Так чи інак

Не­чи­стим на ру­ку іно­зем­цям бу­де важ­че збе­рег­ти свої лон­дон­ські осо­бня­ки й спор­тив­ні ав­то­мо­бі­лі

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Як Бри­та­нія кон­тро­лю­ва­ти­ме при­дба­н­ня іно­зем­ця­ми елі­тної не­ру­хо­мо­сті

Для успі­шних ша­хра­їв і ко­рум­по­ва­них іно­зем­них чи­нов­ни­ків Бри­та­нія дав­но ста­ла по­пу­ляр­ним мі­сцем збе­рі­га­н­ня гро­шей сум­нів­но­го по­хо­дже­н­ня. Вкла­сти кіль­ка міль­йо­нів фун­тів стер­лін­гів у бу­ди­нок у при­стой­но­му лон­дон­сько­му ра­йо­ні — за­кон­ний спо­сіб за­хо­ва­ти кра­де­ні ко­шти. Але Бри­та­нія сер­йо­зно бе­ре­ться за та­кі трю­ки. Уряд спо­ді­ва­є­ться, що «ор­де­ри на ба­гат­ство нев­ста­нов­ле­но­го по­хо­дже­н­ня» — по­ло­же­н­ня за­ко­ну про кри­мі­наль­ні фі­нан­си 2017 ро­ку, який на­брав чин­но­сті 30 ве­ре­сня, — по­лег­шать кон­фі­ска­цію на­гра­бо­ва­но­го не­че­сни­ми бю­ро­кра­та­ми й ша­хра­я­ми.

За оцін­кою На­ціо­наль­ної аген­ції з бо­роть­би зі зло­чин­ні­стю, що­ро­ку в Бри­та­нії від­ми­ва­є­ться до £90 млрд ($120 млрд), і це ще, оче­ви­дно, за­ни­же­ні ци­фри. Ста­тус сто­ли­ці, сві­то­во­го фі­нан­со­во­го цен­тру та ба­га­то­го ко­смо­по­лі­ти­чно­го мі­ста, де на за­мо­жних іно­зем­ців не звер­та­ють ве­ли­кої ува­ги, ро­бить Лон­дон при­ва­бли­вим. Осо­бли­во до­бре хо­ва­ти­ся на рин­ку не­ру­хо­мо­сті, який пе­ре­жи­ває справ­жній бум. У бе­ре­зні ан­ти­ко­ру­пцій­на ор­га­ні­за­ція Transparency International ви­яви­ла не­ру­хо­мо­сті на £ 4,2 млрд, як вва­жа­є­ться, при­дба­ної по­лі­ти­ка­ми та дер­жав­ни­ми слу­жбов­ця­ми за гро­ші пі­до­зрі­ло­го по­хо­дже­н­ня.

Кон­фі­ска­ція май­на за­кор­дон­них ша­хра­їв ви­яви­ла­ся спра­вою не­лег­кою. Осо­бняк у Гемп­сте­ді вар­ті­стю £9 млн, яким во­ло­дів син по­кій­но­го лі­вій­сько­го ди­кта­то­ра Му­ам­ма­ра Кад­да­фі, — єди­ний актив, який уда­ло­ся ві­ді­бра­ти в при­че­тних до по­ва­ле­них під час Араб­ської ве­сни ре­жи­мів і по­вер­ну­ти в дер­жав­ну вла­сність Лі­вії. Щоб до­мог­ти­ся кри­мі­наль­но­го ви­ро­ку за ко­ру­пцію в Бри­та­нії чи на ба­тьків­щи­ні по­ру­шни­ка, по­трі­бно ду­же ба­га­то ча­су й зу­силь. Фір­ми-про­клад­ки при­хо­ву­ють справ­жніх вла­сни­ків май­на.

Ор­де­ри на ба­гат­ство нев­ста­нов­ле­но­го по­хо­дже­н­ня по­вин­ні по­лег­ши­ти кон­фі­ска­цію та­ких акти­вів. Якщо ви­яв­ле­но зна­чну не­від­по­від­ність між до­хо­да­ми осо­би та на­ле­жним їй май­ном, чи то осо­бняк у Мей­фе­рі, чи ці­лий парк Bugatti, пра­во­охо­рон­ці змо­жуть звер­ну­ти­ся до суд­ді за ор­де­ром про під­твер­дже­н­ня за­кон­но­сті при­дба­н­ня та­ко­го май­на.

По­трі­бно ви­ко­на­ти три умо­ви: суб’єкт має бу­ти «по­лі­ти­чно вра­зли­вою осо­бою» з- за меж Єв­ро­пей­ської еко­но­мі­чної зо­ни або ви­кли­ка­ти об­ґрун­то­ва­ні пі­до­зри що­до уча­сті в сер­йо­зно­му зло­чи­ні; йо­го ві­до­мий до­хід має бу­ти не­до­ста­тнім для ку­пів­лі озна­че­но­го май­на, а вар­тість са­мо­го май­на по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти £50 тис. Най­го­лов­ні­ше те, що ор­де­ри пе­ре­кла­дуть від­по­від­аль­ність за до­ве­де­н­ня на зви­ну­ва­че­них, які му­си­ти­муть про­де­мон­стру­ва­ти, що їхні акти­ви бу­ли при­дба­ні в за­кон­ний спо­сіб. Якщо во­ни не змо­жуть цьо­го зро­би­ти, акти­ви мо­жна бу­де за­мо­ро­зи­ти. По­да­н­ня не­прав­ди­вої ін­фор­ма­ції про них при­рів­ню­є­ться до кар­но­го зло­чи­ну.

Кіль­ка ін­ших кра­їн, зокре­ма Ав­стра­лія та Ір­лан­дія, ма­ють та­кі за­ко­ни. Ір­лан­дія біль­ше ува­ги звер­тає на ор­га­ні­зо­ва­ну зло­чин­ність, ніж на іно­зем­них по­лі­ти­ків. У лю­то­му ве­ли­кий кри­мі­наль­ний ав­то­ри­тет Джон Ґіл­лі­ґан про­грав апе­ля­цію на за­мо­ро­жу­ва­н­ня сво­їх акти­вів у 1996 ро­ці. Ав­стра­лій­ська вла­да не­охо­че ви­ко­ри­сто­вує за­со­би, які є в її роз­по­ря­джен­ні, і то з рі­зних при­чин, ка­же Джей­сон Шар­мен, екс­перт із між­на­ро­дної ко­ру­пції в Кем­бри­дж­сько­му уні­вер­си­те­ті. По­лі­ція по­бо­ю­є­ться, що, якщо та­кі ор­де­ри успі­шно опро­те­сту­ють, це ство­рить шкі­дли­вий пре­це­дент, тож во­ни осте­рі­га­ю­ться вза­га­лі їх за­сто­со­ву­ва­ти. Про­те ма­ють у сво­їх ру­ках ін­ші ін­стру­мен­ти, як- от збіль­ше­н­ня по­да­тків для вла­сни­ків пі­до­зрі­ло до­ро­гої не­ру­хо­мо­сті.

У пи­тан­ні бо­роть­би з ко­ру­пці­єю Бри­та­нія про­яв­ляє но­ва­тор­ські під­хо­ди та має вже зна­чний досвід. На дум­ку юри­ста Джейм­са Мей­то­на, який пра­цює над по­вер­не­н­ням акти­вів, слаб­ке мі­сце Бри­та­нії — обме­же­ність на­яв­них ре­сур­сів по­рів­ня­но з мас­шта­бом про­бле­ми. Ор­де­ри на ба­гат­ство нев­ста­нов­ле­но­го по­хо­дже­н­ня, мо­жли­во, до­по­ма­га­ють змен­шу­ва­ти по­ча­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на слід­чих. Але за­ли­ша­ю­ться ін­ші тру­дно­щі. Усе ще не ясно, чи іно­зем­ні по­лі­ти­ки змо­жуть ви­ма­га­ти іму­ні­те­ту від та­ких ор­де­рів. І хо­ча Де­від Ке­ме­рон, ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр, ві­тав ан­ти­ко­ру­пцій­ну бо­роть­бу, ан­ти­ко­ру­пціо­не­ри по­бо­ю­ю­ться, що під тя­га­рем Brexit Те­ре­за Мей мо­же ви­яви­ти мен­ше за­па­лу.

Про пла­ни ство­ре­н­ня дер­жав­но­го ре­є­стру бе­не­фі­ці­ар­них вла­сни­ків май­на, яке кон­тро­лю­ють іно­зем­ні ком­па­нії (зде­біль­шо­го про­клад­ки), го­во­ри­ться, але во­ни ще не за­про­ва­джу­ю­ться. Пі­сля Brexit Бри­та­нії до­ве­де­ться ви­рі­шу­ва­ти, якою кра­ї­ною во­на хо­че бу­ти. В ан­ти­ко­ру­пцій­ній бо­роть­бі, за сло­ва­ми Дан­ка­на Гейм­са з Transparency International, во­на має шанс ста­ти або ма­я­ком, або пі­ра­том.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.