Тра­гі­фарс

Ukrainskiy Tyzhden - - Front Page - Де­нис Ка­зан­ський

Як го­ту­ю­ться до «ви­бо­рів» у До­не­цьку і Лу­ган­ську

11 ли­сто­па­да в ОР­ДІ­ЛО ма­ють від­бу­ти­ся «ви­бо­ри» так зва­них глав «ДНР» і «ЛНР». Сло­во «ви­бо­ри» в цьо­му ви­пад­ку теж пи­ше­мо в ла­пках. Адже ні­чо­го схо­жо­го на ви­бор­чий про­цес не пе­ред­ба­ча­є­ться. Кремль уже при­зна­чив зру­чних йо­му кан­ди­да­тів «ви­ко­ну­ва­ча­ми обов’яз­ків глав ре­спу­блік», тож «во­ле­ви­яв­ле­н­ня» бу­де ли­ше фор­маль­ні­стю.

Утім, зов­сім ти­хо за­твер­ди­ти но­вих лі­де­рів «ЛДНР» по­ки що не ви­хо­дить. Якщо в Лу­ган­ську пі­сля по­ва­ле­н­ня та ви­гна­н­ня ко­ман­ди Іго­ря Пло­тни­цько­го в ни­ні­шньо­го в. о. «гла­ви ЛНР» Ле­о­ні­да Па­сі­чни­ка кон­ку­рен­тів не ли­ши­ло­ся, то в До­не­цьку пі­сля вбив­ства Оле­ксан­дра За­хар­чен­ка ще то­чи­ться бо­роть­ба за йо­го спад­щи­ну.

Спо­ча­тку за­хо­пи­ти вла­ду спро­бу­ва­ло ото­че­н­ня са­мо­го За­хар­чен­ка. Ва­таж­ком бо­йо­ви­ків на кіль­ка днів став один із за­сту­пни­ків за­ги­бло­го Дми­тро Тра­пе­зні­ков. Однак подаль­ші по­дії за­свід­чи­ли, що в Мо­скві вже над­то вто­ми­ли­ся від ко­ман­ди За­хар­чен­ка й ви­рі­ши­ли ви­чи­сти­ти її з ке­рів­ни­цтва псев­до­ре­спу­блі­ки. Про­тя­гом кіль­кох днів ото­че­н­ня «За­ха­ра» втра­ти­ло всі по­са­ди в «ДНР» і ви­їха­ло до Ро­сії. А Кремль при­зна­чив у До­не­цьку но­во­го на­мі­сни­ка — Де­ни­са Пу­ши­лі­на, який до за­ги­бе­лі За­хар­чен­ка очо­лю­вав «на­ро­дну ра­ду ДНР».

З та­ким при­зна­че­н­ням у са­мій «ДНР» по­го­ди­ли­ся не всі. Пі­сля ви­бу­ху в ка­фе «Се­пар» та ви­гна­н­ня з До­не­цька Тра­пе­зні­ко­ва й Ти­мо­фє­є­ва-та­шкен­та з’яви­ло­ся одра­зу троє пре­тен­ден­тів на вла­ду. Крім Пу­ши­лі­на це по­льо­вий ко­ман­дир Оле­ксандр Хо­да­ков­ський і ко­ли­шній «на­ро­дний гу­бер­на­тор» Пав­ло Гу­ба­рєв, із яко­го в До­не­цьку й по­чи­нав­ся ан­ти­укра­їн­ський бунт.

Хо­да­ков­ський уже кіль­ка ро­ків ві­ді­гра­вав роль не­си­стем­ної опо­зи­ції до За­хар­чен­ка. Він ча­сом до­сить жорс­тко кри­ти­ку­вав лідера бо­йо­ви­ків. Ін­ших «на­ро­дних ко­ман­ди­рів» Дон­ба­су за та­ке віль­но­дум­ство від­пра­ви­ли на той світ ще 2015-го, але цей, оче­ви­дно, мав у Ро­сії впли­во­вих по­кро­ви­те­лів, а от­же, і пев­ну сво­бо­ду. Втім, до вла­ди в «ДНР» йо­го не до­пу­ска­ли. Рух Хо­да­ков­сько­го «Па­трі­о­ти­чні си­ли Дон­ба­су» фор­маль­но не був за­бо­ро­не­ний, але бра­ти участь у «ви­бо­рах» йо­му не да­ва­ли.

Са­ме Хо­да­ков­сько­го в До­не­цьку на­зи­ва­ли одним із го­лов­них пре­тен­ден­тів на роль ва­таж­ка ще за­дов­го до лі­кві­да­ції За­хар­чен­ка. Однак ін­три­га збе­рі­га­ла­ся не­дов­го. Вар­то бу­ло Хо­да­ков­сько­му за­яви­ти про свій на­мір бра­ти участь у «ви­бо­рах гла­ви ДНР», як Мо­сква да­ла ко­ро­тку й чі­тку від­по­відь: йо­го про­сто не ви­пу­сти­ли з Ро­сії на під­кон­троль­ну «ДНР» те­ри­то­рію.

Пав­ло Гу­ба­рєв, ін­ший кон­ку­рент Пу­ши­лі­на, як і Хо­да­ков­ський, теж брав актив­ну участь у по­ді­ях на Дон­ба­сі ще з ве­сни 2014 ро­ку і так са­мо має вла­сний рух, що на­зи­ва­є­ться «Віль­ний Дон­бас». При­чо­му, на від­мі­ну від остан­ньо­го, від­ра­зу ж по­го­див­ся на роль си­стем­ної опо­зи­ції, тоб­то був кри­ти­ком ли­ше фор­маль­но, про люд­ське око, а на ді­лі був та­кою са­мою ча­сти­ною ме­ха­ні­зму вла­ди, як і Пу­ши­лін. З ці­єї при­чи­ни Гу­ба­рєв ціл­ком об­ґрун­то­ва­но вва­жає се­бе фі­гу­рою за­га­лом рів­ною Пу­ши­лі­ну й має всі під­ста­ви пре­тен­ду­ва­ти на лі­дер­ство в ме­жах угру­по­ва­н­ня «ДНР». Пі­сля смер­ті За­хар­чен­ка він з’ їздив до Мо­скви, де на­чеб­то зміг до­мо­ви­ти­ся про свою участь у «ви­бо­рах гла­ви ДНР» і за­ру­чи­ти­ся під­трим­кою де­яких впли­во­вих сил. Однак гру­пі Пу­ши­лі­на й тим, хто за нею сто­їть, та­кий роз­клад яв­но не спо­до­бав­ся. На Гу­ба­рє­ва від­ра­зу ж ста­ли ти­сну­ти.

Спо­ча­тку в До­не­цьку ска­су­ва­ли пре­зен­та­цію книж­ки «85 днів Слов’ян­ська», у якій він по­ви­нен був бра­ти участь. А ми­ну­лої су­бо­ти про­ти­сто­я­н­ня Пу­ши­лі­на й Гу­ба­рє­ва різ­ко за­го­стри­ло­ся. На цей день пла­ну­вав­ся з’ їзд під­кон­троль­но­го Пав­лу Гу­ба­рє­ву ру­ху «Віль­ний Дон­бас», на яко­му йо­го дру­жи­на Ка­те­ри­на ма­ла очо­ли­ти ви­бор­чий спи­сок. Однак уран­ці жін­ку за­три­ма­ли, а з’ їзд про­йшов без її уча­сті. У під­сум­ку са­мої Гу­ба­рє­вої в спи­ску «Віль­но­го Дон­ба­су » не ви­яви­ло­ся, а ор­га­ні­за­цію фа­кти­чно за­хо­пи­ли близь­кі до Пу­ши­лі­на лю­ди.

«Вран­ці близь­ко де­ся­тої я ви­йшла з до­му, щоб по­тра­пи­ти на з’ їзд. Ме­не по­про­си­ли під’ їхати на бе­сі­ду, до мо­го ві­до­ма бу­ло до­ве­де­но, що з’ їзд «Віль­но­го Дон­ба­су» прой­де без мо­єї уча­сті. У спи­ску «Віль­но­го Дон­ба­су» я йшла но­ме­ром один. Те­пер я там уза­га­лі від­су­тня. За де­який час ме­не від­пу­сти­ли, від­дав­ши всі ре­чі», — про­ко­мен­ту­ва­ла си­ту­а­цію са­ма Ка­те­ри­на. Пі­сля ін­ци­ден­ту жін­ка, за по­ві­дом­ле­н­ня­ми з До­не­цька, ви­їха­ла до Ро­сто­ва. Хто бу­ли ті са­мі за­гад­ко­ві лю­ди, які «по­про­си­ли під’ їхати на бе­сі­ду», во­на не роз­по­ві­ла. Але здо­га­да­ти­ся за­га­лом не­важ­ко. Та­ким чи­ном ро­ди­на Гу­ба­рє­вих в один день фа­кти­чно втра­ти­ла свою пар­тій­ну ор­га­ні­за­цію.

Сам Пав­ло Гу­ба­рєв по­ки що про­дов­жує свій по­хід у вла­ду. За пра­ви­ла­ми «ДНР», щоб за­ре­є­стру­ва­ти­ся на «ви­бо­рах», не­об­хі­дно зі­бра­ти 10 тис. під­пи­сів. Це йо­му вда­ло­ся, і те­пер він че­кає на вер­дикт «ЦВК ДНР». Адже, як це ча­сто бу­ва­ло з не­уго­дни­ми кан­ди­да­та­ми в Ро­сії, під­пи­си мо­жуть ще ви­зна­ти не­дій­сни­ми. До ре­чі, очо­ли­ла «ви­бор­чу ко­мі­сію ре­спу­блі­ки» ро­сі­ян­ка Оль­га По­здня­ко­ва, яка до вій­ни бу­ла де­пу­та­том мі­ськ­ду­ми в мі­сті Ша­хти Ро­стов­ської обла­сті від пар­тії «Еди­ная Рос­сия».

До­сить чі­ткий си­гнал бу­ло на­ді­сла­но ще одно­му кон­ку­рен­то­ві Пу­ши­лі­на, який, ма­буть, ви­рі­шив, що він за­над­то не­за­ле­жна фі­гу­ра. У су­бо­ту в До­не­цьку бу­ло ско­є­но за­мах на кан­ди­да­та Іго­ря Ха­кім­зя­но­ва, який ма­ло не по­вто­рив до­лі За­хар­чен­ка. Йо­го спро­бу­ва­ли пі­ді­рва­ти. У ре­зуль­та­ті ви­бу­ху Ха­кім­зя­нов ді­став опі­ки та по­ра­не­н­ня і від грі­ха по­да­лі зняв свою кан­ди­да­ту­ру.

Що­до су­сі­дньо­го Лу­ган­ська, то там «ви­бор­ча кам­па­нія» про­хо­дить спо­кій­ні­ше. Пі­сля ви­гна­н­ня Пло­тни­цько­го в «ЛНР» пов­ний штиль і по­лі­ти­чна мо­но­по­лія ко­ман­ди Па­сі­чни­ка. Пла­но­мір­на за­чис­тка всіх не­зго­дних з «ге­не­раль­ною лі­ні­єю пар­тії» пе­ре­тво­ри­ла ОР­ЛО на ма­лень­кий за­по­від­ник СРСР — за­тхле бо­ло­то без будь-яких на­тя­ків на по­лі­ти­чне жи­т­тя.

Се­ред кан­ди­да­тів на по­са­ду «гла­ви ЛНР», окрім Па­сі­чни­ка, не­має жо­дно­го бо­дай тро­хи зна­йо­мо­го прі­зви­ща. Ні­ко­ли й ні­де кан­ди­да­ти ще не бу­ли та­ки­ми те­хні­чни­ми. Скла­сти кон­ку­рен­цію Па­сі­чни­ко­ві пла­ну­ють ін­же­нер з охо­ро­ни пра­ці на лу­ган­сько­му вок­за­лі На­та­лія Сер­гун, го­ло­ва проф­спіл­ко­вої ор­га­ні­за­ції Олег Ко­валь, ди­ре­ктор Лу­ган­сько­го лі­ке­ро-го­ріл­ча­но­го за­во­ду Ле­о­нід Дер­жак, пра­ців­ник «мі­ні­стер­ства куль­ту­ри ЛНР» Ро­ман Оле­ксин, ди­ре­ктор Місь­ксві­тла Во­ло­ди­мир Ро­діо­нов, ще один проф­спіл­ко­вий ді­яч Юрій Ря­плов та пра­ців­ник Пе­ре­валь­сько­го ра­йон­но­го істо­ри­чно­го му­зею Лю­дми­ла Ру­снак. Який ви­гляд ма­ють ці лю­ди, зна­ють хі­ба що їхні близь­кі та ко­ле­ги.

На­віть най­за­тя­ті­шим при­хиль­ни­кам «на­ро­дних ре­спу­блік» уже дав­но оче­ви­дно, що «ви­бо­ри» в «ЛДНР» не ма­ють ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ним во­ле­ви­яв­ле­н­ням лю­дей, а на­род на Дон­ба­сі фа­кти­чно по­збав­ле­ний ви­бор­чо­го пра­ва. Однак не­зго­дним ли­ша­є­ться хі­ба що ви­ли­ва­ти не­га­тив у со­цме­ре­жах та ано­нім­них те­ле­грам-ка­на­лах.

ЯКЩО В ЛУ­ГАН­СЬКУ ПІ­СЛЯ ПО­ВА­ЛЕ­Н­НЯ ТА ВИ­ГНА­Н­НЯ КО­МАН­ДИ ІГО­РЯ ПЛО­ТНИ­ЦЬКО­ГО В НИ­НІ­ШНЬО­ГО В. О. «ГЛА­ВИ ЛНР» ЛЕ­О­НІ­ДА ПА­СІ­ЧНИ­КА КОН­КУ­РЕН­ТІВ НЕ ЛИ­ШИ­ЛО­СЯ, ТО В ДО­НЕ­ЦЬКУ ПІ­СЛЯ ВБИВ­СТВА ОЛЕ­КСАН­ДРА ЗА­ХАР­ЧЕН­КА ЩЕ ТО­ЧИ­ТЬСЯ БО­РОТЬ­БА ЗА ЙО­ГО СПАД­ЩИ­НУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.