Ха­ле­па від Ре­дже­па

Во­єн­на опе­ра­ція Ту­реч­чи­ни в Си­рії ускла­днює вже й без то­го ха­о­ти­чну вій­ну. Й умо­жлив­лює кон­флікт зі США

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Які на­слід­ки ма­ти­ме во­єн­на опе­ра­ція Ту­реч­чи­ни в Си­рії

20 сі­чня 72 ту­ре­цькі ви­ни­щу­ва­чі бом­бар­ду­ва­ли курд­ський ан­клав Афрін у Пів­ден­но-за­хі­дній Си­рії. На кор­до­нах ску­пчи­ли­ся ба­га­то­ти­ся­чні ту­ре­цькі за­го­ни. До них при­єд­на­ли­ся ав­то­бу­си із си­рій­ськи­ми пов­стан­ця­ми — со­ю­зни­ка­ми Ту­реч­чи­ни в бо­роть­бі з ре­жи­мом Ба­ша­ра Аса­да. Так Ту­реч­чи­на від­кри­ла но­вий фронт у си­рій­ській вій­ні, а та­кож у вла­сно­му кон­флі­кті з курд­ськи­ми пов­стан­ця­ми, від­лу­н­ня яко­го до­ко­чу­є­ться до Ва­шинг­то­на, Мо­скви й Стам­бу­ла.

У ре­зуль­та­ті ці­єї опе­ра­ції дру­га най­біль­ша ар­мія НАТО на­сту­пає на курд­ські бо­йо­ві фор­му­ва­н­ня, що на­зи­ва­ють се­бе За­го­на­ми на­ро­дної обо­ро­ни. Ту­реч­чи­на за­яв­ляє, що це кри­ло її во­ро­гів, Ро­бо­чої пар­тії Кур­ди­ста­ну (РПК). Се­па­ра­тист­ська РПК по­над 30 ро­ків про­ти­сто­їть ту­ре­цьким слу­жбам без­пе­ки. За­го­ни на­ро­дної обо­ро­ни на­сам­пе­ред ві­до­мі як си­ла, що бо­ре­ться про­ти «ІД» у Си­рії. Зав­дя­ки під­трим­ці аме­ри­кан­ців кур­ди здо­бу­ли пе­ре­ва­гу над джи­ха­ди­ста­ми й узя­ли під кон­троль ве­ли­кі те­ри­то­рії на пів­но­чі Си­рії. Ко­ли США за­яви­ли про на­мір ство­ри­ти пе­ре­ва­жно з бо­йо­ви­ків За­го­нів 30-ти­ся­чний при­кор­дон­ний кон­тин­гент на пів­ні­чно­му схо­ді кра­ї­ни, пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ре­джеп Та­їп Ер­до­ган по­обі­цяв «зни­щи­ти» фор­му­ва­н­ня в за­род­ку.

Свою ата­ку тур­ки на­зва­ли опе­ра­ці­єю «Олив­ко­ва гіл­ка». Су­дя­чи з усьо­го, во­єн­не втру­ча­н­ня здо­бу­ло ши­ро­ку під­трим­ку в Ту­реч­чи­ні. У ЗМІ по­чав­ся на­ціо­на­лі­сти­чний ажі­о­таж — щось по­ді­бне тра­пи­ло­ся й пі­сля за­ко­ло­ту в Ту­реч­чи­ні 2016-го. З чо­ти­рьох основ­них пар­тій у пар­ла­мен­ті рі­ше­н­ня про ата­ку не під­три­ма­ла ли­ше одна про­курд­ська си­ла (її лі­де­ри про­ве­ли за ґра­та­ми біль­ше ніж рік). Ер­до­ган ствер­джує, що під­ба­дьо­ре­ні під­трим­кою За­го­ни на­ро­дної са­мо­обо­ро­ни пла­ну­ють ви­ко­ри­ста­ти си­рій­ські кор­до­ни так са­мо, як РПК го­ри Пів­ні­чно­го Іра­ку, — як плац­дарм для атак про­ти Ту­реч­чи­ни. Біль­шість тур­ків, зда­є­ться, із ним зго­дні. Із не­зго­дни­ми в Ер­до­га­на свої ме­то­ди бо­роть­би. Він по­обі­цяв «роз­ча­ви­ти будь-ко­го, хто пе­ре­шко­джає на­ціо­наль­ній бо­роть­бі», і за­сте­ріг, що по­лі­ція «ди­ха­ти­ме в по­ти­ли­цю» тим, хто ви­йде на про­те­сти. Де­ся­тки лю­дей, зокре­ма що­най­мен­ше п’ять жур­на­лі­стів, за­три­ма­но за кри­ти­чні до опе­ра­ції по­сти в со­ці­аль­них ме­ре­жах. На пів­но­чі Кі­пру ту­ре­цькі на­ціо­на­лі­сти вла­шту­ва­ли роз­гром в офі­сі мі­сце­вої га­зе­ти, яка по­рів­ня­ла «Олив­ко­ву гіл­ку» з втор­гне­н­ням Ту­реч­чи­ни на острів 1974 ро­ку (не­за­кон­ною оку­па­ці­єю).

На­ра­зі не­ві­до­мо, яки­ми є ме­жі чи ме­та опе­ра­ції. Очіль­ник ген­шта­бу ту­ре­цьких зброй­них сил Ху­лу­сі Акар за­явив, що тур­ки ді­я­ти­муть, «до­ки не зни­щать ко­жні­сінь­ко­го те­ро­ри­ста». Де­я­кі ви­со­ко­по­са­дов­ці по­рів­ня­ли ни­ні­шню ата­ку з опе­ра­ці­єю 2016-го, ко­ли Ту­реч­чи­на від­во­ю­ва­ла в «ІД» 100 км си­рій­ської те­ри­то­рії на захід від рі­чки Єв­фрат. Джи­ха­ди­сти пра­кти­чно не чи­ни­ли опо­ру, а мі­сце­ве араб­ське й тур­ко­ман­ське на­се­ле­н­ня зу­стрі­ча­ло тур­ків як ви­зво­ли­те­лів. Вій­ська остан­ніх і си­рій­ські пов­стан­ці до­сі кон­тро­лю­ють цю те­ри­то­рію. «Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що в Афрі­ні до­ся­гне­мо та­ко­го са­мо­го ре­зуль­та­ту», — ка­же ві­це-прем’єр-мі­ністр Ту­реч­чи­ни Бе­кір Бо­здаг.

Однак в Афрі­ні на тур­ків че­кає сер­йо­зні­ша бо­роть­ба. Там пе­ре­бу­ває близь­ко 10 тис. за­гар­то­ва­них у бою во­я­ків За­го­нів. Май­же всі мі­сце­ві кур­ди (во­ни ста­нов­лять біль­шість 600-ти­ся­чно­го на­се­ле­н­ня ан­кла­ву) на­ла­што­ва­ні про­ти тур­ків і їхніх си­рій­ських со­ю­зни­ків. За­го­ни на­ро­дної обо­ро­ни пе­ре­кри­ли

до­ро­ги на ви­їзд із мі­ста, а ре­жим Аса­да роз­вер­тає тих, ко­му вда­є­ться ви­їха­ти. За да­ни­ми Си­рій­сько­го цен­тру мо­ні­то­рин­гу за до­три­ма­н­ням прав лю­ди­ни, що пра­цює з Ве­ли­кої Бри­та­нії, про­тя­гом пер­ших п’яти днів опе­ра­ції за­ги­ну­ло що­най­мен­ше 28 ци­віль­них, 42 курд­ські бо­йо­ви­ки та 48 си­рій­ських пов­стан­ців. Вла­да в Ан­ка­рі під­твер­ди­ла за­ги­бель трьох ту­ре­цьких сол­да­тів і за­яви­ла, що тур­ки роз­пра­ви­ли­ся з 268 бо­йо­ви­ка­ми. Че­рез ра­ке­ти, які, схо­же, ви­пу­сти­ли За­го­ни на­ро­дної обо­ро­ни, за­ги­ну­ло троє лю­дей у ту­ре­цьких мі­стах Кі­ліс і Рей­хан­ли.

США опи­ни­ли­ся між дво­ма сто­ро­на­ми кон­флі­кту й від них над­хо­дять не­о­дно­зна­чні ме­се­джі. Пен­та­гон спо­ді­ва­є­ться да­лі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти кур­дів як ба­стіон про­ти ісла­міст­ських бо­йо­ви­ків у Си­рії. Про­те Бі­лий дім за­явив, що вже не пла­нує ство­рю­ва­ти при­кор­дон­ний за­гін на чо­лі з кур­да­ми, і за­пе­ре­чив на­яв­ність ті­сних від­но­син США з ни­ми. За­га­лом аме­ри­кан­ські чи­нов­ни­ки не схиль­ні кри­ти­ку­ва­ти Ту­реч­чи­ну, але 25 сі­чня До­нальд Трамп ви­сло­вив у те­ле­фон­ній роз­мо­ві з Ер­до­га­ном за­не­по­ко­є­н­ня що­до во­єн­них дій в Афрі­ні. При­найм­ні так ін­фор­мує Бі­лий дім. За по­ві­дом­ле­н­ня­ми ту­ре­цько­го дже­ре­ла, про це не йшло­ся.

По­ки США втра­ча­ють вплив у Си­рії, про­га­ли­ни за­пов­нює Ро­сія. Во­на на­ла­го­ди­ла від­но­си­ни з Ту­реч­чи­ною пі­сля кри­зи 2015-го ро­ку. І, во­че­видь, да­ла зе­ле­не сві­тло на опе­ра­цію в Афрі­ні (РФ тіль­ки й че­кає мо­жли­во­сті по­сва­ри­ти аме­ри­кан­ців із со­ю­зни­ка­ми). Ту­реч­чи­на на­то­мість мо­же за­плю­щу­ва­ти очі на те, що ро­сі­я­ни й си­рій­ські си­ли роз­прав­ля­ю­ться з пов­стан­ця­ми в Ідлі­бі, що ні­би­то є со­ю­зни­ка­ми Ту­реч­чи­ни в бо­роть­бі про­ти ре­жи­му Аса­да. Де­хто га­дає, що ро­сі­я­ни зго­дом від­вер­ну­ться від Ту­реч­чи­ни й до­мов­ля­ться з кур­да­ми, за­без­пе­чив­ши Аса­ду кон­троль над Афрі­ном. На­ра­зі пи­та­н­ня в то­му, чи пла­ну­ють тур­ки зав­да­ти уда­ру ін­шим опло­там За­го­нів на­ро­дної обо­ро­ни. У Си­рії роз­та­шо­ва­но близь­ко 2 тис. аме­ри­кан­ських вій­сько­вих — зде­біль­шо­го на кон­тро­льо­ва­них кур­да­ми пів­ні­чно-схі­дних те­ри­то­рі­ях. Якщо ту­ре­цькі за­го­ни по­чнуть об­стрі­лю­ва­ти бо­йо­ви­ків За­го­нів у тих мі­сце­во­стях, аме­ри­кан­ським сол­да­там до­ве­де­ться стрі­ля­ти у від­по­відь. Тож по­стає за­гро­за су­ти­чки між дво­ма кра­ї­на­ми — чле­на­ми НАТО.

Усе не­про­сто. В Афрі­ні пе­ре­бу­ває близь­ко 10 тис. за­гар­то­ва­них у бою во­я­ків За­го­нів на­ро­дної обо­ро­ни. Май­же всі мі­сце­ві кур­ди на­ла­што­ва­ні про­ти тур­ків і їхніх си­рій­ських со­ю­зни­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.