Ви­бор­чий тра­фа­рет

Де­пу­та­ти взя­ли­ся за змі­ну ви­бор­чої си­сте­ми. Чи вда­сться їм до­ве­сти спра­ву до кін­ця та що змі­ни­ться в ра­зі успі­ху ре­фор­ми

Ukrainskiy Tyzhden - - На Часі - Ан­дрій Го­луб

У че­твер 19 жов­тня спі­кер Ан­дрій Па­ру­бій під­га­няє де­пу­та­тів із ви­сту­па­ми. До за­вер­ше­н­ня від­ве­де­но­го ре­гла­мен­том ро­бо­чо­го ча­су за­ли­ша­є­ться пів­го­ди­ни, а слід ще роз­гля­ну­ти три за­ко­но­про­е­кти про змі­ну си­сте­ми ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди.

Зре­штою, де­пу­та­ти всти­га­ють. «Ша­нов­ні ко­ле­ги! Хо­чу вам по­ві­до­ми­ти, ми про­йшли пер­ший етап ви­бор­чої ре­фор­ми!» — ка­же спі­кер. Зал від­по­від­ає гу­чним смі­хом, де­які нар­де­пи пле­ска­ють у до­ло­ні. Хо­ча во­ни й укла­ли­ся у ви­зна­че­ний час, але від­хи­ли­ли всі три за­про­по­но­ва­ні про­е­кти. Са­ме то­му фра­зу Па­ру­бія спри­йма­ють як уда­лий жарт.

«Ува­га! У нас да­лі на роз­гля­ді два ко­де­кси ви­бор­чої си­сте­ми! Тож на­сту­пно­го пле­нар­но­го ти­жня ми про­дов­жи­мо роз­гляд ви­бор­чої ре­фор­ми дво­ма ко­де­кса­ми, один із яких за ав­тор­ством ша­но­ва­но­го й лю­би­мо­го ва­ми Па­ру­бія Ан­дрія Во­ло­ди­ми­ро­ви­ча», — ве­де да­лі спі­кер. Го­ло­ва Ра­ди злег­ка по­смі­ха­є­ться та ви­три­мує па­у­зу, щоб де­пу­та­ти всти­гли оці­ни­ти но­вий жарт, а по­тім до­дає: «І Пи­са­рен­ка».

Під сті­на­ми пар­ла­мен­ту вже дру­гу до­бу сто­їть на­ме­то­ве мі­сте­чко, яке за­ли­ши­ло­ся пі­сля акції під на­звою «Ве­ли­ка по­лі­ти­чна ре­фор­ма». Хо­ча іні­ці­а­то­ри мі­тин­гу ро­зі­йшли­ся в по­гля­дах на йо­го май­бу­тнє, а біль­шість із них зня­ли із се­бе від­по­від­аль­ність за по­дії в та­бо­рі, той день Ра­да при­свя­ти­ла роз­гля­ду двох із трьох за­яв­ле­них ви­мог мі­тин­га­рів.

Се­ред них і бу­ла «змі­на ви­бор­чих пра­вил». У за­явах і ко­мен­та­рях лі­де­рів про­те­сту ця те­ма пе­ре­ва­жно за­ли­ши­ла­ся в ті­ні двох ін­ших — ска­су­ва­н­ня не­до­тор­кан­но­сті й ство­ре­н­ня Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го су­ду. Однак на офі­цій­но­му сай­ті акції са­ме во­на сто­їть пер­шою.

«В Укра­ї­ні діє змі­ша­на про­пор­цій­но-ма­жо­ри­тар­на ви­бор­ча си­сте­ма, ухва­ле­на у 2011 ро­ці в ін­те­ре­сах ре­жи­му Яну­ко­ви­ча. За нею по­ло­ви­на де­пу­та­тів оби­ра­ю­ться на ма­жо­ри­тар­них окру­гах, де пе­ре­ма­га­ють пе­ре­ва­жно зав­дя­ки під­ку­пу ви­бор­ців і ви­ко­ри­стан­ню адмін­ре­сур­су, по­ло­ви­на — за за­кри­ти­ми про­пор­цій­ни­ми спи­ска­ми, мі­сця в яких про­да­ю­ться. Та­ка си­сте­ма — ко­рінь по­лі­ти­чної ко­ру­пції в кра­ї­ні», — йде­ться в за­яві на сай­ті. Де­пу­та­там по­ста­ви­ли ви­мо­гу ухва­ли­ти за­ко­но­про­ект № 1068-2 за ав­тор­ством кіль­кох нар­де­пів на чо­лі з Ві­кто­ром Чу­ма­ком, одним із лі­де­рів акції під Ра­дою.

Вла­сне, за­ко­но­про­ект Чу­ма­ка стає одним із трьох, які Ра­да від­хи­ляє на ве­чір­ньо­му за­сі­дан­ні 19 жов­тня. Він ді­стає най­біль­шу з-по­між кон­ку­рен­тів, однак не­до­ста­тню під­трим­ку за­лу — 169 го­ло­сів. Про­те це не озна­чає, що те­му оста­то­чно за­кри­то. Річ у тім, що анон­со­ва­ний про­ект ви­бор­чо­го ко­де­ксу «ша­но­ва­но­го й лю­би­мо­го» Ан­дрія Па­ру­бія № 3112-1 у ча­сти­ні ви­бо­рів до Ра­ди фа­кти­чно збі­га­є­ться з про­е­ктом Чу­ма­ка. На­справ­ді оби­два до­ку­мен­ти ли­ше фор­маль­но но­ві. Во­ни ду­блю­ють нор­ми за­ре­є­стро­ва­но­го ще в 2010-му про­е­кту ви­бор­чо­го ко­де­ксу ав­тор­ства Юрія Клю­чков­сько­го. Тож оста­то­чна до­ля ви­мо­ги про ви­бо­ри за від­кри­ти­ми спи­ска­ми ви­рі­ши­ться пі­сля 6 ли­сто­па­да, ко­ли де­пу­та­ти по­вер­ну­ться з чер­го­вої пе­ре­р­ви в за­сі­да­н­нях.

РІЗНІ МОДЕЛІ

Ни­ні в Укра­ї­ні діє змі­ша­на си­сте­ма ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди. Це озна­чає, що по­ло­ви­ну пар­ла­мент­сько­го кор­пу­су — 225 нар­де­пів — оби­ра­ють за про­пор­цій­ною си­сте­мою із

за­кри­ти­ми спи­ска­ми. Пар­тії на з’їздах пе­ред ви­бо­ра­ми ухва­лю­ють єди­ний за­галь­но­на­ціо­наль­ний спи­сок, про­хі­дна ча­сти­на яко­го фор­му­є­ться на під­ста­ві від­со­тків, отри­ма­них по­лі­тси­лою на ви­бо­рах. Вла­сни­ки ре­шти 225 ман­да­тів ви­зна­ча­ю­ться в одно­ман­да­тних окру­гах, де мо­жуть ба­ло­ту­ва­ти­ся не тіль­ки пред­став­ни­ки пар­тій, а й са­мо­ви­су­ван­ці.

19 жов­тня де­пу­та­ти мо­гли обра­ти одну з трьох за­про­по­но­ва­них ідей для змі­ни опи­са­ної фор­му­ли. У за­ко­но­про­е­кті екс-ре­гіо­на­ла та ни­ні­шньо­го пред­став­ни­ка Опо­зи­цій­но­го бло­ку Юрія Мі­ро­шни­чен­ка фа­кти­чно ду­блю­є­ться ви­бор­ча си­сте­ма, яка фун­кціо­ну­ва­ла в Укра­ї­ні з 2004-го по 2011-й. Пар­тії та бло­ки са­мо­стій­но фор­му­ють за­кри­ті спи­ски, а по­тім ма­ють по­до­ла­ти бар’єр. Що­прав­да, із бар’єром ав­тор не зміг ви­зна­чи­ти­ся оста­то­чно: у рі­зних ста­т­тях про­е­кту є по­си­ла­н­ня як на 1%, так і на 3%.

Лі­дер «Ба­тьків­щи­ни» Юлія Ти­мо­шен­ко ра­зом з одно­дум­ця­ми за­про­по­ну­ва­ла ці­ка­ві­шу схе­му. Кра­ї­ну ді­лять на 450 ви­бор­чих окру­гів (а та­кож за­кор­дон­ний округ), де пар­тії ви­су­ва­ють по одно­му кан­ди­да­ту. Ви­бо­рець го­ло­сує одно­ча­сно і за пар­тію, і за цьо­го кан­ди­да­та. Зда­є­ться, усе про­сто: один округ, один де­пу­тат. Однак ні. Пер­ша де­ся­тка спи­ску ко­жної по­лі­тси­ли ав­то­ма­ти­чно отри­мує де­пу­тат­ські ман­да­ти, якщо за­га­лом по Укра­ї­ні пар­тія на­бра­ла не мен­ше 5% го­ло­сів. Ре­шта ман­да­тів роз­по­ді­ля­ю­ться від­по­від­но до ре­зуль­та­тів на окру­гах.

Тре­тя ідея, яка до­сі має шан­си на успіх, мі­сти­ться в за­ко­но­про­е­кті Чу­ма­ка та пред­став­ле­на в ко­де­ксі за ав­тор­ством Па­ру­бія, Оле­ксан­дра Чер­нен­ка та Ле­о­ні­да Єм­ця. Якщо ду­же сти­сло, то те­ри­то­рію Укра­ї­ни за­про­по­но­ва­но по­ді­ли­ти на 27 ви­бор­чих окру­гів, які зде­біль­шо­го збі­га­ю­ться з ни­ні­шні­ми обла­стя­ми. Є три ви­ня­тки. Це Ки­їв, який по­ді­ле­но на два ре­гіо­ни (Лі­в­обе­ре­жний і Пра­в­обе­ре­жний, во­дно­час до Лі­в­обе­ре­жно­го про­по­ну­ють вклю­чи­ти Го­ло­сі­їв­ський та Пе­чер­ський ра­йо­ни мі­ста). Дні­про­пе­тров­ська область — її по­ді­ле­но на Дні­про­пе­тров­ський і Кри­во­різь­кий ви­бор­чі ре­гіо­ни — і так зва­ний Пів­ден­ний ви­бор­чий ре­гіон, ку­ди на­ле­жать Хер­сон­щи­на, Крим­ська ав­то­но­мія та Се­ва­сто­поль. У ко­жно­му ви­бор­чо­му ре­гіо­ні пар­тії ви­су­ва­ти­муть окре­мі спи­ски кан­ди­да­тів.

У ра­зі ухва­ле­н­ня за­ко­ну ви­бо­рець біль­ше не змо­же обме­жи­ти­ся по­зна­чкою нав­про­ти обра­ної пар­тії. За за­ду­мом ав­то­рів, бю­ле­тень ма­ти­ме дві гра­фи: «Під­три­мую ви­бор­чий спи­сок по­лі­ти­чної пар­тії за по­ряд­ко­вим но­ме­ром» та «Під­три­мую кан­ди­да­та в на­ро­дні де­пу­та­ти Укра­ї­ни від ці­єї по­лі­ти­чної пар­тії за по­ряд­ко­вим но­ме­ром». Нав­про­ти ко­жної гра­фи сто­я­ти­ме тра­фа­рет для впи­су­ва­н­ня чи­сел. Якщо ви під­три­му­є­те пар­тію, що ви­су­ва­є­ться на ви­бо­рах під но­ме­ром, ска­жі­мо, 9, та ре­гіо­наль­но­го кан­ди­да­та від пар­тії під но­ме­ром 3, то в пер­шо­му тра­фа­ре­ті слід впи­са­ти «09», а в дру­го­му «03».

Пі­сля го­ло­су­ва­н­ня ЦВК вста­нов­лює, скіль­ки від­со­тків го­ло­сів та чи ін­ша пар­тія отри­ма­ла по Укра­ї­ні за­га­лом. У цьо­му єди­на роз­бі­жність у про­е­ктах Чу­ма­ка й Па­ру­бія. Пер­ший про­по­нує вста­но­ви­ти бар’єр 3%, дру­гий — 4%. Се­ред пар­тій, які по­до­ла­ють вка­за­ний бар’єр, ді­ли­ти­муть де­пу­тат­ські ман­да­ти. Про­те не так, як за­раз, — за спи­ском, за­твер­дже­ним на пар­тій­но­му з’їзді, — а на під­ста­ві по­пу­ляр­но­сті кон­кре­тних кан­ди­да­тів у пев­но­му ре­гіо­ні. На­при­клад, пар­тія «А» отри­ма­ла за­га­лом по Укра­ї­ні 5% го­ло­сів, а пар­тія «Б» — 10%, і це єди­ні по­лі­тси­ли, які по­до­ла­ли бар’єр. Від­по­від­но «А» пре­тен­ду­ва­ти­ме на близь­ко 150 ман­да­тів, «Б» — на 300. Дру­га гра­фа в бю­ле­те­ні ви­зна­ча­ти­ме, хто са­ме займе мі­сця від цих пар­тій. При­пу­сті­мо, що «А» на­бра­ла всі го­ло­си тіль­ки у двох ре­гіо­нах. У пер­шо­му — 75%, у дру­го­му — 25%. Від­по­від­но де­пу­та­та­ми ста­нуть 113 най­по­пу­ляр­ні­ших ви­су­ван­ців зі спи­ску пар­тії в пер­шо­му ре­гіо­ні та 37 — у дру­го­му. Від ре­гіо­нів, де пар­тія не­по­пу­ляр­на, де­пу­та­том не ста­не ні­хто з її ви­су­ван­ців, однак за­ко­но­про­е­ктом пе­ред­ба­че­но обов’яз­ко­ве ви­су­не­н­ня кан­ди­да­тів у всіх 27 ре­гіо­нах (що­най­мен­ше п’яте­ро на один ви­бор­чий ре­гіон).

ПОРАХУВАТИ ДЕ­ПУ­ТА­ТІВ

Чин­на в Укра­ї­ні мо­дель ви­бо­рів до пар­ла­мен­ту фа­кти­чно га­ран­тує пе­ре­мо­гу про­вла­дній на мо­мент їх про­ве­де­н­ня по­лі­тси­лі. Клю­чо­вий еле­мент у цьо­му — ви­бо­ри в ма­жо­ри­тар­них окру­гах. Зав­дя­ки їм про­вла­дна пар­тія збіль­шує пред­став­ни­цтво при­бли­зно удві­чі. На­при­клад, на ви­бо­рах 2012-го та 2014-го то­ді­шні пар­тії вла­ди (Пар­тія ре­гіо­нів та БПП) здо­бу­ли від­по­від­но 51% та 35% усіх

ман­да­тів на ви­бо­рах у ма­жо­ри­тар­них окру­гах. Та­кі ре­зуль­та­ти на­віть близь­ко не сто­я­ли із за­галь­но­на­ціо­наль­ни­ми рей­тин­га­ми пар­тій, які від­обра­жа­ли ре­зуль­та­ти ви­бо­рів за про­пор­цій­ною си­сте­мою, та ста­но­ви­ли від­по­від­но 30% та 22%.

Окрім то­го, пар­тія вла­ди зав­жди має ще один при­хо­ва­ний ре­зерв — са­мо­ви­су­ван­ців. На вже зга­да­них ви­бо­рах 2012-го та 2014-го та­кі кан­ди­да­ти отри­ма­ли від­по­від­но 19,5% та 48% ман­да­тів, а це 43 та 96 кон­кре­тних де­пу­та­тів. Для по­рів­ня­н­ня: фра­кція най­по­пу­ляр­ні­шої на остан­ніх ви­бо­рах пар­тії «На­ро­дний фронт» на­лі­чує ни­ні тіль­ки 81-го нар­де­па. Уже в пар­ла­мен­ті са­мо­ви­су­ван­ці мо­жуть або при­єд­на­ти­ся до яко­їсь із фра­кцій (най­ча­сті­ше це та са­ма «фра­кція вла­ди»), або ство­ри­ти вла­сні об’єд­на­н­ня та гру­пи, які ста­ють ре­зер­вом для про­тя­гу­ва­н­ня тих чи ін­ших не­о­дно­зна­чних рі­шень. На­то­мість ін­ші пар­ла­мент­ські по­лі­тси­ли, окрім «фра­кції вла­ди», не мо­жуть по­хва­ли­ти­ся ви­со­ки­ми ре­зуль­та­та­ми в ма­жо­ри­тар­них окру­гах. Не ка­жу­чи вже про так зва­ні ма­лі пар­тії, які вза­га­лі не пред­став­ле­ні фра­кці­я­ми в пар­ла­мен­ті. На ви­бо­рах 2012-го та 2014го та­кі по­лі­тси­ли на всіх здо­бу­ли ли­ше від­по­від­но 29,5% та 17% ман­да­тів (63 та 33 де­пу­та­ти).

При­чи­ни та­кої си­ту­а­ції в си­сте­мі ви­бо­рів на окру­гах, які дав­но асо­ці­ю­ю­ться з адмі­ні­стра­тив­ним ре­сур­сом і рі­зни­ми фор­ма­ми під­ку­пу ви­бор­ців. За сло­ва­ми ген­ди­ре­кто­ра Ко­мі­те­ту ви­бор­ців Укра­ї­ни Оле­ксія Ко­ше­ля, са­ме ма­жо­ри­тар­ні де­пу­та­ти є го­лов­ни­ми опо­нен­та­ми будь-якої змі­ни ви­бор­чої си­сте­ми: «Уже за­раз ми ба­чи­мо де­ся­тки окру­гів, ку­ди ма­со­во спря­мо­ву­ю­ться по­лі­ти­чні су­бвен­ції та вкла­да­ю­ться ко­шти, у яких де­пу­та­ти-ма­жо­ри­тар­ни­ки пе­ре­тво­рю­ю­ться на по­лі­ти­ків фе­одаль­но­го мас­шта­бу, де во­ни мо­жуть га­ран­то­ва­но пе­ре­мог­ти або про­ве­сти по­трі­бну лю­ди­ну. Си­сте­ма сьо­го­дні зру­чна для ду­же ба­га­тьох мі­сце­вих по­лі­ти­ків».

Якщо спро­бу­ва­ти змо­де­лю­ва­ти ре­зуль­та­ти май­бу­тніх ви­бо­рів за на­яв­ною си­сте­мою на під­ста­ві остан­ніх да­них со­ціо­ло­гі­чних опи­ту­вань і да­них ви­бо­рів по ма­жо­ри­тар­ці у 2014-му (див. «Як­би зав­тра від­бу­ли­ся ви­бо­ри... Ни­ні­шня мо­дель») , то оче­ви­дно, що ви­гі­дни­ми во­ни ста­нуть тіль­ки для про­вла­дної БПП і са­мо­ви­су­ван­ців, які збіль­шать свій ре­зуль­тат з огля­ду на втра­ту по­пу­ляр­но­сті пре­зи­дент­ським брен­дом. Фа­кти­чно якщо си­сте­ма збе­ре­же­ться, то в май­бу­тній Ра­ді са­мо­ви­су­ван­ці ма­ти­муть не про­сто «зо­ло­ту», а «пла­ти­но­ву» кар­ту, що від­обра­зи­ться на ці­ні за ті чи ін­ші го­ло­су­ва­н­ня. Так са­мо зро­сте й гра­дус по­пу­лі­зму, адже май­же ко­жен са­мо­ви­су­ва­нець при­мі­ряє на се­бе образ пал­ко­го «за­хи­сни­ка про­сто­го на­ро­ду». У та­ких умо­вах мо­жна за­бу­ти про будь-які не­по­пу­ляр­ні, але ва­жли­ві рі­ше­н­ня.

Го­ло­су­ва­н­ня в пар­ла­мен­ті за про­ект змін до ви­бор­чої си­сте­ми Чу­ма­ка за­га­лом від­обра­жає ін­те­ре­си сто­рін (див. «Про від­кри­ті спи­ски») . На­при­клад, не го­ло­су­ва­ли «за» біль­шість чле­нів фра­кції БПП і «На­ро­дно­го фрон­ту». Про­і­гно­ру­ва­ла го­ло­су­ва­н­ня май­же по­ло­ви­на по­за­фра­кцій­них, а скла­де­ні з ма­жо­ри­тар­ни­ків гру­пи «Ві­дро­дже­н­ня» та «Во­ля на­ро­ду» да­ли аж один го­лос. Однак є ті ре­чі, які скла­дно по­ясни­ти ло­гі­кою. На­при­клад, іде­ться про го­ло­су­ва­н­ня фра­кції Опо­зи­цій­но­го бло­ку. Мо­де­лю­ва­н­ня свід­чить, що в ра­зі за­про­ва­дже­н­ня си­сте­ми з від­кри­ти­ми спи­ска­ми ця пар­тія мо­же збіль­ши­ти кіль­кість де­пу­та­тів май­же вдві­чі, однак за про­ект про­го­ло­су­вав ли­ше один її член. Так са­мо не да­ли сто­від­со­тко­вих по­ка­зни­ків під­трим­ки фра­кції РПЛ і «Ба­тьків­щи­ни», яким теж має бу­ти ви­гі­дна змі­на си­сте­ми (див. «Як­би зав­тра від­бу­ли­ся ви­бо­ри... Ни­ні­шня мо­дель» і «Як­би зав­тра від­бу­ли­ся ви­бо­ри... Мо­дель, за­про­по­но­ва­на «ко­де­ксом Па­ру­бія») .

Окрім то­го, про­вла­дна пар­тія БПП на­справ­ді та­кож мо­же не осо­бли­во по­стра­жда­ти від за­про­ва­дже­н­ня ре­гіо­наль­них окру­гів і від­кри­тих спи­сків. Оскіль­ки го­лов­ни­ми ста­нуть ре­зуль­та­ти на мі­сцях, пар­тія мо­же за­лу­чи­ти по­пу­ляр­них мі­сце­вих по­лі­ти­ків, які ра­ні­ше ви­су­ва­ли­ся як ма­жо­ри­тар­ні кан­ди­да­ти, і здо­бу­ти го­ло­си зав­дя­ки їм.

На дум­ку Оле­ксія Ко­ше­ля, біль­шість де­пу­та­тів про­сто не ро­зі­бра­ла­ся з тим, за що го­ло­су­ва­ла. «За­ко­но­про­ект, який ви­ма­га­ли че­рез про­те­стну акцію (Чу­ма­ка. — Ред.), на­справ­ді зру­чний для по­лі­тсил і над­зви­чай­но зру­чний для ко­ру­пції. По­над те, він ду­же ком­фор­тний для ма­жо­ри­тар­ни­ків. Адже тим із них, які ма­ють під­трим­ку, сти­му­лю­ють сво­їх ви­бор­ців, ство­рю­ють мі­ні­фон­ди, до­ро­ги, по­лі­ти­чні су­бвен­ції, це зру­чно, бо пар­тії за та­кої си­сте­ми ма­ли б зма­га­ти­ся за ав­то­ри­те­тних ма­жо­ри­тар­ни­ків і за­тя­гу­ва­ти їх до спи­сків. Крім то­го, я на­віть не ви­клю­чаю, що бу­ла б утво­ре­на но­ва по­лі­тси­ла з ней­траль­ним брен­дом, яка про­сто об’єд­на­ла б кіль­ка­де­сят ре­зуль­та­тив­них ма­жо­ри­тар­ни­ків. Тоб­то пар­тії про­сто не ро­зі­бра­ли­ся. Си­сте­ма, яка про­по­ну­ва­ла­ся, — це крок упе­ред, але пи­та­н­ня ко­ру­пції во­на ви­рі­ши­ла б тіль­ки час­тко­во», — ка­же він.

На дум­ку Ко­ше­ля, на ни­ні­шньо­му ета­пі слід одно­зна­чно від­мо­ви­ти­ся від ма­жо­ри­тар­ної си­сте­ми на ко­ристь про­пор­цій­ної, хай на­віть із за­кри­ти­ми спи­ска­ми. Во­на змен­шує ймо­вір­ність під­ку­пу ви­бор­ців, однак з’яв­ля­є­ться ін­ша про­бле­ма — про­даж місць у ви­бор­чих спи­сках. Тож слід та­кож пе­ред­ба­чи­ти за­по­бі­жни­ки від цьо­го. По­за тим, він на­го­ло­шує на не­об­хі­дно­сті за­бо­ро­ни­ти по­лі­ти­чну ре­кла­му, а цьо­го не ви­ма­гає жо­ден за­про­по­но­ва­ний де­пу­та­там за­ко­но­про­ект: «Це крок, який дасть змо­гу зро­би­ти ви­бо­ри змі­стов­ні­ши­ми, адже пар­ті­ям до­ве­де­ться про­по­ну­ва­ти щось скла­дні­ше, ніж 10-се­кун­дні ро­ли­ки з яскра­вим га­слом та емо­цій­ною кар­тин­кою. Та­кож це дасть змо­гу змен­ши­ти вар­тість ви­бо­рів в Укра­ї­ні за­га­лом у три, чо­ти­ри, п’ять ра­зів. У се­ре­дньо­му пар­тії ви­тра­ча­ють утри­чі-вче­тве­ро біль­ше, ніж у тій са­мій Поль­щі на ви­бо­рах до Се­йму. Зде­шев­ле­н­ня ви­бо­рів — це шлях до то­го, щоб да­ти мо­жли­вість на успіх но­вим пар­ті­ям. За ни­ні­шніх умов ні­ко­ли пар­тії но­во­го ти­пу не змо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з пар­ла­мент­ськи­ми, то­му що во­ни не ма­ють до­ста­тньо ко­штів. За­бо­ро­на ре­кла­ми не менш ва­жли­ва, ніж змі­на си­сте­ми».

Го­ло­ва прав­лі­н­ня Гро­ма­дян­ської ме­ре­жі «ОПОРА» Оль­га Ай­ва­зов­ська та­кож пе­ре­ко­на­на, що де­пу­та­ти

осо­бли­во не роз­би­ра­ли­ся, за що са­ме го­ло­су­ва­ли, і за­зна­чає, що будь-яка про­пор­цій­на си­сте­ма від­ля­кує пе­ред­усім пред­став­ни­ків вла­ди са­ме че­рез брак ре­сур­су, що ним є са­мо­ви­су­ван­ці. Окрім то­го, за­про­по­но­ва­на си­сте­ма з від­кри­ти­ми спи­ска­ми ускла­днює мо­жли­во­сті до про­гно­зу­ва­н­ня ре­зуль­та­тів ви­бо­рів: «Там є один ню­анс що­до не­ві­до­мо­сті кіль­ко­сті ман­да­тів, отри­ма­них, у прин­ци­пі, в окру­зі. Не пар­тії кон­кре­тної, а вза­га­лі. То­му що є прив’яз­ка до яв­ки, а во­на най­ви­ща зав­жди в За­хі­дній Укра­ї­ні. Якщо взя­ти по пар­ті­ях, то ми ро­би­ли мо­де­лю­ва­н­ня за ре­зуль­та­та­ми ви­бо­рів 2014-го ро­ку, але вже з ура­ху­ва­н­ням яв­ки. На­при­клад, Львів­щи­на мо­же отри­ма­ти 34 ман­да­ти — май­же втри­чі біль­ше, ніж за­раз. І ні­хто з по­лі­ти­чних грав­ців не знає, скіль­ки ман­да­тів бу­де на окру­зі. Окру­гів 27. Див­ля­чись на тра­ди­цій­ну яв­ку, грав­ці ро­зу­мі­ють, що це не­без­пе­чно, адже на За­хо­ді бу­де біль­ше де­пу­та­тів тіль­ки че­рез те, що там кіль­кість ви­бор­ців тра­ди­цій­но ви­ща».

За її сло­ва­ми, за­про­по­но­ва­на си­сте­ма хоч і не га­ран­тує, що ні­хто не злов­жи­ва­ти­ме, але зна­чно змен­шує мо­жли­во­сті та збіль­шує їхню вар­тість. За її сло­ва­ми, кан­ди­да­ти рад­ше на­ма­га­ти­му­ться сфаль­шу­ва­ти ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня, ніж за­йма­ти­му­ться, зокре­ма, під­ку­пом ви­бор­ців: «Ця си­сте­ма ду­же скла­дна для то­го, щоб про­сто по-ста­ро­му по­ді­ли­ти те­ри­то­рію, по­пе­ре­ди­ти ви­су­ва­н­ня по­ту­жних кон­ку­рен­тів від ін­ших пар­тій і до­мо­ви­ти­ся на стар­ті, як це за­раз ча­сто бу­ває під час ви­бо­рів на ма­жо­ри­тар­них окру­гах. Якщо ж ка­за­ти про під­куп як яви­ще, то з ним бо­ря­ться не си­сте­мою, а не­від­во­ро­тні­стю по­ка­ра­н­ня».

Про це ка­же й Оле­ксій Ко­шель із КВУ. За йо­го сло­ва­ми, до­ки не­має ба­га­тьох пре­це­ден­тів при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті за ви­бор­чі зло­чи­ни, не бу­де й сти­му­лу до зро­ста­н­ня по­лі­ти­чної куль­ту­ри. Він за­зна­чає, що сьо­го­дні до су­ду спря­му­ва­ли мен­ше як 10% справ, від­кри­тих за фа­кта­ми під­ку­пу на мі­сце­вих ви­бо­рах у 2015-му. «Для ме­не ду­же по­ка­зо­ва спра­ва з чер­ні­ве­цьки­ми сту­ден­та­ми, яких за­лу­чи­ли до під­ку­пу ви­бор­ців на остан­ніх мі­сце­вих ви­бо­рах. За­мов­ник пі­ра­мі­ди пе­ре­бу­вав за кор­до­ном і по­чу­вав се­бе до­сить віль­но, а умов­ний тер­мін ув’язне­н­ня і, мо­жли­во, на­віть по­ла­ма­не жи­т­тя отри­ма­ли кіль­ка сту­ден­тів. Це кла­си­чний при­клад, ко­ли за­мов­ни­ки уни­ка­ють по­ка­ра­н­ня. При­чи­на — не­ефе­ктив­ність МВС у спра­вах роз­слі­ду­ва­н­ня ви­бор­чих зло­чи­нів. Во­ни ма­ли б іні­ці­ю­ва­ти за­ко­но­дав­чі змі­ни, адже є не тіль­ки про­ви­на пра­во­охо­рон­ців, а й сут­тє­ві про­га­ли­ни в за­ко­ні. МВС має про­ве­сти на­вча­н­ня для слід­чих, які за­йма­ю­ться та­ки­ми зло­чи­на­ми», — ка­же він.

Усе ж та­ки, за йо­го сло­ва­ми, по­лі­ти­чна культура ви­бор­ців хо­ча й по­віль­но, але зро­стає, і те­хно­ло­гії під­ку­пу вже не та­кі ефе­ктив­ні, як 10 або 15 ро­ків то­му. «Оздо­ров­ле­н­ня від цьо­го за­тя­гне­ться, пев­но, на де­ся­ти­лі­т­тя, але на­віть у на­ших за­хі­дних су­сі­дів — Поль­щі, Сло­вач­чи­ні, Ру­му­нії — теж є пра­кти­ка під­ку­пу ви­бор­ця, про­сто мас­шта­би мен­ші», — ка­же ген­ди­ре­ктор КВУ.

Спро­гно­зу­ва­ти, чи ухва­лять де­пу­та­ти бо­дай якісь змі­ни, скла­дно. З огля­ду на ре­зуль­тат го­ло­су­ва­н­ня по про­е­кту Чу­ма­ка, мо­жна при­пу­сти­ти, що для по­до­ла­н­ня пер­шо­го чи­та­н­ня ви­бор­чо­му «ко­де­ксу Па­ру­бія» не ви­ста­чає близь­ко 60 го­ло­сів нар­де­пів. Ци­фра не зда­є­ться за­хмар­ною. Однак, за ін­фор­ма­ці­єю Ти­жня, на­ра­зі про­гноз пе­си­мі­сти­чний: або ви­бор­чі ко­де­кси вза­га­лі про­ва­лять або ж, у кра­що­му ра­зі, від­прав­лять на по­втор­не пер­ше чи­та­н­ня, що за­ли­шить при­найм­ні шанс на по­втор­ний роз­гляд. Про це свід­чить не­актив­ний збір го­ло­сів під про­ект. Однак до роз­гля­ду в за­лі пар­ла­мен­ту ще є час, а го­ло­си під окре­мі за­ко­ни при­му­дря­ли­ся зі­бра­ти й за кіль­ка го­дин до го­ло­су­ва­н­ня. Пи­та­н­ня в то­му, чи бу­де в де­пу­та­тів до­ста­тній сти­мул.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.