Ті, що від­ста­ли

Чи мо­жна до­по­мог­ти ре­гіо­нам, які за­ли­ша­ю­ться по­за гло­ба­лі­за­ці­єю

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення -

Хви­ля по­пу­лі­зму ще не ся­гла пі­ка. Це до­ве­ли не­що­дав­ні ви­бо­ри в Ні­меч­чи­ні й Ав­стрії, де успіх пар­тій, що ви­сту­па­ють про­ти мі­гра­ції та гло­ба­лі­за­ції, по­ка­зав: пи­та­н­ня не­с­прийня­т­тя еліт та іно­зем­ців за­раз сто­їть го­стрі­ше, ніж будь­ко­ли ра­ні­ше, се­ред тих, ко­му на­брид ста­тус­кво. Урок да­ла й Аме­ри­ка, де До­нальд Трамп удві­чі актив­ні­ше на­ма­га­є­ться спо­до­ба­ти­ся сво­є­му роз­лю­че­но­му еле­кто­ра­то­ві. Остан­ній йо­го жест — по­зи­ція на пе­ре­мо­ви­нах сто­сов­но уго­ди про пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ську зо­ну віль­ної тор­гів­лі НАФТА, яка, най­імо­вір­ні­ше, зни­щить, а не пе­ре­фор­ма­тує її.

Але та­кі за­со­би не ді­я­ти­муть. Ска­су­ва­н­ня НАФТА не­по­мір­но вда­рить по про­стих ро­бі­тни­ках, які під­три­му­ють Трам­па. Жорс­тка по­лі­ти­ка що­до ім­мі­гран­тів ні­як не по­кра­щить еко­но­мі­чні умо­ви в

Схі­дній Ні­меч­чи­ні, де 20% ви­бор­ців під­три­ма­ли уль­тра­пра­ву «Аль­тер­на­ти­ву для Ні­меч­чи­ни». Утім, са­мо­ни­щів­ний ха­ра­ктер по­пу­ліст­ської по­лі­ти­ки не змен­шує її при­ва­бли­во­сті. Тож мейн­стрим­ні партії по­вин­ні про­по­ну­ва­ти сво­є­му еле­кто­ра­то­ві, який від­чу­ває се­бе по­ки­ну­тим, кра­щі пер­спе­кти­ви на майбутнє, де біль­ше вра­хо­ву­ю­ться гео­гра­фі­чні ре­а­лії, які зу­мов­лю­ють обу­ре­н­ня по­лі­ти­кою.

ТО­ЧКИ СИ­ЛИ

Еко­но­мі­чна те­о­рія вчить, що не­рів­ність між ре­гіо­на­ми зни­кає, ко­ли бі­дні­ші (і де­шев­ші) за­лу­ча­ють ін­ве­сти­ції та зро­ста­ють швид­ше, ніж ба­га­тші. ХХ сто­лі­т­тя під­твер­ди­ло цю те­о­рію: прір­ва між до­хо­да­ми аме­ри­кан­ських шта­тів і єв­ро­пей­ських ре­гіо­нів зву­жу-

ва­ла­ся. Але за­раз це вже не так, і за­мо­жні­ші ре­гіо­ни від­да­ля­ю­ться від бі­дні­ших. Це гео­гра­фі­чне роз­хо­дже­н­ня має по­мі­тні на­слід­ки. Ди­ти­на, на­ро­дже­на се­ред 20% най­бі­дні­ших ме­шкан­ців ба­га­то­го Са­нФран­ци­ско, має удві­чі біль­ше шан­сів у до­ро­сло­му ві­ці по­тра­пи­ти до 20% най­ба­га­тших, ніж та­ка са­ма з Де­трой­та. Очі­ку­ва­на три­ва­лість жи­т­тя хло­пчи­ків, на­ро­дже­них у лон­дон­сько­му ра­йо­ні Чел­сі, при­бли­зно на дев’ять ро­ків дов­ша, ніж у їхніх одно­лі­тків із Бле­кпу­ла. Мо­жли­во­сті для лю­дей, що за­стря­гли в без­пер­спе­ктив­них мі­сцях, обме­же­ні, і від цьо­го стра­ждає еко­но­мі­ка в шир­ших мас­шта­бах. Як­би всі аме­ри­кан­ці остан­ні 50 ро­ків жи­ли в ре­гіо­нах із ви­со­кою про­ду­ктив­ні­стю, еко­но­мі­ка США зро­ста­ла б удві­чі швид­ше, а не як це ста­ло­ся за зга­да­ний пе­рі­од на­справ­ді.

Та­кі роз­ри­ви зу­мов­ле­ні по­ту­жни­ми фа­кто­ра­ми. У су­ча­сній еко­но­мі­ці де­да­лі біль­шої ва­ги на­би­рає мас­штаб. Ком­па­нії з ве­ле­тен­ськи­ми ба­за­ми да­них мо­жуть най­ефе­ктив­ні­ше «на­вча­ти» свої комп’юте­ри; со­ці­аль­на ме­ре­жа, у якій за­ре­є­стро­ва­ні всі, най­при­ва­бли­ві­ша для но­вих ко­ри­сту­ва­чів; фон­до­ва бір­жа з най­біль­шим пу­лом ін­ве­сто­рів — най­кра­ще місце для мо­бі­лі­за­ції ка­пі­та­лу. По­вер­не­н­ня до мас­шта­бів ство­рює си­ту­а­цію, ко­ли по­ста­ють не­чи­слен­ні ком­па­ні­ї­су­пер­зір­ки, ску­пче­ні в не­чи­слен­них «су­пер­зір­ко­вих» мі­сцях. Усі ін­ші за­ли­ша­ю­ться по­за­ду.

Зі збіль­ше­н­ням не­рів­но­сті між ре­гіо­на­ми лю­ди ста­ють менш мо­біль­ни­ми. Від­со­ток аме­ри­кан­ців, які що­ро­ку пе­ре­їздять зі шта­ту в штат, із 1990­х змен­шив­ся на­по­ло­ви­ну. Ти­по­вий аме­ри­ка­нець не­по­си­дю­чі­ший за се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го єв­ро­пей­ця, та все одно й він жи­ве не да­лі ніж за 30 кі­ло­ме­трів від сво­їх ба­тьків. Це час­тко­во по­ясню­є­ться де­мо­гра­фі­чни­ми зру­ше­н­ня­ми, зокре­ма збіль­ше­н­ням від­со­тка сі­мей, у яких пра­цю­ють обоє з по­друж­жя, і не­об­хі­дні­стю пі­клу­ва­ти­ся про стар­ших чле­нів ро­ди­ни.

Але біль­ше тут вин­на не­ефе­ктив­на по­лі­ти­ка. За­хмар­ні ці­ни на жи­тло в ба­га­тих мі­стах від­ля­ку­ють но­во­при­бу­лих. У Єв­ро­пі че­рез брак со­ці­аль­но­го жи­тла лю­ди від­да­ють пе­ре­ва­гу де­ше­вим ба­га­то­квар­тир­ним бу­дин­кам. В Аме­ри­ці пе­ре­їздам не спри­яє те, що до­зво­ли на про­фе­сій­ну ді­яль­ність ча­сто по­ши­рю­ю­ться тіль­ки на кон­кре­тний штат, і та­ка са­ма си­сте­ма со­ці­аль­ної до­по­мо­ги. Пен­сія вчи­те­ля, який усе жи­т­тя про­жив в одно­му шта­ті, мо­же удві­чі пе­ре­ви­щу­ва­ти пен­сію то­го, що змі­нив місце про­жи­ва­н­ня під час ро­бо­ти.

Хоч як див­но, по­лі­ти­ка до­по­мо­ги ма­ло­за­без­пе­че­ним не­хо­тя­чи по­гли­блює про­бле­ми від­ста­лих ре­гіо­нів. Ви­пла­ти без­ро­бі­тним і хво­рим да­ють змо­гу ви­жи­ти в про­блем­них ра­йо­нах тим, ко­му най­важ­че зна­йти ро­бо­ту. Хо­ча без цьо­го їм не ли­ши­ло­ся б ін­шо­го ви­бо­ру, як пе­ре­їха­ти. Со­ці­аль­не за­без­пе­че­н­ня ро­бить ка­пі­та­лізм не та­ким жор­сто­ким для окре­мих лю­дей, але во­но кон­сер­вує про­бле­ми, від яких по­тер­па­ють на мі­сцях.

ЛАСКАВО ПРОСИМО В ЕРУ МІ­СЦЯ

Що ж ро­би­ти? Один із ва­рі­ан­тів — спри­я­ти пе­ре­їздам. Успі­шні ре­гіо­ни мо­жуть бу­ду­ва­ти біль­ше жи­тла й ін­фра­стру­кту­ри для но­во­при­бу­лих. Вза­єм­не ви­зна­н­ня ква­лі­фі­ка­ції між шта­та­ми чи дер­жа­ва­ми спри­я­ло б мі­гра­ції ту­ди, де мо­жна пра­цю­ва­ти най­про­ду­ктив­ні­ше. Утім, під­ви­ще­н­ня мо­біль­но­сті має й зво­ро­тну по­бі­чну дію. Від­плив та­лан­тів із без­пер­спе­ктив­них ра­йо­нів по­гли­блює їхні про­бле­ми. З від’ їздом про­ду­ктив­ної ро­бо­чої си­ли роз­ми­ва­є­ться мі­сце­ва по­да­тко­ва ба­за, а со­ці­аль­ні й пен­сій­ні зо­бов’яза­н­ня зро­ста­ють.

Щоб не допу­сти­ти та­ко­го сце­на­рію, по­лі­ти­ки дав­но на­ма­га­ю­ться під­три­му­ва­ти без­пер­спе­ктив­ні ре­гіо­ни суб­си­ді­я­ми. Але та­ка «ре­гіо­наль­на по­лі­ти­ка» в най­кра­що­му ра­зі пра­цює зі змін­ним успі­хом. Пів­ден­на Ка­ро­лі­на за­ма­ни­ла до се­бе в 1992 ро­ці BMW і по­бу­ду­ва­ла успі­шний ав­то­про­ми­сло­вий кла­стер. Тим ча­сом стру­ктур­ні фон­ди ЄС, на­при­клад, сти­му­лю­ють ви­ро­бни­цтво й змен­шу­ю­ться без­ро­бі­т­тя ли­ше про­тя­гом то­го ча­су, по­ки три­ває фі­нан­су­ва­н­ня. У Ка­лі­фор­нії є 42 під­при­єм­ни­цькі зо­ни. У жо­дній зайня­тість не зро­сла. Тож по­лі­ти­кам бу­ло би кра­ще зо-

се­ре­ди­ти­ся на актив­ні­шо­му по­ши­рен­ні те­хно­ло­гій і бі­знес­пра­ктик із ре­гіо­нів, що ма­ють ви­со­кі по­ка­зни­ки. По­лі­ти­ка, спря­мо­ва­на на по­си­ле­н­ня кон­ку­рен­ції, мо­же змен­ши­ти кон­цен­тра­цію про­ми­сло­во­сті в пев­них мі­сцях: оста­н­ня ви­со­тує з еко­но­мі­ки ди­на­мі­ку й зо­се­ре­джує всі здо­бу­тки від зро­ста­н­ня в ру­ках не­ба­га­тьох ком­па­ній у лі­че­них ре­гіо­нах. До­по­мог­ти мо­же та­кож під­трим­ка кла­сте­рів че­рез сти­му­лю­ва­н­ня при­ва­тних ін­ве­сти­цій­них фон­дів, які зо­се­ре­джу­ва­ти­му­ться на роз­ви­тку кон­кре­тних ре­гіо­нів.

Ще смі­ли­ві­шим кро­ком мо­же ста­ти роз­ши­ре­н­ня мі­сії мі­сце­вих ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів. У ХІХ сто­літ­ті в Аме­ри­ці від­кри­ли ба­га­то дер­жав­них те­хні­чних уні­вер­си­те­тів. Во­ни ма­ли по­ши­рю­ва­ти пе­ре­до­ві ме­то­ди се­ред фер­ме­рів і управ­лін­сько­го пер­со­на­лу не­ве­ли­ких міст та в сіль­ській мі­сце­во­сті. Мі­сце­ві ко­ле­джі в США мо­гли б ві­ді­гра­ти цю роль і за­раз, уже з но­ві­тні­ми те­хно­ло­гі­я­ми. Так са­мо фун­кціо­нує ме­ре­жа при­кла­дних те­хні­ку­мів у Ні­меч­чи­ні. По­лі­ти­ки мо­жуть по­вчи­ти­ся в Amazon: ко­ли ком­па­нія по­ча­ла шу­ка­ти ло­ка­цію для сво­єї дру­гої штаб­квар­ти­ри, ве­ли­кі мі­ста ма­ло не би­ли­ся за те, щоб за­ма­ни­ти до се­бе цьо­го гі­ган­та ін­тер­нет­тор­гів­лі.

Тож уря­ди мо­жуть роз­мі­щу­ва­ти дер­жав­ні на­у­ко­во­до­слі­дні цен­три (на зра­зок На­ціо­наль­но­го ін­сти­ту­ту охо­ро­ни здо­ров’я США чи Єв­ро­пей­ської ор­га­ні­за­ції з ядер­них до­слі­джень) у мі­стах, які про­по­ну­ють най­кра­щі пла­ни для ре­фор­му­ва­н­ня сво­єї по­лі­ти­ки й дер­жав­них ін­ве­сти­цій. Це по­с­при­яє по­ши­рен­ню но­вих ідей, а для про­блем­них ре­гіо­нів ста­не сти­му­лом ви­рі­шу­ва­ти свої не­га­ра­зди.

Але чи не най­біль­ша по­тре­ба в то­му, щоб по­лі­ти­ки на­вчи­ли­ся іна­кше ми­сли­ти. На дум­ку про­гре­си­стів, бо­роть­ба з бі­дні­стю ви­ма­гає со­ці­аль­ної до­по­мо­ги. Лі­бер­та­рі­ан­ців — сво­бо­ди для еко­но­мі­ки. Оби­дві те­чії фо­ку­су­ють ува­гу на лю­дях. Але в умо­вах, ко­ли на си­ту­а­цію ком­пле­ксно впли­ва­ють де­мо­гра­фія, со­ці­аль­не за­без­пе­че­н­ня та глобалізація, цьо­го недостатньо. Аби роз­ві­я­ти обу­ре­н­ня тих, хто за­ли­шив­ся на узбіч­чі, по­трі­бно зро­зу­мі­ти: місце теж має значення.

ПО­ЛІ­ТИ­КА ДО­ПО­МО­ГИ МА­ЛО­ЗА­БЕЗ­ПЕ­ЧЕ­НИМ НЕ­ХО­ТЯ­ЧИ ПО­ГЛИ­БЛЮЄ ПРО­БЛЕ­МИ ВІД­СТА­ЛИХ РЕ­ГІО­НІВ. ВИ­ПЛА­ТИ БЕЗ­РО­БІ­ТНИМ І ХВО­РИМ ДА­ЮТЬ ЗМО­ГУ ВИ­ЖИ­ТИ В ПРО­БЛЕМ­НИХ РА­ЙО­НАХ ТИМ, КО­МУ НАЙ­ВАЖ­ЧЕ ЗНА­ЙТИ РО­БО­ТУ. ХО­ЧА БЕЗ ЦЬО­ГО ЇМ НЕ ЛИ­ШИ­ЛО­СЯ Б ІН­ШО­ГО ВИ­БО­РУ, ЯК ПЕ­РЕ­ЇХА­ТИ

За­мкне­не ко­ло. Зі збіль­ше­н­ням не­рів­но­сті між ре­гіо­на­ми лю­ди ста­ють менш мо­біль­ни­ми. Від­со­ток аме­ри­кан­ців, які що­ро­ку пе­ре­їздять зі шта­ту в штат, із 1990-х змен­шив­ся на­по­ло­ви­ну

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.