Слід­чі в чер­зі

Пра­ців­ни­ки про­ку­ра­ту­ри й На­цпо­лі­ції, що за­йма­ю­ться роз­слі­ду­ва­н­ня­ми, кри­ти­ку­ють су­до­ву ре­фор­му за де­да­лі біль­ше за­тя­гу­ва­н­ня про­це­сів

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Свя­то­слав Пті­цин

Ре­фор­ма очи­ма про­ку­ра­ту­ри і На­цпо­лі­ції

Дру­ги­ми пі­сля суд­дів, хто пов­ною мі­рою від­чув на со­бі за­про­ва­дже­ні су­до­вою ре­фор­мою змі­ни, ста­ли слід­чі. Мо­ва зде­біль­шо­го про змі­ни, вне­се­ні то­рік до низ­ки ко­де­ксів. Усі іні­ці­а­ти­ви об­ґрун­то­ву­ва­ли одні­єю до­во­лі до­ре­чною те­зою: до­три­ма­н­ня за­кон­но­сті під час роз­слі­ду­ва­н­ня. Втім, як за­зна­ча­ють пра­ців­ни­ки пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, з яки­ми по­спіл­ку­вав­ся Ти­ждень, во­ни по­ро­ди­ли низ­ку про­блем.

Пер­ша — обов’яз­ко­вий ау­діо­за­пис су­до­вих за­сі­дань. Йде­ться про кло­по­та­н­ня слід­чих що­до на­да­н­ня до­зво­лів на об­шу­ки, ви­їм­ку до­ку­мен­тів то­що. І якщо ра­ні­ше та­кі за­сі­да­н­ня, за сло­ва­ми на­ших спів­ро­змов­ни­ків, ма­ли ча­сом фор­маль­ний ха­ра­ктер: на рі­ше­н­ня суд­ді впли­ва­ло те, на­скіль­ки не­об­хі­дни­ми є ті чи ті дії, то те­пер по­ви­нен від­бу­ва­ти­ся пов­но­цін­ний су­до­вий роз­гляд. З об­ґрун­ту­ва­н­ня­ми від слід­чо­го, до­ку­мен­та­ми, до­ка­за­ми. А су­д­дя, ви­вчив­ши до­ку­мен­ти, му­сить ви­не­сти рі­ше­н­ня. І все це під ау­діо­за­пис. Однак, як на­го­ло­шу­ють слід­чі, че­рез брак суд­дів кіль­кість кло­по­тань, які Фе­мі­да роз­гля­дає за день, обме­же­на.

«Суд­дів не ви­ста­чає. А ті, що є, і без то­го за­ван­та­же­ні. Для при­кла­ду ві­зьмі­мо Пе­чер­ський суд Ки­є­ва. Він об­слу­го­вує чи то 12 слід­чих ор­га­нів. Від Пе­чер­сько­го рай­від­ді­лу На­цпо­лі­ції до Ген­про­ку­ра­ту­ри (ли­ше в ній ві­сім слід­чих під­роз­ді­лів). І за­зви­чай їм що­дня над­хо­ди­ло по 200–300 рі­зних кло­по­тань: тим­ча­со­ві до­сту­пи, ви­їм­ки. А те­пер, пі­сля за­про­ва­дже­н­ня обов’яз­ко­во­го ау­діо­за­пи­су, за день мо­жуть роз­гля­ну­ти ли­ше 100 кло­по­тань. Якщо ж на­ді­йшло 200, то існує не­фор­маль­не пра­ви­ло, за яким «зай­ві» кло­по­та­н­ня за­пи­су­ють на на­сту­пний день. А якщо на­сту­пно­го дня над­хо­дить ще 200, то їх пе­ре­но­сять ще на­да­лі. На кі­нець сі­чня вже скла­ла­ся си­ту­а­ція, ко­ли чер­га з та­ки­ми кло­по­та­н­ня­ми ви­ши­ку­ва­ла­ся більш як на ти­ждень. І, су­дя­чи з май­бу­тніх змін, во­на ли­ше зро­ста­ти­ме. А це не­га­тив­но впли­ва­ти­ме на стро­ки роз­слі­ду­ва­н­ня», — пе­ре­ко­на­ний го­ло­ва Де­пар­та­мен­ту спе­цроз­слі­ду­вань Ген­про­ку­ра­ту­ри Сер­гій Гор­ба­тюк. Ни­ні йо­го де­пар­та­мент збе­ріг за со­бою пов­но­ва­же­н­ня слід­ства, на від­мі­ну від ін­ших про­ку­ро­рів, щоб за­вер­ши­ти роз­слі­ду­ва­н­ня справ Май­да­ну. Втім, брак слід­чих суд­дів мо­же не­га­тив­но впли­ну­ти на про­цес. Не ви­кли­ка­ють за­хо­пле­н­ня чер­ги й у ря­до­вих слід­чих. «Зро­зу­мій­те, що в день кло­по­та­н­ня по­дає не один про­ку­рор. А да­лі все за­ле­жить від за­ван­та­же­но­сті су­ду. У Шев­чен­ків­сько­му чи Пе­чер­сько­му ра­йо­ні су­ди не всти­га­ють роз­гля­да­ти кло­по­та­н­ня. Тож за­сі­да­н­ня пе­ре­но­ся­ться на на­сту­пні дні. Як на­слі­док — не­об­хі­дність тих чи ін­ших слід­чих дій втра­ча­є­ться», — роз­по­від­ає Ти­жню один із ки­їв­ських слід­чих На­ціо­наль­ної по­лі­ції на пра­вах ано­нім­но­сті.

Він до­дає, що з 15 бе­ре­зня по­чне діяти низ­ка змін, які мо­жуть зна­чно збіль­ши­ти вже на­яв­ні чер­ги. «З 15 бе­ре­зня пи­та­н­ня про всі екс­пер­ти­зи має за­твер­джу­ва­ти суд. Якщо лю­ди­на, на­при­клад, по­мер­ла на ву­ли­ці, ми ма­є­мо го­ту­ва­ти по­да­н­ня на екс­пер­ти­зу, йти з ним до су­ду, су­д­дя то­го са­мо­го дня по­ви­нен роз­гля­ну­ти це пи­та­н­ня і, якщо рі­ше­н­ня по­зи­тив­не, на­пра­ви­ти до­звіл до екс­пер­та. Однак ми пам’ята­є­мо про чер­ги. Ра­ні­ше це пи­та­н­ня ви­рі­шу­вав слід­чий: він вно­сив факт до Єди­но­го ре­є­стру до­су­до­вих роз­слі­ду­вань і ви­но­сив по­ста­но­ву про при­зна­че­н­ня екс­пер­ти­зи. Те­пер усе мі­ня­є­ться. До то­го ж ми зо­бов’яза­ні про­во­ди­ти екс­пер­ти­зи за всі­ма ті­ле­сни­ми ушко-

дже­н­ня­ми. По­вір­те, їх що­дня в Укра­ї­ні ду­же ба­га­то: і че­рез по­бу­то­ві кон­флі­кти, і че­рез ху­лі­ган­ство. І про­бле­ма ви­ни­ка­ти­ме, ко­ли тре­ба бу­де про­во­ди­ти екс­пер­ти­зу, отри­му­ва­ти до­звіл у су­ді, а там чер­ги на два ти­жні на­пе­ред. До те­бе при­йде по­тер­пі­лий, і йо­му на­чха­ти на змі­ни до ко­де­ксів, він хо­че ре­зуль­та­ту. А ти за­мість то­го, щоб пра­цю­ва­ти, сто­їш із 20 та­ки­ми са­ми­ми слід­чи­ми в ко­ри­до­рі су­ду. Ви­хо­дить, що ми про­сто­ю­є­мо в чер­гах біль­ше, ніж ре­аль­но пра­цю­є­мо», — скар­жи­ться слід­чий. Дру­га змі­на, че­рез яку ви­ни­ка­ють про­бле­ми, — обов’яз­ко­вість ві­део­фі­кса­ції об­шу­ків. Опи­та­ні слід­чі пе­ре­ва­жно схва­лю­ють та­кі змі­ни, однак скар­жа­ться на вже тра­ди­цій­ний брак ко­штів і від­су­тність по­трі­бної те­хні­ки: ві­део­ка­мер, но­сі­їв ін­фор­ма­ції то­що. Крім то­го, до­да­ють во­ни, є про­бле­ми із са­мою зйом­кою, оскіль­ки ви­мо­ги до неї чі­тко не про­пи­са­ні: за яких са­ме умов ві­део бу­де ви­зна­но не­д­опу­сти­мим до­ка­зом? Якщо за­пис бу­де пе­ре­р­ва­ний? Якщо він бу­де пе­ре­р­ва­ний і від­бу­ва­ти­ме­ться з кіль­кох ка­мер? Якщо в ка­дрі по­стій­но не пе­ре­бу­ва­ти­муть по­ня­ті? До­да­ють про­блем не­що­дав­ній указ Пе­тра По­ро­шен­ка про лі­кві­да­цію су­дів і го­ре­зві­сна по­прав­ка Ло­зо­во­го. У пер­шо­му ви­пад­ку слід­чі по­бо­ю­ю­ться за не­ре­зо­нан­сні про­ва­дже­н­ня, які су­ди ро­з­гля­да­ють до­во­лі три­ва­лий час, оскіль­ки, якщо про­ва­дже­н­ня по­тра­пляє на пе­ре­роз­по­діл, про­цес йо­го роз­гля­ду, за за­галь­ним пра­ви­лом, має по­чи­на­ти­ся від са­мо­го по­ча­тку.

«На­при­клад, є Пе­чер­ський суд. Спра­ву се­ре­дньої тяж­ко­сті там мо­жуть роз­гля­да­ти по­над три ро­ки, а за­сі­да­н­ня від­бу­ва­ти­ся раз на пів­ро­ку. І якщо про­ва­дже­н­ня по­тра­пить на пе­ре­роз­по­діл, суд має по­чи­на­ти все спо­ча­тку. Іна­кше, як за­тя­гу­ва­н­ням про­це­су, це не на­звеш. До то­го ж по­ру­шу­ю­ться пра­ва і по­тер­пі­ло­го, і пі­до­зрю­ва­но­го. Адже в ро­зум­ні стро­ки має від­бу­ва­ти­ся не ли­ше роз­слі­ду­ва­н­ня, а й су­до­вий роз­гляд», — скар­жи­ться слід­чий із На­цпо­лі­ції.

Сто­сов­но скан­даль­них «за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив» нар­де­па від Ра­ди­каль­ної пар­тії: хо­ча за­ко­но­да­вець і пе­ре­пи­сав про­по­зи­ції Ло­зо­во­го, до­зво­лив­ши не раз про­дов­жу­ва­ти стро­ки роз­слі­ду­ва­н­ня че­рез суд, пра­во­охо­рон­ці скар­жа­ться, що про­блем до­да­дуть уже зга­да­ні чер­ги й брак суд­дів.

«З 15 бе­ре­зня по­чи­на­ють діяти змі­ни що­до стро­ків роз­слі­ду­ва­н­ня. Те­пер від мо­мен­ту ре­є­стра­ції в ба­зі слід­чий ма­ти­ме два мі­ся­ці для ро­бо­ти. Ще на мі­сяць строк роз­слі­ду­ва­н­ня мо­же про­дов­жу­ва­ти про­ку­рор. Да­лі пи­та­н­ня ви­рі­шу­є­ться че­рез суд. І ми ма­є­мо та­ку си­ту­а­цію: слід­чий іде про­дов­жу­ва­ти стро­ки за 10 днів до спли­ва­н­ня тер­мі­ну. А в су­ді чер­га на кіль­ка ти­жнів на­пе­ред. І він не всти­гає. У та­ко­му ви­пад­ку, як за­зна­че­но в Кри­мі­наль­но­му про­це­су­аль­но­му ко­де­ксі, слід­чий зо­бов’яза­ний за­кри­ти про­ва­дже­н­ня. Тож ви­хо­дить, що він має за­йма­ти чер­гу ма­ло не в мо­мент по­ча­тку роз­слі­ду­ва­н­ня. А ще тре­ба сто­я­ти в ін­ших чер­гах, на­при­клад на екс­пер­ти­зи. Але так мо­жна пропу­сти­ти тре­тю чер­гу. Це про­сто як сні­го­ва ку­ля!» — за­зна­чає Гор­ба­тюк.

Окрім уже озву­че­них но­ва­цій від 15 бе­ре­зня по­чне діяти ще низ­ка змін, за­про­ва­дже­них су­до­вою ре­фор­мою. Зокре­ма, мо­жли­вість оскар­же­н­ня по­ві­дом­ле­н­ня про пі­до­зру че­рез два мі­ся­ці роз­слі­ду­ва­н­ня. Або оскар­же­н­ня в су­ді рі­ше­н­ня про зу­пин­ку до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Остан­нє є до­во­лі не­без­пе­чним, оскіль­ки, як за­зна­ча­ють слід­чі, у ра­зі по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня су­ду строк, упро­довж яко­го про­ва­дже­н­ня бу­ло зу­пи­не­не, до­плю­со­ву­є­ться до стро­ку роз­слі­ду­ва­н­ня. На­при­клад, якщо роз­слі­ду­ва­н­ня у скла­дній спра­ві три­ва­ло пів­ро­ку, а по­тім бу­ло зу­пи­не­не на три ро­ки, су­до­ве рі­ше­н­ня про зу­пин­ку роз­слі­ду­ва­н­ня зво­дить ці стро­ки ра­зом. І че­рез три з половиною ро­ки слід­чий зо­бов’яза­ний за­кри­ва­ти про­ва­дже­н­ня. Во­дно­час за­ко­но­да­вець про­пи­сав, що но­ві нор­ми КПК, які по­чнуть пра­цю­ва­ти з 15 бе­ре­зня 2018 ро­ку, ді­я­ти­муть ли­ше для про­ва­джень, за­ре­є­стро­ва­них пі­сля 15 бе­ре­зня. Для дав­ні­ших про­ва­джень ді­я­ти­ме ста­рий КПК. Хо­ча в ньо­му за­зна­че­но, що для всіх про­ва­джень акту­аль­ним є са­ме той ко­декс, який уже діє. Однак за­ко­но­да­вець ство­рює умо­ви, за яких фа­кти­чно ді­ю­чи­ми бу­дуть два ко­де­кси, що та­кож мо­же ускла­дни­ти ро­бо­ту слід­чих.

«Пе­ре­ко­на­ний, що, зна­ю­чи про 15 бе­ре­зня, слід­чі за­ре­є­стру­ють ти­ся­чі справ. Про всяк ви­па­док. І че­рез них пра­цю­ва­ти­муть, аби не пов­тра­ча­ти про­ва­дже­н­ня. Як сво­го ча­су ро­би­ла вій­сько­ва про­ку­ра­ту­ра. Вла­сне, якщо та­кі дії не на­ці­ле­ні на пе­ре­слі­ду­ва­н­ня, то їх мо­жна тра­кту­ва­ти як спро­бу збе­рег­ти роз­слі­ду­ва­н­ня», — ка­же Гор­ба­тюк.

Та­кож спів­ро­змов­ни­ки Ти­жня за­зна­чи­ли, що в ме­жах ре­фор­ми слід­чі ор­га­ни ма­ють на­прав­ля­ти свої кло­по­та­н­ня за мі­сцем ре­є­стра­ції юри­ди­чної осо­би. У ви­пад­ку, на­при­клад, із На­ціо­наль­ною по­лі­ці­єю це Го­лов­не управ­лі­н­ня на­цпо­лі­ції Ки­є­ва (ГУНП). Слід­чі рай­від­діл­ків за­ува­жу­ють, що їхні під­роз­ді­ли не є юри­ди­чни­ми осо­ба­ми й зав’яза­ні на ГУНП. Тож якщо не ви­йде до­да­тко­вих змін чи роз’яснень, слід­чі бу­дуть зму­ше­ні пе­ре­да­ва­ти кло­по­та­н­ня з усіх ра­йо­нів Ки­є­ва до су­ду, який мі­сти­ти­ме­ться в одно­му окру­зі з Го­лов­ним управ­лі­н­ням. Це мо­же спри­чи­ни­ти­ся до ще біль­шо­го на­ван­та­же­н­ня на суд­дів. До то­го ж і в по­лі­ції, і в су­дах по­ки що не до кін­ця ро­зу­мі­ють, як від­бу­ва­ти­ме­ться па­пе­ро­вий до­ку­мен­то­обіг: то­ми про­ва­джень тре­ба бу­де во­зи­ти до «цен­траль­но­го» окру­жно­го су­ду чи до йо­го «пред­став­ництв» на мі­сцях. До­по­мог­ти ви­рі­ши­ти це пи­та­н­ня мо­гла б еле­ктрон­на си­сте­ма до­ку­мен­то­обі­гу, яку слід­чі спри­йма­ють до­во­лі схваль­но. Оскіль­ки це дає змо­гу уни­кну­ти па­пе­ро­вої бю­ро­кра­тії з по­стій­ним ко­пі­ю­ва­н­ням ма­те­рі­а­лів, спро­щує ро­бо­ту та звіль­няє для неї час. Але й тут по­стає пи­та­н­ня: хто за­без­пе­чу­ва­ти­ме еле­ктрон­не збе­рі­га­н­ня то­мів тих са­мих кри­мі­наль­них про­ва­джень? На яких сер­ве­рах бу­де ін­фор­ма­ція? На­скіль­ки во­на за­хи­ще­на від зов­ні­шньо­го втру­ча­н­ня і хто бу­де від­по­від­аль­ним за за­хист да­них? Вре­шті, на ко­го по­кла­дуть ви­тра­ти з ор­га­ні­за­ції та­кої си­сте­ми? На ці за­пи­та­н­ня слід­ство по­ки що від­по­ві­сти не мо­же.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.