По­трі­бне ві­дом­ство

На­ві­що Укра­ї­ні Мі­ні­стер­ство у спра­вах ве­те­ра­нів

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Ган­на Ча­ба­рай

За по­над чо­ти­ри ро­ки в Укра­ї­ні з’яви­ло­ся близь­ко 350 ти­сяч ве­те­ра­нів вій­ни на Дон­ба­сі. За за­ко­но­дав­ством, під тер­мін «ве­те­ран» під­па­да­ють не ли­ше без­по­се­ре­дні уча­сни­ки бо­йо­вих дій, це та­кож чле­ни сі­мей за­ги­блих, по­стра­жда­лі під час Ре­во­лю­ції гі­дно­сті, лі­кві­да­то­ри чор­но­биль­ської ка­та­стро­фи, си­ло­ви­ки з 25-лі­тнім до­сві­дом слу­жби, ве­те­ра­ни пра­ці. Усьо­го їх май­же 1,4 млн. Дер­жав­на під­трим­ка цих лю­дей ни­ні роз­по­ро­ше­на між май­же 30 ві­дом­ства­ми. Но­ві ре­а­лії ви­яви­ли по­тре­бу в єди­но­му цен­трі, який міг би ко­ор­ди­ну­ва­ти цю під­трим­ку — Мі­ні­стер­стві у спра­вах ве­те­ра­нів.

З іні­ці­а­ти­вою ство­ре­н­ня уста­но­ви в жов­тні 2016 ро­ку ви­сту­пив про­філь­ний пар­ла­мент­ський ко­мі­тет, а в лю­то­му 2018-го Вер­хов­на Ра­да звер­ну­ла­ся до Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів із ви­мо­гою ство­ри­ти та­кий ор­ган. Для роз­роб­ки мо­де­лі май­бу­тньо­го мі­ні­стер­ства був сфор­мо­ва­ний Про­е­ктний офіс, до яко­го уві­йшли рі­зні гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції, зокре­ма, «Юри­ди­чна со­тня». Ця ро­бо­ча гру­па про­ана­лі­зу­ва­ла ни­ні­шню си­ту­а­цію з під­трим­кою ве­те­ра­нів в кра­ї­ні, до­слі­ди­ла між­на­ро­дний досвід і під­го­ту­ва­ла ре­ко­мен­да­ції для уря­ду сто­сов­но то­го, який са­ме фор­мат по­вин­не ма­ти Мін­ве­те­ра­нів та чим за­йма­ти­ме­ться.

Як по­ясни­ла го­ло­ва ГО «Юри­ди­чна со­тня» та ке­рів­ни­ця Про­е­ктно­го офі­су Ле­ся Ва­си­лен­ко, май­бу­тнє мі­ні­стер­ство має здій­сни­ти п’ять ре­форм.

Пер­ше — це сфор­му­ва­ти на­ціо­наль­ну стра­те­гію що­до ве­те­ра­нів та чле­нів їхніх сі­мей, тоб­то за­галь­ні пра­ви­ла по­ве­дін­ки, яки­ми по­слу­го­ву­ва­ти­ме­ться су­спіль­ство. «Мають бу­ти осно­во­по­ло­жні прин­ци­пи, які вклю­ча­ли б у се­бе по­ва­гу, ша­но­бли­ве став­ле­н­ня, за­без­пе­че­н­ня гі­дних умов жи­т­тя пі­сля звіль­не­н­ня зі слу­жби, рів­ні умо­ви отри­ма­н­ня по­слуг. Прийня­т­тя та­кої стра­те­гії на­ре­шті да­ло б змо­гу отри­ма­ти кон­со­лі­до­ва­не су­спіль­ство, не бу­ло б рі­зно­го став­ле­н­ня до ве­те­ра­нів у рі­зних ча­сти­нах Укра­ї­ни, рі­зних су­спіль­них гру­пах», — ствер­джує Ва­си­лен­ко. Та­кож, ка­же во­на, не­об­хі­дно роз­ро­би­ти одно­ти­пні про­гра­ми до­по­мо­ги ве­те­ра­нам із при­бли­зно рів­ни­ми бю­дже­та­ми, чо­го ни­ні ду­же бра­кує Укра­ї­ні: «Ча­сто бу­ває, що лю­ди, які від­слу­жи­ли в одна­ко­вих умо­вах, по­вер­та­ю­ться й не ро­зу­мі­ють, чо­му рі­вень со­ці­аль-

Які про­бле­ми має ви­рі­ши­ти Мі­ні­стер­ство ве­те­ра­нів

Сфор­му­лю­ва­ти за­галь­ні пра­ви­ла по­ве­дін­ки що­до ве­те­ра­нів Ви­зна­чи­ти, хто вва­жа­є­ться ве­те­ра­на­ми Ство­ри­ти єди­ний ре­єстр ве­те­ра­нів та «єди­не ві­кно» по­слуг Ви­зна­чи­ти справ­жні по­тре­би ве­те­ра­нів

Об’єд­на­ти зу­си­л­ля дер­жа­ви й гро­мад­сько­сті За­без­пе­чи­ти гі­дне мі­сце ве­те­ра­на в су­спіль­стві Опі­ку­ва­ти­ся чле­на­ми сі­мей ве­те­ра­нів но­го за­без­пе­че­н­ня в них рі­зний. Від­по­відь про­ста, але не­за­до­віль­на: то­му що в рі­зних ча­сти­нах Укра­ї­ни рі­зні мо­жли­во­сті мі­сце­вих бю­дже­тів».

Дру­гою ре­ко­мен­да­ці­єю є змі­ни до За­ко­ну «Про ста­тус ве­те­ра­нів вій­ни, га­ран­тії їх со­ці­аль­но­го за­хи­сту». За сло­ва­ми Ва­си­лен­ко, нерідко в су­спіль­стві ви­ни­кає не­за­до­во­ле­н­ня тим, яка кіль­кість осіб вва­жа­є­ться ве­те­ра­на­ми й на яких під­ста­вах во­ни отри­ма­ли ве­те­ран­ський ста­тус. «Пи­та­н­ня фей­ко­вих УБД (по­свід­чень уча­сни­ка бо­йо­вих дій. — Ред.) ви­ни­кає зно­ву й зно­ву та по­тре­бує ви­рі­ше­н­ня. Біль­ше то­го, в Укра­ї­ні не­має чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня то­го, хто ж та­кі ве­те­ра­ни. У нас є ве­те­ра­ни вій­ни, пра­ці, вій­сько­вої слу­жби, є за­кон про ста­тус ве­те­ра­нів, який ви­зна­чає, що ни­ми вва­жа­ю­ться уча­сни­ки бо­йо­вих дій, осо­би з ін­ва­лі­дні­стю вна­слі­док вій­ни та уча­сни­ки вій­ни. Ко­жна з цих ка­те­го­рій має в се­ре­дньо­му по 15–16 пун­ктів осіб, які до них на­ле­жать», — за­зна­чає акти­віс­тка.

Во­на ствер­джує, що в ста­ту­сі ве­те­ра­на справ­ді пе­ре­бу­ває ба­га­то лю­дей, які зро­би­ли ве­ли­кий вне­сок у май­бу­тнє Укра­ї­ни, про­те слід на­ве­сти по­ря­док у цих ста­ту­сах, від­ді­ли­ти тих, хто брав участь у бо­ях. «Ана­ліз до­сві­ду інших кра­їн, які мають зна­чне ве­те­ран­ське на­се­ле­н­ня, по­ка­зує: там до­ста­тньо, щоб лю­ди­на від­слу­жи­ла, звіль­ни­ла­ся зі слу­жби з будь-яких при­чин, крім слу­жбо­вої не­від­по­від­но­сті. Тоб­то якщо лю­ди­на від­слу­жи­ла з гі­дні­стю, то має пра­во на ве­те­ран­ський ста­тус, а під­трим­ка за­ле­жить від то­го, чи є в неї про­бле­ми зі здо­ров’ям, со­ці­аль­но-ма­те­рі­аль­ним за­без­пе­че­н­ням», — роз’яснює Ва­си­лен­ко.

Тре­тім не­об­хі­дним но­во­вве­де­н­ням на­зи­ва­ють єди­ний еле­ктрон­ний ре­єстр ве­те­ра­нів. «У кра­ї­ні має бу­ти єди­ний ре­єстр облі­ку всіх ве­те­ра­нів і їхніх по­треб. Це зна­чно спро­стить бю­дже­тне пла­ну­ва­н­ня, про­цес адмі­ні­стру­ва­н­ня по­слуг, які дер­жа­ва го­то­ва на­да­ва­ти ве­те­ра­нам. Сьо­го­дні ви­ни­кає про­бле­ма з тим, щоб на­зва­ти акту­аль­ну кіль­кість ве­те­ра­нів усіх війн по кра­ї­ні, бо ми не ро­зу­мі­є­мо, яким ре­є­стром ко­ри­сту­ва­ти­ся. Є та­кий від Мін­со­цпо­лі­ти­ки — єди­ний дер­жав­ний ре­єстр піль­го­ви­ків; є від Держ­слу­жби у спра­вах ве­те­ра­нів — ре­єстр ве­те­ра­нів ро­сій­сько-укра­їн­ської вій­ни; є ре­єстр осіб з ін­ва­лі­дні­стю», — за­зна­чає Ва­си­лен­ко. Очі­ку­є­ться, що си­сте­ма «Е-ве­те­ран» дасть змо­гу від­сте­жу­ва­ти акту­аль­ні по­тре­би ве­те­ра­нів, про­гно­зу­ва­ти їх та від­по­від­но пла­ну­ва­ти бю­джет. Во­на охо­плю­ва­ти­ме єди­ний ре­єстр, еле­ктрон­ний ка­бі­нет, мо­біль­ний за­сто­су­нок та кон­та­ктний центр. «У ре­є­стрі збе­рі­га­ти­му­ться пер­со­наль­ні да­ні, да­ні про про­хо­дже­н­ня слу­жби, ста­тус та під­ста­ви його на­да­н­ня. Усі ці да­ні да­дуть змо­гу про­ве­сти до­да­тко­ву ве­ри­фі­ка­цію тих, ко­го вно­сять у ре­єстр», — роз­по­вів пред­став­ник Про­е­ктно­го офі­су Ві­та­лій Ку­зьмен­ко. Ве­те­ра­ни змо­жуть за­мов­ля­ти пев­ні по­слу­ги че­рез еле­ктрон­ний ка­бі­нет, не шу­ка­ю­чи по­трі­бний дер­жор­ган.

Ще одним ва­жли­вим кро­ком, че­твер­тим, акти­ві­сти вва­жа­ють ство­ре­н­ня до­слі­дни­цько­го цен­тру в сфе­рі ве­те­ран­ських справ. «Ми чу­ли за­ува­же­н­ня, що ство­рю­є­мо ар­ха­ї­чну ра­дян­ську стру­кту­ру, яка з’їда­ти­ме бю­дже­тні ко­шти. На­справ­ді ж ні. Жо­дна кра­ї­на, яка має силь­ну ар­мію, мі­цну

си­сте­му за­без­пе­че­н­ня по­треб ве­те­ра­нів, не об­хо­ди­ться без дер­жав­но­го або не­дер­жав­но­го цен­тру, зав­да­н­ням яко­го є збір та ана­ліз да­них, які сто­су­ю­ться ве­те­ра­нів і їхніх про­блем. Та­кі цен­три є в США, Ка­на­ді, Ве­ли­кій Бри­та­нії, на них ми й орі­єн­ту­є­мо­ся», — роз­по­ві­ла Ва­си­лен­ко. За її сло­ва­ми, та­ка робота по­трі­бна для до­ка­зо­во­го пла­ну­ва­н­ня бю­дже­ту й мо­де­лю­ва­н­ня дов­го­стро­ко­вих рі­шень. «Це до­по­мо­гло б нам уни­ка­ти го­ло­слів­них за­яв що­до то­го, яка кіль­кість ве­те­ра­нів у нас жи­ве за ме­жею бі­дно­сті чи по­ми­рає що­дня від су­ї­ци­дів. Це да­ло б змо­гу дер­жа­ві ма­ти що­дня чі­тку ста­ти­сти­ку з тен­ден­ці­я­ми, які бу­ли і які мо­жуть бу­ти. На на­шу дум­ку, ство­ре­н­ня та­кої уста­но­ви має стати прі­о­ри­те­том», — пе­ре­ко­на­на во­на.

Оста­н­ня, п’ята ре­ко­мен­да­ція — це по­си­ле­н­ня спів­пра­ці дер­жав­них уста­нов із не­уря­до­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. Як за­зна­чає Ле­ся Ва­си­лен­ко, гро­мад­ський се­ктор ду­же роз­ви­нув­ся за остан­ні ро­ки й успі­шно розв’язує пев­ні то­чко­ві про­бле­ми з ве­те­ра­на­ми. Про­те не­має си­стем­но­го під­хо­ду, а його могла б за­без­пе­чи­ти під­трим­ка дер­жа­ви. Гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції мають хо­ро­ших фа­хів­ців, яких бра­кує дер­жа­ві, але не зав­жди здатні без­пе­рерв­но ді­я­ти впро­довж три­ва­ло­го ча­су. «Якщо пра­цю­ва­ти в пар­тнер­стві з дер­жа­вою, то та­кі про­е­кти мо­гли б ви­рі­ши­ти про­бле­му ін­фра­стру­ктур­но­го за­без­пе­че­н­ня по­треб ве­те­ра­нів. Об’єд­нав­ши зу­си­л­ля мо­жна ви­бу­ду­ва­ти си­сте­му. Але для цьо­го мають бу­ти змі­не­ні пра­ви­ла гри й нор­ма­тив­но-пра­во­ві акти, які ре­гу­лю­ють цю сфе­ру», — по­яснює акти­віс­тка. Крім то­го, гро­мад­ськість має до­ступ до між­на­ро­дних до­но­рів, при­ва­тних фон­дів, то­му, об’єд­нав­ши дер­жав­ні та до­да­тко­ві ре­сур­си, мо­жна отри­ма­ти ста­лі си­стем­ні рі­ше­н­ня, вва­жає Ва­си­лен­ко. Але, до­дає во­на, в Укра­ї­ні все ще існує вза­єм­на не­до­ві­ра між гро­мад­ські­стю й дер­жа­вою. Щоб по­до­ла­ти її, тре­ба на­ле­жним чи­ном про­пи­са­ти пра­ви­ла гри.

У пла­ні ме­ди­чної та со­ці­аль­ної ада­пта­ції Про­е­ктний офіс про­по­нує уря­ду зо­се­ре­ди­ти­ся на вкла­дан­ні ко­штів у роз­ви­ток та са­мо­ре­а­лі­за­цію ве­те­ра­нів. На­при­клад, роз­ши­ри­ти спектр осві­ти за дер­жав­ний кошт до всіх мо­жли­вих на­пря­мів — ма­гі­стра­ту­ра, аспі­ран­ту­ра, дру­га ви­ща осві­та, пе­ре­ква­лі­фі­ка­ція... Як по­ясни­ла пред­став­ни­ця Про­е­ктно­го офі­су Оле­ксан­дра Та­ра­со­ва, за­мість да­ру­ва­ти жи­тло ве­те­ра­нам дер­жа­ва має за­про­по­ну­ва­ти низь­ко­про­цен­тне кре­ди­ту­ва­н­ня, щоб сти­му­лю­ва­ти лю­дей до пра­ці, якщо во­ни пра­це­зда­тні. Пси­хо­ло­гі­чну ада­пта­цію ве­те­ра­нів про­по­ну­ють не від­ді­ля­ти від ада­пта­ції чле­нів їхніх сі­мей, адже до цьо­го про­це­су за­лу­че­ні оби­дві сто­ро­ни — як бо­єць, так і його близь­кі. Для цьо­го за ре­ко­мен­да­ці­єю фа­хів­ців у за­ко­но­дав­стві хо­чуть закріпити ви­зна­че­н­ня «за­без­пе­че­н­ня пси­хі­чно­го здо­ров’я ве­те­ра­нів та їхніх сі­мей».

За­мість прин­ци­пу без­пла­тно­сті ме­ди­ци­ни, яка по фа­кту без­пла­тною не є, у Про­е­ктно­му офі­сі ре­ко­мен­ду­ють за­про­ва­ди­ти пов­ний цикл ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня для ве­те­ра­нів та ро­дин за­ги­блих.

За­без­пе­чи­ти гі­дне мі­сце ве­те­ра­на в су­спіль­стві не­мо­жли­во без си­стем­но­го фор­му­ва­н­ня його по­зи­тив­но­го обра­зу, вва­жа­ють у Про­е­ктно­му офі­сі. Ві­та­лій Ку­зьмен­ко за­зна­чає, що сьо­го­дні існує по­тре­ба в єди­ній стра­те­гії вша­ну­ва­н­ня й уві­чне­н­ня пам’яті за­ги­блих. Для цьо­го слід ство­ри­ти від­кри­тий ре­єстр по­хо­вань та ме­мо­рі­а­лів, сте­жи­ти за їх на­ле­жним ста­ном, уста­но­ви­ти єди­ний день вша­ну­ва­н­ня пам’яті за­ги­блих.

Усі ці кро­ки на­ра­зі не мо­жуть бу­ти вті­ле­ні, оскіль­ки про­бле­ма­ми ве­те­ра­нів опі­ку­є­ться Мін­со­цпо­лі­ти­ки, у яко­го, крім них, ще по­над 20 ка­те­го­рій піль­го­ви­ків. А Держ­слу­жбу у спра­вах ве­те­ра­нів вій­ни та уча­сни­ків АТО, як за­зна­чає Ва­си­лен­ко, не зав­жди чу­ють на рів­ні Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів. Щоб мі­ні­стер­ство за­пра­цю­ва­ло з 1 сі­чня, до кін­ця ве­ре­сня Ка­бмін по­ви­нен зро­би­ти по­да­н­ня в пар­ла­мент про при­зна­че­н­ня мі­ні­стра. Утім, ча­су ли­ши­ло­ся ма­ло, і в Про­е­ктно­му офі­сі сум­ні­ва­ю­ться, що Вер­хов­на Ра­да всти­гне про­го­ло­су­ва­ти за кан­ди­да­ту­ру. Конкретних імен очільника майбутньої держустанови по­ки що не озвучують, є ли­ше ви­мо­ги до по­са-

ди. «Ця лю­ди­на має тур­бу­ва­ти­ся про ве­те­ра­нів і чле­нів їхніх сі­мей, ро­зу­мі­ти, що во­ни пе­ре­жи­ва­ють. Для цьо­го в ньо­го має бу­ти пев­ний рі­вень від­кри­то­сті й умі­н­ня чу­ти ве­те­ра­на. Лю­ди­на по­вин­на ма­ти пев­ний план дій, бу­ти го­то­вою до не­стан­дар­тних рі­шень, до­ста­тньо кон­та­кту­ва­ти з пар­тне­ра­ми Укра­ї­ни, бу­ти зда­тною за­ве­сти ко­шти для ре­а­лі­за­ції про­е­ктів, бо по­кри­ти все з держ­бю­дже­ту не вда­сться», — за­зна­чає Ва­си­лен­ко. За її сло­ва­ми, спо­ча­тку існувала думка, що міністром має бу­ти ве­те­ран, про­те все ж ва­жли­ві­ше, щоб ця особа ма­ла досвід дер­жав­ної слу­жби й могла ве­сти якісний діалог із міністрами, парламентом і президентом.

КОНКРЕТНИХ ІМЕН ОЧІЛЬНИКА МАЙБУТНЬОЇ ДЕРЖУСТАНОВИ ПО­КИ ЩО НЕ ОЗВУЧУЮТЬ. СПО­ЧА­ТКУ ІСНУВАЛА ДУМКА, ЩО МІНІСТРОМ МАЄ БУ­ТИ ВЕ­ТЕ­РАН, ПРО­ТЕ ВСЕ Ж ВА­ЖЛИ­ВІ­ШЕ, ЩОБ ЦЯ ОСОБА МА­ЛА ДОСВІД ДЕР­ЖАВ­НОЇ СЛУ­ЖБИ Й МОГЛА ВЕ­СТИ ЯКІСНИЙ ДІАЛОГ ІЗ МІНІСТРАМИ, ПАРЛАМЕНТОМ І ПРЕЗИДЕНТОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.