Жа­ба про­ти зе­ле­но­го змія

Як до­ла­ють про­бле­му ал­ко­го­лі­зму роз­ви­не­ні кра­ї­ни й чо­го вар­то по­вчи­ти­ся Укра­ї­ні

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Яро­сла­ва Ку­цай

Но­ві трен­ди в бо­роть­бі з ал­ко­го­лі­змом

Без­пе­чна до­за ал­ко­го­лю — нуль. Та­ко­го ви­снов­ку ді­йшли вче­ні з Ва­шинг­тон­сько­го уні­вер­си­те­ту в Сі­е­тлі, які за під­трим­ки Фон­ду Біл­ла і Ме­лін­ди Ґейтс про­ве­ли мас­шта­бне до­слі­дже­н­ня спо­жи­ва­н­ня спир­тно­го у 195 кра­ї­нах за пе­рі­од із 1990 по 2016 рік, що охо­пи­ло близь­ко 28 млн лю­дей. Їхні да­ні, опу­блі­ко­ва­ні в ме­ди­чно­му жур­на­лі Lancet, три­во­жні для Укра­ї­ни: по­за­то­рік укра­їн­ки бу­ли на пер­шо­му мі­сці се­ред жі­нок, які п’ють, у се­ре­дньо­му до­зво­ля- ючи со­бі що­дня 4,2 оди­ни­ці (йде­ться про екві­ва­лент 10 г чи­сто­го спир­ту: 100 мл ви­на мі­цні­стю 13%, 375 мл пи­ва мі­цні­стю 3,5% або 30 мл го­ріл­ки мі­цні­стю 40%), а на­ші чо­ло­ві­ки — на п’ято­му із 7 оди­ни­ця­ми (пі­сля ме­шкан­ців Ру­му­нії, Пор­ту­га­лії, Лю­ксем­бур­гу та Ли­тви).

Укра­ї­на та­кож у де­ся­тці кра­їн із най­біль­шою кіль­кі­стю ле­таль­них ви­пад­ків уна­слі­док сп’яні­н­ня, у чо­му її ви­пе­ре­джа­ють кра­ї­ни з біль­шою по­пу­ля­ці­єю: Ки­тай, Ін­дія та Ро­сія. Остан­ню вче­ні на­во­дять як яскра­вий при­клад то­го, що мо­же тра­пи­ти­ся за від­су тно­сті на­ле­жної по­лі­ти­ки за­по­бі­га­н­ня пи­яц тву, яке спри­чи­ни­ло ¾ смер­тей ро­сі­ян пра­це­зда­тно­го ві­ку. У 2016- му в Укра­ї­ні вжи­ва­н­ня ал­ко­го­лю за­на­па­сти­ло 25 тис. жі­нок і 53 тис. чо­ло­ві­ків (від­по­від­но 8,5% та 18% усіх смер­тей).

Де­які лі­ка­рі за­пев­ня­ють, що від спир­тно­го, якщо ним не злов­жи­ва­ти, мо­же бу­ти й ко­ристь, але ав­то­ри до­слі­дже­н­ня за­ува­жу­ють, що за­галь­на шко­да для здо­ров’я, і пе­ре­дов­сім це спри­я­н­ня роз­ви­тку ра­ку, зво­дить її на­ні­вець.

Так са­мо в Мі­ні­стер­стві охо­ро­ни здо­ров’я Укра­ї­ни не бе­ру­ться да­ва­ти ре­ко­мен­да­ції що­до нор­ми, яка не на­шко­дить ор­га­ні­зму. Ви­ко­ну­вач обов’яз­ків мі­ні­стра Уля­на Су­прун по­рів­ня­ла її з фі­ло­соф­ським ка­ме­нем, який шу­ка­ли- шу­ка­ли, але так і не зна­йшли. Іні­ці­йо­ва­на МОЗ на­ціо­наль­на кам­па­нія із за­по­бі­га­н­ня не­ін­фе­кцій­ним за­хво­рю­ва­н­ням ста­вить за ме­ту мі­ні­мум на 10% змен­ши­ти зло­вжи­ва­н­ня ал­ко­го­лем. А для цьо­го пе­ред­ба­чає за­бо­ро­ну по­ши­ре­н­ня ін­фор­ма­ції, що сти­му­лює йо­го про­даж. На по­ча­тку ве­ре­сня Ка­бмін ухва­лив рі­ше­н­ня під­ви­щи­ти став­ки акци­зно­го збо­ру. Те­пер пля­шка об­хо­ди­ти­ме­ться укра­їн­це­ві зна­чно до­рож­че. Але є сум­ні­ви, що жа­ба ду­ши­ти­ме зе­ле­но­го змія, адже ба­га­то хто не гре­бує шмур­дя­ком і са­мо­го­ном від су­сі­да або зна­йо­мо­го.

У де­яких єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, де вже дов­гий час ді­ють на­ціо­наль­ні про­гра­ми з по­пу­ля­ри­за­ції здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя, ни­ні спо­сте­рі­га­є­ться па­ді­н­ня за­галь­но­го рів­ня спо­жи­ва­н­ня ви­пив­ки, яка до всьо­го ще й має ви­со­ку якість.

Пив­на ін­ду­стрія в Че­хії — ва­жли­ва скла­до­ва куль­ту­ри й ча­сти­на на­ціо­наль­ної спад­щи­ни. Че­хи ка­жуть: де пи­во го­ту­є­ться, там до­бре вла­шту­ю­ться ( kde se pivo vaří, tam se dobře daří).

І хо­ча ку­холь пі­ни­сто­го об­хо­ди­ться їм де­шев­ше за во­ду, свій улю­бле­ний тру­нок сьо­го­дні во­ни ку­пу­ють рід­ше, ніж чверть сто­лі­т­тя то­му. У Че­ській асо­ці­а­ції пи­ва та со­ло­ду го­во­рять про най­біль­ше в істо­рії па­ді­н­ня: 1992 ро­ку се­ре­дньо­ста­ти­сти­чний гро­ма­дя­нин пропу­стив крізь се­бе 162 л, а 2017- го — 138 л.

Спо­ча­тку да­ло­ся взна­ки за­про­ва­дже­н­ня еле­ктрон­них ка­со­вих апа­ра­тів. Че­рез ньо­го чи­слен­ні за­кла­ди за­кри­ли­ся, а ті, що ли­ши­ли­ся, під­ви­щи­ли ці­ни. Ін­ший тренд, який ви­ник не так дав­но, але уви­ра­зню­є­ться, — змі­на впо­до­бань на­се­ле­н­ня. По­ко­лі­н­ня Z від­дає пе­ре­ва­гу сла­бо­ал­ко­голь­ним та без­ал­ко­голь­ним аль­тер­на­ти­вам. При­пу­ска­ють та­кож, що че­рез за­бо­ро­ну ку­ри­ти че­хи охо­чі­ше сма­ку­ють хміль­ним удо­ма, ніж у ре­сто­ра­нах та па­бах.

В Іта­лії пи­во п’ють, як і ра­ні­ше, але за остан­нє де­ся­ти­лі­т­тя іта­лій­ське Ста­ти­сти­чне бю­ро за­фі­ксу­ва­ло змен­ше­н­ня за­галь­но­го що­ден­но­го вжи­ва­н­ня ал­ко­го­лю з 29,5% у 2006-му до 22,2% у 2016-му. Зга­да­ний по­ка­зник іде на спад й у Фран­ції та Іспа­нії, до­дає епі­де­міо­лог і го­лов­ний ав­тор до­слі­дже­н­ня Сіль­ва­но Ґал­лус з Ін­сти­ту­ту фар­ма­ко­ло­гі­чних до­слі­джень у Мі­ла­ні, але в Іта­лії та­ка тен­ден­ція яскра­ві­ше ви­ра­же­на. Зна­чною мі­рою це зу­мов­ле­но тим, що іта­лій­ці ча­сті­ше від­мов­ля­ю­ться від ви­на. За сло­ва­ми Ґал­лу­са, по­яснень мо­же бу­ти кіль­ка. По-пер­ше, во­ни, як і че­хи, оби­ра­ють на­то­мість щось менш мі­цне. По-дру­ге, обід і ве­че­ря в Іта­лії, які тра­ди­цій­но зби­ра­ли за сто­лом усю сім’ю та су­про­во­джу­ва­ли­ся ке­ли­шком со­ня­чно­го на­пою, по­сту­па­ю­ться спро­бі на­швид­ку «за­мо­ри­ти черв’ячка» без усі­ля­ких це­ре­мо­ній.

Во­дно­час со­ціо­ло­ги звер­та­ють ува­гу й на те, що не за­ку­су­ю­чи іта­лій­ці п’ють те­пер ча­сті­ше. А се­ред 18– 24- рі­чних п’яні гуль­би­ща ста­ють по­ши­ре­ним спосо­бом со­ці­а­лі­за­ції, що на­ра­зі не так го­стро ви­яв­ля­є­ться в пів­ден­них ре­гіо­нах, де ро­дин­ні тра­ди­ції ма­ють силь­ні­ший вплив на зви­чки лю­дей.

Ма­буть, іта­лій­цям міг би ста­ти в при­го­ді до­свід най­пів­ні­чні­шої сто­ли­ці. За­ле­жність, по­пе­ре­джа­ють у ком­па­нії DECODE genetics, яка ба­зу­є­ться в Рейк’яві­ку, — це зав­жди ком­бі­на­ція ге­не­ти­чно зу­мов­ле­них осо­бли­во­стей ор­га­ні­зму та се­ре­до­ви­ща. Лю­ди­на мо­же успад­ку­ва­ти схиль­ність до пи­я­цтва, але її акти­ва­ція — на­слі­док не­спро­мо­жно­сті впо­ра­ти­ся з ба­жа­н­ням спро­бу­ва­ти.

У се­ре­ди­ні 1990-х ал­ко­го­лізм се­ред стар­шо­кла­сни­ків в Іслан­дії був сер­йо­зні­шою про­бле­мою, ніж в Укра­ї­ні. Ве­чір­ній Рейк’явік був не най­кра­щим мі­сцем для про­гу­ля­нок. То­ді май­же ко­жен п’ятий під­лі­ток, пра­гну­чи за­глу­ши­ти ну­дьгу й за­бу­ти про одно­ма­ні­тність рі­дно­го остро­ва, бо­дай раз на мі­сяць на­пи­вав­ся до втра­ти са­мо­кон­тро­лю, а ко­жен де­ся­тий уна­слі­док цьо­го по­тра­пляв до травм­пун­кту. Кам­па­нії на зра­зок «Ні ал­ко­го­лю» не ді­я­ли.

У 1998-му кра­ї­на за­пу­сти­ла пре­вен­тив­ну про­гра­му «Мо­лодь в Іслан­дії». За­мість лі­ків та мо­но­тон­них ле­кцій ді­тям за­про­по­ну­ва­ли са­мо­ствер­дже­н­ня. Їх бе­руть під кон­троль, ко­ли їм ви­пов­ню­є­ться 10 ро­ків, ще до то­го, як во­ни по­чнуть екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти з ал­ко­го­лем, і про­по­ну­ють най­рі­зно­ма­ні­тні­ші ва­рі­ан­ти ор­га­ні­за­ції до­зві­л­ля. Іде­о­лог про­е­кту аме­ри­кан­ський пси­хо­лог Гар­ві Міл­кман пе­ре­ко­на­ний, що за­ле­жність роз­ви­ва­є­ться че­рез змі­ни в хі­мі­чно­му скла­ді моз­ку й що їх мо­жуть ви­кли­ка­ти твор­чість, спорт і при­го­ди. Мо­зок по­чне ви­ро­бля­ти вла­сні ре­чо­ви­ни, що за­без­пе­чу­ють «при­ро­дний кайф».

У Рейк’яві­ку, де ме­шкає більш як тре­ти­на на­се­ле­н­ня кра­ї­ни, ді­ти отри­му­ють що­рі­чну до­по­мо­гу для спла­ти за гур­тки. Згі­дно із за­ко­ном у ко­жній шко­лі ство­ре­ні ор­га­ні­за­ції, щоб під­три­му­ва­ти зв’язок між ба­тька­ми та адмі­ні­стра­ці­єю на­вчаль­но­го за­кла­ду, які ра­зом працюють над тим, аби ді­тям бу­ло лег­ше роз­кри­ва­ти свій по­тен­ці­ал.

Та­ка, зда­ва­ло­ся б, не­за­хмар­на пра­кти­ка да­ла без­пре­це­ден­тні ре­зуль­та­ти: за два де­ся­ти­лі­т­тя час­тка 15–16- рі­чних, які бо­дай раз на­пи­ва­ли­ся впро­довж остан­ньо­го мі­ся­ця, змен­ши­ла­ся із 42% до 5%.

Ке­рів­ник про­гра­ми Йо­ун Сі­ґфус­сон ствер­джує, що ана­ло­гі­чний про­ект мо­жна бу­ло б вті­ли­ти і в Ки­є­ві, по­пе­ре­дньо опи­тав­ши укра­їн­ських під­лі­тків про їхні по­тре­би, які мо­жуть від­рі­зня­ти­ся від по­треб їхніх ісланд­ських ро­ве­сни­ків. Ті ни­ні потерпають від низ­ки ін­ших за­ле­жно­стей, про які не йшло­ся 20 ро­ків то­му, за­зна­чає Йо­ун, тож си­сте­ма по­тре­бує пе­ре­за­ван­та­же­н­ня. Зе­ле­ний змій має низ­ку конкурентів, се­ред яких, зокре­ма, он­лайн- за­ле­жно­сті. І бо­ро­ти­ся з ни­ми бу­де зна­чно скла­дні­ше, адже й до­ро­слі ма­со­во потерпають від них, ін­ко­ли на­віть не усві­дом­лю­ю­чи цьо­го.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.