Су­мі Ші­ге­кі: «Вам не тре­ба хви­лю­ва­ти­ся що­до єд­но­сті кра­їн G7 у пи­тан­ні Укра­ї­ни»

«Вам не тре­ба хви­лю­ва­ти­ся що­до єд­но­сті кра­їн G7 у пи­тан­ні Укра­ї­ни»

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Спіл­ку­вав­ся: Юрій Ла­па­єв

По­сол Япо­нії про ін­ве­сти­ції в Укра­ї­ну та по­зи­цію То­кіо в тор­го­вель­них вій­нах

Ти­ждень обго­во­рив із На­дзви­чай­ним та Пов­но­ва­жним По­слом Япо­нії в Укра­ї­ні пи­та­н­ня роз­ви­тку бі­знес- зв’яз­ків між на­ши­ми кра­ї­на­ми, спосо­би по­кра­ще­н­ня імі­джу укра­їн­ців та мі­сце То­кіо в без­пе­ко­вій си­ту­а­ції в Ти­хо­оке­ан­сько­му ре­гіо­ні.

У 2017 ро­ці в Ки­є­ві від­крив­ся офіс Япон­сько­го агент­ства між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва ( JICA). На яких са­ме пи­та­н­нях сфо­ку­со­ва­на йо­го ді­яль­ність? — JICA роз­по­ча­ло свою ді­яль­ність в Укра­ї­ні на­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку. На сьо­го­дні агент­ство від­по­від­ає за кіль­ка про­е­ктів, пе­ред­усім за мо­дер­ні­за­цію Бор­тни­цької стан­ції ае­ра­ції. Це ду­же мас­шта­бна іні­ці­а­ти­ва, ре­а­лі­за­ція якої обі­йде­ться в $1,1 млрд. Зро­зумі­ло, щоб кон­тро­лю­ва­ти про­цес вті­ле­н­ня її в жи­т­тя, нам був по­трі­бен офіс тут.

Япо­нія на­дає чи­ма­лу те­хні­чну під­трим­ку в рі­зних сфе­рах, зокре­ма в на­ціо­наль­ній си­сте­мі мов­ле­н­ня. Так, JICA пра­цює над під­ви­ще­н­ням яко­сті в осві­ті, адже Япон­ська на­ціо­наль­на те­ле­ра­діо­мов­на кор­по­ра­ція ( NHK) має чу­до­ві осві­тні про­гра­ми. То­му Агент- ство вже кіль­ка ра­зів від­ря­джа­ло сво­їх екс­пер­тів в Укра­ї­ну, які про­во­дять тут тре­нін­ги з пи­тань ви­ро­бни­цтва які­сних осві­тніх про­грам. Ще один на­прям — роз­ви­ток екс­тре­но­го мов­ле­н­ня на ви­па­док ви­ни­кне­н­ня над­зви­чай­них си­ту­а­цій. На­при­клад, ко­ли в Япо­нії тра­пля­ю­ться зем­ле­тру­си чи по­ве­ні, як- от не­що­дав­но, й існує за­гро­за ве­ли­кої кіль­ко­сті жертв, NHK ві­ді­грає ва­жли­ву роль в ін­фор­му­ван­ні на­се­ле­н­ня. Зокре­ма, по­ві­дом­ляє, що тре­ба ро­би­ти: за­ли­ша­ти­ся вдо­ма чи, нав­па­ки, го­ту­ва­ти­ся до ева­ку­а­ції. Та­ке екс­тре­не мов­ле­н­ня має охо­пи­ти всю те­ри­то­рію Укра­ї­ни. Крім то­го, JICA на­дає і те­хні­чну під­трим­ку пер­со­на­лу. Спо­ді­ва­ю­ся, це справ­ді по­кра­щить якість су­спіль­но­го мов­ле­н­ня в Укра­ї­ні.

Є й ін­ші іні­ці­а­ти­ви, які ре­а­лі­зує JICA. Так, уже про­тя­гом двох- трьох ро­ків ми ве­де­мо так зва­ний про­ект де­мо­кра­ти­за­ції, у ме­жах яко­го япон­ські екс­пер­ти про­во­дять за­ня­т­тя з під­ви­ще­н­ня про­зо­ро­сті в Укра­ї­ні. Во­дно­час Агент­ство за­про­шує укра­їн­ських по­лі­ти­ків до Япо­нії. Одним із най­по­мі­тні­ших ре­зуль­та­тів та­ких на­вчань є за­кон про дер­жав­не фі­нан-

су­ва­н­ня по­лі­ти­чних пар­тій, ухва­ле­ний Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни. Він ду­же схо­жий на той, що існує в Япо­нії. Як по­лі­ти­чна си­ла чи як окре­мий де­пу­тат ви мо­же­те взя­ти участь у ви­бор­чій кам­па­нії. І не­за­ле­жно від ва­шо­го по­хо­дже­н­ня, з ба­га­тої ви ро­ди­ни чи з бі­дної, шан­си є. Тож са­ме щоб вті­ли­ти всі ці чи­слен­ні про­е­кти в жи­т­тя, по­соль­ству Япо­нії ва­жли­во ма­ти пред­став­ни­цтво JICA в Укра­ї­ні.

Як ви вже ска­за­ли, кре­ди­тна про­гра­ма та фі­нан­со­ва до­по­мо­га Укра­ї­ні пе­ре­ва­жно спря­мо­ва­ні на мо­дер­ні­за­цію Бор­тни­цької стан­ції ае­ра­ції. На сьо­го­дні вже за­вер­ше­но під­го­тов­ку до пер­шо­го ета­пу. Чи є пла­ни ре­а­лі­зу­ва­ти схо­жі іні­ці­а­ти­ви по всій те­ри­то­рії кра­ї­ни? Чи це за­ле­жа­ти­ме від успі­шно­сті вті­ле­н­ня в жи­т­тя пер­шо­го про­е­кту? — На­сам­пе­ред хо­чу під­кре­сли­ти, що япон­ська під­трим­ка, осо­бли­во кре­ди­тні про­гра­ми, має ве­ли­ку пе­ре­ва­гу, адже JICA ре­а­лі­зує про­е­кти в по­єд­нан­ні з фі­нан­со­вим аспе­ктом, ці пи­та­н­ня не роз­ді­ле­ні. Бо якщо ваш уряд пла­нує ре­а­лі­зу­ва­ти та­ку мас­шта­бну іні­ці­а­ти­ву, йо­му по­трі­бно зна­йти ко­шти й про­ве­сти тен­дер, щоб ви­зна­чи­ти ви­ко­нав­ців. У біль­шо­сті ви­пад­ків це окре­мі про­це­си: ком­па­нії го­то­ві щось збу­ду­ва­ти, але хто дасть не­об­хі­дні гро­ші — то вже аб­со­лю­тно окре­ма істо­рія. Якщо го­во­ри­ти про JICA, то тут усе по­єд­на­но, а от­же, укра­їн­ський уряд мо­же одно­ча­сно обго­во­рю­ва­ти про­гно­зо­ва­ну вар­тість ре­а­лі­за­ції про­е­кту й дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня. Кре­дит, який на­дає Япо­нія, має кіль­ка пе­ре­ваг: він дов­го­стро­ко­вий, має дов­гий пе­рі­од ка­ні­кул і низь­ку став­ку. То­му на­ба­га­то ви­гі­дні­ше ско­ри­ста­ти­ся під­трим­кою JICA, ніж шу­ка­ти кре­ди­ти на ко­мер­цій­них умо­вах. Бор­тни­цький про­ект ду­же до­бре про­су­ва­є­ться. Спо­ді­ва­ю­ся, що ду­же ско­ро бу­де ого­ло­ше­но пу­блі­чний тен­дер, який ви­зна­чить, яка са­ме ком­па­нія ста­не ви­ко­нав­цем. І пі­сля то­го, орі­єн­тов­но на­сту­пно­го ро­ку, роз­по­чну­ться бу­ді­вель­ні та від­нов­лю­валь­ні ро­бо­ти.

Однак на­ші пе­ре­го­во­ри не обме­жу­ю­ться ли­ше зга­да­ним про­е­ктом. Ми вже про­во­ди­мо пе­ре­мо­ви­ни що­до мо­жли­во­го спо­ру­дже­н­ня мо­ста в Ми­ко­ла­є­ві. Мі­сто є по­ту­жним ха­бом для Пів­дня Укра­ї­ни, то­му по­ява там но­во­го мо­ста має над­зви­чай­но збіль­ши­ти мо­жли­во­сті пор­ту. Не менш ва­жли­вою є і пе­ре­роб­ка від­хо­дів. Ра­ні­ше укра­їн­ці ду­ма­ли, що від­хо­ди мо­жна про­сто ви­ки­да­ти на сміт­тє­зва­ли­ща. Однак так не мо­же три­ва­ти, і на те є ба­га­то при­чин. Еко­ло­гі­чні аспе­кти ста­ють де­да­лі зна­чу­щі­ши­ми. JICA ви­зна­чає, який спо­сіб ути­лі­за­ції смі­т­тя бу­де най­кра­щим для Укра­ї­ни. І якщо спра­ва ді­йде до кон­кре­тно­го про­е­кту, він та­кож бу­де мас­шта­бним.

На­скіль­ки в Япо­нії за­ці­кав­ле­ні в Укра­ї­ні як бі­знес­се­ре­до ви­щі, екс­пор­те­рі чи рин­ку? Чи по­мі­ча­є­те ви зро­ста­н­ня при­су­тно­сті япон­сько­го бі­зне­су тут за остан­ні кіль­ка ро­ків? — На ща­стя, япон­ський бі­знес за­раз ду­же до­бре усві­дом­лює мо­жли­во­сті, які від­кри­ва­ю­ться в Укра­ї­ні, і це хо­ро­ші но­ви­ни. Я зав­жди ка­жу бі­зне­сме­нам і тут, і в Япо­нії, що ва­ша кра­ї­на має кіль­ка пе­ре­ваг. По­пер­ше, це над­зви­чай­но ви­со­кий рі­вень осві­ти. По­дру­ге, від­но­сно низь­ка по­рів­ня­но з кра­ї­на­ми Єв­ро­пи за­ро­бі­тна пла­та. По- тре­тє, зав­дя­ки зо­ні віль­ної тор­гів­лі з ЄС тут мо­жна щось ви­ро­бля­ти й екс­пор­ту­ва­ти на єв­ро­пей­ський ри­нок без до­да­тко­вих мит. Зав­дя­ки цим пе­ре­ва­гам остан­ні­ми ро­ка­ми в Укра­ї­ну при­йшли ін­ве­сто­ри та новий бі­знес. На­при­клад, ком­па- нія Yazaki, що ви­пу­скає еле­ктро­про­вод­ку для ав­то­мо­бі­лів. Пі­сля Май­да­ну ви­ро­бник ка­бе­лю для ав­то Fujikura та­кож роз­по­чав тут свій бі­знес, збу­ду­вав фа­бри­ку. Та­кож кіль­ка ро­ків то­му в Укра­ї­ну за­йшла ком­па­нія Sumitomo Electric.

Крім то­го, Укра­ї­на ду­же до­бре ві­до­ма як сіль­сько­го­спо­дар­ська кра­ї­на. Thirdwave Corporation орен­ду­ва­ла тут зе­мель­ні ді­лян­ки й ви­ро­щує ба­га­то сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур, зокре­ма со­ня­шни­ки.

А от чо­му япон­ські ком­па­нії при­ді­ля­ють ду­же ве­ли­ку ува­гу, то це ІТ- се­кто­ру. То­му що в Япо­нії ве­ли­че­зний по­пит на ІТ- фа­хів­ців, а укра­їн­ці в цьо­му до­ся­гли зна­чних успі­хів. Про­бле­мою по­ки що за­ли­ша­є­ться зна­н­ня мо­ви, адже япон­ська сто­ро­на хо­че спів­пра­цю­ва­ти з укра­їн­ськи­ми спе­ці­а­лі­ста­ми, які ма­ють хо­ча б при­стой­ний рі­вень ан­глій­ської. Зви­чай­но, час по­ка­же, але ду­маю, що пер­спе­кти­ви в цій сфе­рі ду­же хо­ро­ші.

Крім то­го, зро­стає тор­гів­ля, осо­бли­во про­даж япон­ських ав­то­мо­бі­лів. Та­кі брен­ди, як Nissan, Toyota, Mitsubishi та Honda, ду­же по­пу­ляр­ні у вас. Їхня час­тка в за­галь­ній кіль­ко­сті ім­порт­них ма­шин до­во­лі ви­со­ка — більш як 30%. Пі­сля Май­да­ну про­даж ав­то­мо­бі­лів істо­тно впав, однак уже по­сту­по­во збіль­шу­є­ться. Це одна з ознак від­нов­ле­н­ня укра­їн­ської еко­но­мі­ки.

2017- й бу­ло ого­ло­ше­но Ро­ком Япо­нії в Укра­ї­ні. Одним із най­біль­ших про­е­ктів у йо­го ме­жах ста­ла ви­став­ка «Уяв­ний пу­тів­ник. Япо­нія», що бу­ла пред­став­ле­на в «Ми­сте­цько­му ар­се­на­лі» у Ки­є­ві. Як Укра­ї­на, сво­єю чер­гою, мо­же зро­би­ти се­бе по­мі­тні­шою для япон­сько­го су­спіль­ства? Що ви по­ра­ди­те? — На ща­стя, в укра­їн­ців ду­же по­зи­тив­не став­ле­н­ня до Япо­нії. І зга­да­на ви­став­ка за­лу­чи­ла зна­чну кіль­кість від­ві­ду­ва­чів. Для укра­їн­ців Япо­нія є сим­во­лом су­ча­сно­сті з її ІТ- та ав­то­бі­зне­сом у по­єд­нан­ні з вір­ні­стю дав­нім тра­ди­ці­ям на кшталт дзю­до, ка­ра­те і

ВА­ША ДЕРЖАВА ЗДОБУЛА НЕ­ЗА­ЛЕ­ЖНІСТЬ ТІЛЬ­КИ У 1991 РО­ЦІ, ТО­МУ БА­ГА­ТО ХТО ДОСІ МО­ЖЕ ПЛУТАТИ СУЧАСНУ УКРА­Ї­НУ З УРСР. ТО­МУ Я ЗАВ­ЖДИ КА­ЖУ ВАШИМ ЛІДЕРАМ: ДУ­ЖЕ ВА­ЖЛИ­ВО ФОРМУВАТИ ПОЗИТИВНИЙ ІМІДЖ УКРА­ЇН­СЬКО­ГО НА­РО­ДУ СЕ­РЕД ЯПОНЦІВ. ВО­НИ ПОВИННІ ЗРО­ЗУМІ­ЛИ ВСЮ ВА­ЖЛИ­ВІСТЬ УКРА­Ї­НИ

чай­ної це­ре­мо­нії. Зі сво­го бо­ку, укра­їн­цям тре­ба до­кла­сти тро­хи біль­ше зу­силь, щоб по­кра­щи­ти свій імідж в очах японців. Во­ни вже зна­ють про Укра­ї­ну як про «жи­тни­цю Єв­ро­пи». Однак ва­ша держава здобула не­за­ле­жність тіль­ки у 1991 ро­ці, то­му ба­га­то хто досі мо­же плутати сучасну Укра­ї­ну з УРСР. Є чи­ма­ло ре­чей, які на­справ­ді є укра­їн­ськи­ми, однак про них ду­ма­ють як про ро­сій­ські. На­при­клад, якщо по­ці­ка­ви­ти­ся, звід­ки по­хо­дить борщ, по­ло­ви­на японців від­по­вість, що з Ро­сії. Або, ска­жі­мо, пи­та­н­ня ре­лі­гії. Ми зна­є­мо про Ки­їв­ську Русь, яка прийня­ла пра­во­слав­ну ві­ру й бу­ла хре­ще­на. І тіль­ки пі­сля цьо­го ві­ра пі­шла да­лі, до Мо­скви та Ро­сії. Однак ба­га­то лю­дей вва­жає, що пра­во­слав­на цер­ква за­по­ча­тко­ва­на спер­шу в Мо­скві, а не в Ки­є­ві. То­му вам тре­ба бу­ти актив­ні­ши­ми, біль­ше ви­тра­ча­ти на ре­кла­му, щоб япон­ці ма­ли мо­жли­вість кра­ще зро­зу­мі­ти і укра­їн­ську істо­рію, і су­ча­сність. Ось, на­при­клад, ки­їв­ські опе­ра і ба­лет при­їздять до Япо­нії май­же що­ро­ку. У 2018- му ба­лет був на­віть дві­чі. І рі­вень у них ні­як не ниж­чий, ніж у ро­сій­ських «Боль­шо­го те­а­тра» та «Ма­риин­ско­го». Але ро­сі­я­ни ду­же ві­до­мі в Япо­нії, то­ді як Укра­ї­ні, на жаль, бра­кує про­су­ва­н­ня. Так са­мо і з бі­зне­сом. То­му я зав­жди ка­жу вашим лідерам: ду­же ва­жли­во формувати позитивний імідж укра­їн­сько­го на­ро­ду се­ред японців. Во­ни повинні зро­зумі­ли всю ва­жли­вість Укра­ї­ни.

АНЕ­КСІЯ КРИ­МУ НЕ­ЗА­КОН­НА, G7 НІ­КО­ЛИ ЇЇ НЕ ВИ­ЗНАЄ, І ЦЕ ВІД­ОБРА­ЖЕ­НО В ЗА­ЯВІ. ТАК СА­МО НЕ­ЗМІН­НОЮ ЛИ­ША­Є­ТЬСЯ Й ПОЗИЦІЯ ЩО­ДО ВА­ЖЛИ­ВО­СТІ МІН­СЬКИХ ДО­МОВ­ЛЕ­НО­СТЕЙ: РО­СІЯ МАЄ ПРИ­ПИ­НИ­ТИ ВІЙ­СЬКО­ВУ ТА ФІ­НАН­СО­ВУ ПІД­ТРИМ­КУ БО­ЙО­ВИ­КІВ НА СХО­ДІ УКРА­Ї­НИ

На остан­ньо­му са­мі­ті G7 До­нальд Трамп зро­бив за­яву що­до не­об­хі­дно­сті по­вер­не­н­ня Ро­сії до цьо­го клу­бу. Та­кої са­мої дум­ки, зокре­ма, і новий уряд Іта­лії. Як це мо­же впли­ну­ти на по­зи­цію G7 що­до по­вер­не­н­ня Ро­сії та ро­сій­ських сан­кцій за ї ї не­за­кон­ні дії в Укра­ї­ні? — На­сам­пе­ред будь-які рі­ше­н­ня G7 ухва­лю­ю­ться кон­сен­су­сом. А йо­го в цьо­му пи­тан­ні не­має. Не ду­маю, що сьо­го­дні для РФ є якісь шан­си в цьо­му пи­тан­ні. Позиція япон­сько­го уря­ду та­ка, що з Мо­сквою не­об­хі­дно під­три­му­ва­ти кон­такт. Ва­жли­во не ли­ше ізо­лю­ва­ти Ро­сію, а й ве­сти пе­ре­го­во­ри з ме­тою ви­рі­ше­н­ня укра­їн­ських пи­тань. І я не вва­жаю, що за­яви мо­жуть якось впли­ну­ти на по­зи­цію G7 у цьо­му. І це зро­зумі­ло, якщо про­чи­та­ти ко­мю­ні­ке. Трамп мав на ува­зі, що США мо­жуть якось від­мо­ви­ти­ся від та­ко­го рі­ше­н­ня, але ска­за­не ним сто­су­ва­ло­ся тіль­ки еко­но­мі­чних пи­тань. А що­до Укра­ї­ни позиція Спо­лу­че­них Шта­тів ли­ша­є­ться не­змін­ною: ане­ксія Кри­му не­за­кон­на, G7 ні­ко­ли її не ви­знає, і це від­обра­же­но в за­яві. Так са­мо не­змін­ною ли­ша­є­ться й позиція що­до ва­жли­во­сті мін­ських до­мов­ле­но­стей: Ро­сія має при­пи­ни­ти вій­сько­ву та фі­нан­со­ву під­трим­ку бо­йо­ви­ків на Схо­ді Укра­ї­ни. І я не ба­чу жо­дних змін у цьо­му пи­тан­ні се­ред кра­їн G7. Крім то­го, в Укра­ї­ні є Гру­па під­трим­ки по­слів кра­їн G7, яка пра­цює ду­же актив­но. Під час на­ших зу­стрі­чей, а ін­ко­ли во­ни від­бу­ва­ю­ться дві­чі на ти­ждень, обго­во­рю­ю­ться всі ре­фор­ми. Ду­маю, ми за­раз до­ста­тньо згур­то­ва­ні, тож вам не тре­ба хви­лю­ва­ти­ся що­до єд­но­сті кра­їн G7 у пи­тан­ні Укра­ї­ни. З обра­н­ням Трам­па пре­зи­ден­том США аме­ри­кан­сько­я­пон­ські від­но­си­ни по­жва­ви­ли­ся. Ни­ні спо­сте­рі­га­є­ться по­гли­бле­н­ня роз­бі­жно­стей між кра­ї­на­ми в пи­та­н­нях тор­гів­лі. Це мо­же під­штов­хну­ти до на­ро­ще­н­ня еко­но­мі­чної спів­пра­ці між Ки­та­єм та Япо­ні­єю і пе­ре­тво­ри­ти остан­ню на ре­гіо­наль­но­го лі­де­ра. Чи зда­тне це впли­ну­ти на від­но­си­ни між То­кіо та Ва­шинг­то­ном за­га­лом? Або на альянс Япо­нії та Спо­лу­че­них Шта­тів у сфе­рі без­пе­ки? — Від­ко­ли Трамп став пре­зи­ден­том, ма­є­мо ду­же до­брі дво­сто­рон­ні від­но­си­ни. Прем’єр-мі­ністр Япо­нії Сін­дзо Абе зу­стрі­чав­ся з ним осо­би­сто вже сім ра­зів, бу­ло та­кож ба­га­то те­ле­фон­них пе­ре­го­во­рів. Між дво­ма лі­де­ра­ми скла­ла­ся ду­же ті­сна ко­му­ні­ка­ція. Зви­чай­но, у пи­та­н­нях тор­гів­лі ни­ні ве­де­ться дис­ку­сія, адже де­хто за­пи­тує, чо­му Япо­нія і да­лі екс­пор­тує та­ку ве­ли­ку кіль­кість то­ва­рів до Спо­лу­че­них Шта­тів за­мість то­го, щоб ім­пор­ту­ва­ти. Однак по­трі­бно ди­ви­ти­ся й на об­ся­ги ін­ве­сти­цій. У США пра­цює ба­га­то япон­ських ком­па­ній і за­во­дів. То­му тре­ба зва­жа­ти на еко­но­мі­ку за­га­лом. Вне­сок Япо­нії в аме­ри­кан­ську еко­но­мі­ку над­зви­чай­но ве­ли­кий. То­му я не ду­же хви­лю­ю­ся що­до тор­го­вих пи­тань.

Що сто­су­є­ться Ки­таю, то Япо­нія за­ці­кав­ле­на в то­му, щоб КНР ста­ва­ла за­мо­жні­шою та еко­но­мі­чно успі­шні­шою. Це мо­же бу­ти хо­ро­ший си­гнал для всьо­го сві­ту. Але ми вва­жа­є­мо, що Пе­кін має ве­сти бі­знес про­зо­рі­ше. Са­ме то­му Япо­нія ни­ні пра­цює над до­го­во­ром про ство­ре­н­ня зо­ни віль­ної тор­гів­лі для Азій­сько-ти­хо­оке­ан­сько­го ре­гіо­ну, а та­кож що­до ЗВТ із Ки­та­єм та Пів­ден­ною Ко­ре­єю. Утім, на­віть у та­ко­му ви­пад­ку альянс США та Япо­нії за­ли­ша­є­ться клю­чо­вим чин­ни­ком, адже са­ме це га­ран­ту­ва­ти­ме ста­біль­ність у ре­гіо­ні. Для То­кіо ду­же ва­жли­во збе­рі­га­ти мі­цний со­юз зі Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми, зокре­ма й че­рез дії Пів­ні­чної Ко­реї.

Не­що­дав­но актив­но ого­во­рю­ва­ли­ся на­мі­ри прем’єр­мі­ні­стра Сін­дзо Абе вне­сти змі­ни до Кон­сти­ту­ції кра­ї­ни й ска­су­ва­ти за­бо­ро­ну ма­ти вла­сні зброй­ні си­ли. Чи є в япон­сько­му су­спіль­стві та се­ред по­лі­ти­ків ба­жа­н­ня цих змін у ни­ні­шній без­пе­ко­вій си­ту­а­ції? — Япон­ська Кон­сти­ту­ція бу­ла ухва­ле­на у 1946 ро­ці. Від­то­ді ми­ну­ло ба­га­то ча­су. Зви­чай­но, си­ту­а­ція у сві­ті змі­ни­ла­ся. То­му Сін­дзо Абе вніс про­по­зи­цію, адже це най­спри­я­тли­ві­ший час для онов­ле­н­ня япон­ської Кон­сти­ту­ції. Жо­дних обме­жень у тер­мі­нах тут не­має. Що­до сфе­ри без­пе­ки та ст. 9 Кон­сти­ту­ції (ста­т­тя, що за­бо­ро­няє Япо­нії ма­ти зброй­ні си­ли. — Ред.), то в нас уже є си­ли са­мо­обо­ро­ни. І Абе досі вва­жає, що пи­та­н­ня, на що са­ме ма­ють роз­ши­ри­ти­ся пов­но­ва­же­н­ня сил са­мо­обо­ро­ни, по­тре­бує обго­во­ре­н­ня. Якщо бу­де ви­рі­ше­но, що во­ни повинні за­йма­ти­ся ви­клю­чно обо­ро­ною, то­ді тре­ба чі­тко сфор­му­лю­ва­ти, що це озна­ча­ти­ме. Якщо Схі­дна Азія бу­де де­ста­бі­лі­зо­ва­на роз­ви­тком ра­ке­тної про­гра­ми в Пів­ні­чній Ко­реї, то як са­ме ми змо­же­мо ре­а­гу­ва­ти на та­кі по­дії? Абе за­про­по­ну­вав актив­не обго­во­ре­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції, бо са­ме уряд від­по­від­аль­ний за без­пе­ку гро­ма­дян, а си­ту­а­ція вже не та­ка, якою во­на бу­ла 60– 70 ро­ків то­му. По­ки що ми не зна­є­мо, чи бу­дуть змі­ни, однак про­по­зи­ції Абе зня­ли та­бу з цьо­го пи­та­н­ня. Те­пер во­но по­тре­бує обго­во­ре­н­ня в су­спіль­стві. При­найм­ні япон­ці зро­зумі­ли йо­го ва­жли­вість. І ми змо­же­мо по­ба­чи­ти, чи бу­де кон­сен­сус сто­сов­но змін до Кон­сти­ту­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.