По­вер­не­н­ня ра­дян­сько­го Кри­му

Як еко­но­мі­ка пів­остро­ва по­вер­та­є­ться на 30 ро­ків на­зад

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Віль­но чи ми­мо­во­лі уяв­ле­н­ня лю­дей що­до ре­гіо­нів на­віть сво­єї кра­ї­ни фор­му­ю­ться мі­фа­ми. Крим не ви­ня­ток. Осо­бли­во йо­го еко­но­мі­ка. У дум­ках на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни пі­во­стрів, крім Се­ва­сто­по­ля, ще з ча­сів СРСР спри­ймав­ся як пля­жно-ку­рор­тний і вин­но-фру­кто­вий ре­гіон. Однак на­справ­ді в ра­дян­ський пе­рі­од усе бу­ло зов­сім не так. Міф про «все­со­ю­зну оздо­ров­ни­цю» за­пу­скав­ся як про­па­ган­дист­ське при­кри­т­тя, а справ­жня при­ро­да еко­но­мі­ки Кри­му ма­ла зов­сім ін­шу суть.

З по­гля­ду зайня­то­сті на­се­ле­н­ня, ви­ко­ри­ста­н­ня те­ри­то­рії, дер­жав­них ін­ве­сти­цій, об­ся­гів ви­ро­бни­цтва пі­во­стрів із ча­сів за­кін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни до роз­па­ду СРСР був: по-пер­ше, ве­ли­че­зною вій­сько­вою, вій­сько­во-мор­ською, авіа­цій­ною, із ча­сом вій­сько­во-ко­смі­чною та ядер­ною ба­зою, яка за­без­пе­чу­ва­ла до­мі­ну­ва­н­ня Ра­дян­сько­го Со­ю­зу в Чор­но­мор­сько­му ре­гіо­ні та йо­го вплив у Се­ред­зем­но­мор’ї й на Близь­ко­му Схо­ді; по-дру­ге, ве­ли­ким на­у­ко­во-про­ми­сло­вим цен­тром за­галь­но­со­ю­зно­го зна­че­н­ня у вій­сько­во­му при­ла­до­бу­ду­ван­ні та су­дно­бу­ду­ван­ні; по-тре­тє, одним із цен­трів хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті СРСР зі спе­ці­а­лі­за­ці­єю на пе­ре­роб­ці риби з ви­до­бу­тком її у Сві­то­во­му оке­а­ні (у Се­ва­сто­по­лі та Кер­чі ба­зу­ва­ла­ся біль­шість оке­ан­сько­го про­ми­сло­во­го фло­ту Укра­їн­ської РСР), а та­кож ово­чів, фру­ктів, ви­но­гра­ду та ви­на.

Осно­ву крим­ської про­ми­сло­во­сті ста­но­ви­ли де­ся­тки під­при­ємств вій­сько­во­го при­ла­до­бу­ду­ва­н­ня, су­дно­бу­ду­ва­н­ня та су­дно­ре­мон­ту. У ре­гіо­ні бу­ду­ва­ли­ся ко­ра­блі ВМФ СРСР, ви­ро­бля­ли­ся ке­ро­ва­ні тор­пе­ди, си­сте­ми управ­лі­н­ня для ра­ке­тних озбро­єнь, на­ві­га­цій­на та ра­діо­апа­ра­ту­ра, тан­ко­ві при­ці­ли, скла­дні па­ра­шу­тні си­сте­ми, зокре­ма для ко­смі­чних ко­ра­блів і де­сан­ту­ва­н­ня тан­ків то­що.

Ку­рорт за ра­дян­ських ча­сів ві­ді­гра­вав роль не га­лу­зі еко­но­мі­ки, а за­тра­тної за­галь­но­дер­жав­ної со­ці­аль­ної про­гра­ми СРСР.

ПОСТ­РА­ДЯН­СЬКА ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ ЕКО­НО­МІ­КИ КРИ­МУ

Із при­пи­не­н­ням хо­ло­дної вій­ни, під час пе­ре­бу­до­ви та пі­сля роз­па­ду СРСР вій­сько­ві на­пря­ми спе­ці­а­лі­за­ції еко­но­мі­ки Кри­му бу­ли пов­ні­стю втра­че­ні. Але са­мою обо­рон­кою не обі­йшло­ся. За 1990-ті там май­же зни­кла лег­ка про­ми­сло­вість. Сіль­ське го­спо­дар­ство, за ви­ня­тком зер­но­вих, со­ня­шни­ку, ви­но­гра­ду та м’яса пти­ці, ще на­бу­ло при­са­ди­бно­го ха­ра­кте­ру. Си­ро­вин­ну ба­зу для про­ду­кції са­дів­ни­цтва бу­ло втра­че­но: пло­щі крим­ських са­дів змен­ши­ли­ся біль­ше ніж у п’ять ра­зів. Кіль­кість ту­ри­стів обва­ли­ла­ся з рів­ня 7,9 млн — 8,3 млн осіб на рік на­при­кін­ці 1980-х до 2,5 млн у се­ре­ди­ні 1990-х ро­ків.

Ви­віль­не­ні тру­до­ві ре­сур­си по­гли­нув пе­ре­ва­жно ма­лий бізнес, який на пів­остро­ві був не кла­си­чним ви­дом під­при­єм­ни­цтва, що ство­рює се­ре­дній клас, а за­со­бом ви­жи­ва­н­ня на­се­ле­н­ня.

Но­ва стру­кту­ра еко­но­мі­ки Кри­му сти­хій­но скла­ла­ся ста­ном на 2001-й, і до 2010 ро­ку го­лов­ни­ми її драй­ве­ра­ми бу­ли хі­мі­чна про­ми­сло­вість (на ба­зі пів­ні­чно­крим­сько­го хі­мі­чно­го ком­пле­ксу з ви­ро­бни­цтва дво­оки­су ти­та­ну та каль­ци­но­ва­ної со­ди), ви­до­бу­ток на­фти й га­зу на мор­сько­му шель­фі, а пі­сля по­ча­тку зе­мель­но­го бу­му із се­ре­ди­ни ну­льо­вих — ще й жи­тло­ве бу­дів­ни­цтво. Пи­то­ма ва­га сіль­сько­го го­спо­дар­ства да­лі зни­жу­ва­ла­ся, зро­ста­ла тор­гів­ля та сфе­ра по­слуг.

У пе­рі­од еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня пі­сля кри­зи 1998-го, тоб­то у 2001–2008 ро­ках, час­тка ту­ри­сти­чної га­лу­зі в до­хо­дах зве­де­но­го бю­дже­ту Кри­му ста­но­ви­ла 7–8%, це 6-7 мі­сце пі­сля про­ми­сло­во­сті, тор­гів­лі, транс­пор­ту, сіль­сько­го го­спо­дар­ства та бу­дів­ни­цтва. Але са­ме в ці ча­си ку­рор­ти й ту­ризм — спо­ча­тку в су­спіль­ній сві­до­мо­сті, а з 2010-го офіційно — ста­ли стра­те­гі­чним прі­о­ри­те­том еко­но­мі­ки Кри­му. У 2011–2013 ро­ках на­мі­ти­ло­ся від­чу­тне зро­ста­н­ня пи­то­мої ва­ги ту­ри­сти­чної га­лу­зі та пов’яза­но­го з нею сер­ві­су. У цій сфе­рі швид­ко роз­ви­вав­ся ма­лий бізнес, по­ча­ла­ся ре­а­лі­за­ція ве­ли­ких ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів. Кіль­кість ту­ри­стів ся­гла 6 млн осіб на рік. До 2014-го ку­рор­тно-ту­ри­сти­чна сфе­ра ге­не­ру­ва­ла не мен­ше як 25% до­хо­дів зве­де­но­го бю­дже­ту АР Крим.

Ва­го­мим мар­ке­ром успі­шно­сті цьо­го про­це­су бу­ло те, що Крим став го­лов­ним цен­тром мі­жна­ро­дно­го кру­ї­зно­го ту­ри­зму на Чор­но­му мо­рі: у 2013 ро­ці пор­ти пів­остро­ва прийня­ли 187 іно­зем­них кру­ї­зних лай­не­рів (близь­ко 105 тис. па­са­жи­рів). Це бу­ли ре­кор­дні по­ка­зни­ки не тіль­ки за не­за­ле­жної Укра­ї­ни, а за всю крим­ську істо­рію. Ста­ном на 2014-й бу­ло під­твер­дже­но ще біль­ше зро­ста­н­ня — до 70–80%.

Во­дно­час у 2010–2013 ро­ках ви­йшло при­бли­зно на ра­дян­ський рі­вень ви­ро­бни­цтво зер­но­вих (біль­ше ніж 1 млн т на рік) та ви­на.

На мо­мент оку­па­ції вже скла­ла­ся та по­ча­ла роз­ви­ва­ти­ся но­ва де­мі­лі­та­ри­зо­ва­на стру­кту­ра еко­но­мі­ки з ту­ри­змом і сфе­рою по­слуг у ро­лі стра­те­гі­чно­го прі­о­ри­те­ту.

ЄДИ­НА «ІСТО­РІЯ УСПІ­ХУ» ОКУПОВАНОГО КРИ­МУ

Хо­ча для Мо­скви го­лов­ний сенс оку­па­ції пів­остро­ва був пов’яза­ний са­ме з вій­сько­во-стра­те­гі­чним зна­че­н­ням, у 2014 ро­ці в РФ на­бу­ла ве­ли­че­зної по­пу­ляр­но­сті ідея Кри­му як «но­вої ві­три­ни

У 2013 ро­ці пор­ти пів­остро­ва прийня­ли 187 іно­зем­них кру­ї­зних лай­не­рів (близь­ко 105 тис. па­са­жи­рів). Це бу­ли ре­кор­дні по­ка­зни­ки не тіль­ки за не­за­ле­жної Укра­ї­ни, а за всю крим­ську істо­рію. Ста­ном на 2014-й бу­ло під­твер­дже­но ще біль­ше зро­ста­н­ня — до 70–80%

Ро­сії» за ана­ло­гі­єю з олім­пій­ським Со­чі. Але не спор­тив­ної, а ту­ри­сти­чної та ін­но­ва­цій­ної. Зі сво­ї­ми «Крем­ні­є­вою до­ли­ною», граль­ною зо­ною, віль­ною еко­но­мі­чною зо­ною, су­ча­сни­ми те­хно­ло­гі­я­ми, се­ми­зір­ко­ви­ми ку­рор­та­ми, як в Араб­ських Емі­ра­тах. Спо­сте­рі­гав­ся ей­фо­рій­ний бум ідей роз­ви­тку та ві­зи­те­рів ве­ли­ко­го ро­сій­сько­го бі­зне­су. Че­рез два ти­жні пі­сля ане­ксії — 31 бе­ре­зня 2014-го — бу­ло ство­ре­не на­віть Мі­ні­стер­ство РФ у спра­вах Кри­му.

Але вже з по­ча­тку 2015 ро­ку Кремль усві­до­мив не­мо­жли­вість по­ча­тко­вих ам­бі­тних пла­нів еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку ре­гіо­ну й у зв’яз­ку з цим скон­цен­тру­вав­ся на йо­го вій­сько­во­му осво­єн­ні без ту­ри­сти­чно­го при­кри­т­тя. Мі­ні­стер­ство РФ у спра­вах Кри­му бу­ло лі­кві­до­ва­не вже 15 ли­пня 2015-го. Са­ме то­ді пі­во­стрів по­ки­ну­ли й «ін­ве­сти­цій­ні роз­ві­дни­ки» з Ро­сії. При­чи­на — зро­ста­н­ня ку­му­ля­тив­но­го ефе­кту пе­ре­тво­ре­н­ня пів­остро­ва в «острів Крим» та «сі­ру зо­ну» вна­слі­док транс­порт­ної, а по­тім енер­ге­ти­чної бло­ка­ди з бо­ку ма­те­ри­ко­вої Укра­ї­ни й між­на­ро­дних сан­кцій.

Із 2016 ро­ку від­мо­ва Крем­ля від пла­нів ство­ре­н­ня «но­вої ві­три­ни Ро­сії» ста­ла оста­то­чною. 28 ли­пня 2016-го ста­тус Кри­му та Се­ва­сто­по­ля в скла­ді РФ бу­ло зни­же­но: ука­зом Пу­ті­на лі­кві­до­ва­но Крим­ський фе­де­раль­ний округ, ство­ре­ний від­ра­зу пі­сля ане­ксії 21 бе­ре­зня 2014 ро­ку. «Суб’єкти фе­де­ра­ції» Ре­спу­блі­ка Крим і мі­сто Се­ва­сто­поль бу­ли вклю­че­ні до скла­ду Пів­ден­но­го фе­де­раль­но­го окру­гу з цен­тром у Ро­сто­ві­на-до­ну. Цим актом, крім ін­шо­го, адмі­ні­стра­тив­не управ­лі­н­ня бу­ло уні­фі­ко­ва­не з вій­сько­вим, оскіль­ки зброй­ні си­ли РФ у Кри­му вхо­дять до Пів­ден­но­го вій­сько­во­го окру­гу зі шта­бом у то­му ж та­ки Ро­сто­ві-на-до­ну.

Ні­чим не при­кри­та мі­лі­та­ри­за­ція пів­остро­ва з 2015-го ста­ла не тіль­ки го­лов­ним змі­стом крим­ської по­лі­ти­ки Крем­ля, а й основ­ним драй­ве­ром еко­но­мі­ки ре­гіо­ну. У ре­зуль­та­ті «вій­сько­ве осво­є­н­ня» йо­го те­ри­то­рії вже пе­ре­тво­ри­ло­ся на най­яскра­ві­шу «істо­рію успі­ху» Ро­сії в Кри­му.

Де­мон­стра­ці­єю «змі­ни кур­су» ста­ло що­рі­чне про­ве­де­н­ня під час під­го­тов­ки та в роз­пал ку­рор­тно­го се­зо­ну мас­шта­бних на­вчань із бо­йо­ви­ми стріль­ба­ми та бом­бар­ду­ва­н­ня­ми на Кер­чен­сько­му пів­остро­ві, у без­по­се­ре­дній близь­ко­сті до єди­ної ав­то­до­ро­ги, що за­без­пе­чує ту­ри­сти­чний по­тік і по­ста­ча­н­ня з Кер­чен­ської по­ром­ної пе­ре­пра­ви, а з трав­ня 2018 ро­ку з Кер­чен­сько­го мо­сту.

«Вій­сько­ве осво­є­н­ня» вклю­чає пе­ред­усім на­ро­щу­ва­н­ня та обла­шту­ва­н­ня гі­гант­ської вій­сько­вої ба­зи, яка пе­ре­ви­щує за чи­сель­ні­стю най­біль­ші вій­сько­ві ба­зи США у сві­ті. Та­кож ство­ре­на транс­порт­на, енер­ге­ти­чна та ін­ша ін­фра­стру­кту­ра по­двій­но­го при­зна­че­н­ня, що з’єд­нує пі­во­стрів із ма­те­ри­ко­вою Ро­сі­єю — Крим­ський міст, під­во­дний «енер­го­міст» і під­во­дний га­зо­про­від че­рез Кер­чен­ську про­то­ку.

Стрім­ки­ми тем­па­ми на­ро­щу­є­ться най­біль­ше в Єв­ро­пі між­ви­до­ве угру­по­ва­н­ня військ РФ. До Кри­му прі­о­ри­те­тно спря­мо­ву­ю­ться тіль­ки но­ві­тні зраз­ки озбро­єнь, осо­бли­во ра­ке­тних. Ві­днов­лю­ю­ться всі на­яв­ні в Кри­му з ча­сів СРСР 11 вій­сько­вих ае­ро­дро­мів, пу­ско­ві по­зи­ції ра­ке­тних уста­но­вок, об’єкти ППО, ра­дар­ні си­сте­ми, ба­зи збе­рі­га­н­ня ядер­ної зброї.

Са­ме іде­о­ло­гії вій­сько­во­го плац­дар­му сьо­го­дні під­по­ряд­ко­ва­ні всі ін­ші сфе­ри жи­т­тя в Кри­му — ци­віль­на еко­но­мі­ка, со­ці­аль­на сфе­ра, осві­та й ви­хо­ва­н­ня ді­тей і мо­ло­ді, пра­ва лю­ди­ни, ін­фор­ма­цій­ний про­стір, на­ціо­наль­на по­лі­ти­ка.

Роз­ви­ток вій­сько­вої ба­зи те­пер ви­зна­чає прі­о­ри­те­тні на­пря­ми еко­но­мі­ки пів­остро­ва. Це пе­ред­усім ві­дро­дже­н­ня вій­сько­вої про­ми­сло­во­сті й усьо­го, що пов’яза­не з вій­сько­вою ін­фра­стру­кту­рою че­рез за­без­пе­че­н­ня крим­ських під­при­ємств вій­сько­ви­ми за­мов­ле­н­ня­ми та дер­жав­ни­ми ін­ве­сти­ці­я­ми в ін­фра­стру­кту­ру.

У 2014-му зро­ста­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва у Се­ва­сто­по­лі ста­но­ви­ло 372,9%. За під­сум­ка­ми 2015 ро­ку, Крим був ого­ло­ше­ний «лі­де­ром за тем­па­ми зро­ста­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва» в Ро­сії з по­ка­зни­ком 12,4%. Ін­декс про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва в Пів­ден­но­му фе­де­раль­но­му окру­зі РФ у 2016-му ста­но­вив 106,4%, а в скла­ді са­мо­го окру­га най­ви­щий рі­вень тем­пів зро­ста­н­ня про­ми­сло­во­сті зно­ву про­де­мон­стру­вав Се­ва­сто­поль — 121,8%. До се­ре­ди­ни 2018 ро­ку офі­цій­ні тем­пи зро­ста­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва по Се­ва­сто­по­лю за­ли­ша­ю­ться ду­же ви­со­ки­ми — 110%.

Слід за­ува­жи­ти, що за ана­ло­гі­єю із СРСР у російській ста­ти­сти­ці по Кри­му не від­обра­жа­ю­ться по­ка­зни­ки, пов’яза­ні з Мі­ні­стер­ством обо­ро­ни, ВПК та енер­ге­ти­кою. Крім то­го, ве­ли­че­зні об­ся­ги вій­сько­во­го ви­ро­бни­цтва, на­при­клад на за­хо­пле­них укра­їн­ських су­дно­бу­ді­вель­них за­во­дах у Фе­о­до­сії та Кер­чі, за­ра­хо­ву­ю­ться до по­ка­зни­ків їхніх но­вих ро­сій­ських де-фа­кто «вла­сни­ків».

«Ле­нін­град­ський су­дно­бу­ді­вель­ний за­вод «Пел­ла» став так зва­ним ку­ра­то­ром, а по­тім орен­да­рем су­дно­бу­дів­но­го за­во­ду «Мо­ре» (мі­сто Фе­о­до­сія), що пе­ре­бу­ває в дер­жав­ній вла­сно­сті Укра­ї­ни, а пі­сля оку­па­ції був «пе­ре­да­ний» у фе­де­раль­ну вла­сність Ро­сії. 15 ли­сто­па­да 2016-го під­при­єм­ство «Мо­ре» бу­ло офіційно пе­ре­да­не в орен­ду цьо­му ро­сій­сько­му за­во­ду до кін­ця 2020 ро­ку. По­тім уві­йшло до скла­ду кон­цер­ну «Ка­ла­шни­ков».

На за­во­ді «Мо­ре» бу­ду­ю­ться три ра­ке­тні кор­ве­ти бли­жньої мор­ської зо­ни но­во­го про­е­кту «Ка­ра­курт». Кор­вет має на озбро­єн­ні ві­сім кри­ла­тих ра­кет «Ка­лібр-нк», що актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся Чор­но­мор­ським фло­том і Ка­спій­ською фло­ти­лі­єю РФ під час об­стрі­лів об’єктів у Си­рії, даль­ність — 2500 км. 7 лю­то­го 2017-го на за­во­ді від­бу­ло­ся за­кла­да­н­ня го­лов­но­го при­кор­дон­но­го сто­ро­жо­во­го ка­те­ра на по­ві­тря­ній по­ду­шці про­е­кту А25ПС для При­кор­дон­ної слу­жби ФСБ РФ. Пла­ну­є­ться по­бу­ду­ва­ти 20 та­ких ка­те­рів.

Най­ближ­чи­ми ро­ка­ми на за­хо­пле­них крим­ських за­во­дах бу­де збу­до­ва­но що­най­мен­ше дев’ять но­ві­тніх ра­ке­тних кор­ве­тів, за­галь­на кіль­кість кри­ла­тих ра­кет «Ка­лібр-нк» на їхньо­му бор­ту ста­но­ви­ти­ме 72 оди­ни­ці. Це за­гро­за не тіль­ки для Укра-

їни, а й для кра­їн ЄС і Се­ред­зем­но­мор’я. З дру­гої по­ло­ви­ни 2018-го ко­ра­бель­ний склад ЧФ РФ по­пов­ню­ва­ти­ме­ться вже не з ро­сій­ських за­во­дів, а зав­дя­ки бу­дів­ни­цтву но­вих ко­ра­блів на за­хо­пле­них укра­їн­ських за­во­дах. За­га­лом зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва на під­при­єм­ствах обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу по Кри­му та Се­ва­сто­по­лю у 2017 ро­ці по­рів­ня­но з 2015-м ста­но­ви­ло 430,8%, а з 2016 ро­ку — 227,6%.

КРИМСЬКА ФЕДЕРАЛЬНА ПРО­ГРА­МА РФ: СПРАВЖНІ ПРІ­О­РИ­ТЕ­ТИ

11 сер­пня 2014-го в РФ бу­ло ухва­ле­но фе­де­раль­ну ці­льо­ву про­гра­му «Со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток Ре­спу­блі­ки Крим та м. Се­ва­сто­по­ля до 2020 ро­ку» (ФЦП). На її фі­нан­су­ва­н­ня за­пла­но­ва­но 669 594,63 млн руб., зокре­ма 95,9% із фе­де­раль­но­го бю­дже­ту. Без­умов­но, ре­а­лі­за­ція про­гра­ми зна­чною мі­рою ви­зна­чає еко­но­мі­чне жи­т­тя пів­остро­ва.

Однак спо­ді­ва­н­ня крим­ських ко­ла­бо­ра­ціо­ні­стів на «зо­ло­тий дощ» із Ро­сії у зв’яз­ку з цим не ви­пра­вда­ли­ся. На по­ча­ток 2018-го в ме­жах ре­а­лі­за­ції ФЦП укла­де­но по­над ти­ся­чу кон­тра­ктів (за основ­ни­ми ви­ко­нав­ця­ми) на за­галь­ну су­му май­же 600 млрд руб. По­ло­ви­на цих кон­тра­ктів укла­де­на з крим­ськи­ми ви­ко­нав­ця­ми, але їх об­сяг ста­но­вить ли­ше 28 млрд руб., тоб­то близь­ко 3,5% акту­аль­них на цей час об­ся­гів про­гра­ми. Аб­со­лю­тна біль­шість «зо­ло­то­го до­щу» ді­ста­ла­ся під­при­єм­ствам РФ, зокре­ма в сен­сі зайня­то­сті.

Уже у 2014 ро­ці роз­по­діл ко­штів ФЦП за на­прям­ка­ми був до­ста­тньо кра­сно­мов­ним. Біль­ше ніж 80% ви­трат пла­ну­ва­ло­ся на три гі­гант­ські про­е­кти: Кер­чен­ській міст, ав­то­тра­са «Тав­ри­да» від Кер­чен­сько­го мо­сту до Се­ва­сто­по­ля та дві но­ві еле­ктро­стан­ції, 10% на со­ці­аль­ну сфе­ру, близь­ко 5% на ту­ри­сти­чну га­лузь і 1,5% на «за­без­пе­че­н­ня між­на­ціо­наль­ної єд­но­сті». Це на­о­чно ілю­стру­ва­ло справжні прі­о­ри­те­ти Мо­скви: роз­ви­ток кри­ти­чної ло­гі­сти­чної та енер­ге­ти­чної ін­фра­стру­кту­ри гі­гант­ської вій­сько­вої ба­зи.

За­зна­чи­мо, що бу­дів­ни­цтво Кер­чен­сько­го мо­сту зу­пи­ни­ло укла­да­н­ня май­же всіх но­вих ав­то­мо­біль­них до­ріг і мо­стів у Ро­сії. У 2017-му крім Кер­чен­сько­го мо­сту й тра­си «Тав­ри­да» ре­а­лі­зо­ву­ва­ло­ся ли­ше 10 но­вих об’єктів до­ро­жньо­го бу­дів­ни­цтва по всій РФ. На ре­шту не ви­ста­чи­ло гро­шей.

На по­ча­ток 2018 ро­ку за­галь­ний об­сяг фі­нан­су­ва­н­ня ФЦП (де­таль­ні­ше див. «До­по­мо­га з «цен­тру») ста­но­вить

уже 837 174,19 млн руб. (зокре­ма, ка­пі­таль­ні вкла­де­н­ня — 770 192,94 млн руб.).

При цьо­му тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, що ін­ве­сти­ції в під­при­єм­ства ВПК на те­ри­то­рії Кри­му про­во­дя­ться кор­по­ра­ці­я­ми РФ по­за ці­єю про­гра­мою. Бу­дів­ни­цтво та ре­кон­стру­кція вій­сько­вих об’єктів від­бу­ва­є­ться теж по­за нею: із бю­дже­ту мі­ні­стер­ства обо­ро­ни РФ.

Зро­ста­н­ня об­ся­гів ФЦП по­ясню­є­ться кіль­ко­ма фа­кто­ра­ми. На пер­ше мі­сце тре­ба по­ста­ви­ти зна­чне па­ді­н­ня кур­су ро­сій­сько­го ру­бля до до­ла­ра США. Крім то­го, ФЦП го­ту­ва­ла­ся по­спі­хом, під час її ре­а­лі­за­ції ви­яви­ли­ся не­до­оці­не­ни­ми чи­ма­ло осо­бли­во­стей Кри­му. На­при­клад, вар­тість тра­си «Тав­ри­да» збіль­ши­ла­ся з 41,8 млрд до 144 млрд руб.

Із са­мо­го по­ча­тку ви­ко­на­н­ня ФЦП від­бу­ва­є­ться скла­дно, су­про­во­джу­є­ться зри­вом тер­мі­нів, по­стій­ни­ми ко­ру­пцій­ни­ми скан­да­ла­ми та де­да­лі різ­кі­шою кри­ти­кою ви­щих уря­дов­ців РФ. У зв’яз­ку з цим три­ва­ти­ме про­цес за­мі­ни «аксьо­нов­ської ко­ман­ди» в «крим­сько­му уря­ді» на управ­лін­ців із РФ. На­при­кін­ці ли­пня 2018 ро­ку в РФ під­го­ту­ва­ли про­по­зи­ції що­до про­дов­же­н­ня про­гра­ми до 2022-го зі збіль­ше­н­ням її фі­нан­су­ва­н­ня що­най­мен­ше на 37 млрд руб. (це вра­хо­вує 85 об’єктів по Кри­му та 55 по Се­ва­сто­по­лю). За про­гно­за­ми ав­то­рів, пі­сля цьо­го дію ФЦП бу­де по­дов­же­но ще при­найм­ні на 3-4 ро­ки з від­по­від­ним зро­ста­н­ням об­ся­гів. Осо­бли­во важ­ким і дов­го­тер­мі­но­вим — як те­хно­ло­гі­чно, так і фі­нан­со­во — бу­де ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми во­до­по­ста­ча­н­ня.

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСТ

Вве­де­н­ня в пов­ну екс­плу­а­та­цію Кер­чен­сько­го мо­сту (ван­та­жні ав­то – на­при­кін­ці 2018-го, за­лі­зни­чна ча­сти­на — на­при­кін­ці 2019-го), без­умов­но, спри­чи­нить сер­йо­зні вій­сько­ві, по­лі­ти­чні та еко­но­мі­чні на­слід­ки для Кри­му. На­сам­пе­ред зна­чно спро­сти­ться вій­сько­ва ло­гі­сти­ка: пе­ре­ки­да­н­ня до пів­остро­ва вій­сько­вих ван­та­жів.

Пі­сля за­кін­че­н­ня бу­дів­ни­цтва мо­сту РФ із ве­ли­кою ймо­вір­ні­стю опи­ни­ться пе­ред спо­ку­сою пе­ре­кри­ти до­ступ на Крим­ський пі­во­стрів із те­ри­то­рії ма­те­ри­ко­вої ча­сти­ни Укра­ї­ни або ма­кси­маль­но ускла­дни­ти йо­го.

У 2018–2019 ро­ках від­па­де по­тре­ба в по­ром­них пе­ре­ве­зе­н­нях із Ро­сії до Кри­му. Але ре­шта крим­ських пор­тів, крім по­ром­ної пе­ре­пра­ви, про­дов­жить свою ро­бо­ту, як і ни­ні, у за- ли­шко­во­му ре­жи­мі (во­ни за­без­пе­чу­ють мор­ські пе­ре­ве­зе­н­ня, що не пов’яза­ні з по­ро­ма­ми: зер­но, ме­та­ло­брухт, каль­ци­но­ва­на со­да до Си­рії, Лі­ва­ну, Лі­вії, Єги­пту, Пів­ні­чно­го Кі­пру, а та­кож скло­та­ра, бу­ді­вель­ні ма­те­рі­а­ли на­фто­про­ду­ктів із РФ, це­мент та іль­ме­ніт із Ту­реч­чи­ни).

Да­лі змен­шу­ва­ти­ме­ться па­са­жи­ро­по­тік че­рез ае­ро­порт «Сім­фе­ро­поль», но­ві тер­мі­на­ли ае­ро­пор­ту, що роз­ра­хо­ва­ні на па­са­жи­ро­по­тік по­над 7 млн осіб на рік, за­ли­ша­ться не­до­ван­та­же­ни­ми, а ін­ве­сти­цій­ні вкла­де­н­ня в них не оку­пля­ться.

Спро­ще­на транс­порт­на до­сту­пність мо­же зу­мо­ви­ти зро­ста­н­ня ту­ри­сти­чно­го по­то­ку до Кри­му, якщо ці­на від­по­чин­ку на пів­остро­ві для ту­ри­стів із РФ ста­не кон­ку­рен­тною. У вся­ко­му ра­зі це сти­му­лює ор­га­ні­зо­ва­не ди­ре­ктив­не спря­му­ва­н­ня до екс­про­прі­йо­ва­них Ро­сі­єю крим­ських са­на­то­рі­їв, що на­ле­жать Укра­ї­ні та за­хо­пле­ні як вій­сько­ві тро­феї, ка­те­го­рій гро­ма­дян РФ із низь­ки­ми до­хо­да­ми. А та­кож тих ка­те­го­рій держ­слу­жбов­ців, яким фа­кти­чно за­бо­ро­не­ний ви­їзд за ме­жі кра­ї­ни.

ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЇ ТА БАН­КИ

До по­ча­тку оку­па­ції на те­ри­то­рії АР Крим та Се­ва­сто­по­ля ді­я­ла роз­га­лу­же­на ме­ре­жа ко­мер­цій­них бан­ків. Свої під­роз­ді­ли на пів­остро­ві ма­ли 69 бан­ків Укра­ї­ни.

РФ пла­ну­ва­ла ви­ко­ри­ста­ти укра­їн­ські фі­нан­со­ві уста­но­ви для пом’якше­н­ня про­блем «пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду». Однак жо­ден з укра­їн­ських бан­ків не по­го­див­ся про­дов­жу­ва­ти ро­бо­ту на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії. Ро­сій­ські бан­ки, які фун­кціо­ну­ва­ли в Кри­му до оку­па­ції (зокре­ма, «Сбер­банк», Аль­фа-банк, ВТБ), теж при­пи­ни­ли свою ді­яль­ність на пів­остро­ві че­рез мо­жли­ві сан­кції. Са­ме ця об­ста­ви­на ста­ла до­да­тко­вим філь­тром для де­яких іно­зем­них бі­зне­сме­нів, які пі­сля від­ві­дин Кри­му з «ін­ве­сти­цій­ною роз­від­кою» по­сі­ли ви­чі­ку­валь­ну по­зи­цію.

За пе­рі­од оку­па­ції в ре­гіо­ні по­чи­на­ли ро­бо­ту 34 ро­сій­ські бан­ки. Під ро­сій­ську юрис­ди­кцію пе­ре­йшли два крим­ські бан­ки: «Мор­ський», що кон­тро­лю­є­ться ро­сій­ським бі­зне­сме­ном Алє­ксан­дром Ан­нєн­ко­вим, і «Чор­но­мор­ський банк роз­ви­тку та ре­кон­стру­кції», який «пе­ре­йшов» у вла­сність «Ре­спу­блі­ки Крим» у ве­ре­сні 2014-го. Усе це не­ве­ли­кі бан­ки, які не ма­ють ні­яко­го зна­че­н­ня для фі­нан­со­вої си­сте­ми РФ. 19 із них вже по­збу­ли­ся лі­цен­зій, один банк лі­кві­до­ва­но, один — у про­це­ду­рі бан­крут­ства.

ТУ­РИЗМ

Пі­сля ане­ксії Крим пе­ре­тво­рив­ся на ку­рорт тіль­ки для ро­сій­ських ту­ри­стів. При цьо­му їхній які­сний склад та­кож за­знав істо­тних змін. Ра­ні­ше на пів­остро­ві від­по­чи­ва­ли гро­ма­дя­ни Ро­сії із се­ре­днім та ви­со­ким рів­ня­ми до­хо­дів. У 2014–2017-му до пів­остро­ва за піль­го­ви­ми пу­тів­ка­ми ор­га­ні­зо­ва­но від­прав­ля­ли ро­сій­ських ту­ри­стів із низь­ким рів­нем до­хо­дів. Крім них, до ві­дом­чих са­на­то­рі­їв Кри­му, які ста­ли вій­сько­ви­ми тро­фе­я­ми від­по­від­них ві­домств кра­ї­ни-оку­пан­та, по­си­ла­ли на від­по­чи­нок пра­ців­ни­ків ана­ло­гі­чних стру­ктур Ро­сії.

У 2010–2013 ро­ках на одно­го ту­ри­ста в са­на­то­рії до­во­ди­ло­ся чо­ти­ри ту­ри­сти в мі­ні-го­те­лях і квар­тир­но­му фон­ді. У зв’яз­ку з цим роз­ви­ток ту­ри­сти­чної га­лу­зі ге­не­ру­вав зна­чний (із ко­е­фі­ці­єн­том 3,5–4,0) муль­ти­плі­ка­тив­ний ефект в ін­ших га­лу­зях еко­но­мі­ки Кри­му. Тоб­то на 1 грн по­да­тків, спла­че­них без­по­се­ре­дньо са­на­то­рі­я­ми, пан­сіо­на­та­ми, го­те­ля­ми, до­да­ва­ло­ся до 4 грн по­да­тків, спла­че­них під­при­єм­ства­ми тор­гів­лі, сер­ві­су, роз­ваг, транс­пор­ту та/або на­се­ле­н­ням, що про­во­ди­ло ді­яль­ність з об­слу­го­ву­ва­н­ня ту­ри­стів. У 2014–2017-му спів­від­но­ше­н­ня між ту­ри­ста­ми у ве­ли­ких го­те­лях і при­ва­тно­му се­кто­рі змі­ни­ло­ся до 1:1,5.

Крім то­го, м’яке став­ле­н­ня укра­їн­ської вла­ди до ма­ло­го ту­ри­сти­чно­го бі­зне­су з по­сту­по­вим ви­ве­де­н­ням йо­го з ті­ні змі­ни­ло­ся по­гро­за­ми та штра­фа­ми. До цьо­го до­да­ю­ться ви­со­кі

по­да­тки на зем­лю та май­но, що зму­шу­ють го­те­льє­рів згор­та­ти бізнес: за чо­ти­ри ро­ки об­сяг їхніх обов’яз­ко­вих пла­те­жів до бю­дже­тів зріс уде­ся­те­ро.

За­га­лом ку­рорт уже пе­ре­став бу­ти одні­єю з прі­о­ри­те­тних га­лу­зей еко­но­мі­ки Кри­му як у бю­дже­тно­му, так і в со­ці­аль­но­му ро­зу­мін­ні. До­да­мо, що будь-які офі­цій­ні кіль­кі­сні оцін­ки ни­ні на­яв­них ту­ри­стів у Кри­му не за­слу­го­ву­ють ува­ги, бо ма­ють ли­ше про­па­ган­дист­ський ха­ра­ктер. За на­ши­ми оцін­ка­ми, де­кла­ро­ва­ні 5,2–5,5 млн ту­ри­стів на рік за­ви­ще­ні у два-три ра­зи.

МА­ЛИЙ ТА СЕ­РЕ­ДНІЙ БІЗНЕС

У 2014–2018-му в Кри­му від­був­ся про­цес зна­чно­го змен­ше­н­ня кіль­ко­сті ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су. На по­ча­ток 2014 ро­ку на пів­остро­ві фун­кціо­ну­ва­ло 15,553 тис. ма­лих при­ва­тних під­при­ємств — юри­ди­чних осіб та 116,2 тис. при­ва­тних під­при­єм­ців — фі­зи­чних осіб. Ста­ном на 1 ли­пня 2018-го є 1382 при­ва­тні під­при­єм­ства — юри­ди­чні осо­би та 55,328 тис. при­ва­тних під­при­єм­ців. Кіль­кість ма­лих під­при­ємств — юри­ди­чних осіб змен­ши­ла­ся в 11,3 ра­за, а кіль­кість при­ва­тних під­при­єм­ців — фі­зи­чних осіб у 2,1 ра­за.

Крим­ські під­при­єм­ці свід­чать, що в РФ, на від­мі­ну від Укра­ї­ни, не­має спро­ще­них ре­жи­мів зві­тно­сті та мі­ні­мі­за­ції пе­ре­ві­рок. Ма­лий бізнес у Кри­му зі­ткнув­ся з ба­га­то­ра­зо­вим зро­ста­н­ням па­пе­ро­вої зві­тно­сті, ве­ли­че­зною кіль­кі­стю пе­ре­ві­ряль­ни­ків і без­жаль­ною си­сте­мою ве­ли­ких штра­фів за най­мен­ші по­ру­ше­н­ня. До 2014 ро­ку пи­то­ма ва­га ма­ло­го бі­зне­су в на­дан­ні ро­бо­чих місць по АР Крим ста­но­ви­ла біль­ше ніж 35% та ма­ла стій­ку тен­ден­цію до зро­ста­н­ня. За ро­ки оку­па­ції во­на впа­ла до 19,5%.

Зни­ще­н­ня ма­ло­го бі­зне­су на пів­остро­ві три­ва­ти­ме. До­свід по­ка­зав, що під­при­єм­ни­цька актив­ність, віль­не ми­сле­н­ня, не­за­ле­жна сві­до­мість є ан­та­го­ні­сти­чни­ми до мо­де­лі від­но­син, що на­яв­на в су­ча­сній Ро­сії.

ЦІ­НИ, ЗАР­ПЛА­ТИ ТА ПЕН­СІЇ

Одним із го­лов­них га­сел пе­ред крим­ським «ре­фе­рен­ду­мом» 18 бе­ре­зня 2014-го був ар­гу­мент про зна­чно ви­щий рі­вень зар­плат, пен­сій і со­ці­аль­ної до­по­мо­ги в РФ. У сві­до­мо­сті ча­сти­ни жи­те­лів Кри­му образ спо­жив­чих мо­жли­во­стей ме­шкан­ців Ро­сії фор­му­вав­ся з кар­ти­нок жи­т­тя Мо­скви, Сан­ктПе­тер­бур­га, а та­кож вій­сько­во­слу­жбов­ців Чор­но­мор­сько­го фло­ту РФ у Се­ва­сто­по­лі, які отри­му­ва­ли зар­пла­ту, як у за­кор­дон­но­му від­ря­джен­ні.

На по­ча­тко­во­му ета­пі ці обі­цян­ки справ­ді ви­ко­ну­ва­ли­ся. З бе­ре­зня 2014 ро­ку зар­пла­ти в бю­дже­тних ор­га­ні­за­ці­ях та уста­но­вах ви­пла­чу­ва­ли в ро­сій­ських ру­блях. При цьо­му за­сто­со­ву­вав­ся під­ви­щу­валь­ний ко­е­фі­ці­єнт пе­ре­ра­хун­ку за кур­со- вою рі­зни­цею вар­то­сті на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. Для ко­мер­цій­них ор­га­ні­за­цій за­сто­со­ву­вав­ся кур­со­вої ко­е­фі­ці­єнт 3,0, що ре­аль­но існу­вав то­ді. Для бю­дже­тних ор­га­ні­за­цій та пен­сіо­не­рів ко­е­фі­ці­єнт був збіль­ше­ний і ста­но­вив 3,8, тоб­то для цих ка­те­го­рій за­сто­со­ву­ва­ла­ся «на­дбав­ка за зра­ду».

Оскіль­ки у 2014-му на крим­ських по­ли­цях ще пе­ре­ва­жа­ли укра­їн­ські про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, які­сні­ші й де­шев­ші, пер­шо­го ро­ку пен­сіо­не­ри, чи­нов­ни­ки, вчи­те­лі, лі­ка­рі від­чу­ли під­ви­ще­н­ня ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті. Однак із 2015-го в Кри­му ста­ли за­сто­со­ву­ва­ти­ся ро­сій­ські си­сте­ми опла­ти пра­ці та вста­но­ви­ли­ся від­по­від­ні об­ся­ги пен­сій. Па­ра­лель­но змен­шу­ва­ла­ся кіль­кість укра­їн­ських то­ва­рів, во­ни по­сту­по­во ви­ті­сня­ли­ся до­рож­чи­ми ро­сій­ськи­ми ана­ло­га­ми, цей про­цес за­вер­шив­ся при­пи­не­н­ням по­ста­вок із ма­те­ри­ко­вої Укра­ї­ни на­при­кін­ці 2015 ро­ку у зв’яз­ку з гро­мад­ською бло­ка­дою Кри­му та подаль­ши­ми рі­ше­н­ня­ми уря­ду Укра­ї­ни.

Уже в 2016-му ста­ло зро­зумі­ло, що ро­сій­ські зар­пла­ти та пен­сії ви­яви­ли­ся на­ба­га­то мен­ши­ми, ніж «ре­клам­ні» зраз­ка 2014 ро­ку. А ви­щі ро­сій­ські ці­ни та де­валь­ва­ція ру­бля у зв’яз­ку з на­слід­ка­ми агре­сії про­ти Укра­ї­ни при­зве­ли до зни­кне­н­ня «ефе­кту 2014-го».

Ана­ліз обго­во­рень рів­ня опла­ти пра­ці на крим­ських фо­ру­мах по­ка­зав, що се­ре­дній об­сяг но­мі­наль­них зар­плат у Кри­му у 2016–2017 ро­ках ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 10 тис. руб. — 15 тис. руб. (офі­цій­на ста­ти­сти­ка на­дає ци­фру близь­ко 25 тис. руб.). Зна­чна ча­сти­на бю­дже­тни­ків отри­мує зар­пла­ти в об­ся­зі 8 тис. руб. — 12 тис. руб. Ви­ня­ток ста­нов­лять чи­нов­ни­ки ор­га­нів вла­ди, си­ло­вих стру­ктур, вій­сько­во­слу­жбов­ці, пра­ців­ни­ки про­ку­ра­ту­ри, су­ду, вій­сько­во-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу. Їхній рі­вень зар­плат пе­ре­ви­щує се­ре­дню по Кри­му в 5–10 ра­зів.

Се­ре­дня пен­сія в 2016–2017-му ста­но­ви­ла 11 тис. руб. — 12 тис. руб. Однак аб­со­лю­тна біль­шість пен­сіо­не­рів отри­мує пен­сії в об­ся­зі до 10 тис. руб.

Про­ве­де­ний ана­ліз свід­чить, що у 2017 ро­ці по­рів­ня­но з 2014-м вар­тість обра­но­го про­до­воль­чо­го на­бо­ру збіль­ши­ла­ся на 75,16% у ру­блях РФ та на 154,79% у грив­нях із ура­ху­ва­н­ням кур­со­вої рі­зни­ці. Ку­пі­вель­на спро­мо­жність гро­шо­вої оди­ни­ці за пе­рі­од оку­па­ції по­рів­ня­но з до­во­єн­ною за су­ку­пні­стю еле­мен­тів спо­жив­чо­го ко­ши­ка змен­ши­ла­ся орі­єн­тов­но у ві­сім ра­зів.

За­га­лом із по­гля­ду об­ся­гу зар­плат і пен­сій Крим пе­ре­тво­рив­ся на зви­чай­ну ро­сій­ську гли­бин­ку з низь­ким рів­нем та які­стю жи­т­тя. У зв’яз­ку зі змен­ше­н­ням но­мі­наль­ної зар­пла­ти та її збіль­ше­н­ням тіль­ки в прі­о­ри­те­тних, на дум­ку РФ, се­кто­рах, три­ва­ти­ме по­ля­ри­за­ція крим­ської спіль­но­ти на гру­пи ви­со­ко­опла­чу­ва­них ро­сій­ських пра­ців­ни­ків і ре­шту на­се­ле­н­ня пів­остро­ва, що си­сте­ма­ти­чно втра­чає свої спо­жив­чі мо­жли­во­сті.

Ко­е­фі­ці­єнт фі­нан­со­вої не­за­ле­жно­сті Кри­му в 2012–2017 Спів­від­но­ше­н­ня су­ми по­да­тків, що зі­бра­ні на те­ри­то­рії Кри­му, і су­ми ви­трат зве­де­но­го бю­дже­ту, $ млн 3000

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.