П’ять ки­тів Яким є вне­сок най­біль­ших міст у на­ціо­наль­ну еко­но­мі­ку

Яки­ми є еко­но­мі­чна ва­га та осо­бли­во­сті най­біль­ших міст Укра­ї­ни

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оле­ксандр Кра­мар

Без ура­ху­ва­н­ня тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій в Укра­ї­ні за­ли­ша­є­ться дев’ять міст із кіль­кі­стю ме­шкан­ців близь­ко пів­міль­йо­на й біль­ше. Однак се­ред них тіль­ки п’ять еко­но­мі­чних і де­мо­гра­фі­чних осе­ред­ків, які не про­сто ви­рі­зня­ю­ться сво­ї­ми мас­шта­ба­ми, а є цен­тра­ми тя­жі­н­ня на між­ре­гіо­наль­но­му рів­ні чи ви­ко­ну­ють ва­жли­ві фун­кції в за­галь­но­на­ціо­наль­но­му мас­шта­бі.

Іде­ться про сто­ли­чний Ки­їв (2,94 млн жи­те­лів на се­ре­ди­ну 2018-го) та чо­ти­ри мен­ші між­ре­гіо­наль­ні цен­три: Хар­ків (1,47 млн), Дні­про (1 млн), Оде­су (1,01 млн) та Львів (0,76 млн). Усі во­ни, окрім Ки­є­ва та Хар­ко­ва, остан­ні­ми ро­ка­ми є не­ста­біль­ни­ми міль­йон­ни­ка­ми, оскіль­ки кіль­кість по­стій­них жи­те­лів Оде­си чи Дні­пра ко­ли­ва­є­ться на ме­жі цьо­го по­ка­зни­ка. Або й опу­ска­ла­ся ниж­че у зв’яз­ку з при­ро­дним змен­ше­н­ням, що не­ста­біль­но ком­пен­су­ва­ло­ся на­пли­вом пе­ре­се­лен­ців з ін­ших міст.

Однак за сво­єю ро­л­лю в еко­но­мі­чно­му й не ли­ше жит­ті кра­ї­ни ці мі­ста все- та­ки впев­не­но ви­ді­ля­ли­ся про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків на тлі ін­ших най­біль­ших у кра­ї­ні. На­віть якщо, на­при­клад, Ма­рі­у­поль (0,46 млн), Ми­ко­ла­їв (0,48 млн), Кри­вий Ріг (0,63 млн) чи За­по­ріж­жя (0,74 млн) ма­ли не на­ба­га­то мен­шу кіль­кість ме­шкан­ців або й ча­сто біль­ші об­ся­ги про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва по­рів­ня­но зі Льво­вом, Оде­сою чи Дні­пром, во­ни не мо­гли по­хва­ли­ти­ся тим між­ре­гіо­наль-

ним зна­че­н­ням, що мі­ста з пер­шої п’ятір­ки. Крім то­го, во­ни остан­ні­ми ро­ка­ми зна­чно швид­ше, ніж пер­ша п’ятір­ка, втра­ча­ли свій людський та еко­но­мі­чний по­тен­ці­ал ра­зом зі ста­гна­ці­єю та за­не­па­дом успад­ко­ва­ної з ра­дян­сько­го ми­ну­ло­го те­хні­чно за­ста­рі­лої важ­кої про­ми­сло­во­сті.

Тим ча­сом п’ять най­біль­ших міст що­ро­ку де­да­лі біль­ше утвер­джу­ю­ться як ба­га­то­фун­кціо­наль­ні еко­но­мі­чні цен­три у від­по­від­них ча­сти­нах кра­ї­ни, ніж про­сто про­ми­сло­ві чи транс­порт­ні осе­ред­ки. Пі­сля три­ва­ло­го пе­рі­о­ду змен­ше­н­ня кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня остан­нім ча­сом у мі­стах «ве­ли­кої п’ятір­ки» три­ває про­цес ста­бі­лі­за­ції, а в ча­сти­ні на­віть по­но­ви­ло­ся зро­ста­н­ня. Від тих- та­ки За­по­ріж­жя, Кри­во­го Ро­гу чи Ма­рі­у­по­ля їх ви­рі­зня­ють і чи­ма­лі пе­ред­мі­стя, чи­сель­ність ме­шкан­ців яко­го зде­біль­шо­го ся­гає со­тень ти­сяч жи­те­лів у ко­жно­му ви­пад­ку.

До то­го ж ці мі­ста ма­ють зна­чні те­ри­то­рії «об­слу­го­ву­ва­н­ня», які за­без­пе­чу­ють їм по­рів­ня­но ста­біль­ні пер­спе­кти­ви зро­ста­н­ня в умо­вах да­ле­ко­го від за­вер­ше­н­ня про­це­су ур­ба­ні­за­ції в Укра­ї­ні. Хоч уже сьо­го­дні во­ни не по­сту­па­ю­ться, а в низ­ці ви­пад­ків і пе­ре­вер­шу­ють за кіль­кі­стю ме­шкан­ців низ­ку єв­ро­пей­ських сто­лиць. На­при­клад, у Бра­ти­сла­ві жи­ве тіль­ки 0,43 млн жи­те­лів, у Віль­ню­сі — 0,55 млн, Ри­зі — 0,64 млн, За­гре­бі — 0,8 млн, Сток­голь­мі — 0,94 млн, Бел­гра­ді — 1,17 млн, Со­фії — 1,24 млн, Пра­зі — 1,3 млн.

На­ра­зі на­віть без ура­ху­ва­н­ня при­мі­ських зон і не за­ре­є­стро­ва­них офі­цій­но фа­кти­чних ме­шкан­ців у п’яти най­біль­ших цен­трах кра­ї­ни про­жи­ває май­же ко­жен п’ятий її гро­ма­дя­нин (без тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій). А ра­зом із при­мі­ською зо­ною зо­се­ре­дже­но біль­ше як тре­ти­на ефе­ктив­но зайня­тих пра­ців­ни­ків і до по­ло­ви­ни еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРАДОКСИ

На жаль, укра­їн­ська ста­ти­сти­ка не має да­них про об­сяг ва­ло­во­го ре­гіо­наль­но­го про­ду­кту для окре­мих міст кра­ї­ни, окрім Ки­є­ва, який во­дно­час є одним із

ре­гіо­нів. Тож кон­ту­ри ва­ги най­біль­ших міст за­га­лом та окре­мих із них в еко­но­мі­ці кра­ї­ни до­ве­де­ться окре­слю­ва­ти на осно­ві на­яв­них да­них за окре­ми­ми по­ка­зни­ка­ми. На­при­клад, об­ся­га­ми ре­а­лі­за­ції всіх то­ва­рів і по­слуг під­при­єм­ства­ми, про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва або кіль­кі­стю шта­тних пра­ців­ни­ків.

Час­тка під­при­ємств п’яти най­біль­ших міст за об­ся­гом ре­а­лі­за­ції то­ва­рів і по­слуг у ми­ну­ло­му, 2017 ро­ці, ся­га­ла 54% за­галь­но­укра­їн­ських об­ся­гів (4,06 трлн грн із 7,58 трлн грн). При цьо­му різ­ко ви­ді­ляв­ся на тлі ін­ших не ли­ше Ки­їв, а й Дні­про. В остан­ньо­му об­ся­ги про­да­жів то­рік май­же вдві­чі пе­ре­ви­щи­ли по­ка­зни­ки Хар­ко­ва чи Оде­си. Во­дно­час слід ро­би­ти по­прав­ку на те, що йде­ться про про­да­жі, зокре­ма й опто­ві, ком­па­ній, які за­ре­є­стро­ва­ні у від­по­від­них мі­стах. На­при­клад, три чвер­ті обо­ро­тів «ве­ли­кої п’ятір­ки» за­без­пе­чу­ва­ли під­при­єм­ства Ки­є­ва, об­ся­ги яких бу­ли на по­ря­док біль­ши­ми від будь-яко­го ін­шо­го мі­ста.

У «ве­ли­кій п’ятір­ці» зо­се­ре­дже­на май­же тре­ти­на (31%) усіх шта­тних пра­ців­ни­ків Укра­ї­ни. Са­ме від­ра­ху­ва­н­ня із зар­плат остан­ніх ни­ні ста­нов­лять фі­нан­со­ву осно­ву на­пов­не­н­ня мі­сце­вих бю­дже­тів. Шта­тні пра­ців­ни­ки ве­ли­ких і се­ре­дніх ком­па­ній є осно­вою бі­ло­го рин­ку зайня­то­сті в кра­ї­ні, за­без­пе­чу­ють, окрім від­ра­ху­вань до мі­сце­вих бю­дже­тів, ще й ста­біль­ний по­пит на то­ва­ри й по­слу­ги, кре­ди­ту­ва­н­ня фі­зи­чних осіб — від спо­жив­чо­го до іпо­те­чно­го. За цим по­ка­зни­ком на тлі ін­ших ви­рі­зня­ю­ться Ки­їв і Дні­про, де кіль­кість шта­тних пра­ців­ни­ків у роз­ра­хун­ку на ти­ся­чу ме­шкан­ців зна­чно біль­ша не ли­ше по­рів­ня­но з по­ка­зни­ка­ми по кра­ї­ні за­га­лом, а й по­рів­ня­но з Хар­ко­вом, Оде­сою та Льво­вом.

По­при ве­ли­ку кон­цен­тра­цію в най­біль­ших мі­стах кра­ї­ни шта­тних пра­ців­ни­ків ве­ли­ких і се­ре­дніх ком­па­ній, во­ни є та­кож осе­ред­ка­ми кон­цен­тра­ції ма­ло­го бі­зне­су. На­при­клад, тіль­ки в Ки­є­ві та Хар­ко­ві ( да­ні що­до роз­ви­тку ма­ло­го бі­зне­су в роз­рі­зі окре­мих міст ін­ші ре­гіо­наль­ні управ­лі­н­ня ста­ти­сти­ки не опри­лю­дню­ють) фун­кціо­нує май­же тре­ти­на всіх ма­лих під­при­ємств Укра­ї­ни (99 тис. із 322 тис. ком­па­ній).

Най­біль­ші цен­три кра­ї­ни є й основ­ни­ми пор­та­ла­ми за­лу­че­н­ня пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій (ПІІ). Хо­ча їхня роль у цьо­му про­це­сі та­кож украй не­рів­но­мір­на. За­га­лом на «ве­ли­ку п’ятір­ку » при­па­дає май­же 57% усіх за­лу­че­них до кра­ї­ни ПІІ за весь час не­за­ле­жно­сті. Во­дно­час спо­сте­рі­га­є­ться ве­ли­че­зна прір­ва між Ки­є­вом, який за­лу­чив близь­ко по­ло­ви­ни всіх зов­ні­шніх ін­ве­сти­цій кра­ї­ни ($19,3 млрд із $39,9 млрд) та ін­ши­ми чо­тир­ма най­біль­ши­ми мі­ста­ми, су­ку­пний по­ка­зник яких ста­но­вить тіль­ки $3,3 млрд або тро­хи біль­ше як 16% ПІІ, вкла­де­них в Укра­ї­ну, без ура­ху­ва­н­ня Ки­є­ва. Пер­шість тут, як за за­галь­ним об­ся­гом, так і в роз­ра­хун­ку на одно­го ме­шкан­ця, та­кож три­має Дні­про ($ 1,67 млрд), на дру­го­му мі­сці Львів ($656,3 млн), да­лі Оде­са ( 530,9 млн) і остан­ній се­ред «ве­ли­кої п’ятір­ки» Хар­ків із $427,6 млн.

Во­дно­час на п’ять най­біль­ших міст кра­ї­ни при­па­дає тіль­ки 20% її про­ми­сло­вої про­ду­кції, що май­же від­по­від­ає їх час­тці в на­се­лен­ні під­кон­троль­ної Укра­ї­ні те­ри­то­рії. Про­ми­сло­ві по­ту­жно­сті за­зви­чай зо­се­ре­дже­ні в зов­сім ін­ших, мен­ших мі­стах, на­віть тих са­мих ре­гіо­нів. Роль ін­ду­стрії в міль­йон­ни­ках що­ро­ку мен­шає. На­віть у та­ких тра­ди­цій­но ін­ду­стрі­аль­них ре­гіо­нах, як При­дні­пров’я.

На­при­клад, за об­ся­гом про­ми­сло­вої про­ду­кції Дні­про над­то по­сту­па­є­ться Кри­во­му Ро­гу (115,2 млрд грн та 159,5 млрд грн), а в пе­ре­ра­хун­ку на осо-

По­ряд із ви­со­кою кон­цен­тра­цію ве­ли­ких і се­ре­дніх ком­па­ній ли­ше у Ки­є­ві та Хар­ко­ві фун­кціо­нує май­же тре­ти­на усіх ма­лих під­при­ємств Укра­ї­ни ( 99 тис. із 322 тис. ком­па­ній)

бу — і низ­ці мен­ших ін­ду­стрі­аль­них міст ре­гіо­ну (Кам’ян­сько­му, Ні­ко­по­лю, Пав­ло­гра­ду). На Оде­щи­ні не­ве­ли­чке Южне ви­ро­бляє май­же по­ло­ви­ну об­ся­гу про­ми­сло­вої про­ду­кції обла­сно­го цен­тру, по­при те що в де­ся­тки ра­зів мен­ше від неї. У Хар­ко­ві об­сяг ре­а­лі­зо­ва­ної про­ми­сло­вої про­ду­кції у 2017-му ста­но­вив тіль­ки 72,8 млрд грн, що в пів­то­ра ра­за мен­ше, ніж у Дні­прі та май­же удві­чі по­рів­ня­но з тим же Кри­вим Ро­гом, який у 2,5 ра­за мен­ший від ньо­го за кіль­кі­стю ме­шкан­ців. А най­більш ін­ду­стрі­а­лі­зо­ва­ним ра­йо­ном Хар­ків­щи­ни є Ба­ла­клій­ський ра­йон, який, по­при в де­ся­тки ра­зів мен­шу кіль­кість на­се­ле­н­ня, ви­ро­бляє ли­ше в пів­то­ра ра­за мен­ше про­ми­сло­вої про­ду­кції, ніж Хар­ків.

По­при сте­ре­о­ти­пи, лі­де­ром за про­ми­сло­вим ви­ро­бни­цтвом се­ред п’ятір­ки є Ки­їв. 172,8 млрд грн — це об­сяг, який май­же в пів­то­ра ра­за пе­ре­ви­щує ана­ло­гі­чний по­ка­зник Дні­пра, у 2,4 ра­за — Хар­ко­ва, у 4,4 — Льво­ва та май­же в 7 ра­зів Оде­си. А це свід­чить, що на­віть у пе­ре­ра­хун­ку на одно­го ме­шкан­ця сто­ли­ця все ще не має рів­них за рів­нем роз­ви­тку ін­ду­стрі­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки се­ред ін­ших най­біль­ших цен­трів кра­ї­ни, за ви­ня­тком Дні­пра.

До то­го ж ін­ду­стрі­аль­ний се­ктор Ки­є­ва має свою спе­ци­фі­ку: йо­го осно­ву сьо­го­дні ста­но­вить хар­чо­пром (46,6% за­галь­но­го об­ся­гу про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва мі­ста та 17,9% усі­єї укра­їн­ської хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті), ви­ро­бни­цтво та/або по­ста­ча­н­ня еле­ктри­ки, те­пла й га­зу (20,1% усьо­го об­ся­гу пром­ви­ро­бни­цтва в мі­сті та 8,4% га­лу­зі в мас­шта­бах кра­ї­ни), фар­ма­цев­ти­ка (8,5% про­ду­кції мі­ської про­ми­сло­во­сті та 50,9% укра­їн­сько­го фарм­про­му).

Зно­ву ж та­ки, по­при сте­ре­о­ти­пні уяв­ле­н­ня, су­ча­сний Львів ін­ду­стрі­аль­ні­ший, ніж Хар­ків чи Оде­са. За об­ся­гом про­ми­сло­вої про­ду­кції у 2017 ро­ці він ( 39,2 млрд грн) ви­пе­ре­джав Хар­ків у роз­ра­хун­ку на одно­го ме­шкан­ця (яких в остан­ньо­му май­же у два ра­зи біль­ше (1,47 про­ти 0,76 млн). А Оде­су ін­ду­стрі­аль­ний се­ктор мі­ста Ле­ва пе­ре­вер­шив у 1,5 ра­за на­віть в аб­со­лю­тних по­ка­зни­ках, по­при те що в пер­шій жи­ве на тре­ти­ну біль­ше ме­шкан­ців.

Остан­нім ча­сом Львів актив­но за­лу­чає іно­зем­ні ін­ве­сти­ції у ви­ро­бни­чу сфе­ру, у йо­го око­ли­цях від­кри­ва­ю­ться но­ві про­ми­сло­ві під­при­єм­ства про­від­них між­на­ро­дних ком­па­ній. Вре­шті, су­ку­пний об­сяг ін­ве­сти­цій, за­лу­че­них ту­ди на­те­пер, як уже за­зна­ча­ло­ся ви­ще, зна­чно пе­ре­ви­щує ана­ло­гі­чні по­ка­зни­ки як Оде­си, так і Хар­ко­ва. І це по­при те, що на­се­ле­н­ня у Льво­ві все ще зна­чно мен­ше, ніж у двох зга­да­них мі­стах. Тож йо­го ін­ду­стрі­аль­на скла­до­ва з ча­сом мо­же ще біль­ше по­си­ли­ти­ся, то­ді як у ме­га­по­лі­сах Пів­ден­но­го Схо­ду три­ває де­гра­да­ція про­ми­сло­во­го по­тен­ці­а­лу че­рез брак іні­ці­а­ти­ви в пе­ре­орі­єн­та­ції на ко­опе­ра­тив­ні зв’яз­ки із за­хі­дни­ми ком­па­ні­я­ми.

До то­го ж по­ряд з Оде­сою мі­сто Ле­ва має ди­на­мі­чний ту­ри­сти­чний се­ктор еко­но­мі­ки, ва­га яко­го та­кож зро­стає. Кіль­кість ту­ри­стів, які від­ві­ду­ють мі­сто, на­бли­жа­є­ться до 3 млн осіб. Во­ни за­ли­ша­ють у ньо­му $0,6 млрд — $0,7 млрд на рік і ли­ше ту­ри­сти­чно­го збо­ру до йо­го бю­дже­ту спла­чу­ють по­над 100 млн грн. Во­дно­час, як і Оде­са з Хар­ко­вом, Львів на­ле­жить до одних із клю­чо­вих во­ріт Укра­ї­ни у зв’яз­ках із нав­ко­ли­шнім сві­том. При­чо­му це во­ро­та до ЄС, на тор­гів­лю із яким при­па­дає по­над 40% зов­ні­шньої тор­гів­лі Укра­ї­ни.

Однак ще біль­ша роль тор­го­вель­них і транс­порт­них цен­трів у зв’яз­ках із зов­ні­шнім сві­том збе­рі­га­є­ться в Хар­ко­ва й Оде­си. Якщо оста­н­ня спе­ці­а­лі­зу­є­ться на до­став­ці то­ва­рів мор­ським шляхом і має по­ряд один із най­по­ту­жні­ших гур­то­вих рин­ків, — «Сьо­мий кі­ло­метр», — то Хар­ків ві­ді­грає ана­ло­гі­чну роль на шля­ху то­ва­ро­по­то­ків су­хо­пу­тни­ми за­со­ба­ми спо­лу­че­н­ня. Як свід­чать ста­ти­сти­чні да­ні, об­сяг пе­ре­ве­зе­них ван­та­жів, що про­хо­дять че­рез Хар­ків, на­віть біль­ший, ніж че­рез Оде­су. Є в мі­сті й по­ту­жний тор­го­вель­ний осе­ре­док — ри­нок «Ба­ра­ба­шо­во».

Ки­їв і Дні­про, як уже за­зна­ча­ло­ся ви­ще, не над­то стра­жда­ють від то­го, що роз­та­шо­ва­ні в сер­ці кра­ї­ни. Рад­ше нав­па­ки. Це ро­бить їх най­зру­чні­ши­ми цен­тра­ми вкла­де­н­ня ін­ве­сти­цій, зни­жує вра­зли­вість до змі­ни тор­го­вель­них чи транс­порт­но- тран­зи­тних по­то­ків, во­ни біль­ше орі­єн­то­ва­ні на об­слу­го­ву­ва­н­ня вну­трі­шньо­го рин­ку кра­ї­ни. Ки­їв, як сто­ли­ця, і Дні­про, як центр усе ще най­по­ту­жні­шо­го еко­но­мі­чно­го й про­ми­сло­во­го осер­дя кра­ї­ни, ма­ють ви­со­кі шан­си й да­лі змі­цню­ва­ти свої по­зи­ції в еко­но­мі­ці, на­віть по­при по­сту­по­ву втра­ту ін­ду­стрі­аль­но­го се­кто­ру сво­єї еко­но­мі­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.