Спі­йма­ти Кар­те­ра

До­нальд Трамп кри­ти­кує «по­лю­ва­н­ня на відьом», але спо­сте­ре­же­н­ня за йо­го ра­дни­ком Пей­джем, схо­же, ви­пра­вда­ло се­бе

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення -

Чо­му ФБР по­лює на ко­ли­шньо­го по­мі­чни­ка Трам­па

У 1978 ро­ці За­ко­ном про кон­троль за ді­яль­ні­стю іно­зем­них роз­ві­ду­валь­них служб (FISA) бу­ло ство­ре­но суд для де­таль­но­го роз­гля­ду за­явок на ор­де­ри від пра­во­охо­рон­них ор­га­нів і роз­ві­ду­валь­них служб, які ма­ли на­мір спо­сте­рі­га­ти за іно­зем­ця­ми, за­пі­до­зре­ни­ми в шпи­гун­стві на те­ри­то­рії США. Цей суд пра­цює в ре­жи­мі се­кре­тно­сті. Фа­кти­чно опри­лю­дне­ні ним 21 ли­пня чо­ти­ри слу­жбо­ві за­пи­ски про ве­де­н­ня спо­сте­ре­же­н­ня за Кар­те­ром Пей­джем — ко­ли­шнім по­мі­чни­ком До­наль­да Трам­па під час йо­го ви­бор­чої кам­па­нії — ста­ли пер­ши­ми за всю істо­рію опу­блі­ко­ва­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми цьо­го су­ду. 412 сто­рі­нок ре­тель­но про­цен­зу­ро­ва­но­го текс­ту під­да­ли жа­ру ни­ні­шньо­му скан­да­лу що­до сте­же­н­ня за Пей­джем.

Йо­го по­стать, яку ви­рі­зняє ба­га­то див­но­го, на­ле­жить до най­більш не­зви­чних у кам­па­нії. Під час сво­їх ви­сту­пів на те­ле­ба­чен­ні він був на­дмі­ру ба­ла­ку­чим, нер­во­вим і схиль­ним су­пе­ре­чи­ти са­мо­му со­бі. Ко­ли­шній офі­цер ВМС, зго­дом по чер­зі то ін­ве­сти­цій­ний бан­кір, то на­у­ко­вець, то кон­суль­тант з енер­ге­ти­ки, то зов­ні­шньо­по­лі­ти­чний ра­дник, Пейдж упер­ше ви­кли­кав до се­бе ці­ка­вість ФБР у 2013­му, ко­ли йо­го на­ма­гав­ся за­вер­бу­ва­ти ро­сій­ський ре­зи­дент в Аме­ри­ці.

Він за­пе­ре­чує шпи­гун­ство на ко­ристь Ро­сії (є за­пис, на яко­му той ре­зи­дент на­зи­ває йо­го ідіо­том), хо­ча у 2013 ро­ці від­ре­ко­мен­до­ву­вав­ся «не­фор­маль­ним ра­дни­ком апа­ра­ту Крем­ля». У ли­пні 2016­го Пейдж з’їздив до Ро­сії, де кри­ти­ку­вав аме­ри­кан­ську по­лі­ти­ку що­до ці­єї кра­ї­ни. У за­яв­ках на ор­дер на сте­же­н­ня ска­за­но, що під час цьо­го ві­зи­ту він зу­стрі­чав­ся з на­бли­же­ним до Пу­ті­на Іґо­рєм Сє­чі­ним і з Іґо­рєм Ді­вєй­кі­ним — аген­том ро­сій­ської роз­від­ки, який ні­би­то по­обі­цяв на­да­ти ор­га­ні­за­то­рам ви­бор­чої кам­па­нії Трам­па ком­про­мат на Гіл­ла­рі Клін­тон. 22 ли­пня Пейдж за­явив, що не зу­стрі­чав­ся ні з одним, ні з ін­шим.

Трамп і йо­го со­ю­зни­ки, осо­бли­во Де­він Ну­ньєс, го­ло­ва Ко­мі­те­ту з роз­від­ки Па­ла­ти пред­став­ни­ків Кон­гре­су США, © 2018 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved за­яв­ля­ють, що ФБР пе­ре­ви­щи­ло свої пов­но­ва­же­н­ня у ви­пад­ку сте­же­н­ня за Пей­джем. У лю­то­му пре­зи­дент Аме­ри­ки роз­се­кре­тив слу­жбо­ву за­пи­ску Ну­ньє­са, у якій ФБР обви­ну­ва­че­но в нев­клю­чен­ні «сут­тє­вої та ре­ле­ван­тної ін­фор­ма­ції» до за­пи­тів на ор­де­ри. Ну­ньєс ствер­джу­вав, що ін­фор­ма­ція, здо­бу­та Крі­сто­фе­ром Сті­лом — ко­ли­шнім бри­тан­ським шпи­гу­ном, яко­го де­мо­кра­ти найня­ли для збо­ру ін­фор­ма­ції про Трам­па, — ста­но­вить «сут­тє­ву ча­сти­ну» за­пи­ту, при­чо­му «йо­го ан­ти­трам­пів­ська фі­нан­со­ва та іде­о­ло­гі­чна мо­ти­ва­ція не бра­ла­ся до ува­ги або бу­ла при­хо­ва­на».

Опу­блі­ко­ва­ні ни­ні до­ку­мен­ти до­во­дять без­під­став­ність дру­гої ча­сти­ни ви­су­ну­то­го Ну­ньє­сом зви­ну­ва­че­н­ня. У пер­шо­му за­пи­ті, зро­бле­но­му в жов­тні 2016 ро­ку, і в усіх трьох успі­шних про­дов­же­н­нях дії ор­де­ра у 2017­му ФБР по­яснює в роз­ло­гих ви­но­сках, що Сті­ла, імо­вір­но, найня­ли для по­шу­ку «ін­фор­ма­ції, яку мо­жна бу­ло б ви­ко­ри­ста­ти для дис­кре­ди­та­ції кам­па­нії кан­ди­да­та № 1» («кан­ди­дат № 1» — це Трамп).

Що­до «сут­тє­во­сті» Сті­ло­вої ін­фор­ма­ції, то її оці­ни­ти важ­че, по­ча­сти че­рез чи­слен­ні ку­пю­ри в текс­ті до­ку­мен­та. Але Пейдж пе­ре­бу­вав у по­лі зо­ру ФБР при­найм­ні два ро­ки до то­го, як Бю­ро ді­ста­ло якусь ін­фор­ма­цію від Сті­ла. Що­ра­зу за­пит по­дов­жу­ва­ли на біль­ший тер­мін, ніж по­пе­ре­дній, а от­же, фе­де­ра­ли взна­ва­ли де­да­лі більше но­во­го про ді­яль­ність Пей­джа. За одні­єю вер­сі­єю, два ди­ре­кто­ри ФБР, три за­сту­пни­ки ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра (двох із яких при­зна­чив Трамп) і че­тве­ро суд­дів по­го­ди­ли­ся ви­да­ти ор­де­ри ли­ше на під­ста­ві ро­бо­ти Сті­ла. За ін­шою — ви­рі­за­ні шма­тки слу­жбо­вих за­пи­сок мі­стять пе­ре­кон­ли­ві­ші при­чи­ни пі­до­зрю­ва­ти Пей­джа в то­му, що він, як сфор­му­льо­ва­но в ор­де­рах, «агент іно­зем­ної дер­жа­ви, сві­до­мо зайня­тий та­єм­ною роз­ві­ду­валь­ною ді­яль­ні­стю». Ви­да­ний у ме­жах FISA ор­дер по­ви­нен по­ка­за­ти ймо­вір­ні під­ста­ви вва­жа­ти, що об’єкт за­йма­є­ться шпи­гун­ством на ко­ристь іно­зем­ної дер­жа­ви. І на­віть тут є ви­со­кий бар’єр: по­трі­бно ді­ста­ти не одне під­твер­дже­н­ня від ФБР і Мі­ні­стер­ства юсти­ції, перш ніж та­кий ор­дер по­тра­пить на очі суд­ді. ФБР про­йшло цей бар’єр чо­ти­ри ра­зи й ді­ста­ло «добро» від чо­ти­рьох рі­зних фе­де­раль­них суд­дів, при­зна­че­них ре­спу­блі­кан­ця­ми.

На дум­ку Трам­па та йо­го при­бі­чни­ків, це ви­яв не ре­тель­но­сті, а змо­ви «гли­бо­кої дер­жа­ви». Пре­зи­дент США ви­ма­гає при­пи­ни­ти «мюл­ле­рів­ське га­не­бне по­лю­ва­н­ня на відьом». Але слід­ство Ро­бер­та Мюл­ле­ра по­ча­ло­ся не з до­сьє Пей­джа чи Сті­ла, а пі­сля звіль­не­н­ня Трам­пом Джейм­са Ко­мі, ко­ли­шньо­го ди­ре­кто­ра ФБР, че­рез «щось оте ро­сій­ське», за сло­ва­ми пре­зи­ден­та. І во­но зов­сім не га­не­бне, адже вже да­ло 32 офі­цій­ні обви­ну­ва­че­н­ня та п’ять офі­цій­них ви­знань ви­ни.

При­бі­чни­ки Трам­па від­би­ва­ю­ться. Уве­че­рі 25 ли­пня двоє йо­го со­ю­зни­ків у Кон­гре­сі за­про­по­ну­ва­ли ре­зо­лю­цію що­до ім­пі­чмен­ту за­сту­пни­ка ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра Ро­да Ро­зен­стай­на, який кон­тро­лює роз­слі­ду­ва­н­ня Мюл­ле­ра. Це рад­ше сим­во­лі­чний хід: Па­ла­та пред­став­ни­ків пі­шла на ка­ні­ку­ли на п’ять ти­жнів, не го­ло­су­вав­ши за цю про­по­зи­цію. Але з на­бли­же­н­ням про­мі­жних ви­бо­рів на­пру­же­ність мо­же зро­ста­ти.

Під ков­па­ком. Хо­ча Кар­тер Пейдж спро­сто­вує свої зв’яз­ки з РФ, у ФБР з’яви­ли­ся до­ка­зи йо­го кон­та­ктів із ро­сій­ськи­ми роз­ві­дни­ка­ми

СОТ під за гро­зою. У су­до­во­му по­зо­ві Укра­ї­ни про­ти тран­зи­тних за­бо­рон, які Ро­сія за­про­ва­ди­ла в 2016 ро­ці, США мо­жуть ви­сту­пи­ти на бо­ці Мо­скви, адже ма­ють схо­жий по­зов про­ти одно­бі­чно­го під­ви­ще­н­ня та­ри­фів. І Ро­сія, і Аме­ри­ка свої дії по­ясню­ють...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.