movie in original до­по­мо­гла про­ве­сти в рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни по­над 400 кі­но­се­ан­сів іно­зем­ни­ми мо­ва­ми. При цьо­му дер­жа­ва теж не ли­ши­ла­ся осто­ронь і ті­єю чи ін­шою мі­рою спри­я­ла іні­ці­а­ти­ві Go Global. Про­ект під­три­ма­ли Адмі­ні­стра­ція пре­зи­ден­та, Мі­ні­стер­ство осві­ти і на­у­ки та Мі­ні­стер­ство за­кор­дон­них справ.

Досвід остан­ніх ро­ків до­вів, що іні­ці­а­ти­ви зни­зу ча­сто є ефе­ктив­ні­ши­ми, ніж ро­бо­та дер­жав­них ор­га­нів. У пам’яті ще сві­жі спо­га­ди про вне­сок во­лон­те­рів у по­си­ле­н­ня боє­зда­тно­сті укра­їн­ської ар­мії в 2014–2015-му. На жаль, в ін­ших сфе­рах ана­ло­гі­чний гро­ма­дян­ських по­двиг по­ки що здій­сни­ти не вда­ло­ся.

По­ява в Укра­ї­ні но­вих осві­тніх іні­ці­а­тив все­ляє на­дію, що си­ту­а­цію вдасться пе­ре­ло­ми­ти й у цій ца­ри­ні. Та­ке со­бі хо­ді­н­ня в на­род. У на­ші дні те­хні­чний про­грес істо­тно спро­стив це хо­ді­н­ня й дає змо­гу зро­би­ти йо­го вір­ту­аль­ним. За­ли­ши­ло­ся тіль­ки ма­кси­маль­но ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та­кі мо­жли­во­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.