Пре­це­дент Кол­мо­го­ро­ва

Як по­бу­ду­ва­ти си­сте­му пра­во­су­д­дя в зо­ні АТО

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Ган­на Ча­ба­рай

Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни 6 ли­сто­па­да зро­бив без­пре­це­ден­тну річ: ска­су­вав ви­рок при­кор­дон­ни­ко­ві Сер­гію Кол­мо­го­ро­ву, за­су­дже­но­му за те, що у 2014 ро­ці в при­фрон­то­во­му Ма­рі­у­по­лі ра­зом із ко­ле­га­ми по слу­жбі від­крив во­гонь по ав­тів­ці, яка не зу­пи­ни­ла­ся на ви­мо­гу вій­сько­вих. Жін­ка в ма­ши­ні за­ги­ну­ла, Кол­мо­го­ров — єди­ний з-по­між усіх, хто стрі­ляв, — отри­мав 13 ро­ків в’язни­ці.

Вве­че­рі 9 ве­ре­сня 2014 ро­ку в Ма­рі­у­по­лі, вже три мі­ся­ці звіль­не­но­му від бо­йо­ви­ків, на ву­ли­ці Гір­ській при­кор­дон­ни­ки по­мі­ти­ли ав­то, яке бли­ма­ло фа­ра­ми в бік мо­ря. Пі­сля цьо­го во­но ру­ши­ло в на­прям­ку блок­по­ста, на ви­мо­гу зу­пи­ни­ти­ся не ре­а­гу­ва­ло, то­му ко­ман­дир при­кор­дон­ної за­ста­ви на­ка­зав йо­го зу­пи­ни­ти. Дев’яте­ро при­кор­дон­ни­ків від­кри­ли во­гонь. Па­са­жир­ка по­мер­ла від отри­ма­них ран, во­дій, її чо­ло­вік, не по­стра­ждав. При­мор­ський суд Ма­рі­у­по­ля в ли­сто­па­ді 2016-го по­ста­но­вив, що са­ме Кол­мо­го­ров ви­нен у її смер­ті. Йо­го за­су­ди­ли за зви­ну­ва­че­н­ням в уми­сно­му вбив­стві та пе­ре­ви­щен­ні слу­жбо­вих пов­но­ва­жень, до­не­цька апе­ля­ція за­ли­ши­ла ви­рок без змін.

Про­те ре­зо­нан­су спра­ва на­бу­ла тіль­ки те­пер, ко­ли за­су­дже­ний ра­зом із адво­ка­та­ми при­йшов шу­ка­ти спра­ве­дли­во­сті в су­ді тре­тьої ін­стан­ції. Тут з’ясу­ва­ло­ся, що в при­кор-

У КО­ЛЕГ КОЛ­МО­ГО­РО­ВА, ЧИ­ЇМ ПРЯ­МИМ ОБОВ'ЯЗ­КОМ Є ЗА­СТО­СУ­ВА­Н­НЯ ЗБРОЇ ДЛЯ ЗА­ХИ­СТУ КРА­Ї­НИ, ВИ­НИ­КА­ТИ­МЕ ПИ­ТА­Н­НЯ, ВИ­КО­НУ­ВА­ТИ ЙО­ГО ЧИ НІ, ЯКЩО ЗА­СУ­ДИ­ТИ МО­ЖУТЬ В ОБОХ ВИ­ПАД­КАХ

дон­ни­ків і про­ку­ра­ту­ри рі­зне ба­че­н­ня ді­яль­но­сті вій­сько­вих по­бли­зу лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня. Ген­про­ку­рор Юрій Лу­цен­ко актив­но за­ли­шав ко­мен­та­рі в со­цме­ре­жах сто­сов­но то­го, що під Ма­рі­у­по­лем не бу­ло ні­яко­го блок­по­ста при­кор­дон­ни­ків, що во­ни не ро­би­ли по­пе­ре­джу­валь­них по­стрі­лів уго­ру й що на­ка­зу стрі­ля­ти не зву­ча­ло. На­то­мість ДПСУ на­по­ля­гає, що і блок­пост сто­яв, і по­стрі­ли в по­ві­тря лу­на­ли, і на­каз зу­пи­ни­ти пі­до­зрі­ле ав­то «не пе­ред­ба­чав по­двій­но­го тлу­ма­че­н­ня».

Ціл­ком ло­гі­чно, що в ко­лег Кол­мо­го­ро­ва, чи­їм пря­мим обов’яз­ком є за­сто­су­ва­н­ня зброї для за­хи­сту кра­ї­ни, ви­ни­ка­ти­ме пи­та­н­ня, ви­ко­ну­ва­ти йо­го чи ні, якщо за­су­ди­ти мо­жуть в обох ви­пад­ках.

Екс-ке­рів­ник та­кти­чно­го угру­по­ва­н­ня «Кор­дон» Олег Ме­двед­чук, у під­по­ряд­ку­ван­ні яко­го то­ді пе­ре­бу­вав Кол­мо­го­ров, за­явив, що в ді­ях йо­го під­ле­гло­го не бу­ло ознак по­ру­ше­н­ня. «Чо­мусь під час су­до­во­го за­сі­да­н­ня ви­ни­кла не­зро­зумі­ла по­зи­ція обви­ну­ва­че­н­ня, ко­ли бу­ло ска­за­но, що Кол­мо­го­ров не ви­ко­ну­вав бо­йо­во­го на­ка­зу, бо ан­ти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція на тій те­ри­то­рії не про­во­ди­ла­ся. Я з цим ціл­ко­ви­то не по­го­джу­ю­ся. Є від­по­від­ний бо­йо­вий на­каз, да­ний шта­бом АТО, який чі­тко ви­зна­чає ме­жі ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції… Ствер­джу­ва­ти, що Кол­мо­го­ров ді­яв, як у мир­ний час, не­при­пу­сти­мо», — ска­зав Ме­двед­чук у Ви­що­му спец­су­ді 6 ли­сто­па­да.

На­то­мість обви­ну­ва­че­н­ня на­по­ля­га­ло, що ви­рок за­кон­ний. Про­ку­рор вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри Дми­тро Лав­рі­нен­ко за­явив, що при­кор­дон­ник пе­ре­ви­щив пов­но­ва­же­н­ня, від­крив­ши во­гонь на ура­же­н­ня. Та­кож, зва­жа­ю­чи на ло­гі­ку вій­сько­вих про­ку­ро­рів, Ма­рі­у­поль не вва­жав­ся при­фрон­то­вим мі­стом, а Кол­мо­го­ров не ді­яв у бо­йо­вій об­ста­нов­ці. За­хист до­во­див про­ти­ле­жне.

«Кол­мо­го­ров був за­су­дже­ний як будь-яка осо­ба, яка взя­ла зброю й ви­рі­ши­ла по­стрі­ля­ти. Але ця ситуація ста­ла­ся в кра­ї­ні, де три­ває вій­на. Не­має зна­че­н­ня, де ви­ко­ну­вав обов’яз­ки стар­ший сол­дат Кол­мо­го­ров. До ньо­го ма­ють за­сто­со­ву­ва­ти­ся ті са­мі пра­ви­ла, що ді­ють у во­єн­ний час. Чи міг він ослу­ха­ти­ся на­ка­зу ко­ман­ди­ра? Ма­буть, ні», — за­зна­чав адво­кат Ан­дрій Стель­ма­щук.

Вла­сне, суд до­слу­хав­ся до за­хи­сни­ків, ска­су­вав ви­рок і від­пра­вив спра­ву на по­втор­ний роз­гляд. Кол­мо­го­ро­ва ві­дра­зу звіль­ни­ли, але це не озна­чає, що він ви­прав­да­ний, то­му що все по­чи­на­є­ться спо­ча­тку. До спра­ви те­пер бу­де при­ку­та якнай­пиль­ні­ша ува­га, і не­дар­ма. Адже во­на сто­су­є­ться не ли­ше Кол­мо­го­ро­ва. Він отри­мав 13 ро­ків за те, що ви­ко­нав на­каз. Як­би не ви­ко­нав, отри­мав би до во­сьми за по­ру­ше­н­ня ста­ту­ту. У цьо­му мо­жна пе­ре­ко­на­ти­ся на сві­жо­му при­кла­ді ін­ци­ден­ту на вій­сько­во­му ае­ро­дро­мі «Шкіль­ний» в Оде­сі. Мі­н­обо­ро­ни за­яви­ло про рей­дер­ське за­хо­пле­н­ня за­бу­дов­ни­ком те­ри­то­рії вій­сько­вої ча­сти­ни, і ні­хто цьо­му не про­ти­ді­яв. Вій­сько­ва про­ку­ра­ту­ра вру­чи­ла пі­до­зри ви­ко­ну­ва­чу обов’яз­ків вій­сько­вої ча­сти­ни та вар­то­во­му. Пер­шо­му — за бе­зді­яль­ність в умо­вах во­єн­но­го ста­ну або в бо­йо­вій об­ста­нов­ці (7–10 ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі), дру­го­му — за по­ру­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вар­то­вої слу­жби (3–8 ро­ків). Адво­кат Окса­на Му­рав­ська не ви­клю­чає: та­ке мо­гло б сві­ти­ти й Кол­мо­го­ро­ву, як­би з’ясу­ва­ло­ся, що в ав­то про­ри­ва­ли­ся ди­вер­сан­ти, а він не спро­бу­вав їх зу­пи­ни­ти.

Пред­став­ни­ки між­фра­кцій­но­го об’єднання «Єв­ро­опти­мі­сти», які бу­ли при­су­тні на за­сі­дан­ні, на­го­ло­си­ли, що спра­ва Кол­мо­го­ро­ва сто­су­є­ться всіх, хто при­че­тний до АТО. «Ви­рок Кол­мо­го­ро­ву мо­же ста­ти по­га­ним при­кла­дом для всіх на­ших вій­сько­вих, які ви­ко­ну­ва­ти­муть або не ви­ко­ну­ва­ти­муть на­каз під час бо­йо­вих дій», — за­зна­чи­ли де­пу­та­ти у спіль­ній за­яві. Нар­деп від «Са­мо­по­мо­чі» Та­рас Па­стух, по­си­ла­ю­чись на сло­ва са­мо­го Кол­мо­го­ро­ва, роз­по­вів, що у в’язни­цях До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей мо­же пе­ре­бу­ва­ти по­над 150 вій­сько­вих, обви­ну­ва­че­них у та­ких са­мих зло­чи­нах.

«Пев­но, є лю­ди, які сві­до­мо по­ру­шу­ва­ли за­кон, і во­ни по­вин­ні бу­ти по­ка­ра­ні. Але ба­га­то та­ких, як Сер­гій… І тре­ба до­во­ди­ти не те щоб їхню не­вин­ність, а той факт, що во­ни чи­ни­ли від­по­від­но до за­ко­ну та си­ту­а­ції», — роз­по­вів Па­стух в ефі­рі одно­го з те­ле­ка­на­лів. Фа­кти­чно ці вій­сько­во­слу­жбов­ці ді­я­ли за за­ко­на­ми во­єн­но­го ча­су, в Укра­ї­ні ж про­во­ди­ться ан­ти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція. «По­зи­ція вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри, яку спо­сте­рі­га­ла вся кра­ї­на: во­ни жо­дно­го ра­зу не зга­да­ли, що ці хло­пці ви­ко­ну­ва­ли свій кон­сти­ту­цій­ний обов’язок. Во­ни не зі сво­єї во­лі ту­ди по­їха­ли й не за вла­сним ба­жа­н­ням від­кри­ва­ли во­гонь, а ви­ко­ну­ва­ли на­каз», — за­зна­чив Па­стух.

Окса­на Му­рав­ська на­го­ло­шує, що, на­віть по­при від­су­тність в Укра­ї­ні во­єн­но­го ста­ну, Кол­мо­го­ров не по­ру­шу­вав за­ко­но­дав­ства. «У всьо­му ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті є кон­вен­ції й по­ря­док ве­де­н­ня вій­ни, але ді­ють во­ни ли­ше у ви­пад­ку за­про­ва­дже­н­ня во­єн­но­го ста­ну. То­ді як у нас «не­ого­ло­ше­на вій­на» — тер­мін, яко­го не існує в пра­во­во­му по­лі. У нас АТО. Від­по­від­но до за­ко­ну про бо­роть­бу з те­ро­ри­змом Кол­мо­го­ров ді­яв ви­клю­чно в ме­жах за­ко­но­дав­ства, бо­йо­вих ста­ту­тів і бо­йо­во­го на­ка­зу», — ка­же Му­рав­ська.

Не обі­йшов ува­гою ре­зо­нан­сну спра­ву й пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко. «Як вер­хов­ний го­лов­но­ко­ман­ду­вач вбо­лі­вав і вбо­лі­ваю за до­лю Сер­гія Кол­мо­го­ро­ва. До­бре, що суд ухва­лив рі­ше­н­ня про пе­ре­гляд йо­го спра­ви з ура­ху­ва­н­ням усіх її скла­дних об­ста­вин… Іно­ді й са­ма Ві­тчи­зна має бра­ти під за­хист сво­їх за­хи­сни­ків», — на­пи­са­но на йо­го сто­рін­ці у Facebook.

Утім, «Ві­тчи­зна взя­ла під за­хист» сво­го за­хи­сни­ка тіль­ки то­ді, ко­ли йо­го спра­ва на­бу­ла роз­го­ло­су. Від­кри­тим за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня про те, як цю про­бле­му ви­рі­шу­ва­ти си­стем­но. За­зна­чи­мо, ще в бе­ре­зні пре­зи­дент ви­сло­вив­ся за від­нов­ле­н­ня спе­ці­аль­них вій­сько­вих су­дів, які бу­ли лі­кві­до­ва­ні у 2010 ро­ці. По­штов­хом для та­ких за­яв став ви­рок ге­не­ра­лу Ві­кто­ро­ві На­за­ро­ву, яко­го за­су­ди­ли до се­ми ро­ків за не­дба­лість у спра­ві про зби­тий бо­йо­ви­ка­ми Іл-76 в Лу­ган­сько­му ае­ро­пор­ту. Спра­ви Кол­мо­го­ро­ва й На­за­ро­ва кар­ди­наль­но рі­зні, про­те По­ро­шен­ко так са­мо спів­чу­вав ге­не­ра­ло­ві й на­го­ло­шу­вав, що «оці­ню­ва­ти дії ко­ман­ди­рів у бо­йо­вій об­ста­нов­ці по­вин­ні вій­сько­ві суд­ді, а не ци­віль­ні». У сер­пні в Мі­н­обо­ро­ни по­ві­до­ми­ли, що вже роз­ро­би­ли від­по­від­ний за­ко­но­про­ект, який пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня близь­ко 12–14 гар­ні­зон­них су­дів, Вій­сько­во­го апе­ля­цій­но­го су­ду і Вій­сько­вої па­ла­ти. В обо­рон­но­му ві­дом­стві апе­лю­ва­ли до то­го, що вій­сько­ві су­ди ефе­ктив­но ді­ють у більш ніж 40 кра­ї­нах сві­ту, зокре­ма в 12 єв­ро­пей­ських. Але текс­ту за­ко­но­про­е­кту до­сі ні­хто не по­ба­чив, йо­го до­ля не­ві­до­ма. Про­те зву­чать і дум­ки, що вій­сько­ві су­ди в укра­їн­ських ре­а­лі­ях ма­ло чим від­рі­зня­ти­му­ться від ци­віль­них. «Вій­сько­ві су­ди за­кри­ті­ші для су­спіль­ства, ніж зви­чай­ні. За­кри­т­тя за­сі­да­н­ня в спра­ві Кол­мо­го­ро­ва спро­во­ку­ва­ло ухва­ле­н­ня не­пра­во­су­дно­го рі­ше­н­ня. Є по­бо­ю­ва­н­ня, що на­віть вій­сько­ві су­ди ство­рю­ва­ти­му­ться за укра­їн­ською «тра­ди­ці­єю» підзві­тно­сті у від­по­від­ній вер­ти­ка­лі й ви­но­си­ти­муть рі­ше­н­ня, ці­ка­ві ко­мусь на­го­рі», — за­зна­чив нар­деп Па­стух. На­то­мість він про­по­нує ле­га­лі­зу­ва­ти ді­яль­ність вій­сько­вих у зо­ні кон­флі­кту на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні, щоб їх не су­ди­ли як ци­віль­них. За сло­ва­ми Па­сту­ха, пре­зи­дент­ський за­ко­но­про­ект про де­о­ку­па­цію Дон­ба­су, у яко­му про­пи­са­не за­лу­че­н­ня ЗСУ в мир­ний час, не дає від­по­від­ей на всі за­пи­та­н­ня. «За­раз за­ко­но­про­ект про­йшов пер­ше чи­та­н­ня, ми на­пра­цю­ва­ли свої по­прав­ки, але я при­пу­скаю, що їх не бу­де про­го­ло­со­ва­но», — ка­же на­ро­дний де­пу­тат. Та­кож, за йо­го сло­ва­ми, пре­зи­дент має ви­да­ти указ про за­сто­су­ва­н­ня Зброй­них сил і ре­тро­спе­ктив­но уза­ко­ни­ти ді­яль­ність ко­жно­го вій­сько­во­слу­жбов­ця. Та­ку са­му дум­ку ра­ні­ше ви­слов­лю­вав се­кре­тар РНБО Оле­ксандр Тур­чи­нов. «Пре­зи­дент ра­зом із під­пи­са­н­ням цьо­го за­ко­ну (про де­о­ку­па­цію Дон­ба­су. — Ред.) по­ви­нен під­пи­са­ти указ про за­сто­су­ва­н­ня Зброй­них сил для за­хи­сту Укра­ї­ни й для звіль­не­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій», — за­явив він у жов­тні. При цьо­му Тур­чи­нов за­пе­ре­чу­вав, що три ро­ки до то­го ЗСУ на Дон­ба­сі за­сто­со­ву­ва­ли­ся не­за­кон­но, адже, за йо­го сло­ва­ми, за­хист дер­жа­ви від­бу­ва­є­ться в ме­жах АТО, яка ре­гла­мен­ту­є­ться за­ко­ном про бо­роть­бу з те­ро­ри­змом. По­при це, є спра­ва Кол­мо­го­ро­ва й ба­га­тьох ін­ших вій­сько­вих, яких за ці за­кон­ні дії су­дять.

Пре­це­дент Кол­мо­го­ро­ва став по­ка­зо­вим для Укра­ї­ни, при­вер­нув ува­гу до про­бле­ми, яка дав­но існує й по­тре­бує вирішення. Йде­ться не ли­ше про до­лю окре­мих бій­ців, а про мо­ти­ва­цію ці­ло­го вій­ська, яке сто­їть на за­хи­сті кра­ї­ни.

На­ре­шті віль­ний. На­товп зу­стрів опле­ска­ми Сер­гія Кол­мо­го­ро­ва, яко­го від­пу­сти­ли про­сто в за­лі су­ду

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.