Не мі­сце­ва про­бле­ма

Чи є про­грес у роз­слі­ду­ван­ні на­па­дів на акти­ві­стів

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Ста­ні­слав Ко­злюк

Ата­ки на гро­мад­ських акти­ві­стів три­ва­ють. Ми­ну­лі ви­хі­дні ста­ли то­му під­твер­дже­н­ням: що­най­мен­ше три на­па­ди за один день. У рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни. 22 ве­ре­сня в Кри­во­му Ро­зі не­ві­до­мі увір­ва­ли­ся до бу­дин­ку акти­ві­ста Ар­те­ма Мо­ро­ки. Чо­ло­ві­ка силь­но по­би­ли. За сло­ва­ми його зна­йо­мих, Ар­тем пи­сав про Де­пар­та­мент вну­трі­шньої без­пе­ки по­лі­ції.

То­го са­мо­го дня в За­по­ріж­жі двоє не­ві­до­мих на­па­ли на го­ло­ву мі­сце­во­го осе­ред­ку пар­тії «Де­мо­кра­ти­чний альянс» Сер­гія Лу­кі­на. У чо­ло­ві­ка ді­а­гно­сту­ва­ли струс моз­ку. Його одно­пар­тій­ці пов’язу­ють на­пад із гро­мад­сько-по­лі­ти­чною ді­яль­ні­стю Сер­гія. Але най­більш ре­зо­нан­сні по­дії від­бу­ва­ли­ся в Оде­сі. Уве­че­рі 22 ве­ре­сня не­ві­до­мі на­па­ли на акти­ві­ста, ке­рів­ни­ка мі­ської ор­га­ні­за­ції «Си­ла лю­дей» Оле­га Ми­хай­ли­ка. Чо­ло­вік отри­мав во­гне­паль­не по­ра­не­н­ня в гру­ди, втра­тив ба­га­то кро­ві й по­тра­пив до ре­а­ні­ма­ції, де лі­ка­рі бо­ро­ли­ся за його жи­т­тя. Не­ві­до­мі че­ка­ли Ми­хай­ли­ка не­по­да­лік бу­дин­ку, де він ме­шкає. Ці­ка­вим є той факт, що по­ряд та­кож роз­та­шо­ва­не Го­лов­не управ­лі­н­ня На­цпо­лі­ції Оде­си. Пі­сля то­го, як по­тер­пі­лий по­тра­пив до лі­кар­ні, його ко­ле­ги й зна­йо­мі май­же від­ра­зу за­го­во­ри­ли про мо­жли­ву при­че­тність до на­па­ду ке­рів­ни­цтва мі­ста, оскіль­ки Ми­хай­лик брав участь в акці­ях про­ти ме­ра Оде­си Ген­на­дія Тру­ха­но­ва.

Пра­во­охо­рон­ні стру­кту­ри, як за­зви­чай це й ста­є­ться, по­ча­ли бур­хли­ву ді­яль­ність. Про­хо­ди­ли на­ра­ди ке­рів­ни­цтва про­ку­ра­ту­ри й Мі­ні­стер­ства вну­трі­шніх справ. До Оде­си з Ки­є­ва від­ря­ди­ли «по­си­ле­ну гру­пу правоохоронців» зі слід­чих і про­ку­ро­рів, яка ма­ла до­по­ма­га­ти роз­слі­ду­ван­ню. Та­кож по­лі­ція за­яви­ла, що во­ни по­чнуть «від­пра­цю­ва­н­ня» обла­сті че­рез за­мах на Ми­хай­ли­ка. За­сту­пник го­ло­ви МВС Сер­гій Яро­вий за­явив, що в обла­сті від­бу­де­ться «ком­плекс за­хо­дів, спря­мо­ва­ний на не­д­опу­ще­н­ня де­ста­бі­лі­за­ції опе­ра­тив­ної си­ту­а­ції». І справ­ді, Оде­щи­на — ду­же не­про­стий ре­гіон на пів­дні Укра­ї­ни, який про се­бе ре­гу­ляр­но на­га­дує. Ось тіль­ки про­бле­ма в то­му, що де­ста­бі­лі­за­ція, про яку зга­дує пан Яро­вий, у мі­сті вже дав­но по­ча­ла­ся. Мо­жна зга­да­ти, на­при­клад, се­рію на­па­дів на мі­сце­во­го акти­ві­ста Сер­гія Стер­нен­ка. Під час остан­ньо­го, до ре­чі, одно­го із на­па­дни­ків Сер­гій убив, за­хи­ща­ю­чись. Цьо­го мо­гло б і не ста­ти­ся, як­би чо­ло­ві­ко­ві як мі­ні­мум на­да­ли дер­жав­ну охо­ро­ну.

Вла­сне, всю­ди­су­ща «ру­ка Мо­скви», про яку так лю­блять го­во­ри­ти ві­тчи­зня­ні мо­жно­влад­ці, за та­кою ло­гі­кою вже дав­но роз­хи­тує чо­вен. Адже на­па­ди на акти­ві­стів ста­ли чи не пов­сяк­ден­ним яви­щем. А їхні прі­зви­ща по­де­ко­ли ста­ли за­ти­ра­ти­ся в пам’яті. Вар­то на­га­да­ти, що два мі­ся­ці то­му в Хер­со­ні обли­ли ки­сло­тою мі­сце­ву акти­віс­тку Ка­те­ри­ну Ган­дзюк. Цьо­го са­мо­го дня у Бер­дян­ську за­стре­ли­ли акти­ві­ста, ве­те­ра­на вій­ни на Дон­ба­сі Ві­та­лія Оле­шка. А че­рез кіль­ка днів пі­сля цих на­па­дів у Су­мах уби­ли мі­сце­во­го де­пу­та­та Ана­то­лія Жу­ка, в Кам’ян­сько­му ж пі­дір­ва­ли ав­тів­ку мі­сце­во­го де­пу­та­та Ві­та­лія Чер­няв­сько­го.

Запобіжником від цих, без сум­ні­ву, тра­ге­дій могла би стати якісна й швидка робота правоохоронців. Однак су­спіль­ство нерідко стикається з тим, що представники силових структур, які мали б захищати спокій гро­ма­дян, працюють «аби відчепилися». У тій же істо­рії з на­па­дом на Ган­дзюк мо­жна звер­ну­ти ува­гу на те, як мі­сце­ва по­лі­ція, яку акти­ві­сти пря­мо пов’язу­ва­ли з на­па­дом, узя­ла­ся за роз­слі­ду­ва­н­ня. І за кіль­ка днів ви­тя­гла на очі обу­ре­но­го су­спіль­ства Ми­ко­лу Но­ві­ко­ва. Окре­мі «ре­чни­ки» МВС на­віть по­ра­ди­ли акти­ві­стам ви­ба­чи­ти­ся пе­ред по­лі­ці­єю. Мов­ляв, «дар­ма обра­жа­ють правоохоронців». Про­те при­чин для ви­ба­чень не зна­йшло­ся. Як по­ка­за­ло су­до­ве за­сі­да­н­ня, під час яко­го Но­ві­ко­ва за­про­то­ри­ли до СІЗО, ва­го­мих до­ка­зів про­ти чо­ло­ві­ка у слід­ства не бу­ло. Хі­ба що ін­ші роз­слі­ду­ва­н­ня за ху­лі­ган­ство й збе­рі­га­н­ня зброї. Ось і вся до­ка­зо­ва ба­за. Во­дно­час і сам пі­до­зрю­ва­ний, і його ро­ди­чі ствер­джу­ва­ли: у Но­ві­ко­ва є алі­бі. Бо в мо­мент на­па­ду на Ка­те­ри­ну він від­по­чи­вав на мо­рі. Зда­ва­ло­ся б, цю істо­рію мали пе­ре­ві­ри­ти слід­чі. Тим па­че, їм із Хер­со­на до мі­сця вка­за­но­го від­по­чин­ку пі­до­зрю­ва­но­го їха­ти близь­ко двох го­дин. Але ж ні. Тож ро­бо­тою правоохоронців зайня­ли­ся жур­на­лі­сти. З Ки­є­ва. І во­ни за один день (!) під­твер­ди­ли алі­бі, опи­тав­ши ро­ди­чів та свід­ків. І фа­кти­чно ви­ко­на­ли ро­бо­ту пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, учер­го­ве за­мі­нив­ши со­бою вла­дні ін­сти­ту­ції. Уже за кіль­ка днів Но­ві­ко­ва від­пу­сти­ли й за­три­ма­ли но­вих пі­до­зрю­ва­них, се­ред яких Ган­дзюк на­віть упі­зна­ла на­па­дни­ка.

І це ли­ше один із при­кла­дів не­до­лу­го­го роз­слі­ду­ва­н­ня в ре­зо­нан­сних спра­вах. Са­ме то­му ске­псис ви­кли­ка­ють за­яви по­лі­ції Оде­си про за­три­ма­н­ня на­па­дни­ків на Ми­хай­ли­ка. Мов­ляв, їх бу­ло троє, во­ни гро­ма­дя­ни Гру­зії. Мі­сце­ві ЗМІ з по­си­ла­н­ням на дже­ре­ла з по­лі­ції вже всти­гли по­ві­до­ми­ти, що за одни­ми да­ни­ми всі «про­фе­сій­ні бар­се­то­чни­ки», за ін­ши­ми — один із на­па­дни­ків «за п’ять хви­лин зло­дій у за­ко­ні». Під час за­три­ма­н­ня в одно­го з пі­до­зрю­ва­них по­лі­ція зна­йшла ре­воль­вер, з яко­го ні­би­то й стрі­ля­ли в оде­сько­го акти­ві­ста. Однак без гільз (яких у по­лі­ції по­ки що не­має) і без ку­лі ( її до­сі не вийня­ли з Ми­хай­ли­ка) пра­во­охо­рон­ці не мо­жуть до­ве­сти, що зі зна­йде­ної зброї хтось стрі­ляв. І стрі­ляв са­ме в оде­сько­го акти­ві­ста. До всьо­го, адво­ка­ти за­три­ма­них за­яв­ля­ють, що їхні пі­до­пі­чні са­мі при­йшли до по­лі­ції. Тож ро­би­ти бо­дай якісь ви­снов­ки по­ки що за­ра­но.

Між тим, якщо вла­да, як во­на де­кла­рує, хо­че за­по­біг­ти за­ма­хам на вбив­ства, ка­лі­цтвам та про­сто на­па­дам на акти­ві­стів, — по­трі­бно не ли­ше кра­си­во го­во­ри­ти. А під­крі­плю­ва­ти свої сло­ва хоч яки­мись ді­я­ми. На­при­клад, за­без­пе­чи­ти не­за­ле­жність слід­ства. Щоб на ла­ві під­су­дних опи­ни­ли­ся не ли­ше ви­ко­нав­ці й ор­га­ні­за­то­ри, а й за­мов­ни­ки цих на­па­дів. Не­ві­дво­ро­тність по­ка­ра­н­ня мо­же бу­ти до­во­лі не­по­га­ним запобіжником для чер­го­вої гру­пи го­пни­ків, яких на­йма­ти­муть для «пе­ре­да­чі при­ві­тів» акти­ві­стам. Та й за­мов­ни­ки мо­жуть за­ми­сли­ти­ся, якщо зна­ти­муть, що «кри­ша» не га­ран­то­ва­на. Бо ж ці на­па­ди дав­но пе­ре­ро­сли ло­каль­ний рі­вень. І до­во­ди­ться го­во­ри­ти про не­без­пе­чну тен­ден­цію. Адже та­кі ата­ки на акти­ві­стів, яких пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті ста­ло біль­ше, де­ста­бі­лі­зу­ють су­спіль­ство в ре­гіо­нах. І фа­кти­чно до­во­дять: пі­сля Май­да­ну бу­ти акти­ві­стом так са­мо не­без­пе­чно.

Про­те та­кий сце­на­рій на­ра­зі ви­да­є­ться ду­же фан­та­сти­чним. Осо­бли­во якщо зга­да­ти, яких зу­силь вар­ту­ва­ло актив­ній гро­мад­сько­сті зму­си­ти по­лі­цію пра­цю­ва­ти в тій-та­ки спра­ві Ган­дзюк. Акції про­те­сту, звер­не­н­ня, актив­на кам­па­нія в со­цме­ре­жах. І все за­ра­ди то­го, щоб слід­чі ви­ко­ну­ва­ли свою ро­бо­ту, а на ла­ві під­су­дних опи­ни­ли­ся ви­ко­нав­ці й ор­га­ні­за­тор на­па­ду на акти­віс­тку. Однак на­віть за та­кої актив­но­сті си­сте­ма пру­ча­ла­ся. Два мі­ся­ці зна­до­би­ло­ся слід­чим, аби по­чу­ти юри­стів і та­ки по­ча­ти роз­слі­ду­ва­н­ня за фа­ктом за­мов­но­го зло­чи­ну. Хо­ча про це ко­ле­ги хер­сон­ської акти­віс­тки го­во­ри­ли від са­мо­го по­ча­тку. І якщо роз­слі­ду­ва­н­ня ко­жно­го ре­зо­нан­сно­го на­па­ду на мі­сце­вих акти­ві­стів про­су­ва­ти­ме­ться з та­ким скри­пом, то роз­по­віді про роз­хи­ту­ва­н­ня чов­на пе­ре­ста­нуть ви­кли­ка­ти сміх. Бо це вже дав­но на­ша ре­аль­ність, ви­рва­ти­ся з якої могла б до­по­мог­ти від­по­відь на до­во­лі кон­кре­тне пи­та­н­ня: хто за­мо­вив Ка­те­ри­ну Ган­дзюк?

ЗАПОБІЖНИКОМ ВІД НА­ПА­ДІВ НА АКТИ­ВІ­СТІВ МОГЛА Б СТАТИ ЯКІСНА Й ШВИДКА РОБОТА ПРАВООХОРОНЦІВ. ОДНАК СУ­СПІЛЬ­СТВО НЕРІДКО СТИКАЄТЬСЯ З ТИМ, ЩО ПРЕДСТАВНИКИ СИЛОВИХ СТРУКТУР, ЯКІ МАЛИ Б ЗАХИЩАТИ СПОКІЙ ГРО­МА­ДЯН, ПРАЦЮЮТЬ «АБИ ВІДЧЕПИЛИСЯ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.