Вар­то­ві мі­ськрад

Ко­му по­трі­бна му­ні­ци­паль­на по­лі­ція

Ukrainskiy Tyzhden - - News - Ан­дрій Го­луб

Ве­чір не­ді­лі. Ви­хі­дні май­же по­за­ду, по­пе­ре­ду важ­кий ро­бо­чий ти­ждень, однак де­хто все-та­ки на­ма­га­є­ться спов­на ви­ко­ри­ста­ти ви­ді­ле­ні державою та ро­бо­то­дав­цем го­ди­ни за­слу­же­но­го від­по­чин­ку. Що са­ме вхо­дить у по­ня­т­тя від­по­чи­ти, за­ле­жить від ін­те­ре­сів, упо­до­бань та ото­че­н­ня. На­при­клад, у Ва­ра­ші на Рів­нен­щи­ні гру­па чо­ло­ві­ків ви­рі­шує зі­гра­ти в кар­ти. Са­мі кар­ти, зві­сно, ці­ка­во, але на до­да­ток дру­зі при­хо­пи­ли ще й ал­ко­голь. Усе б ні­чо­го, однак во­ни оби­ра­ють не най­кра­ще мі­сце для та­ко­го про­ве­де­н­ня ча­су — сто­лик у дво­рі бу­дин­ку, не­по­да­лік ди­тя­чо­го май­дан­чи­ка. У роз­пал гри стри­ма­ти се­бе важ­ко, то­му час від ча­су хтось із до­ро­слої ком­па­нії ко­мен­тує по­дії не­цен­зур­ною лай­кою.

За пев­ний час спо­кій дру­зів по­ру­шу­є­ться. Якісь осо­би ро­блять їм за­ува­же­н­ня та про­сять пе­ре­не­сти мі­сце про­ве­де­н­ня «тур­ні­ру» по­да­лі від ді­тей. Біль­шість чо­ло­ві­ків до­слу­ха­ю­ться до по­ра­ди, однак один із них не вга­мо­ву­є­ться. Но­ва пор­ція лай­ки адре­со­ва­на вже тим, хто пе­ре­рвав ве­чір­ній від­по­чи­нок ком­па­нії. На мі­сце ви­кли­ка­ють пра­ців­ни­ка по­лі­ції, який скла­дає адмі­ні­стра­тив­ний про­то­кол. Не­ві­до­мі бла­го­дій­ни­ки, що звер­ну­ли ува­гу на по­ру­ше­н­ня гро­мад­сько­го спо­кою, — пра­ців­ни­ки КП «Му­ні­ци­паль­на вар­та».

КІЛЬ­КІСТЬ МУ­НІ­ЦИ­ПАЛЬ­НИХ ВАРТ І ОХОРОН ЗРО­СТАЄ. НИ­НІ Є ДВІ НАЙПОШИРЕНІШІ ФОР­МИ: СТВО­РЕ­Н­НЯ КО­МУ­НАЛЬ­НО­ГО ПІД­ПРИ­ЄМ­СТВА ПРИ МІСЬКІЙ РА­ДІ АБО ПРО­СТО ТІСНА СПІВ­ПРА­ЦЯ З ГРОМАДСЬКИМ ОБ’ЄДНАННЯМ, ЯКЕ ФУН­КЦІО­НУЄ НІ­БИ­ТО ОКРЕ­МО

Опи­са­ний епі­зод — один із ти­по­вих, які мо­жна знайти в Єди­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень за за­пи­том «Му­ні­ци­паль­на вар­та». По­ру­шник спо­кою в су­ді час­тко­во ви­знав свою про­ви­ну, уна­слі­док чо­го ді­став штраф роз­мі­ром 119 грн.

Остан­нім ча­сом та­ких справ у су­дах по­біль­ша­ло. Си­ту­а­ції бу­ва­ють рі­зни­ми: десь на му­ні­ци­па­лів на­ки­ну­ли­ся з лай­кою (в одно­му ви­пад­ку гро­ма­дя­нин на­віть спро­бу­вав ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня бейс­боль­ною би­тою, че­рез що су­д­дя по­ру­шив пе­ред про­ку­ра­ту­рою пи­та­н­ня про від­кри­т­тя вже не адмі­ні­стра­тив­но­го, а кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня), в ін­ших ви­пад­ках під­при­єм­ці оскар­жу­ють на­ма­га­н­ня му­ні­ци­па­лів за­бо­ро­ни­ти тор­гів­лю в пев­но­му мі­сці, ви­лу­чи­ти то­ва­ри або на­віть де­мон­ту­ва­ти МАФ.

Му­ні­ци­паль­ні вар­ти — не но­ве для Укра­ї­ни яви­ще. Їх мо­жна по­рів­ня­ти з на­ро­дни­ми дру­жи­на­ми, які бу­ли ще за ра­дян­ських ча­сів і до­по­ма­га­ли мі­лі­ції па­тру­лю­ва­ти в мі­стах. Де­які фор­му­ва­н­ня фун­кціо­ну­ють вже по 10 і біль­ше ро­ків, про що свід­чить той са­мий ре­єстр су­до­вих рі­шень.

Ни­ні ді­яль­ність та­ких об’єд­нань вре­гу­льо­ва­на пе­ред­усім За­ко­ном «Про участь гро­ма­дян в охо­ро­ні гро­мад­сько­го по­ряд­ку і дер­жав­но­го кор­до­ну», який діє вже 17 ро­ків. Са­ме на ньо­го най­ча­сті­ше по­си­ла­ю­ться під час ство­ре­н­ня мі­сце­вих фор­му­вань з охо­ро­ни пра­во­по­ряд­ку в їхніх ста­ту­тах. Згі­дно з цим за­ко­ном ді­яль­ність та­ких стру­ктур ко­ор­ди­ну­є­ться мі­сце­ви­ми ор­га­на­ми вла­ди, а кон­тро­лю­є­ться від­по­від­ни­ми ор­га­на­ми по­лі­ції або ДПСУ.

За сло­ва­ми ра­дни­ка мі­ні­стра вну­трі­шніх справ Іва­на Вар­чен­ка, пра­во­охо­рон­ці за­га­лом ві­та­ють участь гро­ма­дян у за­хи­сті по­ряд­ку: «Однак ми ро­зу­мі­є­мо, що та­кі стру­кту­ри в жо­дно­му ра­зі не по­вин­ні ду­блю­ва­ти фун­кції по­лі­ції та пе­ре­тво­рю­ва­ти­ся в чи­їсь ру­чні ар­мії, на­при­клад за­мо­жних ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, яко­гось мі­сько­го го­ло­ви, щоб ви­рі­шу­ва­ти йо­го пи­та­н­ня».

По­ле­мі­ка сто­сов­но ство­ре­н­ня мі­сце­вих мі­лі­цій або по­лі­цій по­си­ли­ла­ся пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті. 18 трав­ня 2015 ро­ку до Ра­ди вне­сли за­ко­но­про­ект «Про му­ні­ци­паль­ну вар­ту». Йо­го під­пи­са­ли по­ва­жні лю­ди: осо­би­сто го­ло­ва пар­ла­мен­ту Во­ло­ди­мир Грой­сман і лі­де­ри фра­кцій то­ді ще ду­же «ши­ро­кої» ко­а­лі­ції — Олег Ля­шко, Юлія Ти­мо­шен­ко, Юрій Лу­цен­ко, Олег Бе­ре­зюк, Ан­дрій Те­те­рук. Ін­шим впли­во­вим спів­ав­то­ром за­ко­но­про­е­кту став го­ло­ва про­філь­но­го з цьо­го пи­та­н­ня Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань за­ко­но­дав­чо­го за­без­пе­че­н­ня пра­во­охо­рон­ної ді­яль­но­сті Ан­дрій Ко­же­мя­кін з «Ба­тьків­щи­ни». Уже за три дні пі­сля вне­се­н­ня цей до­ку­мент ухва­ли­ли в пер­шо­му чи­тан­ні. 2 ли­пня йо­го вне­сли на роз­гляд для ухва­ле­н­ня за­га­лом, однак то­го дня до до­ку­мен­ту так і не ді­йшли. Від­то­ді й до­те­пер на сто­рін­ці за­ко­но­про­е­кту на сай­ті Ра­ди сто­їть по­зна­чка «очі­кує рі­ше­н­ня».

Вка­за­ний за­ко­но­про­ект — не пер­ша й не єди­на спро­ба оно­ви­ти за­ко­но­дав­ство в цій сфе­рі. Го­лов­не пи­та­н­ня — пов­но­ва­же­н­ня му­ні­ци­паль­них варт. За ни­ні­шнім за­ко­но­дав­ством, му­ні­ци­па­ли ма­ють пра­во тіль­ки спри­я­ти пра­во­охо­рон­цям у їхній ді­яль­но­сті. Тоб­то мо­жуть здій­сню­ва­ти ли­ше так зва­не ци­віль­не за­три­ма­н­ня, без­по­се­ре­дньо на мі­сці зло­чи­ну та що­до осо­би, яка йо­го ско­ює. Фа­кти­чно ті са­мі пра­ва має будь-який ін­ший гро­ма­дя­нин. Усе ін­ше — ви­клю­чно сфе­ра пов­но­ва­жень по­лі­ції. Про­стий при­клад: за чин­ним за­ко­но­дав­ством му­ні­ци­па­ли не ма­ють прав на жо­дні за­со­би при­му­су, по­чи­на­ю­чи з пе­ре­вір­ки до­ку­мен­тів.

«Ці гро­мад­ські фор­му­ва­н­ня обме­же­ні у сво­їй ді­яль­но­сті, і по­лі­цей­ські за­хо­ди, по­чи­на­ю­чи від пе­ре­вір­ки до­ку­мен­тів, по­вер­хо­вої пе­ре­вір­ки осо­би, зу­пин­ки ав­то­транс­пор­ту й за­кін­чу­ю­чи ви­ко­ри­ста­н­ням спец­за­со­бів: гу­мо­вих кий­ків, трав­ма­ти­чної або во­гне­паль­ної зброї, — це ви­клю­чно сфе­ра пов­но­ва­жень по­лі­ції. Тоб­то пред­став­ни­ки гро­мад­ських фор­му­вань ма­ють пра­во на­да­ва­ти до­по­мо­гу по­лі­ції під час ви­ко­на­н­ня по­лі­цей­ських за­хо­дів, але не під­мі­ня­ють її со­бою. Зві­сно, якщо йде­ться, на­при­клад, про пра­во­по­ру­шни­ка, який на мі­сці зло­чи­ну за­три­ма­ний гро­ма­дя­на­ми, і в ньо­го ви­ма­га­ють на­зва­ти прі­зви­ще, ім’я та під­твер­ди­ти це, то за укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством гро­ма­дя­ни­ну до­зво­ле­но все те, що не за­бо­ро­не­но за­ко­ном. Від­по­від­но він мо­же по­про­си­ти по­ка­за­ти до­ку­мен­ти. Однак зо­бов’яза­ти до цьо­го не має пра­ва», — ка­же Вар­чен­ко. І на­го­ло­шує, що якщо лю­ди­на стає свід­ком пра­во­по­ру­ше­н­ня, то крім то­го, що са­мо­стій­но йо­го при­пи­ни­ти, за­по­біг­ти йо­му чи за­три­ма­ти зло­чин­ця,

не­об­хі­дно від­ра­зу ж за­те­ле­фо­ну­ва­ти за но­ме­ром 102 і по­ві­до­ми­ти час, мі­сце та при­чи­ну за­три­ма­н­ня.

У 2015 ро­ці пра­ва му­ні­ци­па­лів за­про­по­ну­ва­ли сут­тє­во роз­ши­ри­ти. Се­ред ін­шо­го, до­зво­ли­ти їм пе­ре­вір­ку до­ку­мен­тів, обме­же­н­ня ру­ху транс­пор­ту й на­віть за­сто­су­ва­н­ня спе­ці­аль­них за­со­бів, як-от на­ру­чни­ки, гу­мо­ві кий­ки, га­зо­ві ба­лон­чи­ки, еле­ктро­шо­ке­ри, при­строї для при­му­со­вої зу­пин­ки транс­пор­ту, гу­мо­ві ку­лі то­що.

«Му­ні­ци­паль­на вар­та є в Ка­лу­ші вже 10 ро­ків, але цей за­ко­но­про­ект дає їй пра­ва та мо­жли­во­сті… Звер­ніть ува­гу, як пар­ку­ють ма­ши­ни бі­ля жи­тло­вих бу­дин­ків, швид­кі під’їха­ти не мо­жуть», — за­кли­кав ко­лег по Ра­ді під­три­ма­ти про­ект за­ко­ну про му­ні­ци­паль­ну вар­ту ни­ні­шній мі­ністр енер­ге­ти­ки, а в 2015-му нар­деп Ігор На­са­лик. Окрім то­го, він про­тя­гом во­сьми ро­ків, із 2006-го по 2014-й, був ме­ром Ка­лу­ша. Вла­сне, мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди та пе­ред­усім ме­ри і є го­лов­ни­ми ло­бі­ста­ми роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень варт.

Не­зва­жа­ю­чи на те що за­ко­но­про­ект так і не ухва­ли­ли, кіль­кість му­ні­ци­паль­них варт і охорон зро­стає. Ни­ні є дві найпоширеніші фор­ми: ство­ре­н­ня ко­му­наль­но­го під­при­єм­ства при міській ра­ді або про­сто тісна спів­пра­ця з громадським об’єднанням, яке фун­кціо­нує ні­би­то окре­мо. До 2017 ро­ку та­кі ор­га­ні­за­ції вза­га­лі ре­є­стру­ва­ли під на­звою «му­ні­ци­паль­на по­лі­ція», але зго­дом ви­ко­ри­ста­н­ня сло­ва «по­лі­ція» цим ор­га­ні­за­ці­ям за­бо­ро­ни­ли. За сло­ва­ми Вар­чен­ка, ще то­рік бу­ло по­над 70 та­ких «по­лі­цій», однак ни­ні май­же всі во­ни пе­ре­ре­є­стру­ва­ли ста­ту­ти з ін­шою на­звою.

Опо­нен­ти роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень му­ні­ци­па­лів ствер­джу­ють, що є ве­ли­кий ри­зик за­сто­су­ва­н­ня та­ких стру­ктур зі збіль­ше­ни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми в по­лі­ти­чних чи осо­би­стих ін­те­ре­сах мі­сце­вої вла­ди. Зокре­ма, і то­му, що та­кі стру­кту­ри ста­нуть при­хис­тком для лю­дей, які осо­би­сто зо­бов’яза­ні ме­рам або ін­шим впли­во­вим лю­дям на місцях. Ни­ні му­ні­ци­па­ли ста­ли фі­гу­ран­та­ми вже кіль­кох скан­да­лів. У кві­тні во­лон­тер Ро­ман Сі­ні­цин звер­нув ува­гу, що так

зва­ну му­ні­ци­паль­ну по­лі­цію Друж­ків­ки До­не­цької обла­сті очо­лив Сер­гій Бе­ре­жной, який ра­ні­ше очо­лю­вав мі­сце­ву мі­лі­цію. Там­те­шня пре­са свід­чить, що Бе­ре­жной за­ли­шав­ся в Друж­ків­ці й у пе­рі­од оку­па­ції мі­ста бо­йо­ви­ка­ми та ні­би­то на­віть ви­ко­ну­вав пев­ні «мі­лі­цей­ські» пов­но­ва­же­н­ня в цей час. Зго­дом Бе­ре­жно­го звіль­ни­ли з ор­га­нів у зв’яз­ку з ви­хо­дом на пен­сію. Ін­ший при­клад — Дні­про. Обу­ре­н­ня гро­мад­сько­сті спри­чи­ни­ло те, що мер Бо­рис Фі­ла­тов при­зна­чив го­ло­вою му­ні­ци­паль­ної вар­ти екс-ке­рів­ни­ка під­роз­ді­лу «Бер­кут» Ан­дрія Тка­чен­ка. Ще один при­клад — кон­флі­кти між акти­ві­ста­ми та му­ні­ци­паль­ни­ми «вар­то­ви­ми» чи «гвар­дій­ця­ми» бі­ля бу­ді­вель мі­ських рад. Пер­ші ча­сто за­яв­ля­ють, що дру­гі пе­ре­шко­джа­ють до­сту­пу гро­ма­дян на се­сії для від­сте­же­н­ня рі­шень. Зокре­ма, та­кі по­ві­дом­ле­н­ня не раз пу­блі­ку­ва­ли в мі­сце­вій пре­сі Кри­во­го Ро­гу.

Ри­зи­ки на­да­н­ня му­ні­ци­па­лам до­да­тко­вих пов­но­ва­жень не від­ки­да­ють на­віть при­хиль­ни­ки та­ко­го рі­ше­н­ня. Яскра­вий діа­лог на цю те­му від­був­ся під час обго­во­ре­н­ня за­ко­но­про­е­кту 2015 ро­ку між одним із йо­го ав­то­рів, ни­ні­шнім ген­про­ку­ро­ром Юрі­єм Лу­цен­ком, та опо­нен­том Іго­рем Мо­сій­чу­ком. То­ді остан­ній за­ки­нув са­ме ар­гу­мент про те, що му­ні­ци­па­ли пе­ре­тво­ря­ться на при­ва­тні ар­мії ме­рів. Лу­цен­ко ви­знав, що та­кі ри­зи­ки є, однак за­зна­чив ці­ка­вий ар­гу­мент: «Без мі­кро­фо­на ска­жу: ор­га­ні­зо­ва­ну зло­чин­ність зав­жди лег­ше по­до­ла­ти, ніж не­ор­га­ні­зо­ва­ну».

«У 1990-х мер Льво­ва, як за­раз пам’ятаю, за­вів му­ні­ци­паль­ну вар­ту. І во­ни об­би­ра­ли всіх тор­гів­ців по мі­сту. Але їхні до­сьє бу­ли в мі­ськра­ді, то­му ду­же лег­ко все при­пи­ни­ли. З ре­ке­ти­ра­ми ж на­ба­га­то важ­че. То­му облі­ко­ва­ні фор­му­ва­н­ня зав­жди кра­ще, ніж роз­по­ро­ше­не бан­ду­гру­по­ва­н­ня», — про­дов­жив Лу­цен­ко.

За два ро­ки, що ми­ну­ли з то­го ча­су, пов­но­ва­же­н­ня варт за­ли­ши­ли­ся не­змін­ни­ми. Однак, зва­жа­ю­чи на актив­ність ме­рів і де­цен­тра­лі­за­цію, мо­жна очі­ку­ва­ти по­вер­не­н­ня до ці­єї теми вже най­ближ­чим ча­сом.

Не по­лі­ція. Му­ні­ци­паль­ні вар­то­ві зов­ні ча­сто на­га­ду­ють пра­ців­ни­ків МВС, однак не ма­ють їхніх пов­но­ва­жень

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.