Мрі­ду­ла Гош про зна­че­н­ня спад­щи­ни Ма­га­тми Ґан­ді

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Мрі­ду­ла Гош

Та­ґор н на­зи­вав Ґан­ді Ма­га­тмою (Вел (Ве­ли­ка ду­ша) і на­пи­сав від до­му пі­сню, яка ста­ла пу­тів­ни­ком жит­тє­во­го шля­ху Ґан­ді: «Якщо на твій клич ні­хто не від­по­вість, ви­ру­шай сам!». Ґан­ді ні­ко­ли не ви­ру­шав сам. Увесь світ хо­див за ним. Ана­ло­гі­чно в Укра­ї­ні з 2006 ро­ку, ще до то­го як йо­го день на­ро­дже­н­ня 2 жов­тня ООН офі­цій­но о ого­ло­си­ла Мі­жна­ро­дним днем не­на­силь­ства, на про­по­зи­цію ви­вчи­ти та обго­во­рю­ва­ти спадщину Ґан­ді ду­же по­зи­тив­но від­гу­кну­ло­ся ба­га­то укра­їн­ських ін­те­ле­кту­а­лів, акти­ві­стів та ЗМІ. Пи­ша­ю­ся, що са­ма бра­ла участь у цих за­хо­дах під пре­кра­сним га­слом «Око за око ро­бить усіх слі­пи­ми». Тра­ди­ція три­ває. Не­за­ле­жно від то­го, офі­цій­но чи не­о­фі­цій­но свя­тку­є­ться цей день, ви­го­ло­шу­ю­ться чи ні чи­слен­ні про­мо­ви, відзві­то­ва­но про ба­га­то за­хо­дів чи ні, зга­да­ли Ґан­ді са­ме цьо­го дня най­біль­ше за всі ін­ші чи ні, на мою дум­ку, що­ро­ку цей день дає нам змо­гу ана­лі­зу­ва­ти, пе­ре­о­сми­сли­ти та оці­ни­ти ва­жли­вість ґан­дій­ських ідей, а не са­мої по­ста­ті Ма­га­тми. Вла­сне, це на­віть не день, а ці­лий ти­ждень, якщо вра­ху­ва­ти, що Ва­цлав Га­вел на­ро­див­ся 5 жов­тня, а Джон Лен­нон 9-го. Це як своє­рі­дний транс­кон­ти­нен­таль­ний ме­ри­ді­ан ми­ру та не­на­силь­ства. Я зви­кла з ди­тин­ства зга­ду­ва­ти сло­ва Аль­бер­та Айн­штай­на, що пі­сля від­хо­ду Ґан­ді люд­ство ще дов­го з по­ди­вом ду­ма­ти­ме, що ко­лись справ­ді існу­ва­ла та­ка лю­ди­на з пло­ті й кро­ві, хо­ди­ла се­ред нас. То­му ро­ків де­сять то­му ме­не шо­ку­ва­ла сар­ка­сти­чна ре­мар­ка осо­би, яка без ва­гань вда­є­ться до на­силь­ства, — пре­зи­ден­та Пу­ті­на, — про те, що «не­має з ким го­во­ри­ти пі­сля смер­ті Ма­га­тми Ґан­ді». Так са­мо шо­ком бу­ло чу­ти від мо­го гам­бій­сько­го дру­га, ни­ні гро­ма­дя­ни­на Угор­щи­ни, ме­шкан­ця Бу­да­пе­шта, очіль­ни­ка Фун­да­ції ім. Ма­га­тми Ґан­ді: «Я був в Укра­ї­ні. Ти зна­єш це мі­сце бі­ля Кар­пат­ських гір? Ні, не Бе­ре­го­ве, Бе­рег­сас. Ми так ка­же­мо. Це бу­ло на­ше. Це і є на­ше. Усі лю­ди там угор­ці». І та­кі чи­слен­ні не-ґан­дій­ські ви­слов­лю­ва­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться в ім’я Ґан­ді! Моє вві­чли­ве по­ясне­н­ня гам­бій­сько­му дру­го­ві спра­цю­ва­ло. Він зро­зу­мів і по­шко­ду­вав про свої ко­ло­ні­аль­ні сло­ва. Утім, гло­баль­ні хви­лі ци­ні­зму та на­силь­ства пе­ре­бу­ва­ють по­за на­шим кон­тро­лем і га­сять наш дух. Домінування ве­ли­ких держав і колоніалізм у різних формах досі є явищем, протистояти яко­му доводиться менш сильним країнам. Невеликі економіки потерпають від кризи, і там наростають ризики по­лі­ти­чних потрясінь. Це стає акту­аль­ні­шим че­рез зро­ста­н­ня ва­ги по­лі­ти­ків-по­пу­лі­стів у всьо­му сві­ті. По­пу­лі­сти шу­ка­ють, як збіль­ши­ти кіль­кість го­ло­сів на ви­бо­рах, ки­да­ють ще­дрі обі­цян­ки, які ні­ко­ли не ви­ко­ну­ва­ти­му­ться. Про­фе­сій­ні Pr-ком­па­нії актив­но спів­пра­цю­ють із ни­ми. Ні­чо­го по­га­но­го. Ме­жі де­мо­кра­тії до­зво­ля­ють ко­жно­му бра­ти участь та бу­ти обра­ним. І са­ме тут з’яв­ля­є­ться Ґан­ді із за­сте­ре­же­н­ням: «За­со­би одна­ко­во ва­жли­ві як ме­та. Якщо ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти не­чи­сті за­со­би за­для до­ся­гне­н­ня до­брої ме­ти, зі­псу­є­ться са­ма ме­та». Однак зву­чать і го­ло­си, не по­збав­ле­ні ети­ки. Акти­ві­сти в Укра­ї­ні ка­жуть те са­ме, тіль­ки ін­ши­ми сло­ва­ми: «По­ду­май пе­ред тим, як го­ло­су­ва­ти. На­ві­що по­над 10 тис. жит­тів по­кла­ли?», хо­ча і їм до­бре ві­до­мо, що ґан­ди­зму ма­ло мі­сця в еле­кто­раль­них ба­та­лі­ях.

По­за сум­ні­вом, Ґан­ді мав ве­ли­кий вплив на істо­рію пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Хто не знає, що 65 ро­ків то­му смі­ли­вий Єв­ген Гри­цяк, укра­їн­ський Ґан­ді, очо­лив Но­риль­ське пов­ста­н­ня 1953-го, що по­кла­ло кі­нець зло­ві­сній си­сте­мі ГУЛАГУ. Від­то­ді со­тні та­ких Ґан­ді за­ги­ну­ли в не­на­силь­ни­цькій бо­роть­бі про­ти то­та­лі­та­ри­зму, во­дно­час ба­га­тьом ін­шим вда­ло­ся звіль­ни­ти­ся з по­ло­ну й ви­гра­ти свій бій. Рух ди­си­ден­тів був ґан­дій­ським за ду­хом. Сьо­го­дні ми ба­чи­мо та­ку са­му тен­ден­цію, ко­ли в ро­сій­сько­му по­ло­ні пе­ре­бу­ва­ють Олег Сен­цов, Ро­ман Су­щен­ко та ба­га­то ін­ших по­літв’язнів.

У всьо­му сві­ті три­ває під­го­тов­ка до від­зна­че­н­ня 150-ї рі­чни­ці з Дня на­ро­дже­н­ня Ма­га­тми Ґан­ді. Ін­дій­ський уряд теж має ве­ли­кі пла­ни. В Ін­дії го­лов­ною є кам­па­нія за чи­сто­ту. Се­ред усіх по­дії у сві­ті най­ва­го­мі­шим є те, що ста­ло­ся в Бер­лі­ні, у Му­зеї Бер­лін­сько­го му­ру, на про­пу­скно­му пун­кті «Чар­лі», де ви­пу­ще­но пам’ятну по­што­ву мар­ку. Окрім по­стій­но ді­ю­чих ви­ста­вок про роз­по­діл Ні­меч­чи­ни, Єв­ро­пи, істо­рію му­ру, вда­лі вте­чі з НДР, істо­рію НАТО від ча­сів йо­го ство­ре­н­ня, є та­кож ви­став­ка «Від Ґан­ді до Ва­лен­си. Не­на­силь­ни­цька боротьба за пра­ва лю­ди­ни», що по­стій­но діє з 1984-го. Се­ред най­ва­жли­ві­ших екс­по­на­тів 14 ори­гі­наль­них ар­те­фа­ктів, пов’яза­них із Ма­га­тмою, зокре­ма йо­го що­ден­ник 1916–1917 ро­ків, а та­кож брон­зо­вий пам’ятник за за­слу­ги в га­лу­зі пра­ва лю­ди­ни, по­да­ру­нок уря­ду Ін­дії му­зею. Пе­ре­хо­дя­чи про­пу­скний пункт «Чар­лі» ба­га­то ра­зів у мо­ло­ді ро­ки, я ні­ко­ли не ду­ма­ла, що по­ба­чу крах цьо­го му­ру, що ві­зьму йо­го шма­то­чок на пам’ять і що тут бу­де ко­лись му­зей.

Ґан­ді в про­пу­скно­му пун­кті «Чар­лі» — це сим­во­лі­чний до­каз то­го, як йо­го фі­ло­со­фія діє по­за про­сто­ром і ча­сом, як на­ди­хає лю­дей у всьо­му сві­ті. Я не пе­ре­хо­джу про­пу­скні пун­кти ані до оку­по­ва­них ча­стин на Схо­ді Укра­ї­ни, ані до Кри­му. Але си­джу в Укра­ї­ні й не при­пи­няю мрі­я­ти. Мо­же, ко­лись, ко­ли по­лі­ти­чних в’язнів бу­де звіль­не­но, мир­не вре­гу­лю­ва­н­ня дасть змо­гу Укра­ї­ні від­но­ви­ти су­ве­ре­ні­тет над оку­по­ва­ни­ми ни­ні те­ри­то­рі­я­ми, про­пу­скні пун­кти на Хер­сон­щи­ні та Дон­ба­сі бу­дуть до­ро­го­вка­за­ми в ми­ну­ле, де­мон­стру­ю­чи без­ре­зуль­та­тив­ність ро­сій­ської агре­сії пе­ред рі­шу­чі­стю та стій­кі­стю на­ро­ду Укра­ї­ни?

ДОМІНУВАННЯ ВЕ­ЛИ­КИХ ДЕРЖАВ І КОЛОНІАЛІЗМ У РІЗНИХ ФОРМАХ ДОСІ Є ЯВИЩЕМ, ПРОТИСТОЯТИ ЯКО­МУ ДОВОДИТЬСЯ МЕНШ СИЛЬНИМ КРАЇНАМ. НЕВЕЛИКІ ЕКОНОМІКИ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД КРИЗИ, І ТАМ НАРОСТАЮТЬ РИЗИКИ ПО­ЛІ­ТИ­ЧНИХ ПОТРЯСІНЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.