Хи­трий і ще хи­трі­ший

Як за­хі­дні ком­па­нії шу­ка­ють мо­жли­вість об­хо­ди­ти сан­кції та пра­цю­ва­ти на оку­по­ва­но­му пів­остро­ві

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оль­га Во­ро­жбит

На по­ча­тку сер­пня в за­хі­дних ме­діа з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція про те, що оста­н­ня ме­ре­жа го­те­лів, вла­сни­цею якої є за­хі­дна ком­па­нія, по­ки­дає оку­по­ва­ний Крим. Нею ви­яви­ла­ся аме­ри­кан­ська Best Western Hotels and Resorts. Як по­ві­дом­ляє Reuters, го­тель пра­цює й до­сі, однак біль­ше не на­зи­ва­є­ться брен­до­вим Best Western Hotel, а про­сто Sevastopol Hotel and Spa. Ком­па­нія Best Western пра­цює за си­сте­мою фран­шиз, тоб­то не є вла­сни­цею го­те­лів зі сво­їм брен­дом по сві­ту, а про­дає ін­шим ком­па­ні­ям пра­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти йо­го та сер­ві­си під­трим­ки. За да­ни­ми Reuters, фран­ши­за з крим­ським го­те­лем у Best Western за­кін­чи­ла­ся ще то­рік че­рез сан­кції. Ста­ном на 7 сер­пня на сай­ті ком­па­нії не за­зна­че­но го­тель у Кри­му. На­то­мість, як ствер­джу­ють, ком­па­нія, яка біль­ше не має го­те­лів в Укра­ї­ні, пла­нує від­кри­ти йо­го у Льво­ві.

У черв­ні 2018-го ми­ну­ло вже чо­ти­ри ро­ки, як по­ча­ли ді­я­ти за­хі­дні сан­кції що­до Кри­му. 18 черв­ня цьо­го­річ їхню дію в ЄС про­дов­жи­ли ще на рік. Так, гро­ма­дя­нам і ком­па­ні­ям Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу за­бо­ро­не­но вкла­да­ти ін­ве­сти­ції в Крим і Се­ва­сто­поль, на­да­ва­ти там свої ту­ри­сти­чні по­слу­ги, екс­пор­ту­ва­ти до пів­остро­ва про­ду­кцію транс­порт­ної, ко­му­ні­ка­цій­ної та енер­ге­ти­чної га­лу­зей, а та­кож ту, що пов’яза­на з на­фто- та га­зо­ви­до­бу­ва­н­ням. Схо­жі ви­мо­ги у зв’яз­ку з не­за­кон­ною ане­ксі­єю ста­вить пе­ред сво­ї­ми гро­ма­дя­на­ми й США. За­бо­ро­не­ні ін­ве­сти­ції в оку­по­ва­ний пі­во­стрів, а та­кож екс­порт, ре­екс­порт, про­даж чи по­ста­ча­н­ня (пря­ме чи не­пря­ме) з Аме­ри­ки, зокре­ма її гро­ма­дя­ни­ном, хоч би де він пе­ре­бу­вав, будь-яких то­ва­рів, по­слуг, те­хно­ло­гій до Кри­му. Плюс до всьо­го будь-які га­ран­тії, фі­нан­су­ва­н­ня, по­се­ре­дни­цтво гро­ма­дян США.

За цей час де­я­кі ком­па­нії зуміли пі­ти та по­вер­ну­ти­ся на крим­ський ри­нок, зна­йшов­ши юри­ди­чні шпа­ри­ни для цьо­го, як- от фран­цузь­кий та ні­ме­цький ри­тей­ле­ри Auchan та Metro Cash& Carry чи бан­ків­ські си­сте­ми VISA та Mastercard. Де­хто, як- от ні­ме­цький кон­церн Siemens, ствер­джує, що їхні то­ва­ри по­тра­пи­ли на оку­по­ва­ний пі­во­стрів че­рез обман, хоч ви­да­є­ться, що це не зов­сім так. Так чи іна­кше за­хі­дне, зокре­ма єв­ро­пей­ське, за­ко­но­дав­ство в цьо­му на­пря­мі пра­цює, і де­я­кі ком­па­нії на­ра­зі ма­ють су­до­ві спра­ви че­рез ро­бо­ту в Кри­му.

Пі­сля то­го як то­рік у ве­ре­сні ста­ло ві­до­мо, що гол­ланд­ські фір­ми, по­при сан­кції, до­по­ма­га­ють зво­ди­ти міст че­рез Кер­чен­ську про­то­ку — сим­вол ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни в Кри­му, роз­го­рів­ся чи­ма­лий скан­дал. Ні­дер­ланд­ський уряд за­явив, що роз­по­чи­нає роз­слі­ду­ва­н­ня, а де­пу­та­ти мі­сце­во­го пар­ла­мен­ту на­го­ло­шу­ва­ли на сим­во­лі­чно­сті цьо­го мо­сту для це­мен­ту­ва­н­ня ро­сій­ської ане­ксії та ви­ма­га­ли юри­ди­чних під­твер­джень що­до то­го, чи за­кон­ні та­кі дії.

Як по­ві­дом­ляє ан­гло­мов­не ні­дер­ланд­ське ви­да­н­ня NL Times, у трав­ні цьо­го ро­ку про­ку­ра­ту­ра кра­ї­ни роз­по­ча­ла роз­слі­ду­ва­н­ня що­до се­ми ні­дер­ланд­ських ком­па­ній, які бу­ли за­лу­че­ні до бу­дів­ни­цтва мо­сту з Ро­сії до Кри­му. Їхні на­зви не роз­го­ло­шу­ва­ли­ся, однак ра­ні­ше ін­ше ні­дер­ланд­ське ви­да­н­ня De Gelderlander по­ві­дом­ля­ло про дві ком­па­нії, при­че­тні до про­це­су: Dematec Equipment та Bijlard Hydrauliek. У ли­пні 2018-го De Gelderlander та­кож опу­блі­ку­ва­ло отри­ма­ну від­по­відь від про­ку­ро­ра Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим Ві­кто­рії Мо­зго­вої, де, окрім двох зга­да­них ви­ще фірм, чи­нов­ни­ця ка­же про роз­слі­ду­ва­н­ня, яке про­во­дить укра­їн­ська про­ку­ра­ту­ра про­ти ще трьох ні­дер­ланд­ських ком­па­ній за участь у бу­дів­ни­цтві мо­сту — Allnamics, Akzonobel, Mammoet. З ли­ста-від­по­віді чи­нов­ни­ці ні­дер­ланд­сько­му ви­дан­ню ви­хо­дить, що Укра­ї­на про­во­дить роз­слі­ду­ва­н­ня про­ти цих ком­па­ній крізь при­зму «еко­ло­гі­чно­го зло­чи­ну», оскіль­ки «факт бу­дів­ни­цтва транс­порт­но­го мо­сту не є зло­чи­ном». Akzonobel, за да­ни­ми De Gelderlander, ма­ла по­ста­ви­ти бу­ді­вель­ни­кам спе­ці­аль­ну фар­бу для то­го, щоб за­без­пе­чи­ти збе­ре­же­н­ня 7 тис. паль від ко­ро­зії, а Mammoet — спе­ці­аль­ну уста­нов­ку для під­йо­му двох арок мо­сту. Зві­сно ж, оби­дві ком­па­нії від­ки­да­ють свою участь у бу­дів­ни­цтві та ствер­джу­ють, що це не­по­ро­зу­мі­н­ня. Та­кі ви­прав­да­н­ня де­що схо­жі на та­кти­ку ін­шої єв­ро­пей­ської ком­па­нії, яка за­пев­няє, що ста­ла жер­твою обма­ну з бо­ку ро­сій­ських пар­тне­рів. На­то­мість в обго­во­ре­н­нях по­ста­ча­н­ня га­зо­вих тур­бін ні­ме­цької Siemens на оку­по­ва­ний пі­во­стрів ба­га­то хто на­по­ля­гає, що са­ма ком­па­нія не мо­гла не зна­ти, ку­ди вре­шті по­тра­пить та­кий вид її про­ду­кції.

У бе­ре­зні 2015 ро­ку санкт-пе­тер­бурзь­ка Siemens Gas Turbines Technologies (SGTT), яка на 65% на­ле­жить мюн­хен­сько­му кон­цер­ну Siemens, під­пи­са­ла кон­тракт із ро­сій­ською фір­мою «Те­хно­про­мекс­порт» на по­ста­ча­н­ня га­зо­вих тур­бін для Та­ман­ської еле­ктро­стан­ції в Кра­сно­дар­сько­му краю. Однак ро­сій­ські ме­діа не раз за­яв­ля­ли про те, що ці тур­бі­ни пі­дуть для крим­ських еле­ктро­стан­цій. Так, ро­сій­ське ви­да­н­ня «Ве­до­мо­сти» ще в черв­ні 2015-го по­ві­дом­ля­ло, що «Те­хно­про­мекс­порт» в об­хід сан­кцій ку­пить тур­бі­ни в СП Siemens для крим­ських стан­цій. Про­те ці по­ві­дом­ле­н­ня не ля­ка­ли ні­ме­цьких по­ста­чаль­ни­ків, як і те, що в Кри­му бу­дів­ни­цтво три­ва­ло, то­ді як у Та­ма­ні все сто­я­ло на мі­сці.

Siemens — ні­ме­цька ком­па­нія, яка пра­цює в Ро­сії ще з цар­ських ча­сів. Її ке­рів­ник Джо­зеф Ке­зер менш

ДЕ­Я­КІ КОМ­ПА­НІЇ ЗУМІЛИ ПІ­ТИ ТА ПО­ВЕР­НУ­ТИ­СЯ НА КРИМ­СЬКИЙ РИ­НОК, ЗНА­ЙШОВ­ШИ ЮРИ­ДИ­ЧНІ ШПА­РИ­НИ ДЛЯ ЦЬО­ГО, ЯК-ОТ ФРАН­ЦУЗЬ­КИЙ ТА НІ­МЕ­ЦЬКИЙ РИ­ТЕЙ­ЛЕ­РИ AUCHAN ТА METRO CASH&CARRY ЧИ БАН­КІВ­СЬКІ СИ­СТЕ­МИ VISA ТА MASTERCARD

ніж за два ти­жні пі­сля ане­ксії Кри­му зу­стрі­чав­ся з Вла­ді­мі­ром Пу­ті­ним, щоб за­свід­чи­ти свою від­да­ність Мо­скві, по­при то­ді­шні за­яви, а пі­зні­ше дії за­хі­дних уря­дів що­до ізо­ля­ції Ро­сії че­рез ане­ксію пів­остро­ва. Ба­га­тьом ана­лі­ти­кам важ­ко по­ві­ри­ти, що пред­став­ни­ки ці­єї ком­па­нії не здо­га­ду­ва­ли­ся, чим за­кін­чи­ться та­ка обо­руд­ка. Однак гро­ші не па­хнуть. Пі­сля то­го як ста­ло ві­до­мо, що тур­бі­ни та­ки по­тра­пи­ли до ане­ксо­ва­но­го Кри­му, Siemens за­яви­ла, що ста­ла жер­твою обма­ну. У ли­пні 2017 ро­ку во­на ствер­джу­ва­ла, що ро­сій­ський пар­тнер не­ле­галь­но по­ста­вив чо­ти­ри га­зо­ві тур­бі­ни, які пе­ред­ба­ча­ло­ся вста­но­ви­ти на еле­ктро­стан­ції в Та­ма­ні, до Кри­му. То­ді ж ні­ме­цька ком­па­нія по­да­ла до су­ду про­ти ро­сій­сько­го пар­тне­ра «Те­хно­про­мекс­порт» че­рез ці дії, що по­ру­шу­ва­ли кон­тракт. Однак ар­бі­тра­жний суд Мо­скви від­мо­вив Siemens у за­до­во­лен­ні цьо­го по­зо­ву. І во­на за­яви­ла, що при­пи­няє про­даж тур­бін та ін­шо­го обла­дна­н­ня для еле­ктро­стан­цій до РФ. Та­ка си­ту­а­ція спро­во­ку­ва­ла гнів­ні за­яви й ні­ме­цько­го уря­ду що­до обма­ну з бо­ку Крем­ля. Як по­ві­дом­ля­ли на той час ні­ме­цькі ви­да­н­ня, ще до скан­да­лу Зі­ґмар Ґа­брі­ель, то­ді­шній мі­ністр еко­но­мі­ки, звер­тав ува­гу пре­зи­ден­та Ро­сії на по­ру­ше­н­ня Мо­сквою чин­них сан­кцій і не­пра­во­мір­ну по­ве­дін­ку ро­сій­ських ком­па­ній. Пу­тін за­пев­нив, що ні­ме­цькі тур­бі­ни не по­тра­плять до Кри­му. Та во­ни, зві­сно ж, там опи­ни­ли­ся. Ці дії спро­во­ку­ва­ли по­си­ле­н­ня сан­кцій із бо­ку ЄС. До сан­кцій­но­го спи­ску та­кож по­тра­пи­ли ком­па­нії «Те­хно­про­мекс­порт», «Ін­те­рав­то­ма­ти­ка» та чи­нов­ни­ки мі­ні­стер­ства енер­ге­ти­ки.

По­ка­зна чи справ­жня на­їв­ність ні­ме­цьких чи­нов­ни­ків, які в си­ту­а­ції із Siemens жо­дним чи­ном не звер­ну­ли ува­гу ці­єї та ін­ших єв­ро­пей­ських фірм, ко­трі ще спів­пра­цю­ють із Ро­сі­єю, на по­тре­бу ува­жні­ше ста­ви­ти- ся до до­го­во­рів із крем­лів­ськи­ми ком­па­ні­я­ми, при­зве­ла до то­го, що ще при­найм­ні три ком­па­нії пі­сля спра­ви Siemens зна­йшли мо­жли­вість пра­цю­ва­ти з Кри­мом в об­хід сан­кцій. Роз­слі­ду­ва­н­ня що­до ймо­вір­них пра­во­по­ру­шень про­ку­ра­ту­ра Гам­бур­га в ли­пні 2018-го роз­по­ча­ла ли­ше про­ти двох. Як іде­ться в жур­на­ліст­сько­му роз­слі­ду­ван­ні Deutschlandfunk, це ком­па­нії Hansa Heavy Lift та Heinz Corleis KG. Су­дна цих двох ні­ме­цьких фірм, як по­ві­дом­ля­є­ться, по­ста­ви­ли 35 тис. т ти­та­но­вої ру­ди, яка по­тра­пи­ла до ане­ксо­ва­но­го пів­остро­ва. Пред­став­ни­ки Hansa Heavy Lift ствер­джу­ють, ні­би­то ван­таж пря­му­вав до Ро­сії й во­ни не зна­ли, що вре­шті­решт він опи­ни­ться в Кри­му.

Ін­ша ні­ме­цька ком­па­нія, чия про­ду­кція, як ста­ло ві­до­мо в сі­чні цьо­го ро­ку, опи­ни­ла­ся в Кри­му, — це кон­церн MAN. Крим­ське су­дно­бу­ді­вель­не під­при­єм­ство «За­лив» пі­сля то­го, як ді­ста­ло від­мо­ву в ку­пів­лі обла­дна­н­ня фін­ської ком­па­нії Wärtsilä, отри­ма­ло ге­не­ра­то­ри ні­ме­цько­го MAN. Зно­ву ж та­ки ні­ме­цька ком­па­нія ствер­джує, що до Кри­му обла­дна­н­ня не по­став­ля­ла, однак не мо­же ні­чо­го вді­я­ти, якщо йо­го пе­ре­про­да­дуть на оку­по­ва­ний пі­во­стрів.

Не­за­ле­жно від то­го, по­ка­зною чи справ­жньою є ця на­їв­ність єв­ро­пей­ських чи­нов­ни­ків і бі­зне­сме­нів, во­на за­по­ді­ює чи­ма­ло шко­ди й ча­сом ні­ве­лює весь сенс чин­них сан­кцій. Крім то­го, во­на є чи­ма­лим три­ге­ром для ін­ших, бо якщо, на­при­клад, один сер­віс чи ком­па­нія в Кри­му не пра­цює, а ін­ші актив­но про­по­ну­ють свої по­слу­ги, то ра­но чи пі­зно кон­ку­рен­ти теж за­хо­чуть вда­ти­ся до та­ко­го обма­ну чи шу­ка­ти­муть шпа­рин­ки в сан­кці­ях. Най­гір­ше, що, по­при роз­по­ча­ті про­ку­ра­ту­ра­ми роз­слі­ду­ва­н­ня про­ти де­яких ком­па­ній, імі­дже­ві втра­ти че­рез ро­бо­ту в Кри­му для них по­ки що геть не­зна­чні.

«Не­по­мі­тні» тур­бі­ни. Ме­не­джмент Siemens пе­ре­ко­нує, що обла­дна­н­ня ви­ро­бни­цтва ці­єї ком­па­нії по­тра­пи­ло до Кри­му че­рез обман

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.