Фі­нан­со­ві ра­пто­ві на­вча­н­ня

Едвард Лу­кас, стар­ший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки (CEPA, Вар­ша­ва й Ва­шинг­тон)

Ukrainskiy Tyzhden - - ПОЛЯД | СВІТ -

«ФІ­НАН­СО­ВІ НА­ВЧА­Н­НЯ» МА­ЛИ БИ БУ­ТИ СХОЖИМИ НА ВОЄННІ ТРЕНУВАННЯ, АЛЕ БЕЗ КІНЕТИЧНОЇ ЗБРОЇ. МИ МО­ГЛИ Б ЗБИ­РА­ТИ КО­МАН­ДИ ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА УХВА­ЛЕ­Н­НЯ РІШЕНЬ, І ВІДПРАЦЬОВУВАТИ МИТТЄВЕ ЗАМОРОЖЕННЯ ТА КОНФІСКАЦІЮ РО­СІЙ­СЬКИХ АКТИ­ВІВ У ВІД­ПО­ВІДЬ НА ЯКИЙСЬ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЧИ ПРОВОКАЦІЙНИЙ КРОК КРЕМ­ЛЯ

Ефе­ктив­не стри­му­ва­н­ня — це вмі­н­ня від­ля­ку­ва­ти по­тен­цій­них агре­со­рів. На­ба­га­то краще стри­му­ва­ти про­тив­ни­ка від атак, ніж до­ро­гою ці­ною ве­сти з ним справ­жню вій­ну. По­лі­ти­ка стри­му­ва­н­ня НАТО зде­біль­шо­го ба­зу­є­ться на го­тов­но­сті Спо­лу­че­них Шта­тів за­хи­ща­ти єв­ро­пей­ських со­ю­зни­ків, ри­зи­ку­ю­чи ядер­ною вій­ною. Не­по­га­ний ва­рі­ант як на ча­си хо­ло­дної вій­ни, та ни­ні вже за­ста­рі­лий. Один бал­тій­ський по­лі­тик не­що­дав­но ска­зав ме­ні: «Ці­ка­во, що са­ме зби­ра­є­ться ро­би­ти НАТО, ко­ли Ро­сія за­хо­пить, ска­жі­мо, кіль­ка ква­дра­тних сан­ти­ме­трів на­шої території?». В іде­а­лі по­трі­бне швид­ке й ля­чне ре­а­гу­ва­н­ня: щось значно біль­ше за роз­гні­ва­ні ко­мен­та­рі Брюс­се­ля та ку­ди мен­ше за пов­но­мас­шта­бну вій­ну. Най­кра­ще бу­ло б по­ча­ти зі швид­ко­го роз­ши­ре­н­ня фі­нан­со­вих сан­кцій. Досі во­ни ді­я­ли за прин­ци­пом пі­то­на: по­віль­но ду­ши­ли ро­сій­ську елі­ту в по­ка­ра­н­ня за агресію про­ти Укра­ї­ни. Крім то­го, нам зна­до­бля­ться «сан­кції гри­му­чої змії» — миттєве ре­а­гу­ва­н­ня на бу­дья­кий не­ро­зум­ний крок ро­сі­ян, від яко­го ті жа­хну­ться. Чу­до­вим ме­то­дом стри­му­ва­н­ня мо­же слу­гу­ва­ти замороження та кон­фі­ска­ція ро­сій­ських акти­вів за кор­до­ном. На пра­кти­ці це скла­дні­ше, ніж зда­є­ться. Одна з про­блем — по­бі­чні зби­тки. Як ска­зав ме­ні аме­ри­кан­ський ви­со­ко­по­са­до­вець, зруй­ну­ва­ти ро­сій­ську еко­но­мі­ку ду­же про­сто. Але ж тре­ба во­дно­час не зни­щи­ти й еко­но­мі­ки на­ших со­ю­зни­ків. Ще одна про­бле­ма: біль­ша ча­сти­на ро­сій­ських гро­шей пе­ре­бу­ває в юрис­ди­кці­ях, де су­ди, ре­гу­ля­то­ри й осо­би, від­по­від­аль­ні за ухва­ле­н­ня рішень, ре­а­гу­ють по- віль­но або не йдуть на спів­пра­цю. Мо­ва про дер­жа­ви, які не вхо­дять до скла­ду НАТО: Ав­стрію, Кіпр, Лі­хтен­штейн і Швей­ца­рію. Та й де­які кра­ї­ни — чле­ни НАТО ма­ють ва­ди: офшор­ні юрис­ди­кції Ве­ли­кої Британії, зокре­ма Бри­тан­ські Вір­гін­ські остро­ви, слав­ля­ться не­про­зо­ри­ми си­сте­ма­ми.

Ви­яв­ля­ти про­бле­ми та бо­ро­ти­ся з ни­ми нам до­по­мо­же пра­кти­ка. Про­по­ную «фі­нан­со­ві ра­пто­ві на­вча­н­ня». Я бе­ру за осно­ву улю­бле­ну та­кти­ку «ра­пто­вих на­вчань» Крем­ля. Ро­сій­ські зброй­ні си­ли час від ча­су се­ред но­чі ру­ха­ють вій­ська й те­хні­ку так, ні­би зби­ра­ю­ться на­па­сти на за­хі­дних су­сі­дів. Та­кі на­вча­н­ня бу­ва­ють ду­же мас­шта­бни­ми, а якось ро­сі­я­ни на­віть імі­ту­ва­ли за­сто­су­ва­н­ня ядер­ної зброї.

Ці дії до­шку­ля­ють НАТО. До­во­ди­ться бу­ди­ти людей се­ред но­чі, спря­мо­ву­ва­ти су­пу­тни­ки на РФ та ви­тра­ча­ти до­да­тко­ві ре­сур­си. Хо­ча ні­чо­го на­справ­ді не від­бу­ва­є­ться, ро­сі­я­ни ло­ско­чуть усім нер­ви.

Кра­ї­ни — чле­ни НАТО рід­ко про­во­дять ра­пто­ві на­вча­н­ня. На­ші сол­да­ти та по­лі­ти­ки не­на­ви­дять, ко­ли їх дар­ма бу­дять се­ред но­чі. У де­яких ар­мі­ях НАТО сол­да­ти на­віть ді­ста­ють ба­га­то ви­хі­дних у ком­пен­са­цію за те, що їх по­тур­бу­ва­ли. Це аж ні­як не спри­яє кра­щій го­тов­но­сті.

«Фі­нан­со­ві на­вча­н­ня», які я про­по­ную, ма­ли би бу­ти схожими на воєнні тренування, але без кінетичної зброї. Ми мо­гли б зби­ра­ти ко­ман­ди осіб, відповідальних за ухва­ле­н­ня рішень, і відпрацьовувати миттєве замороження та конфіскацію ро­сій­ських акти­вів у від­по­відь на якийсь небезпечний чи провокаційний крок Крем­ля (гі­по­те­ти­чний, але ймо­вір­ний).

Для цьо­го тре­ба швид­ко й без­по­мил­ко­во об’єд­ну­ва­ти зу­си­л­ля роз­від­ки, кри­мі­наль­ної юсти­ції, фі­нан­со­вих ре­гу­ля­то­рів і су­до­вих ор­га­нів у ба­га­тьох кра­ї­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу й НАТО та по­за ни­ми. Са­мо со­бою це вже ста­не хо­ро­шим тре­ну­ва­н­ням на­шої ко­ман­дної ро­бо­ти. Ще ко­ри­сні­ше — ви­яв­ля­ти пе­ре­шко­ди, щоб вча­сно по­збу­ти­ся їх до на­сту­пних на­вчань.

У та­кий спо­сіб ми роз­ви­не­мо свій по­тен­ці­ал, та й ре­пе­ти­ції над­си­ла­ти­муть Ро­сії сер­йо­зний си­гнал стри­му­ва­н­ня.

Про­бле­ма з усі­ма на­вча­н­ня­ми в то­му, що слід по­єд­ну­ва­ти опо­ві­ще­н­ня з та­єм­ні­стю. Ро­сі­ян тре­ба вра­зи­ти на­шою фі­нан­со­вою та юри­ди­чною міц­цю, але во­ни не по­вин­ні зна­ти, що са­ме ми ро­би­мо, бо мо­жуть вжи­ти кон­тр­за­хо­дів. Ре­а­лі­зу­ва­ти це не­лег­ко, але без стри­му­ва­н­ня нам за­гро­жує ве­ли­ка не­без­пе­ка.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.