Ви­пла­ти роз­бра­ту

Чо­му Поль­ща ви­ма­гає від Ні­меч­чи­ни ре­па­ра­ції

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оль­га Во­ро­жбит

«$6 млрд нам вин­ні нім­ці за жа­хі­т­тя вій­ни» — із та­кою об­кла­дин­кою на по­ча­тку сер­пня ви­йшов поль­ський кон­се­рва­тив­ний ти­жне­вик Sieci. Уже тре­тій мі­сяць те­ма ні­ме­цьких во­єн­них ре­па­ра­цій не схо­дить зі шпальт ви­дань і вуст кон­сер­ва­то­рів у Поль­щі. Ні­ме­цька сто­ро­на стій­ко на­по­ля­гає: жо­дних від­шко­ду­вань біль­ше не мо­же бу­ти.

У сер­пні цьо­го ро­ку в час пам’ятних по­дій із на­го­ди рі­чни­ці по­ча­тку Вар­шав­сько­го пов­ста­н­ня в Поль­щі зно­ву за­го­во­ри­ли про ви­пла­ту Ні­меч­чи­ною ре­па­ра­цій. «Це не­прав­да, що Поль­ща від­мо­ви­ла­ся від ком­пен­са­цій, які на­ле­жать нам від Ні­меч­чи­ни. Це ра­дян­ська ко­ло­нія, яка на­зи­ва­ла­ся ПНР, зре­кла­ся ча­сти­ни ре­па­ра­цій, що бу­ли пов’яза­ні з те­ри­то­рі­єю та­кож ма­ріо­не­тко­вої ра­дян­ської НДР», — за­явив в ефі­рі TVP Info 1 сер­пня мі­ністр обо­ро­ни Поль­щі Ан­то­ні Ма­це­ре­вич.

На цю те­му вже за ча­сів пе­ре­бу­ва­н­ня на по­са­ді ме­ра Вар­ша­ви Ле­ха Ка­чин­сько­го го­во­ри­ли не­ма­ло. Сам Ма­це­ре­вич в ін­терв’ю зга­дує, що ще зі сво­єю по­пе­ре­дньою пар­ті­єю «Ка­то­ли­цько-на­ціо­наль­ний рух» він у 2000-х по­ру­шу­вав це пи­та­н­ня в Сей­мі. У 2004 ро­ці на про­ха­н­ня Ле­ха Ка­чин­сько­го під­ра­ху­ва­ли втра­ти Вар­ша­ви че­рез ні­ме­цьку оку­па­цію. То­ді во­ни ста­но­ви­ли $45,3 млрд. Та­ка ро­бо­та, як і пер­ші звер­не­н­ня Ма­це­ре­ви­ча, роз­по­ча­ла­ся не про­сто так. На­пе­ре­до­дні під­пи­са­н­ня Поль­щею уго­ди про вступ до ЄС у кві­тні 2003-го ор­га­ні­за­ції нім­ців (зокре­ма, Preußische Treuhand Gmbh та Bund der Vertriebenen), які жи­ли на те­ри­то­рії те­пе­рі­шніх Че­хії й Поль­щі та яких на­при­кін­ці Дру­гої сві­то­вої вій­ни й одра­зу пі­сля її за­вер­ше­н­ня при­му­со­во пе­ре­се­ли­ли зі сво­їх до­мі­вок, по­ча­ли ло­бі­ю­ва­ти фі­нан­со­ві від­шко­ду­ва­н­ня за втра­че­ну вла­сність на те­ри­то­рі­ях, звід­ки їх про­гна­ли. У 2000 ро­ці де­пу­та­тка Бун­де­ста­гу від ХДС Ері­ка Штайн­бах за­сну­ва­ла Центр про­ти при­му­со­во­го ви­гна­н­ня. Йо­го по­лі­ти­ку не під­три­мує цен­траль­на ні­ме­цька вла­да, однак він та­кож на­ма­гав­ся до­би­ти­ся по­вер­не­н­ня пе­ре­се­ле­ним нім­цям ком­пен­са­ції за втра­че­не май­но в Че­хії та Поль­щі.

Ще 10 ве­ре­сня 2004 ро­ку поль­ський Сейм ухва­лив ре­зо­лю­цію, де йшло­ся про те, що, між ін­шим, їхня кра­ї­на не отри­ма­ла аде­ква­тної гро­шо­вої ком­пен­са­ції за во­єн­ні дії на­цист­ської Ні­меч­чи­ни та зни­ще­н­ня Поль­щі. От­же, оста­н­ня на­по­ля­га­ла на то­му, що не має чо­го від­шко­до­ву­ва­ти нім­цям. То­ді ситуація між дво­ма кра­ї­на­ми бу­ла не менш на­пру­же­ною, ніж за­раз. Аби тро­хи згла­ди­ти аж над­то го­стрі ку­ти дис­ку­сії, то­ді­шній ні­ме­цький кан­цлер Ґер­гард Шре­дер під час ві­зи­ту до Вар­ша­ви в сер­пні 2004-го за­пев­нив, що за­кли­че ні­ме­цькі су­ди від­мов­ля­ти ко­ли­шнім ні­ме­цьким пе­ре­се­лен­цям у за­до­во­лен­ні по­зо­вів.

Ни­ні ж у від­по­відь на за­яви поль­сько­го ке­рів­ни­цтва про те, що Ні­меч­чи­на не ви­пла­ти­ла по­ля­кам ре­па­ра­цій, від­по­вів ні­ме­цький пре­зи­дент Франк-валь­тер Штайн­майєр. У сво­є­му ли­сті він ка­же, що Поль­ща не має юри­ди­чно­го пра­ва ви­ма­га­ти ви­пла­ти ре­па­ра­цій, і на­га­дує, що в 1953-му Поль­ща від­мо­ви­ла­ся від них. Але то­ді су­сі­дом ПНР бу­ла НДР, а не об’єд­на­на Ні­меч­чи­на. На цьо­му фа­кто­рі на­по­ля­га­ють кон­се­рва­тив­ні поль­ські елі­ти.

Стен­форд­ський прав­ник поль­сько­го по­хо­дже­н­ня Па­вел Лу­том­ський в одно­му з роз­ді­лів книж­ки «Germany, Poland and Postmemorial Relations» («Ні­меч­чи­на, Поль­ща та від­но­си­ни пос­тпам’яті») пи­ше, що пост­ко­му­ні­сти­чна вла­да Поль­щі упу­сти­ла кіль­ка ре­аль­них мо­жли­во­стей пер­ши­ми звер­ну­ти­ся до те­ми ре­па­ра­цій і, ймо­вір­но, до­сяг­ти оста­то­чно­го рі­ше­н­ня цьо­го пи­та­н­ня (се­ред них і так зва­на Уго­да 2+4, або До­го­вір про кін­це­ве вре­гу­лю­ва­н­ня що­до Ні­меч­чи­ни, і Поль­сько-ні­ме­цька при­кор­дон­на

уго­да). Зва­жа­ю­чи на це, об’єднання при­му­со­во ви­гна­них на­при­кін­ці та пі­сля за­вер­ше­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни нім­ців акти­ві­зу­ва­ли свою ро­бо­ту. Ра­зом із за­ява­ми офі­цій­но­го Бер­лі­на про не­під­трим­ку по­зи­цій Bund der Vertriebenen оби­дві кра­ї­ни за­лу­чи­ли до спіль­но­го пра­во­во­го ана­лі­зу двох по­ва­жних на­у­ков­ців — поль­сько­го істо­ри­ка Яна Бар­ча та ні­ме­цько­го прав­ни­ка Йо­хе­на Фро­вай­на. У сво­є­му зві­ті на­у­ков­ці під­су­му­ва­ли, що ви­мо­ги ні­ме­цьких гро­ма­дян «по­за пло­щи­ною і між­на­ро­дно­го пра­ва, і пра­ва двох кра­їн». Тоб­то про­бле­му бу­ло ви­рі­ше­но з одно­го бо­ку. Во­дно­час пі­сля за­ги­бе­лі Ле­ха Ка­чин­сько­го, від­став­ки йо­го бра­та Ярослава з по­са­ди прем’єра та при­хо­ду до вла­ди по­мір­ко­ва­ні­шої в істо­ри­чно­му пи­тан­ні «Гро­ма­дян­ської пла­тфор­ми» на чо­лі з До­наль­дом Ту­ском у спра­ві ре­па­ра­цій на­ста­ло вза­єм­не за­тиш­шя.

Ни­ні­шню кри­зу та по­вер­не­н­ня до ці­єї те­ми до­слі­дни­ки та пу­блі­ци­сти з обох кра­їн тра­кту­ють по-рі­зно­му. «Пи­та­н­ня ре­па­ра­цій з’яв­ля­є­ться в си­ту­а­ції, ко­ли в ні­ме­цько­му пу­блі­чно­му про­сто­рі від­бу­ва­є­ться ре­ін­тер­пре­та­ція Дру­гої сві­то­вої вій­ни», — ка­же в ко­мен­та­рі Ти­жню ке­рів­ни­ця За­хі­дно­го Ін­сти­ту­ту ім. Зи­ґмун­та Вой­це­хов­сько­го в По­зна­ні Юсти­на Шульц. По­пе­ре­дньо­го ра­зу при­чи­ною бу­ла ви­мо­га від­шко­ду­вань від об’єд­нань при­му­со­во пе­ре­се­ле­них нім­ців. «За­раз кри­ти­чно спри­йма­є­ться ні­ме­цька істо­ри­чна по­лі­ти­ка. Сим­во­лі­чним у цьо­му кон­текс­ті мо­жна на­зва­ти фільм «На­ші ма­те­рі, на­ші ба­тьки», — по­яснює Шульц. Фільм «На­ші ма­те­рі, на­ші ба­тьки», який ви­йшов на ні­ме­цькі екра­ни у 2013 ро­ці, по­ка­зує во­ї­нів Ар­мії Кра­йо­вої ціл­ко­ви­ти­ми ан­ти­се­мі­та­ми. Та­ке по­зи­ціо­ну­ва­н­ня ду­же обу­ри­ло пред­став­ни­ків рі­зних кіл у Поль­щі. Ве­те­ра­ни АК по­да­ли на ком­па­нію ZDF, яка за­мо­ви­ла ство­ре­н­ня цьо­го філь­му, до су­ду. Су­до­вий про­цес три­ває й до­сі. На­віть лі­бе­раль­на Gazeta Wyborcza ви­йшла із за­го­лов­ком до ре­цен­зії на фільм: «Хто по­яснить нім­цям, що АК — це не СС?». По­при все це, на дум­ку поль­ської до­слі­дни­ці, ситуація на­ра­зі не аж над­то на­пру­же­на.

Однак пи­та­н­ня й да­лі на­би­рає обер­тів і в пу­блі­чно­му про­сто­рі не при­пи­ня­ю­ться йо­го обго­во­ре­н­ня. Поль­ські істо­ри­ки та юри­сти-між­на­ро­дни­ки про­по­ну­ють вла­сні ре­це­пти вирішення си­ту­а­ції чи при­му­су Ні­меч­чи­ни до дії. Так, екс­перт із між­на­ро­дно­го пра­ва Ґже­ґож Ко­стше­ва­Зор­бас, чия ста­т­тя, що в ній іде­ться про $6 млрд ре­па­ра­цій, бу­ла го­лов­ною в но­ме­рі Sieci, про­по­нує свій план дій. «Поль­ща по­вин­на швид­ко під­су­му­ва­ти люд­ські втра­ти й пе­ре­ві­ри­ти під­сум­ки з 1947 ро­ку за до­по­мо­гою су­ча­сних ме­то­дів де­мо­гра­фії, ме­ди­ци­ни, еко­но­мі­ки та ін­ших на­ук. Пі­зні­ше мо­жна по­да­ти по­зов до най­ви­щої су­до­вої ін­стан­ції сві­ту — Між­на­ро­дно­го су­ду в Га­а­зі, який на­ле­жить до си­сте­ми ООН і який розв’язує во­єн­ні су­пе­ре­чки, зокре­ма між кра­ї­на­ми», — пи­ше він у сво­є­му ма­те­рі­а­лі.

Ні­ме­цький юрист і спів­ав­тор зга­да­но­го ви­ще ана­лі­зу що­до ком­пен­са­цій Йо­хен Фро­вайн у ко­мен­та­рі Deutsche Welle спро­сто­вує той факт, що ві­дмо­ва Поль­щі від ре­па­ра­цій у 1953 ро­ці не­чин­на. За йо­го сло­ва­ми, «те, що в ній змі­нив­ся кон­сти­ту­цій­ний лад і що во­на біль­ше не ко­му­ні­сти­чна кра­ї­на, ні­як не впли­ває на справ­жність обго­во­рю­ва­ної за­яви. Ба­га­то ін­ших угод, які Поль­ща то­ді під­пи­са­ла, та­кож за­ли­ша­ю­ться чин­ни­ми».

Юсти­на Шульц у ко­мен­та­рі Ти­жню ка­же про ін­ший аспект ни­ні­шньої дис­ку­сії: «При­ми­рен­ню Ні­меч­чи­ни із За­хо­дом пе­ре­ду­ва­ла спла­та ре­па­ра­цій. У ви­пад­ку з Поль­щею при­ми­ре­н­ня від­бу­ло­ся без та­кої ком­пен­са­ції. Ні­ме­цька сві­до­мість не ви­рі­зняє ці­єї про­бле­ми». За її сло­ва­ми, біль­шість по­ля­ків спри­ймає та­кий під­хід як не­спра­ве­дли­вий (згі­дно з опи­ту­ва­н­ням цен­тру IPSOS, про­ве­де­ним у сер­пні цьо­го ро­ку, 61% по­ля­ків вва­жає, що

Ні­меч­чи­на по­вин­на ви­пла­ти­ти ком­пен­са­ції за втра­ти, зав­да­ні Поль­щі під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни).

Однак на­ра­зі в Ні­меч­чи­ні це пи­та­н­ня роз­гля­да­ють рад­ше як спро­бу від­вер­ну­ти ува­гу від ін­ших на­галь­них про­блем у від­но­си­нах Поль­ща — Ні­меч­чи­на та Поль­ща — ЄС, як-от роз­бі­жно­сті в пи­тан­ні мі­гра­цій­ної кри­зи чи про­ве­де­н­ня в Поль­щі су­до­вої ре­фор­ми. «По­пу­лі­сти з ке­рів­ної пар­тії ПІС, зда­є­ться, завжди ви­ма­га­ють ре­па­ра­цій від Ні­меч­чи­ни, ко­ли в них не все га­разд із вну­трі­шньою по­лі­ти­кою», — пи­ше огля­да­чка Deutsche Welle Да­ґмар Енґель.

По­ки що не­зро­зумі­ло, чо­го кон­кре­тно хо­ті­ли б до­сяг­ти кам­па­ні­єю що­до ви­пла­ти во­єн­них ре­па­ра­цій у Поль­щі. У ве­ре­сне­во­му ін­терв’ю ти­жне­ви­ку Sieci Яро­слав Ка­чин­ський ска­зав: «Я не вва­жаю у фі­нан­со­во­му сен­сі цю те­му без­на­дій­ною. Га­даю, що шанс є. Але во­на та­кож має й ін­ші пе­ре­ва­ги. Ма­є­мо при­від по­ка­за­ти, що на­справ­ді від­бу­ва­ло­ся в Поль­щі під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Це ду­же ефе­ктив­не спро­сту­ва­н­ня ті­єї тен­ден­ції, яка пра­гну­ла нас зма­лю­ва­ти май­же со­ю­зни­ка­ми то­ді­шньої Ні­меч­чи­ни».

11 ве­ре­сня 2017 ро­ку в поль­сько­му Сей­мі пре­зен­ту­ва­ли звіт, під­го­тов­ле­ний Бю­ро ана­лі­ти­ки на про­ха­н­ня де­пу­та­та від ПІС Ар­ка­ді­у­ша Му­лар­чи­ка. У до­ку­мен­ті йде­ться про те, що під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни Поль­ща за­зна­ла най­біль­ших втрат се­ред єв­ро­пей­ських кра­їн. При­чи­ною їх бу­ли не ли­ше во­єн­ні дії, а й ні­ме­цька оку­па­цій­на по­лі­ти­ка. Як ре­зуль­тат — по­ля­ки ви­ма­га­ють від Ні­меч­чи­ни спла­ти­ти ком­пен­са­ції за ско­є­ні то­ді зло­чи­ни. А від­мо­ву уря­ду ПНР у 1953-му вва­жа­ють не­кон­сти­ту­цій­ною та ви­слов­ле­ною під ти­ском СРСР.

По­ки що не­ві­до­мо, як це все роз­ви­ва­ти­ме­ться на рів­ні по­ро­зу­мі­н­ня двох дер­жав, хо­ча по­зи­ти­ву то­чно очі­ку­ва­ти не вар­то. А от де­пу­тат Му­лар­чик ка­же про но­ві мо­жли­во­сті. Ми­ну­ло­го ти­жня він звер­нув­ся до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду, щоб той по­яснив, чи мо­жна в поль­ських су­дах по­зи­ва­ти­ся до ін­ших кра­їн за во­єн­ні дії. За­га­лом це не­мо­жли­во, до­по­ки кра­ї­на має су­ве­рен­ний іму­ні­тет, але в юри­ди­чній пра­кти­ці кра­їн ЄС є пре­це­ден­ти, ко­ли з Ні­меч­чи­ни зні­ма­ли іму­ні­тет і по­зи­ва­ли­ся у вну­трі­шніх су­дах. Та­ке ро­би­ли іта­лій­ці. Як на­слі­док — вла­сність Ні­меч­чи­ни в Іта­лії бу­ла під пи­та­н­ням. Однак Між­на­ро­дний суд ви­знав та­кі дії іта­лій­ських су­дів не­пра­во­мір­ни­ми. Ціл­ком імо­вір­но, що но­вий етап поль­сько­го се­рі­а­лу про ні­ме­цькі ре­па­ра­ції за­кін­чи­ться тим са­мим.

Ко­ло­саль­ні втра­ти. Жи­те­лі поль­ської сто­ли­ці по­ки­да­ють мі­сто пі­сля ка­пі­ту­ля­ції Вар­шав­сько­го пов­ста­н­ня на по­ча­тку жов­тня 1944 ро­ку

Без ком­про­мі­сів. Мі­ністр за­кор­дон­них справ Ві­тольд Ва­щи­ков­ський за­явив, що Поль­ща роз­по­ча­ла про­це­ду­ру за­про­ва­дже­н­ня сан­кцій про­ти укра­їн­ців, які спо­від­у­ють «край­ні ан­ти­поль­ські» по­гля­ди, і що Ки­їв «ви­ко­ри­сто­вує» Поль­щу, роз­ра­хо­ву­ю­чи на те, що во­на за будь- яких об­ста­вин під­три­му­ва­ти­ме Укра­ї­ну

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.