Шкіль­на дипломатія

Як Укра­ї­на має за­хи­ща­ти за­кон про осві­ту

Ukrainskiy Tyzhden - - News - Ган­на Тре­губ

Ми яв­но пе­ре­хо­ди­мо до но­во­го які­сно­го ста­ну. По­ти­хень­ку, дрі­бни­ми кро­ка­ми на­бли­жа­є­мо­ся до то­го, що кра­ї­на, існу­ва­н­ня якої від­сто­ю­є­мо ни­ні пе­ред облич­чям ро­сій­ської агре­сії, має вла­сний на­ціо­наль­ний ін­те­рес. Ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про осві­ту» і старт осві­тньої ре­фор­ми тут не ви­ня­ток. Укра­ї­на вже зі­ткну­ла­ся із се­па­ра­ти­змом, пе­ре­бу­ває у ста­ні фа­кти­чно­го во­єн­но­го кон­флі­кту з Ро­сі­єю, що за­для до­ся­гне­н­ня сво­їх ці­лей ні­чим не гре­бує, зокре­ма й не­мі­лі­тар­ни­ми за­со­ба­ми. Та­кти­ка «нас там нєт» спра­цьо­вує й у цих ви­мі­рах. Не­ва­жли­во, чи­ї­ми ру­ка­ми ви­ко­ну­ю­ться дії, що шко­дять Укра­їн­ській дер­жа­ві, ва­жли­ва їхня суть. Жи­ве­мо ж бо в епо­ху пос­тправ­ди, фей­ко­вих но­вин, ко­ли тре­ба

не на фор­му ди­ви­ти­ся, а роз­би­ра­ти­ся по су­ті в то­му, що ко­ї­ться. Варто раз і на­зав­жди за­бу­ти про ли­цар­ські по­єдин­ки че­сті між дер­жа­ва­ми й по­гли­би­ти свої зна­н­ня в та­кти­ці та стра­те­гії ву­ли­чної бій­ки, бру­таль­ної і жор­сто­кої, де на­па­да­ти мо­жуть гру­пою на одно­го з усіх бо­ків і би­ти ле­жа­чих. Ну от хто ска­зав і за­пев­нив, що Ро­сія діє в гор­дій са­мо­тно­сті, пле­ка­ю­чи ви­тон­че­ну есте­ти­ку зла? По всьо­му сві­ту, зокре­ма й у Єв­ро­пі, є ті, хто сим­па­ти­зує цій кра­ї­ні-агре­со­ру, не забуваючи під шу­мок і про вла­сні ін­те­ре­си. Ре­лі­гій­ний, куль­тур­ний і мов­ний чин­ни­ки — тут усе го­ди­ться. Бо на­ції рі­зня­ться між со­бою не по­лі­ти­кою й еко­но­мі­кою, не ри­са­ми зов­ні­шно­сті, а зов­сім ін­шим на­бо­ром ха­ра­кте­ри­стик, як- от куль­ту­ра, мо­ва, зміст осві­ти.

Здо­бу­ва­ти но­вий до­свід і на­ви­чки варто, на­віть якщо це пов’яза­но з по­до­ла­н­ням пев­них тру­дно­щів. Справ­ді, ма­ло хто від­вер­то спо­ді­вав­ся, що ухва­ле­н­ня но­во­го укра­їн­сько­го за­ко­ну про осві­ту по­тя­гне за со­бою бур­хли­ву ре­а­кцію на­ших за­хі­дних су­сі­дів. Ва­жли­вий мо­мент: го­ло­сне обу­ре­н­ня з бо­ку вла­ди Угор­щи­ни, Ру­му­нії та тро­хи стри­ма­ні­ший про­тест

Гре­ції, Поль­щі й під шу­мок РФ стат­тею 7 до­ку­мен­та, згі­дно з якою віль­ний ви­бір мо­ви шкіль­но­го на­вча­н­ня є не­від’єм­ним пра­вом гро­ма­дян Укра­ї­ни, що ре­а­лі­зу­є­ться в ме­жах цьо­го за­ко­ну, за умо­ви обов’яз­ко­во­го ви­вче­н­ня дер­жав­ної мо­ви в об­ся­зі, до­ста­тньо­му для ін­те­гра­ції в укра­їн­ське су­спіль­ство. Гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни га­ран­ту­є­ться пра­во здо­бу­т­тя осві­ти дер­жав­ною та ре­гіо­наль­ни­ми мо­ва­ми або мо­ва­ми мен­шин. Це пра­во за­без­пе­чу­є­ться че­рез ме­ре­жу до­шкіль­них ди­тя­чих уста­нов, за­галь­них се­ре­дніх, по­за­шкіль­них, про­фе­сій­но- те­хні­чних і ви­щих дер­жав­них та ко­му­наль­них на­вчаль­них за­кла­дів з укра­їн­ською або ін­ши­ми мо­ва­ми на­вча­н­ня, яка ство­рю­є­ться від­по­від­но до по­треб гро­ма­дян згі­дно із за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни про осві­ту. Ві­дни­ні мо­ва на­вча­н­ня ві­тчи­зня­них шкіл укра­їн­ська, а мо­ва на­вча­н­ня на­ціо­наль­них мен­шин ре­а­лі­зу­є­ться че­рез окре­мі гру­пи або ви­кла­да­н­ня окре­мих пре­дме­тів мо­вою на­ціо­наль­них мен­шин. Згі­дно із за­ко­ном на­цмен­ши­ни змо­жуть вчи­ти­ся рі­дною мо­вою до 5-го кла­су, пі­сля чо­го всі пре­дме­ти (за де­яки­ми ви­ня­тка­ми) ви­кла­да­ти­муть тіль­ки укра­їн­ською. На­справ­ді на між­на­ро­дно­му рів­ні всім усе одно до тон­ко­щів пе­да­го­гі­ки, на­пов­не­н­ня на­вчаль­них пла­нів но­вої укра­їн­ської шко­ли чи будь-якої ін­шої, окрім вла­сної. Ґвалт зчи­нив­ся че­рез обов’яз­ко­вість укра­їн­ської як мо­ви шкіль­но­го на­вча­н­ня для всіх шко­ля­рів на­шої кра­ї­ни, яке, ба­чте, мо­жли­во, по­ру­шує пра­ва на­ціо­наль­них мен­шин.

Кри­ти­ка в бік на­шої кра­ї­ни у зв’яз­ку з ухва­ле­н­ням но­во­го за­ко­ну про осві­ту не сти­хає. Пер­шість у цьо­му має Угор­щи­на, тиск якої най­го­стрі­ший і най­си­стем­ні­ший. Чу­ти її зна­чно кра­ще за будь-яку ін­шу кра­ї­ну, яка ви­слов­лює своє за­не­по­ко­є­н­ня або обу­ре­н­ня тим, що ми со­бі ухва­ли­ли ру­ка­ми пар­ла­мен­та­рі­їв.

Пар­ла­мент Угор­щи­ни одно­стай­но ухва­лив ре­зо­лю­цію, у якій за­су­див ухва­ле­н­ня Укра­ї­ною но­во­го осві­тньо­го за­ко­ну, бо той, мов­ляв, по­ру­шує пра­ва угор­ців За­кар­па­т­тя. Цим не обме­жи­ли­ся. Мі­ністр за­кор­дон­них справ Пей­тер Сійяр­то за­явив, що сво­єю но­вою осві­тньою по­лі­ти­кою Укра­ї­на «встро­ми­ла ніж у спи­ну» су­сі­дній дер­жа­ві. Прес- се­кре­тар МЗС Угор­щи­ни Та­маш Мен­цер по­ві­до­мив, що на всіх фо­ру­мах ООН, ОБСЄ та Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу Бу­да­пешт по­ру­шу­ва­ти­ме пи­та­н­ня про вне­се­н­ня по­пра­вок до мов­ної стат­ті за­ко­ну Укра­ї­ни про осві­ту. При цьо­му угор­ським ди­пло­ма­там да­ли роз­по­ря­дже­н­ня не під­три­му­ва­ти в між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях ва­жли­ві для Укра­ї­ни рі­ше­н­ня. Про­лу­на­ли й за­яви, що Угор­щи­на бло­ку­ва­ти­ме всі єв­ро­ін­те­гра­цій­ні пра­гне­н­ня на­шої кра­ї­ни та до­ма­га­ти­ме­ться пе­ре­гля­ду Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС. Та­кож во­на вимагає роз­слі­ду­ва­н­ня ООН у зв’яз­ку ухва­ле­н­ням укра­їн­сько­го за­ко­ну про осві­ту. У ПАРЄ іні­ці­йо­ва­но слу­ха­н­ня що­до но­во­го до­ку­мен­та та йо­го мов­ної скла­до­вої. Дух від за­по­па­дли­во­сті су­сі­дів та ува­ги до дій Укра­ї­ни пе­ре­хо­плює. От як­би хтось так від­ре­а­гу­вав на факт ане­ксії Кри­му чи від­кри­ту агре­сію Ро­сії на Дон­ба­сі. Що ж, на­ра­зі ми ви­слов­лю­є­мо за­не­по­ко­є­н­ня ре­а­кці­єю Угор­щи­ни на вну­трі­шні спра­ви на­шої дер­жа­ви, за­лу­ча­є­мо зов­ні­шніх фа­хо­вих ме­ді­а­то­рів, зокре­ма Ве­не­ці­ан­ську ко­мі­сію Ра­ди Єв­ро­пи, щоб та про­ве­ла екс­пер­ти­зу но­во­го за­ко­ну про осві­ту на пре­дмет на­яв­них по­ру­шень, роз’ясню­є­мо су­сі­дам свою по­зи­цію, ро­би­мо кро­ки на­зу­стріч, аби до­сяг­ти з ни­ми ком­про­мі­су. Зокре­ма, вже за­пла­но­ва­но зу­стріч мі­ні­стра осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни Лі­лії Гри­не­вич та мі­ні­стра люд­ських ре­сур­сів Угор­щи­ни Зол­та­на Ба­ло­ґа цьо­го мі­ся­ця, щоб обго­во­ри­ти по­ло­же­н­ня за­ко­ну, які не­по­ко­ять на­шу су­сід­ку.

На­га­даю, що най­гу­чні­ші спі­ке­ри від угор­ської сто­ро­ни, і мі­ністр за­кор­дон­них справ не ви­ня­ток, є дав­ні­ми чле­на­ми партії «Фідес» на чо­лі з одіо­зним пре­зи­ден­том Ві­кто­ром Ор­ба­ном. Не­за­ба­ром в Угор­щи­ні ма­ють від­бу­ти­ся пар­ла­мент­ські ви­бо­ри, і вже за­раз три­ває бо­роть­ба за еле­кто­рат, зокре­ма й за­кор­дон­ний. На за­яви офі­цій­но­го Бу­да­пе­шта впли­ває і ві­зія су­ча­сної Угор­щи­ни, яку вті­лює Ві­ктор Ор­бан, на­сам­пе­ред у пи­тан­ні за­хи­сту прав за­кор­дон­них угор­ців. Йо­го ме­та — до­мог­ти­ся ма­кси­маль­ної ав­то­но­мії, на­сам­пе­ред мов­ної та куль­тур­ної, у кра­ї­нах, де за­раз ме­шка­ють етні­чні угор­ці. Чо­мусь ли­шень він мов­чить про на­стир­ли­ву па­спор­ти­за­цію етні­чних угор­ців За­кар­па­т­тя та про ство­ре­н­ня фа­кти­чно осві­тньо­го ан­кла­ву на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, ко­ли для здо­бу­т­тя осві­ти за­кар­пат­сько­му угор­цю не по­трі­бно зна­ти укра­їн­ську. Чо­мусь без зна­н­ня угор­ської мо­ви угор­ське гро­ма­дян­ство мо­жна хі­ба що ку­пи­ти, а не на­до­бу­ти в пе­ред­ба­че­ний за­ко­ном спо­сіб.

Те, що від­бу­ва­є­ться, — це ви­клик і для Брюс­се­ля, мо­жли­вість з’ясу­ва­ти, на­скіль­ки кра­ї­ни — чле­ни ЄС гра­ють за че­сни­ми пра­ви­ла­ми, а не вда­ю­ться до бру­дної бо­роть­би, зокре­ма до істе­ри­ки та шан­та­жу, при­кри­ва­ю­чись кра­си­ви­ми га­сла­ми. Укра­ї­ні по­трі­бно гра­мо­тно опі­ку­ва­ти­ся сво­ї­ми етні­чни­ми мен­ши­на­ми, тво­ря­чи з них сві­до­мих гро­ма­дян, ча­сти­ну но­вої по­лі­ти­чної на­ції. На між­на­ро­дній аре­ні ми ма­є­мо до­ве­сти, що нас не мо­жна шан­та­жу­ва­ти, не мо­жна ти­сну­ти на нас і тор­гу­ва­ти­ся. Ни­ні є шанс для цьо­го. Го­лов­не — від­чу­ти тон­ку ме­жу між ком­про­мі­сом і до­три­ма­н­ням вла­сних на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів.

НА­РА­ЗІ МИ ВИ­СЛОВ­ЛЮ­Є­МО ЗА­НЕ­ПО­КО­Є­Н­НЯ РЕ­А­КЦІ­ЄЮ УГОР­ЩИ­НИ НА ВНУ­ТРІ­ШНІ СПРА­ВИ НА­ШОЇ ДЕР­ЖА­ВИ, ЗА­ЛУ­ЧА­Є­МО ЗОВ­НІ­ШНІХ ФА­ХО­ВИХ МЕ­ДІ­А­ТО­РІВ, ЗОКРЕ­МА ВЕ­НЕ­ЦІ­АН­СЬКУ КО­МІ­СІЮ РА­ДИ ЄВ­РО­ПИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.